Справа № 522/10526/22
Провадження № 2/522/2417/25
04 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси:
у складі: головуючої судді Ковтун Ю.І.,
за участі секретаря Лахматової С.В.,
представника позивачки ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Смирнової Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про стягнення заробітної плати за фактично відпрацьований час, визнання незаконним і скасування наказу та рішення про звільнення та поновлення на посаді, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів», в якій просить:
1. Стягнути з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 , заробітну плату за виконання посадових обов'язків начальника причалу № 195 «Ярмарочна» Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» за період з 01.06.2020 по 15.07.2022 включно в сумі 200175,00 грн.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення Ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 15.07.2022 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна» та наказ т.в.о. директора Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» ОСОБА_3 № 23-вк від 15.07.2022 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна».
3. Стягнути з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна» за період з 16.07.2022 - по день ухвалення судом рішення про поновлення її на посаді начальника причалу № 195 «Ярмарочна».
В обґрунтування позову зазначено, що з 17.07.2014 ОСОБА_2 працює на посаді начальника відокремленого підрозділу Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (далі - ГО «ВМСОТРЛ») - причал №195 «Ярмарочна». ГО «ВМСОТРЛ» знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Мала Арнаутська, 111. Причал № 195 «Ярмарочна» знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 110. На території причалу знаходяться будинки, які належать членам ГО «ВМСОТРЛ» та які обслуговуються ГО «ВМСОТРЛ». Відповідно до розділу 10 статуту ГО «ВМСОТРЛ» до її посадових обов'язків належить здійснення керівництва причалом № 195 «Ярмарочна», у зв'язку із чим її робоче місце знаходиться безпосередньо на території причалу № 195 «Ярмарочна». Згідно із штатним розписом її посадовий оклад становить 7850 грн. на місяць. 18.07.2022 під час виконання посадових обов'язків на робочому місці (на причалі № 195 «Ярмарочна») представник адміністрації ГО «ВМСОТРЛ» Солілов О.М. вручив їй копію наказу т.в.о директора ГО «ВМСОТРЛ» Гнатенко І.В. № 23-вк від 15.07.2022 про її звільнення на підставі абзацу першого п. 3 ст. 40 КЗпП України, а також копію витягу з протоколу засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» від 15.07.2022 про її звільнення. За період роботи з 01.06.2020 - по 15.07.2022 включно заробітна плата їй не виплачувалась. Невиплату заробітної плати керівництво ГО «ВМСОТРЛ» пояснювало тим, шо більшість членів ГО «ВМСОТРЛ», які обліковуються за причалом № 195 «Ярмарочна» не сплачують членські внески та інші обов'язкові платежі, у зв'язку із чим грошові кошти на виплату зарплати відсутні. Відповідно до положень ст. 115 КЗпП України зменшення надходжень грошових коштів не може бути підставою для невиплати заробітної плати, оскільки вона продовжувала виконувати свої функції. Зазначила, що рішення про її звільнення вмотивоване невиконанням нею якогось наказу т.в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» №01-а від 01.02.2022 про обов'язкову явку на оперативні засідання по вівторках. Про видання цього наказу їй нічого не відомо, з ним її ніхто не ознайомлював. Отже, невиконання цього наказу не може бути підставою для її звільнення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Вказана норма містить вказівку на невиконання умов трудового договору або правил внутрішнього трудового розпорядку. Наказ т.в.о. директора не відноситься до вказаного переліку. Її посадові обов'язки визначаються статутом ГО «ВМСОТРЛ», у якому нічого не вказується про обов'язок явки на якісь оперативні засідання. Її звільнення є незаконним, у зв'язку із чим її повинно бути поновлено на посаді начальника причалу № 195 «Ярмарочна» на підставі ст. 237 КЗпП України. Щодо неявки на засідання Ради ГО «ВМСОТРЛ» 15.07.2022 пояснила, що про проведення цього засідання її ніхто не сповіщав, про його проведення вона дізналась при отриманні наказу про звільнення, разом із яким їй було вручено копію витягу з протоколу цього засідання. Стягнення з відповідача на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 15.07.2022 (день незаконного звільнення) - по день ухвалення рішення у справі передбачено положеннями ч. 2 ст. 235 КЗпП України (т. 1 а.с.1 - 4).
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 09 вересня 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (т. 1 а.с. 28 - 29).
