Справа № 932/7081/25
Провадження № 1-кп/932/877/25
(про призначення до судового розгляду)
20 червня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 , (ВКЗ)
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000332 від 06 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, -
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000332 від 06 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України.
Підстави для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст.314КПК України - відсутні, тож слід призначити кримінальне провадження до судового розгляду, слухання якого проводити колегіально у складі трьох суддів, у закритому судовому засіданні.
Питання про склад осіб, які братимуть участь у справі - з'ясовано.
Клопотання про виклик свідків, учасниками судового провадження заявлені не були.
Враховуючи вимоги ч.2 ст.314-1КПК України, необхідність доручення представнику уповноваженого органу з питань пробації, скласти досудову доповідь щодо обвинуваченої ОСОБА_7 - відсутня.
В судовому засіданні:
Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням про застосування раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави, зважаючи на те, що ризики, передбачені п.п. 1,5 ст.177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати, а тому обвинуваченій слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник та обвинувачена - не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши заявлене прокурором клопотання та його вимоги, враховуючи позицію сторони захисту, приходить до такого.
Відповідно до ч.3 ст.315КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
На поточний час кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 перебуває на стадії призначення до судового розгляду, та завершити його розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали - не можливо, у зв'язку із проведенням відповідних процесуальних дій судового провадження.
Суд, обговоривши з учасниками кримінального провадження питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , вважає, що на час розгляду справи у підготовчому судовому засіданні, не зникли існуючи ризики, передбачені ст.177КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може спробувати: переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Розглядаючи зазначене питання, судом враховується, що за вимогами п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Рішення суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики ЄСПЛ, що узгоджується з вимогами ч.5 ст.9 КПК України.
ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178КПК України, зокрема тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення /зменшення/ ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Тримання під вартою, згідно до ч.1 ст.183КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177КПК України.
Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року.
Тобто із зазначених рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що у справах, де особа підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, виходячи з самої тяжкості обвинувачення, попереднє ув'язнення може бути застосоване. Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст.183КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості та законності застосованого до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує, що остання обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111КК України, яке відповідно до вимог ст.12КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, а тому зазначає, що можливість застосування до неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою передбачають вимоги п.4 ч.2 ст.183КПК України.
Крім того, судом враховується наявність ризиків, передбачених ст.177КПК України, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_7 може спробувати: переховуватися від суду, оскільки суворість покарання за особливо тяжке кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років, або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, може бути визнане нею більш небезпечним ніж втеча, що зробить неможливим її прибування до суду за кожною вимогою; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, враховуючи лояльне налаштування ОСОБА_7 до т.зв. «ДНР» та окупаційних військ країни агресора - рф, та те що остання зареєстрована та до моменту затримання проживала у м. Мирноград Донецької області, поруч з яким триває активна фаза бойових дій та розміщуються підрозділи Збройних Сил України, що у разі не продовження запобіжного заходу дозволить обвинуваченій вчиняти нові кримінальні правопорушення чи продовжити злочин, в якому вона обвинувачується.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.177КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 вказаної статті Закону.
Суд погоджується із стороною обвинувачення, що у разі застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, не можливо запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне та всебічне встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченої ОСОБА_7 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що їй інкримінуються, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченої ОСОБА_7 судом на теперішній час не встановлено. Не застосування такого запобіжного заходу, на переконання суду, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої і запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам.
При цьому застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, не суперечить вимогам ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, незважаючи на презумпцію невинуватості, тримання під вартою завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, постала перед компетентними органами.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який на теперішній час продовжено.
Так, відповідно до ч.6 ст.176КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5,260,261,437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків зазначених у статті 177КПК України застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Обвинувачення у вчиненні злочинів за зазначеними вище кваліфікаціями статей Закону, тим більш, під час дії правового режиму воєнного стану, свідчить про максимальний ступінь суспільно-небезпечного діяння.
Крім того, за приписами ст.183КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-5, 260, 261,402 - 405,407,408,429,437 - 442 Кримінального кодексу України.
Враховуючи все вищенаведене, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178КПК України, суд не вбачає можливості та необхідності для застосування до обвинуваченої альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
З огляду на вищевикладене, клопотання прокурора, щодо запобіжного заходу, підлягає задоволенню.
Також суд зазначає, що під час підготовчого судового засідання будь-яких інших клопотань - не надходило.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст.336КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.
З огляду на дію на території України особливого режиму воєнного стану, з метою забезпечення безпеки учасників судового розгляду та оперативності кримінального судочинства, задля забезпечення можливості участі захисника в судовому засіданні, є підстави для постановлення ухвали про їх участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 314-317,336 КПК України, суд,
На підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025050000000332 від 06 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111КК України, призначити судовий розгляд на:
16 годину 25 хвилин, 20 червня 2025 року.
На судовий розгляд кримінального провадження в судове засідання викликати учасників судового провадження.
Судові засідання під час судового розгляду кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів, у закритому судовому засіданні та проводити в приміщенні Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Надати можливість учасникам судового провадження, брати участь у судовому засіданні, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у т.ч. з використанням власних технічних засобів через програмно-апаратний комплекс фіксування судового засідання.
Відеоконференцію проводити за веб-посиланням (https://vkz.court.gov.ua).
Клопотання прокурора щодо запобіжного заходу - задовольнити.
Обрати обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до:
18 серпня 2025 року - включно.
Обвинувачену ОСОБА_7 - тримати під вартою ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Копію ухвали направити учасникам судового провадження, а також начальнику «ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання та вручення обвинуваченій ОСОБА_7 із отриманням від останньої особистої розписки з датою вручення їй копії ухвали суду.
Контроль за виконанням ухвали в частині обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 - покласти на прокурора, який, з боку сторони обвинувачення, здійснює процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні в суді.
Ухвала, в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою яка тримається під вартою з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3