Справа № 522/3609/17
Провадження № 1-кп/522/2698/25
20 червня 2025 року місто Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017162500000113, відомості про яке внесено 16.01.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, керівника ГО «Центр відновлення особистості та перетворення суспільства», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 2 ст.185 КК України, -
16.01.2017 року ОСОБА_7 та невстановлені органом досудового розслідування особи, матеріали стосовно яких виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи в вечірній час у дворі буд. АДРЕСА_2 , побачили дві секції залізної решітки.
В цей час, у ОСОБА_7 та невстановлених органом досудового розслідування осіб, з корисливих мотивів, виник спільний злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме двох секцій залізної решітки.
Реалізуючи свій спільний злочинний намір та заздалегідь домовившись про його спільне вчинення, 16.01.2017 року приблизно о 19:00 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 та невстановлені органом досудового розслідування особи, перебуваючи у дворі буд. АДРЕСА_2 , впевнившись, що за ними ніхто не спостерігає та їх злочинні дії залишаться непомітними, умисно, з корисливих мотивів, викрали дві секції залізної решітки, вартістю 7 500 грн. за одну секцію, які належать ОСОБА_8 .
Таємно викравши майно потерпілого на загальну суму 15000 гривень, ОСОБА_7 та невстановлені органом досудового розслідування особи намагалися покинути місце скоєного ним кримінального правопорушення, але розпорядитись викраденим майном не змогли, так як ОСОБА_7 був затриманий власником майна, а невстановлені особи скрилися.
Умисні дії, ОСОБА_7 , які виразились у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України.
Судом було встановлено, що згідно паспорту громадянина України № НОМЕР_1 запис №19800807-03770, а також картки РНОКПП № НОМЕР_2 обвинувачений ОСОБА_7 змінив прізвище у зв'язку з одруженням і на теперішній час має призвище ОСОБА_9 .
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, та пояснив суду, що дійсно при вказаних у обвинувальному акті обставинах він 16.01.2017 року, заходячись у м. Одесі у дворі буд. № 32 вул. Тираспольська, спільно з особами, матеріали стосовно яких виділено в окреме кримінальне провадження, побачив у підвалі решітки і у нього виник умисел їх забрати, викраденим майном розпорядитись не зміг з підстав, що не залежали від його волі, оскільки був поміченим власником вказаного майна. Зазначив, що це було у минулому житті і йому дуже соромно за вчинене, у скоєному щиро розкаюється.
Оскільки в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину в інкримінованому йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а так само визнав всі фактичні обставини його вчинення, а прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, за відсутності їх заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій, переконавшись у тому, що всі зазначені особи правильно розуміють зміст встановлених обставин, в порядку ст. 349 ч. 3 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені показами обвинуваченого, наданим ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_6 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до переконання, що діяння, яке вчинене обвинуваченим дійсно мало місце, воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України і ОСОБА_6 винуватий у його вчиненні, так як він здійснив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Так, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до позиції, викладеної у рішенні ЄСПЛ «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року, складовими елементами принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні покарання суд повинен враховувати ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, що скоїла кримінальне правопорушення, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до положень ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , суд визнає його щире каяття.
Відповідно до положень ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6 , який одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, наявне постійне місце мешкання та реєстрації, є капеланом Духовного Управління Християнської Реформаторської Церкви, керівником ГО «Центр відновлення особистості та перетворення суспільства», волонтером Міжнародного Благодійного Фонду «Реформація», дияконом церкви Християнська Реформаторська Церква «Прославління» м. Одеса, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, заподіяна кримінальним правопорушенням шкода була усунена шляхом повернення майна власнику, наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих, вважає приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_6 покарання у виді пробаційного нагляду із покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1, п.2, п.3 ч.2 ст. 59-1 КК України, оскільки на переконання суду саме таке покарання буде необхідним для його виправлення та запобігатиме вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України відповідно до постанови слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_10 - дві секції залізної решітки вважати повернутими належному власнику ОСОБА_8 .
Заходи забезпечення кримінального провадження №12017162500000113 не застосовувались.
Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні №12017162500000113 відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12017162500000113 заявлено не було.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12017162500000113 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст.8, 9,100, 368,370- 374,394 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 3 (три) роки.
Відповідно до п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази - дві секції залізної решітки - вважати повернутими належному власнику ОСОБА_8 .
Вирок суду набирає законної сили після спливу тридцяти денного строку, встановленого ст. 395 КПК України для його оскарження. Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили та його виконання.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку в порядку ст. 376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1