03.01.2023 на адресу суду від представника відповідача - адвоката Смирнової Л.П., надійшов відзив на позовну заяву, в якому зокрема зазначила, що звільнення ОСОБА_2 з посади відбулося з дотримання порядку та на підставах, передбачених законодавством про працю. При цьому, доводи позивачці про те, що починаючи з 01.06.2020 остання не отримувала заробітної плати через заборгованість членів ГО «ВМСОТРЛ» не відповідають дійсності, оскільки, ОСОБА_2 , на підставі особисто поданої заяви від 28.05.2020 в період з 01.06.2020 по 31.03.2022 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. 25.03.2022 Наказом № 13-вк, ОСОБА_2 було відкликано з відпустки та повідомлено про розпорядок роботи в умовах карантину.
Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. ГО «ВМСОТРЛ» було притягнуто ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення у строки, визначені ст. 148 КЗпП України. Відповідачем при видачі спірного наказу було враховано факт, систематичності вчинених позивачкою дисциплінарних проступків, а також той факт, що через її самоусунення від виконання вимог керівних органів, останні не володіли станом поточних справ на причалі № 195 «Ярмарочная», позивачка не виконувала своїх обов'язків щодо збору членських внесків з членів громадської організації, що призвело до завданню відповідачу збитків у сумі 523 688, 40 грн. ОСОБА_2 , будучи обізнана про необхідність явки до керівництва громадської організації, для надання пояснень щодо систематичного невиконання трудових обов'язків, проігнорувала дану вимогу та не скористалася своїм правом на надання пояснень щодо причин порушення нею трудової дисципліни. Невиконання ОСОБА_2 вимог наказу від 01.02.2022 щодо щотижневої явки по вівторках до місцезнаходження відповідача для прийняття участі у роботі оперативних нарад начальників причалу є систематичним порушенням нею трудової дисципліни та вимог ст. 4.29.3 Статуту ГО «ВМСОТРЛ» (т. 1 а.с. 85 - 94).
10.01.2023 на адресу суду від позивачки надійшла відповідь на відзив, в якій зокрема зазначила, що твердження відповідача про те, що у період з 01.06.2020 - по день звільнення (15.07.2022) позивачка знаходилась у відпустці без збереження заробітної плати є безпідставним. Подана позивачкою 28.05.2020 заява про надання відпустки без збереження заробітної плати реалізована не була через виникнення обставин, які вимагали знаходження позивачки на робочому місці (на причалі № 195 «Ярмарочна») та продовження виконання посадових обов'язків начальника цього причалу. Наказ директора ГО «ВМСОТРЛ» № 28 від 01.06.2020 про надання ОСОБА_2 відпустки був скасований наказом ГО «№ 28/1 від 01.06.2020 у зв'язку із відсутністю заміни на посаду начальника причалу № 159 «Ярмарочна». Продовження виконання позивачкою посадових обов'язків 01.06.2020 також підтверджується наказом директора ГО «ВМСОТРЛ» № 44 від 17.08.2020 яким саме позивачку (не іншу особу, яка її нібито заміщувала) зобов'язано звільнити приміщення причалу № 195 «Ярмарочна». Окрім того, наказ директора ГО «ВМСОТРЛ» ОСОБА_4 № 28 від 28.05.2020 не містить підпису позивачки про ознайомлення з ним. Сам по собі факт подання заяви про надання відпустки та видання відповідного наказу без ознайомлення з ним не свідчать про надання відпустки (т. 1 а.с. 188 - 190).
05.06.2023 на адресу суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_2 , в якій зазначила, що у позовній заяві міститься посилання на п.п. 2 та 3 ч. 1 ст. 232 та ч. 1 ст. 235 Кодексу законів про працю України, які врегульовують вирішення спорів щодо поновлення працівника на посаді у разі незаконного звільнення. Проте, далі у тексті прохальної частини позовної заяви відповідна вимога випадково не зазначена, що не свідчить про те, що ця вимога не заявляється. З метою усунення розбіжностей між формулюванням позовних вимог та прохальною частиною позовної заяви позивачка уточнює заявлений нею позов та просить:
1. Стягнути з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 , заробітну плату за виконання посадових обов'язків начальника причалу № 195 «Ярмарочна» Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» за період з 01.06.2020 по 15.07.2022 включно в сумі 200175,00 грн.
2. Визнати незаконними та скасувати рішення Ради Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» від 15.07.2022 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна» та наказ т.в.о. директора Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» ОСОБА_3 № 23-вк від 15.07.2022 про звільнення ОСОБА_2 з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна» та поновити ОСОБА_2 на посаді начальника причалу № 195 «Ярмарочна».
3. Стягнути з Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» на користь ОСОБА_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу, у зв'язку із незаконним звільненням з посади начальника причалу № 195 «Ярмарочна» за період з 16.07.2022 - по день ухвалення судом рішення про поновлення її на посаді начальника причалу № 195 «Ярмарочна» (т. 2 а.с. 24 -25).
Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року залишено без розгляду клопотання представника відповідача Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» - адвоката Смирнової Лариси Петрівни про виклик свідків (т. 2 а.с. 76 - 77)
Ухвалою суду від 23 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивачки ОСОБА_2 - Козлова А.В. про відвід головуючій судді Ковтун Ю.І. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про стягнення заробітної плати за фактично відпрацьований час, визнання незаконним і скасування наказу та рішення про звільнення та поновлення на посаді, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т. 2 а.с. 162 - 164).
У судових засіданнях позивачка ОСОБА_2 та її представники адвокат Скіндер В.Б., ОСОБА_1 позов підтримали та посили його задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача - ОСОБА_3 , адвокат Смирнова Л.П. у судовому засідання позов не визнали та просили у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Вислухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, та не заперечується сторонами що ОСОБА_2 з 17.07.2014 по 15.07.2022 працювала на посаді начальника відокремленого структурного підрозділу Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» (далі ГО «ВМСОТРЛ»), а саме: причалу № 195 «Ярмарочна».
Наказом т.в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» Гнатенко І. від 25.04.2022 № 15-вк оголошено догану ОСОБА_2 начальнику причалу № 195 «Ярмарочна» за порушення трудової дисципліни (неодноразова неявка на оперативне засідання начальників причалів) (т. 1 а.с. 109).
Як слідує з виписки з протоколу позачергового засідання Ради ГО ВМСОТРЛ від 15.07.2022 Вирішили: за систематичне порушення трудової дисципліни - дати доручення директору ГО - звільнити начальника причалу № 195 «Ярмарочна» ОСОБА_2 з займаної з посади, після виходу з лікарняного (т. 1 а.с. 23).
15.07.2022 т.в.о. директора Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» Гнатенко І. було видано наказом № 23-вк про звільнення ОСОБА_2 начальника причалу № 195 «Ярмарочна», 15 липня 2022 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього п. 3 ст. 40 КЗпП (т. 1 а.с. 24).
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він чотири роки постійно мешкає на причалі. Йому відомо, що ОСОБА_2 з 2020 по 2022 рік працювала, вирішувала всі питання. Зі слів ОСОБА_2 йому відомо, що вона вела дві організації ГО «ВМСОТРЛ» та нову організацію ГО «Одеські водно-моторні причали» (далі ГО «ОВМП») на вул. М.Арнаутська, 101. З якими саме документами працювала ОСОБА_2 він не звертав увагу та які функції вона виконувала не знає. Зазначив, що щовівторка ОСОБА_2 була на зборах організації «ОВМПУ двох організація ОСОБА_2 виконувала однакові функції.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_2 працювала начальником до 2022 року потім її звільнили. Вказала, що ОСОБА_2 обіймала дві посади. У 2019 році після створення нової організації ГО «ОВМП» ОСОБА_2 продовжувала обслуговувати попередню організацію. Коли у 2019 почалися карантинні обмеження ОСОБА_2 мала намір піти у відпустку, але її не відпускали, оскільки не було кому працювати. З 2019 по 2022 рік ОСОБА_2 працювала на дві організації.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що знає ОСОБА_2 з 2014 року, коли вона прийшла на роботу на 195 причал. В ГО «ВМСОТРЛ» завжди казали, що не має коштів для потреб та було прийнято рішення у 2019 році організувати нову організацію ГО «ОВМП». Не всі члени організації перешли до нової організації. У 2022 році ОСОБА_2 звільнили з ГО «ВМСОТРЛ». ОСОБА_2 завжди працювала на причалі. Збір членських внесків, ремонти, всі питання які необхідні для життєдіяльності причалу виконувала ОСОБА_2 .
