Справа № 522/13682/25
Провадження №3/522/4734/25
19 червня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., за участі секретаря судового засідання Волохової В.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Грицюка О.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з 1 Загону морської охорони ДПСУ про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котовське Роздольнянського р-ну АР Крим, громадянина України, техніка-номер обслуги КрМО 3 рангу СП «FPB98MKI» 1 Загону морської охорони, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП),-
Як убачається із протоколу серії РУМО №235170 від 17 червня 2025 року, 16 червня 2025 року о 21 годині 26 хвилин ОСОБА_1 виконував бойові (спеціальні) завдання у складі екіпажу корабля морської охорони « ІНФОРМАЦІЯ_2 », під час чого у нього було зафіксовано ознаки алкогольного сп'яніння. У відділенні охорони здоров'я НОМЕР_1 Загону морської охорони (ВЧ НОМЕР_2 ) складено акт фізичного стану, за результатами якого встановлено ознаки стану після вживання алкогольних напоїв. Від медичного огляду лікарем-наркологом на стан алкогольного сп'яніння в присутності свідків ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги ст. 13, 49 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, чим вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що спиртні напої не вживає. Зазначив, що у нього триваючий конфлікт з командиром корабля, оскільки відмовився бути свідком встановлення стану алкогольного сп'яніння щодо свого товарища, оскільки це не відповідало дійсності. 16 червня 2025 року був запрошений для проходження перевірки на стан алкогольного сп'яніння, був готовий здати біологічні зразки для встановлення відсутності перебування у стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду не відмовлявся. Акт, який було складено, йому не надавався. У зв'язку з чим просив провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Захисник Грицюк О.О. пояснив, що згідно протоколу про інкриміноване адміністративне правопорушення до нього не долучено жодних додатків, тобто фактично долучені документи є недоустимими доказами. на підтвердження викладених у ньому обставин. Акт фізичного стану містить посилання на відмову ОСОБА_1 від проходження огляду. Разом з тим, акт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у матеріалах справи відсутній. Крім того, захисник послався на практику Миколаївського апеляційногосуду у справі №523/13682/25 за аналогічними обставинами. З урахуванням викладеного та відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, просив провадження у справі закрити.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-20 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно з Указом Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» особливий період діє в Україні з 17.03.2014р.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.172-20 КУпАП, до матеріалів справи долучено наступні докази:
- протокол серії РУМО №235170 від 17.06.2025 року;
-копію службового посвідчення ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 ;
- акт фізичного стану на головного корабельного старшину ОСОБА_1 від 17.06.2025 року;
-службову характеристику ОСОБА_1 .
Суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення за своєю правовою природою не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Інструкцією зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженою Наказом Міністерства
оборони України 23 жовтня 2021 року № 329, передбачено механізм складання протоколів про військові адміністративні правопорушення щодо військовослужбовців Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів (далі - військовозобов'язані) у Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, які вчинили військові адміністративні правопорушення, передбачені главою 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), надсилання до районних, районних у місті, міських, міськрайонних судів протоколів та інших матеріалів про військові адміністративні правопорушення, а також порядок їх обліку в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах та установах Збройних Сил України, органах управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку), органі управління, військових частинах та установах Державної спеціальної служби транспорту.
П. 4 Розділу ІІ Інструкції встановлено, що у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
П. 7 Розділу ІІ Інструкції передбачено, що до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Разом з тим, всупереч зазначеними приписам Інструкції, до протоколу серії РУМО №235170 від 17.06.2025 року такі докази на підтвердження викладених у протоколі обставин не долучались.
Крім того, в якості доказу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністравтиного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП до протоколу про адміністративне правопорушення було долучено акт фізичного стану ОСОБА_1 , складений начальником служби охорони здоров'я майором м/с ОСОБА_2 , у присутності свідків: заступника командира корабля з персоналу капітана-лейтенанта ОСОБА_3 та водія ВМЗ ОСОБА_4 , відповідно до якого у головного корабельного старшини ОСОБА_1 було виявлено ознаки стану після вживання алкогольних напоїв, а саме: запах алкоголю (перегар).
Таким чином, факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини було встановлено у не передбачений законом спосіб, та не було здійснено відповідного медичного обстеження медичними працівниками, а натомість складено акт військовослужбовцями про стан ОСОБА_1 виходячи з їх особистого сприйняття його фізичного стану.
Однак, суд не може визнати вказані докази належними та допустимими з огляду на таке.
