Провадження № 1-кс/509/605/25
Справа № 509/3192/25
20 червня 2025 року смт. Овідіополь
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання? ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.?Овідіополь Одеської області клопотання дізнавача СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження № №12025163380000069 від 14.06.2025 року за ознакам кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 197-1, КК України,-
19.06.2025 року до Овідіопольського районного суду Одеської області надійшло клопотання дізнавача СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , що було погоджено прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , в якому він просить накласти арешт на наступне майно: каток BOMAG BW жовтого кольору, та каток BOMAG BW 174 AP білого кольору д.н.з. НОМЕР_1
В судове засідання дізнавач СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , прокурор Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_6 не з'явились.
Відповідно ч.4 ст.107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим і здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно ч.3 ст.170 КПК України, ?у випадку, передбаченому?пунктом 1?частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у?статті 98?цього Кодексу.
Відповідно п.3 ч.2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
Слід зазначити, що вказане клопотання не містять вказаних документів, а також будь-якої інформації про те хто є власником, або користувачем вказаного майна, а отже не відповідає вимогам п.3 ч.2 ст. 171 КПК України.
Також в клопотанні не визначено процесуальний статус особи, на майно якої слідчий просить накласти арешт.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, в кримінальному провадженні за №12025163380000069 підозра жодній особі не повідомлена.
В свою чергу з змісту клопотання вбачається що вказане майно було вилучено під час огляду місцевості.
Відповідно ч.7 ст.237 КПК України ?Вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ч.2 ст.168 КПК України передбачає можливість здійснення Тимчасового вилучення майна під час огляду.
Відповідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Відповідно ч.1 ст.172 КПК України Клопотання слідчого, прокурора, може розглядатися без повідомлення власника майна, лише щодо майна яке не було тимчасово вилучене, та якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
В свою чергу відсутність в клопотанні інформації про власника майна позбавляє можливості для його належного виклику в судове засідання для розгляду вказаного клопотання.
Вказані обставини позбавляють слідчого суддю можливості в повній мірі дослідити обставини, якими обґрунтовані доводи клопотання та прийняти рішення по суті.
Крім того слід звернути увагу, що відповідно ч.1-2 ст.64-2 КПК України передбачено, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Отже у разі якщо в клопотанні ставиться питання про арешт майна особи зазначеної ст.64-2 КПК України, таке клопотання має бути подано саме прокурором.
Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 яка погодила його подання дізнавачем СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 до Овідіопольського районного суду Одеської області для усунення вказаних в ухвалі слідчого судді недоліків, надавши для цього прокурору строк 72 години з моменту отримання копії цієї ухвали.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170-172, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання дізнавача СД ВП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № №12025163380000069 від 14.06.2025 року за ознакам кримінального правопорушення , передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України повернути прокурору Чорноморської окружної прокуратури Одеської області ОСОБА_7 для усунення недоліків.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1