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що з 1987 року мешкає на причалі. ОСОБА_2 знає з 1994 року. ОСОБА_2 з 2019 року не є членом ГО «ВМСОТРЛ» та не обслуговує організацію.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що він є інспектором кадрів ГО «ВМСОТРЛ». ОСОБА_2 з червня 2020 року у зв'язку з карантинними обмеженнями перебувала у відпустці без збереження заробітної плати. Заробітну плату вона не отримувала та не вимагала. Восени 2019 року ОСОБА_2 зібрала збори на причалі і було створено нову організацію ГО «ОВМП». У новій організації ОСОБА_2 виконувала ті ж функції що й в попередній, мала одне й те саме місце роботи. Вказав, що зареєстрований та мешкає на причалі та весь час там знаходиться. Кожного вівторка ОСОБА_2 повинна була їздити на АДРЕСА_1 та доповідати про стан речей на причалі, але вона цього не робила. ОСОБА_2 надсилалися запрошення, але вона їх ігнорувала. Також зазначив, що наказу за № 28/1 від 01.06.2020 в ГО «ВМСОТРЛ» немає, про що ним була сформована відповідна довідка. Вказав, що з 2020 року ОСОБА_2 не зверталася з заявами про виплату їй заробітної плати. 25.03.2022 ОСОБА_2 викликали з відпустки з 01.04.2022, проте вона не з'явилася. 25.04.2022 ОСОБА_2 оголошено догану та з 15.07.2025 вона була звільнена за невиконання службових повноважень.
Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.
Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України).
У п. 22 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз'яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.
Отже, головною умовою для звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України є невиконання обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.
При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП України), тому відмова працівника від виконання роботи, що не входить до кола його обов'язків, не є порушенням трудової дисципліни і, відповідно, такі дії не дають підстав для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
У правилах внутрішнього трудового розпорядку містяться, зокрема, основні права та обов'язки працівників і роботодавця, вказується тривалість робочого дня і робочого тижня, початок і закінчення робочого дня, обідньої перерви, зазначається відповідальність працівників за порушення трудової дисципліни. Це зобов'язує працівників не лише просто виконувати свої трудові функції, а й дотримуватися встановленого режиму роботи, правил охорони праці, техніки безпеки тощо, оскільки їх систематичне порушення також може стати підставою для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Тобто, за правилами п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника за його трудовим договором чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Очевидно, що з відповідними правилами та обов'язками працівник має бути своєчасно та належно ознайомлений, оскільки, роботодавець не може ставити у вину працівникові та притягати його до дисциплінарної відповідальності у випадку невиконання обов'язків, які не обумовлені трудовим договором і про які працівник не був проінформований належним чином.
Ще однією умовою звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України є наявність вини працівника (у формі умислу чи необережності).
Якщо поважні причини невиконання працівником його трудових функцій є, то, відповідно, вина його відсутня, а отже, звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України проводити не можна.
Під систематичним невиконанням трудових обов'язків мається на увазі неодноразове здійснення працівником цих вчинків. А саме, для звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником винного невиконання чи неналежного виконання своїх трудових обов'язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Тобто працівник і раніше (до моменту вчинення проступку, за який його роботодавець звільнив за п. 3 ст. 40 КЗпП України) порушував трудову дисципліну, не виконував своїх посадових обов'язків, у результаті чого до нього застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.
При цьому для дотримання порядку звільнення роботодавець повинен навести конкретні факти допущеного працівником невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього попереднього стягнення та коли. Тобто необхідна саме наявність застосованого й такого, що не втратив юридичної сили стягнення, що передувало новому порушенню, а не просто фактична наявність сукупності застосованих заходів дисциплінарного стягнення.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду в постанові від 27.02.2020 року у справі № 266/7382/18, провадження № 61-12663св19.
Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у справах за аналогічних обставин. Так, у своїй постанові від 09.12.2021 року у справі № 489/58/20, провадження № 61-11862св20, ним зроблено такий висновок: «Систематичним невиконанням обов'язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов'язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок».
Отже, для звільнення працівника на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, необхідна наявність таких умов, як протиправність дій або бездіяльність працівника, його вина та систематичність порушень.
При відсутності хоча б однієї з наведених підстав звільнення працівника буде незаконним.
За змістом закону, звільнення працівника згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України є крайньою мірою, коли подальше залишення на роботі порушника трудової дисципліни суперечить інтересам установи. При визначенні наявності вини працівника в невиконанні або неналежному виконанні обов'язків, покладених на нього трудовим договором, правилами внутрішнього трудового розпорядку або посадовими інструкціями, необхідно враховувати об'єктивні причини.
Судом установлено, що 28.05.2020 ОСОБА_2 звернулася з заявою до ГО «ВМСОТРЛ» про надання відпустки без збереження утримання на час карантину з 01.06.2020 (т. 1 а.с. 103, т. 2 а.с. 6).