Наказом Міністерства оборони України від 10.10.2016 р. №515 затверджено Інструкцію про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України.
Пунктом 1 розділу І Інструкції визначено, що ця Інструкція визначає основні завдання, механізм організації та несення патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України (далі Служба правопорядку) щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій (далі військова частина), на вулицях і в громадських місцях, а також у військових містечках Збройних Сил України (далі військові містечка), права та обов'язки патрулів і посадових осіб Служби правопорядку під час несення служби, порядок застосування ними заходів адміністративного примусу до військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів під час проходження зборів (далі військовозобов'язані), а також працівників Збройних Сил України (далі працівники) під час виконання ними службових обов'язків.
У пункті 3 підпункт 7 розділу VІІІ Інструкції визначено процедуру огляду військовослужбовця на стан сп'яніння, зокрема:
Затриманих військовослужбовців приймає оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), про що складає протокол про адміністративне затримання і здійснює запис до книги обліку затриманих (доставлених) осіб, та за потреби у супроводі посадової особи, визначеної начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні), направляє затриманого до закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння.
Огляду на стан сп'яніння підлягають затримані особи, які вчинили адміністративне правопорушення, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння.
Направлення на огляд затриманого з метою виявлення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 14), здійснюється оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) на підставі письмового звернення начальника органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду затриманих посадова особа Служби правопорядку забезпечує доставлення таких осіб до закладів охорони здоров'я Міністерства оборони України або закладів охорони здоров'я, які підпорядковані Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним (військово-цивільним) адміністраціям, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям (далі заклади охорони здоров'я), протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Огляд для встановлення стану сп'яніння затриманого, який вчинив адміністративне правопорушення, здійснюється в закладах охорони здоров'я, яким надано право на проведення такого огляду, лікарями, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.
За результатами огляду на стан сп'яніння та за лабораторними дослідженнями встановлюється ступінь сп'яніння, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи в трьох примірниках (перший примірник видається під підпис посадовій особі Служби правопорядку, яка доставила особу на огляд, другий оглянутій особі, а третій залишається в закладі охорони здоров'я).
Після проведення огляду посадова особа Служби правопорядку доставляє затриманого до органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні).
Результати огляду на стан сп'яніння затриманого зазначаються оперативним черговим органу управління Служби правопорядку (посадовою особою підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) у відповідних графах протоколу, а висновок щодо результатів медичного огляду на стан сп'яніння підшивається до зазначеного протоколу.
За потреби залежно від стану сп'яніння, поведінки затриманого тощо за погодженням з начальником органу управління Служби правопорядку (підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) оперативний черговий органу управління Служби правопорядку (посадова особа підрозділу Служби правопорядку в гарнізоні) поміщає затриманого до КТЗ.
Перед поміщенням до КТЗ у службовому приміщенні проводиться особистий огляд затриманого уповноваженою на те посадовою особою, що є однієї статі із затриманим, в присутності двох понятих тієї самої статі. Про особистий огляд складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення чи у протоколі про адміністративне затримання.
Аналізуючи вимоги вказаної Інструкції, суд доходить висновку, що огляд на стан сп'яніння військовослужбовця необхідно проводити в медичному закладі, правом здійснення такого огляду наділені лікарі, які пройшли тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. При цьому, зазначена Інструкція чітко визначає права патруля, серед яких проведення огляду військовослужбовця на стан сп'яніння відсутнє.
З огляду на вказані норми права та конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що огляд на стан сп'яніння військовослужбовця проведено без дотримання вимог Інструкції про організацію патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України, якою встановлено, у зв'язку з чим, результати вказаного огляду не можуть бути взято до уваги в якості доказу.
Крім того, згідно абзацу третього пункту 11 розділу VІІІ глави 2 вищезазначеної Інструкції - «Якщо в діях військовослужбовця (військовозобов'язаного) чи працівника є склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44, частинами другою і третьою статті 123, статтями 172-10-172-20, 173, 174, 178, 184-1, 185, 185-7 КУпАП, крім протоколу про адміністративне затримання, складається також і протокол про адміністративне правопорушення.», однак як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , в порушення норм вказаної інструкції, затримано не було.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Розглядаючи дану справу, суд враховує практику ЄСПЛ, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016), в яких Суд, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1, 3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
У відповідності до п. 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З огляду на відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 військового адміністративно правопорушення за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням встановлених судом обставин, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Керуючись ст. 172-20 ч.3, п.1 ч.1 ст.247, ст. 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: К.О. Лагода