Справа № 740/3316/25
Провадження № 2-а/740/51/25
20 червня 2025 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Роздайбіда О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
13.06.2025 позивачка ОСОБА_1 через представника - адвоката Шатілову Л.С. звернулася до Ніжинського міськрайонного суду із позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4939675 від 10.06.2025 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу передано головуючому судді Роздайбіда О.В.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.36 КАС України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.1 ст.39 КАС України з підстав, зазначених у ст.36 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Частиною 1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону.
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри в неупередженості, повинен заявляти самовідвід або бути відведений.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 в справі «Білуха проти України» з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). У рішеннях у справах «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії» ЄСПЛ зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно із ст.15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.
Ураховуючи, що позивачка у зазначеній справі працює моїм помічником судді Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області - Роздайбіди О.В., і вказана обставина може викликати сумніви у неупередженості судді при розгляді справи, тому із урахуванням морально-етичних міркувань, з метою дотримання та реалізації учасниками процесу їх процесуальних прав, а також з метою дотримання балансу інтересів між будь-якими несприятливими наслідками для сторін, убачаю підстави для самовідводу в порядку п.4 ч.1 ст.36 КАС України.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Самовідвід у справі вирішується відповідно до положень ч.8 ст.40 КАС України без повідомлення учасників справи.
Справа слід передати до канцелярії суду для здійснення дій передбачених ст.31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36 - 40 КАС України,
постановила:
Заявити самовідвід судді Роздайбіді Олені Володимирівні в розгляді справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративну справу №740/3316/25 (провадження № 2-а/740/51/25) передати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку ст.31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Роздайбіда