Наказом директора ГО «ВМСОТРЛ» Новосельського В.М. від 28.05.2020 за № 28 ОСОБА_2 надано відпустку без збереження утримання з 01.06.2020 на час карантину. Підстава: заява ОСОБА_2 від 28.05.2020. (т. 1 а.с. 104, т. 2 а.с. 7).
25.03.2022 наказом т.в.о. директора Гнатенко І. за № 13-вк, у зв'язку з службовою необхідністю, відкликано з відпустки без збереження заробітної плати, начальника причалу № 195 «Ярмарочна» ОСОБА_2 з 1 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 106).
Відповідно до наданих суду табелів обліку використання робочого часу з 01 червня 2020 року по 31 березня 2022 року ОСОБА_2 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати (т. 1 а.с. 130 - 151).
Отже, з наведеного слідує, що у період з ОСОБА_2 у період з 01.06.2020 по 31.03.2022 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.
Посилання позивачки на те, що 01.06.2020 директором Новосельським В.М. було видано наказ № 28/1 про скасування наказу з особового складу, відповідно до якого наказ ГО «ВМСОТРЛ» № 28 від 28.05.2020 про надання ОСОБА_2 відпустки без збереження утримання скасовано, суд відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до довідки ГО «ВМСОТРЛ» від 10.02.2023 за № 01-01/17 зокрема повідомлено, що наказ 28/1 від 01.06.2020 не існує за даними журналу наказів відділу кадрів ГО «ВМСОТРЛ» за 2020 рік. До довідки додано виписку з журналу наказів відділу кадрів за 2020 рік (т. 1 а.с. 198, 199).
В подальшому, як установлено вище та слідує з матеріалів справи, наказом т.в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» Гнатенко І. від 25.04.2022 № 15-вк ОСОБА_2 оголошено догану за порушення трудової дисципліни
Підставою для оголошення ОСОБА_2 начальнику причалу № 195 «Ярмарочна» догани за порушення трудової дисципліни, відповідно до наказу т.в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» Гнатенко І. від 25.04.2022 № 15-вк слугували: наказ №01-а від 01.02.2022 т.в.о. директора Гнатенко І. було видано наказ №01-а про зміну початку і закінчення роботи під час карантину; Акт № 1 від 05.04.2022, Акт № 2 від 12.04.2022 та Акт № 3 від 19.04.2022 «Про нез'явлення на оперативну нараду»; доповідні записки інспектора ВК «Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 » за № 01-03/14, № 01-03/20, № 01-03/22 від 05.04.2022, 12.04.2022,19.04.2022; скриншот відповіді ОСОБА_2 від 14.04.2022 про надання пояснення відсутності на нараді організації 05.04.2022 та 12.04.2022; відмова у заяві ОСОБА_2 «Про надання відпустки без збереження заробітної плати в зв'язку з карантином» від 04.04.2022.
Пунктами 4.29.2 та 4.29.3 Статуту Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» передбачено, що директор здійснює поточне керівництва Організацією.
Директор видає накази, розпорядження та доручення, які є обов'язковими для всіх найманих працівників Організації (т. 1 а.с.5 - 20).
Так, наказом №01-а від 01.02.2022 т.в.о. директора Гнатенко І. було видано наказ №01-а про зміну початку і закінчення роботи під час карантину.
25.03.2022 наказом т.в.о. директора Гнатенко І. за № 13-вк, у зв'язку з службовою необхідністю, відкликано з відпустки без збереження заробітної плати, начальника причалу № 195 «Ярмарочна» ОСОБА_2 з 1 квітня 2022 року (т. 1 а.с. 106).
25.03.2022 ГО «ВМСОТРЛ» на адресу ОСОБА_2 було направлено повідомлення від 25.03.2022 № 01-03/15, в якому повідомлено про те, що її відкликано з відпустки без збереження заробітної плати та про необхідність приступити до роботи з 01.04.2022. Також повідомлено про необхідність прибуття на оперативну нараду начальників причалів 05.04.2022 на 11.00, згідно наказу директора № 01-а від 01.02.2022. До повідомлення додано виписку з наказу директора від 25.03.2022 № 13-вк та копію наказу директора № 01-а від 01.02.2022 (т. 1 а.с. 107 - 108).
05.04.2022, 12.04.2025,19.04.2022 Інспектором ВК Соліловим О. складено доповідні записки відповідно за № 01-03/14, № 01-03/20, № 01-03/22 Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 , а саме неявка на оперативну нараду 05.04.2022, 12.04.2022 та 19.04.2022 (т. 1 а.с. 111 - 113).
