Справа № 466/2557/24 Головуючий у 1 інстанції: Єзерський Р.Б.
Провадження № 22-ц/811/477/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
20 червня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 27 січня 2025 року у справі за заявою представника - ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поворот виконання судового рішення у цивільній справі №466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення, -
23.12.2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до суду зі заявою, в якій просила допустити поворот виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 у справі №466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення у розмірі 15565,13 грн, 3028 грн витрат по сплаті судового збору та 2848,91 грн за вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.
В обґрунтування заяви посилалася на те, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення задоволено. Стягнуто у рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заборгованість за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення у розмірі 15565 грн 13 коп. та 3028 грн витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06.12.2024 заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 року по цивільній справі № 466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення скасовано.
Однак, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 перебувало на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А. та було ним виконано. Крім того, приватний виконавець частково виконав ухвалу про скасування заочного рішення та повернув їй 607,10 грн за вчинення виконавчих дій, однак в частині стягнення заборгованості та сплати судового збору ухвала суду стягувачем добровільно не виконана, тому вона змушена звертатися до суду з заявою про поворот виконання рішення суду.
Оскаржуваною ухвалою заяву задоволено.
Допущено поворот виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.24 у справі №466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення в сумі у розмірі 15565 грн 13 коп., 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 2848,91 грн за вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.
12.02.2025 ухвалу суду оскаржив приватний виконавець Пиць А.А.
Вважає, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою в частині допущення повороту виконання рішення щодо основної винагороди приватного виконавця та понесених витрат за вчинення виконавчих дій.
Зазначив, що сума заборгованості за виконавчим документом у розмірі 18 593,13 грн в ході проведення виконавчих дій перерахована на рахунок стягувача - Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго». Основна винагорода та витрати приватного виконавця у виконавчому провадженні №76306050 становили - 2 241,81 грн. Вважає, що підстави для застосування статті 444 ЦПК України щодо повернення заявнику коштів, що становлять витрати виконавчого провадження не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду. Витрати виконавчого провадження це фактично понесені виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції, друк документів тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника незалежно від того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку та чи скасовано таке рішення в подальшому. Крім того, стягнені виконавцем витрати виконавчого провадження не можуть вважатися безпідставно набутими коштами у розумінні статті 1212 ЦК України, а є витратами виконавчого провадження, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України.
Просить ухвалу суду в частині повороту виконання понесених витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця скасувати.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 - Чорна Н.М. скаргу підтримала з підстав, наведених у ній, просила ухвалу в частині повороту виконання понесених витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця скасувати.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи в їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року по справі №13-рп/2011 роз'яснено, що інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Враховуючи позицію Конституційного Суду України щодо тлумачення норми статті 380 ЦПК України, в редакції 2011 року, що регулює аналогічні за змістом відносини, визначені ст. 444 ЦПК України, поворот виконання рішення це повернення сторін виконавчого провадження в первісне становище у зв'язку із скасуванням виконаного рішення суду з метою поновлення їхніх прав.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.
Судом встановлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 позов Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення задоволено. Стягнуто у рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», заборгованість за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення в сумі у розмірі 15565 грн 13 коп., 3028 грн витрат по сплаті судового збору.
Вказане заочне рішення перебувало на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Пиця А.А., та вході примусового виконання рішення суду з ОСОБА_1 було примусово стягнуто 21442,04 грн, з яких: 18593,13 грн стягнуто на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» та 2848,91 грн за вчинення виконавчих дій приватним виконавцем Пицем А.А.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06.12.2024 заочне рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2024 року у справі № 466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення скасовано.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 позовні вимоги Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення, ухваленого після скасування заочного рішення, задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» заборгованість за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення в сумі у розмірі 15565 грн 13 коп., 3028 грн витрат по сплаті судового збору. В частині позовних вимог Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 відмовлено.
23.12.2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву, в якій просила допустити поворот виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024 у справі №466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за період з 01.05.2018 по 31.03.2021 за послуги з централізованого опалення у розмірі 15565,13 грн, 3028 грн витрат по сплаті судового збору та 2848,91 грн за вчинення виконавчих дій приватним виконавцем.
Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , районний суд виходив з того, що після скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.2024, судом було винесено рішення від 23.12.2024, яким в частині задоволення позовних вимог Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_1 відмовлено. Дане рішення не оскаржувалося та набрало законної сили, питання про поворот виконання рішення не вирішено в частині стягнення з ОСОБА_1 . З наведених мотивів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява про поворот виконання судового рішення у цивільній справі №466/2557/24 за позовом Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого опалення підлягає до задоволення.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 16.10.2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пицем А.А. на підставі заяви про відкриття виконавчого провадження від 16.10.2024 року та виконавчого листа № 466/2557/24 від 28.08.2024 року, виданого Шевченківським районним судом м. Львова про стягнення у рівних частинах з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 на користь ЛКП "Залізничнетеплоенерго" заборгованості у розмірі 15565,13 грн та 3028 грн судового збору - винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 76306050, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно якої визначено стягнути з боржника 382,50 грн, постанову про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 1 859,31 грн та постанову про арешт коштів боржника, постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника скеровано до виконання на адресу Військової частини НОМЕР_1 .
17.10.2024 року приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження згідно якої визначено стягнути з боржника загальну суму додаткових витрат в розмірі - 607,10 грн.
17.12.2024 року, у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду, приватним виконавцем Пицем А.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1 ст. 39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження».
В порядку примусового виконання, приватним виконавцем, з рахунків боржника було стягнуто згідно платіжних інструкції: №23/11/2024 - 10 035,42 грн; №JBKLOAHOA5 - 21 442,04 грн; №23/12/2024 - 11 406,62 грн.
У подальшому, приватним виконавцем було здійснено розподіл стягнутих з боржника за виконавчим провадженням грошових сум.
Суму заборгованості за виконавчим документом у розмірі 18 593,13 грн перераховано на рахунок стягувача - Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго».
Основна винагорода та витрати приватного виконавця у виконавчому провадженні №76306050 становили 2 241,81 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з ч. 2 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження, фактично понесені виконавцем під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції, друк документів тощо).
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування статті 444 ЦПК України щодо коштів витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2848,91 грн , понесених в ході примусового виконання рішення суду відсутні, оскільки такі кошти не були стягнуті рішенням суду, яке перебувало на виконанні.
На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до постановлення судом незаконної ухвали в частині допущення повороту виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 08.05.24 у справі №466/2557/24 щодо витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2848,91 грн.
З наведених мотивів, ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 27 січня 2025 року про допущення повороту виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року у справі №466/2557/24 стосовно ОСОБА_1 в частині понесених ним витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2848,91 грн скасувати.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1-4 ч. 1 ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу приватного виконавця Пиця Андрія Андрійовича задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 27 січня 2025 року про допущення повороту виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року у справі №466/2557/24 стосовно ОСОБА_1 в частині понесених ним витрат виконавчого провадження та основної винагороди приватного виконавця в розмірі 2848,91 грн скасувати.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 20 червня 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра