Провадження № 2/679/551/2025
Справа № 679/684/25
20 червня 2025 року м.Нетішин
Нетішинський міський суд Хмельницької області
у складі: головуючого судді Стасюка Р.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 21.06.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про споживчий кредит № 101582392 (далі кредитний договір), за умовами якого ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит у розмірі 4000,00 грн строком на 30 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.
На підставі договору відступлення прав вимоги № 09Т від 30.09.2021 ТОВ «Мілоан» відступило позивачу за плату право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором. ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим на дату відступлення права вимоги новому кредитору виникла заборгованість у розмірі 17600,00 грн, яка складається з 4000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 13200,00 грн заборгованості за відсотками, 400,00 грн заборгованості за комісією.
За таких обставин ТОВ «Діджи Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 17600,00 грн заборгованості за кредитним договором, 2422 грн 40 коп. судового збору та 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 20.05.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, у строк встановлений ухвалою суду про відкриття провадження, від сторін не надійшло, відзив на позовну заяву відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи, не подав.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Судом встановлено, що 21.06.2021 ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) і ОСОБА_1 (позичальник) уклали в електронній формі кредитний договір, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов'язалося надати відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 4000,00 грн, а той, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом (пункти 1.1, 1.2 кредитного договору).
Кредитний договір укладений сторонами дистанційно шляхом пропозиції ОСОБА_1 укласти цей договір (анкета-заява № 101582392) і прийняття пропозиції ТОВ «Мілоан». ОСОБА_1 підписав кредитний договір електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).
Пунктами 1.3, 1.4 кредитного договору встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 21.06.2021; термін (дата) повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом (дата платежу) 21.07.2021.
Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 5600 грн (пункт 1.5 кредитного договору).
Згідно з пунктами 1.5.2, 1.6 кредитного договору: проценти за користування кредитом 1200,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Пунктом 1.5.1 кредитного договору встановлено комісію за надання кредиту у розмірі 400,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово.
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (пункт 2.1 кредитного договору).
За змістом пункту 2.2.1 кредитного договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію та проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату), вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п. 1.3 договору, він має сплатити проценти за ставкою, визначеною п. 1.5.2, або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначною п. 1.6 договору, в сумі та на умовах, визначених п. 2.3 договору.
Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3 договору (пункт 2.2.2 кредитного договору).
Із положень пункту 2.3.1.1 кредитного договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством (далі Правила). Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до пункту 2.3.1.2 кредитного договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
21.06.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 (платіжна карта НОМЕР_1 ) 4000,00 грн коштів згідно договору № 101582392, що підтверджується платіжним дорученням 29014171 від 21.06.2021.
Натомість, відповідач у встановлений кредитним договором строк не повернув грошові кошти та не сплатив проценти та комісію за користування ними.
Станом на 19.09.2021 розмір заборгованості за кредитним договором склав 17600,00 грн, із яких: 4000,00 грн тіло кредиту; 13200,00 грн відсотки; 400 грн комісія, що підтверджується проведеним ТОВ «Мілоан» розрахунком. Згідно розрахунку відсотки у період з 22.06.2021 по 21.07.2021(30 днів пільгового періоду) нараховані у розмір 1,00 відсотка від суми позики 40 грн на день, у відповідності до п. 1.5.2 договору; відсотки у період з 22.07.2021 по 19.09.2021 (наступні 60 днів) у розмірі 5,00 відсотків від суми позики 200 грн на день. у відповідності до п. 1.6, 2.3.1.2 договору.
30.09.2021 між ТОВ «Мілоан» (кредитор) і ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 09Т (далі договір відступлення прав), за умовами якого ТОВ «Мілоан» за плату відступило позивачу своє право грошової вимоги до боржників за рядом договорів, у тому числі право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
Із пункту 4.1 договору відступлення слідує, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання цього договору.
Тоді ж ТОВ «Мілоан» і ТОВ «Діджи Фінанс» підписали реєстр прав вимог, із якого слідує, що товариство набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором на суму заборгованості 17600,00 грн, у тому числі 4000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 13200,00 грн заборгованість за відсотками, 400,00 грн заборгованість за комісією.
У період з 04.11.2021 до 29.06.2022 ТОВ «Діджи Фінанс» сплатило ТОВ «Мілоан» вартість відступлених прав вимоги.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Із положень пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
При укладенні будь-якого договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до цього договору.
Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору між первісним кредитором і новим кредитором.
Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір у якому досягли згоди з усіх істотних умов, а саме: щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, комісії, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
На виконання умов кредитного договору ТОВ «Мілоан» перерахувало грошові кошти (4000,00 грн) на картковий рахунок ОСОБА_1 , який не повернув кредит і не сплатив проценти та комісію в установлені кредитним договором строк і розмірі.
Надалі ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Діджи Фінанс» як нового кредитора слід стягнути неповернутий кредит нараховані відсотки та комісію.
Щодо розподілу судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч.1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як убачається з матеріалів позовної заяви позивачем визначено суму понесених судових витрат, яка складається із судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень. Понесення витрат на сплату судового збору підтверджується платіжними інструкціями № 101582392 від 22.05.2025 та № 101582392 від 14.05.2025, а витрат на професійну правничу допомогу договором про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025 укладеним між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М., додатковою угодою № 101582392 від 02.04.2025 до договору № 42649746 від 01.01.2025, детальним описом робіт (наданих послуг) від 01.01.2025.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено повністю, а відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявлено, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 101582392 від 21 червня 2021 року у розмірі 17600 (сімнадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» 2422,40 гривень витрат пронесених на оплату судового збору та 6000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, всього 8422 (вісім тисяч чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено 20 червня 2025 року.
Сторони у справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (код ЄДРПОУ 42649746; адреса: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.М. Стасюк