Суд відхиляє посилання позивачки на те, що їй не було відомо про необхідність з'являтись до місцезнаходження відповідача для прийняття участі у роботі оперативних нарад начальників причалу, оскільки такі спростовані показами свідка, роздруківкою з месенджера, що в сукупності свідчать про її обізнаність та доведення до відома ОСОБА_2 про необхідність явки на відповідні оперативні наради, проте будь-яких пояснень щодо невиконання трудових обов'язків, позивачкою надано не було.
Надаючи оцінку наданих відповідачем службовим документам, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що відповідачем було дотримано процедуру притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани, зважаючи на порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни.
Також з матеріалів прави установлено, що 26.04.2022 Інспектором ВК Соліловим О. складено доповідну записку за № 01-03/23 Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 , а саме неявка на оперативну нараду 26.04.2022 (т. 1 а.с. 114).
10.05.2022, 17.05.2022, 21.06.2022, 12.07.2022 Інспектором ВК Соліловим О. складено доповідні записки відповідно за № 01-03/25, № 01-03/28, № 01-03/41, № 01-03/45 Про порушення трудової дисципліни про відсутність ОСОБА_2 на робочому місці (офіс ГО «ВМСОТРЛ» з 26.04.2022 по 12.07.2022, що склало 57 днів прогулу (т. 1 а.с.115, 116,118, 119).
07.06.2022 Інспектором ВК Соліловим О. складено доповідну записку за № 01-03/36 Про порушення трудової дисципліни ОСОБА_2 , а саме була відсутня на робочому місці (офіс ГО «ВМСОТРЛ» з 01.04.2022, що склало 48 днів прогулу (т. 1 а.с.117).
05.04.2022, 12.04.2022, 19.04.2022, 26.04.2022, 10.05.2022, 17.05.2022, 24.05.2022, 07.06.2022, 21.06.2022, Інспектором ВК Соліловим О., начальником причалу № 114 «Бугово» Усіком В., начальником причалу № 133 «Зелений мис» Охотником Ю. складено акти відповідно за № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9 про нез'явлення ОСОБА_10 на оперативну нараду Організації згідно наказу т.в.о. директора ГО «ВМСОТРЛ» № 01-а від 01.02.2022 (т. 1 а.с.120 - 129).
Відповідно до наданих суду табелів обліку використання робочого часу з 01.04.2022 по 14.07.2022 щодо ОСОБА_2 наявна відмітки про прогул (т. 1 а.с. 152-155).
Як слідує з виписки з протоколу позачергового засідання Ради ГО ВМСОТРЛ від 15.07.2022 Вирішили: за систематичне порушення трудової дисципліни - дати доручення директору ГО - звільнити начальника причалу № 195 «Ярмарочна» ОСОБА_2 з займаної з посади, після виходу з лікарняного (т. 1 а.с. 23).
Як слідує з наказу від 15.07.2022 № 23-вк т.в.о. директора Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» Гнатенко І. ОСОБА_2 начальника причалу № 195 «Ярмарочна», було звільнено 15 липня 2022 року за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього п. 3 ст. 40 КЗпП.
Позивачем не спростовано вищезазначені твердження сторони відповідача та в обґрунтування позовних вимог не надано належних та допустимих доказів виконання нею трудових обов'язків саме начальника відокремленого структурного підрозділу ГО «ВМСОТРЛ» - причалу № 195 «Ярмарочна» у спірний період, а також доказів щодо недобросовісної поведінки відповідача відносно неї.
Частинами 1, 2, 3 та 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. В тому числі, суд враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.
Позивачем не спростовано вищезазначені твердження відповідача та не надано доказів того, що позивач
В обґрунтування позовних вимог позивач не надала належних та допустимих доказів щодо недобросовісної поведінки відповідача відносно неї.
Оскільки, до позивачки вже застосовувалось дисциплінарне стягнення, знято воно не було, позивачка заяви про дострокове зняття дисциплінарного стягнення не надавала, з моменту його накладення на момент звільнення позивачки рік не минів, пояснень про наявність поважних причин допущених порушень позивачкою не надано, суд зазначає, що відповідачем дотримано вимоги законодавства України щодо порядку звільнення працівника за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд-
У задоволенні позову ОСОБА_2 до Громадської організації «Водно-моторне спортивно-оздоровче товариство рибалок-любителів» про стягнення заробітної плати за фактично відпрацьований час, визнання незаконним і скасування наказу та рішення про звільнення та поновлення на посаді, про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 20 червня 2025 року.
Суддя Юлія КОВТУН