Справа №522/12081/25
Провадження №1-кп/522/2751/25
19 червня 2025 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12024162510001603, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.11.2024 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Іванівки, Іванівського району, Одеської області, одруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 , непрацюючого, із середньою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в силу ст.89 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, суд
ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, який впроваджено на території України відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_5 від 24.02.2022 року N? 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-1X, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29.10.2024 N? 4024-IХ продовжено з 10.11.2024 року строком на 90 діб, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
Так, 13.11.2024 року приблизно о 15 годині ОСОБА_3 , перебуваючи неподалік від зупинки, що за адресою: м. Одеса, вул. Старорізнична, буд. 22, в процесі розмови із раніше незнайомою ОСОБА_6 , скориставшись тим, що вона відійшла, залишивши на лавці без нагляду рюкзак чорно-рожевого кольору, реалізуючи раптово виниклий корисливий намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи наслідки цих дій, та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що його дії непомітні для оточуючих, шляхом вільного доступу таємно викрав, забравши із лавки вище указаний рюкзак, який для потерпілої майнової цінності не становить, в якому знаходився мобільний телефон марки «Redmi 13 Ocean Blue», блакитного кольору, Imei1: НОМЕР_1 , Imei 2: НОМЕР_2 , з номером телефону НОМЕР_3 , вартістю 6 299 грн.
Після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 6299 грн. Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану.
Крім того, в цей же день ОСОБА_3 , одразу після крадіжки майна потерпілої ОСОБА_6 , перебуваючи у пункті прийому вторинної сировини, що за адресою: АДРЕСА_3 , перевіривши вміст викраденого рюкзака, і встановивши, що у ньому, окрім телефона знаходиться паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_6 , серія НОМЕР_4 , що є універсальним документом та посвідчує особу власника, підтверджує громадянство, діючи умисно, та не вживаючи будь-яких заходів до його повернення, усвідомлюючи, що цей документ належить потерпілій, та засвідчує важливі факти і події в її житті, і втрата якого суттєво утруднює реалізацію прав, свобод і законних інтересів потерпілої, маючи намір, спрямований на незаконне заволодіння ним (привласнення), усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, заволодів ним.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.357 КК України, незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.
У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті. До судового засідання потерпіла ОСОБА_6 не з'явилась, звернулась до суду із письмовою заявою, у якій просила проводити судовий розгляд без її присутності.
Суд з'ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз'яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
У зв'язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, та за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом.
У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що вона обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, та кримінального правопорушення - кримінального проступку.
Як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень, що він раніше не судимий, що він має на утриманні неповнолітню доньку - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про народження №231 від 28.09.2007 року).
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , ступеню тяжкості кримінальних правопорушень, наявності вище зазначених трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що указаний обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, та для запобігання вчиненню ним нових злочинів необхідно йому призначити покарання у вигляді позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України, та звільнити цього обвинуваченого від відбування покарання, із випробуванням, та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.
З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , наявності трьох пом'якшуючих покарання обставин, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає недоцільним покладення на указаного обвинуваченого додаткових обов'язків, передбачених ч.3 ст.76 КК України.
На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 29.05.2025 року до 19.06.2025 року з розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.3 ст.357 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:
- за ч.4 ст.185 КК України - позбавлення волі строком на 5 /п'ять / років.
- за ч.3 ст.357 КК України - обмеження волі строком на 2 /два/ роки.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання позбавлення волі строком на 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням строком на 1 /один/ рік.
На підставі ч.1 ст.76 КК України строком на 1 /один/ рік покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Строк відбування покарання, а саме іспитовий строк ОСОБА_3 , по цьому вироку Приморського районного суду м. Одеси, рахувати з моменту проголошення вироку, тобто з 19.06.2025 року.
На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув'язнення з 29.05.2025року до 19.06.2025 року із розрахунку день попереднього ув'язнення за день позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеській слідчий ізолятор» скасувати, та звільнити його з-під варти у залі суду.
Речові докази: рюкзак чорно-рожевого кольору, та паспорт на ім'я громадянина України ОСОБА_6 вважати повернутими потерпілій ОСОБА_6 за належністю.
Речовий доказ - цифровий диск із камер відеоспостереження зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд. Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1