Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1557/24
20.06.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1557/24,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області,
предмет позову - стягнення моральної шкоди,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу.
«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів»
Позивач звернувся до Красилівського районного суду Хмельницької області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на його користь 200 000 гривень завданої йому моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №677/1247/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1554,00 доларів США та судовий збір в сумі 809 грн 36 коп.
01.04.2020 видано виконавчі листи. Ухвалою від 03.07.2020 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах №677/1247/19 до відкриття виконавчого провадження.
10.09.2020 представником позивача - ОСОБА_3 до Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було подано заяви про примусове виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 677/1247/19.
14.09.2020 року державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шимковою Т.М. відкрито виконавче провадження № 63030014 з виконання виконавчого листа № 677/1247/19 виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 01.04.2020.
Крім того, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2020 у справі № 677/1593/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором позики на загальну суму 66 563,00 долари США та судовий збір в сумі 9 605,00 гривень.
Додатковим рішенням суду від 03.04.2020 у цій справі стягнуто з боржника ОСОБА_2 на користь стягувача ОСОБА_3 заборгованість за договорами позики від 10.12.2018, 03.01.2019, 08.04.2019, процентів за користування позиками та 3% прострочення грошового зобов'язання на загальну суму 1790 Євро, 5598 доларів США, 600 фунтів стерлінгів.
07.09.2020 року Красилівським районним судом Хмельницької області видано виконавчі листи. Ухвалою від 05.10.2020 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах № 677/1593/19 до відкриття виконавчого провадження.
10.09.2020 представником позивача - ОСОБА_3 до Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було подано заяви про примусове виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 677/1247/19.
22.10.2020 державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гарулічем М.В. відкрито виконавчі провадження № 63369418, № 63369644, № 63369983, № 63370225 з виконання виданих 07.09.2020 Красилівським районним судом Хмельницької області виконавчих листів у справі № 677/1593/19.
Виконавчі провадження з виконання рішень Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №677/1247/19 та від 11.03.2020 у справі №677/1593/19 були об'єднанні до зведеного виконавчого провадження № 63057311.
Зазначає, що протягом більше чотирьох років рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №677/1247/19 та від 11.03.2020 у справі №677/1593/19 не виконано, з моменту відкриття виконавчих проваджень № 63030014, № 63369418, № 63369644, № 63369983, № 63370225 державними виконавцями Красилівського ВДВС на користь позивача з боржника не стягнуто заборгованість за рішеннями суду.
Державні виконавці Красилівського ВДВС систематично порушували та продовжують порушувати норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, вчиняли та продовжують вчиняти протиправну бездіяльність, в тому числі протиправну бездіяльність, яку ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 26 липня 2024 року у справі № 677/1247/19, провадження № 4-с/677/7/24, визнано незаконною.
Так, позивач звертає увагу на те, що державні виконавці Красилівського ВДВС вчинили протиправну бездіяльність, а також систематично порушували норми Закону України «Про виконавче провадження», зокрема:
1.Державними виконавцями Красилівського ВДВС, з встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» періодичністю, не проводились перевірки майнового стану боржника ОСОБА_2 щодо виявлення рахунків боржника, щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
2. Державними виконавцями не притягнуто боржника ОСОБА_2 до відповідальності, встановленої законом, за ненадання боржником на вимогу виконавця декларації про доходи і майновий стан боржника, подання якої вимагалось державним виконавцем у постановах про відкриття виконавчих проваджень №№ 63030014, 63369418, 63369644, 63369983, 63370225, що передбачено ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження».
3. Протягом чотирьох років відсутня інформація про проведення державним виконавцем будь-яких дій для щодо оголошеного 22.10.2020 року у розшук належного боржнику транспортного засобу вантажний Opel Vivaro д.н.з. НОМЕР_1 червоного кольору.
4.Клопотання позивача від 11.08.2021 про тимчасове обмеження боржника у виїзді за межі України начальник Красилівського ВДВС не розглянув, відповіді на подане клопотання позивач не отримав. У зв'язку із бездіяльністю посадових осіб ДВС боржник ОСОБА_2 без жодних перешкод перетнув державний кордон і на цей час знаходиться за межами території України.
5. Державні виконавці продовжують вчиняти протиправну бездіяльність, оскільки, у встановленому національним та міжнародним законодавством порядку, не здійснюють жодних дій для встановлення місцезнаходження боржника (на території якої держави знаходиться боржник), а також не вчиняють жодних дій для виконання рішень Красилівського районного суду Хмельницької області на території держави, в якій знаходиться боржник.
6. Відповідь начальника відділу вих. № 21910 на подане позивачем 24.11.2022 клопотання, він я отримав лише у грудні 2023, тобто більше ніж через рік, що перевищує усі допустимі та розумні строки розгляду клопотання сторони виконавчого провадження.
7.Державними виконавцями в порушення строків вчинення виконавчих дій більше ніж через три роки з моменту відкриття виконавчих проваджень, звернено стягнення та в рахунок часткового погашення боргу передано позивачу, як стягувачу, майно боржника (квартиру), про наявність якого ОСОБА_1 було повідомлено державним виконавцям Красилівського ВДВС ще у 2020 році (у заявах від 10.09.2020 року та 16.10.2020 року про примусове виконання рішень суду).
8. Державними виконавцями Красилівського ВДВС, в порушення вимог п. 31 Розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, після передачі ОСОБА_1 майна боржника в рахунок часткового погашення суми боргу, у встановлений вищевказаною інструкцією строк не було знято всі арешти та заборони з такого майна.
9. Державними виконавцями Красилівського ВДВС не направлено у зареєстпозивачу постанови про завершення виконавчих проваджень №№ 63030014, 63369418, 63369644, 63369983, 63370225 у електронній формі в електронний кабінет підсистеми ЄСІТС, чим порушено імперативні приписи ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Позивач вказує, що мав правомірні очікування щодо належного виконання винесених на його користь рішень Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №677/1247/19 та від 11.03.2020 у справі №677/1593/19, а також вчинення державними виконавцями виконавчих дій щодо його виконання неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі, однак органами державної влади (їх службовими особами) нищівно зруйновано його сподівання на дотримання основних принципів демократичного суспільства, зокрема, але не обмежуючись, принципів належного урядування, законності, верховенства права, обов'язковості виконання судового рішення.
Службовими особами державного органу протягом більше чотирьох років порушуються його права, які гарантуються міжнародним та національним законодавством, у зв'язку з чим ві знаходиться у постійному стресі, постійно переживає та непокоється, зазнає психологічних і моральних страждань та принижень, відчуває себе пригнічено, болюче переживаю глибоке відчуття несправедливості, тривалу невизначеність у своєму майбутньому, розчарування у діяльності органу державної влади.
Усі тривалі переживання, тривоги, незручності, негативні емоції, стрес, тощо, призвели та призводять до психологічних страждань позивача, розчарувань, моральної шкоди, душевних страждань, приниження його гідності, що, зокрема, проявилось у поганому самопочутті, пригніченому та нестійкому настрої, важкості виконання повсякденних обов'язків, нервозності, дратівливості, порушенні сну, побоюванні про майбутній стан здоров'я.
Порушення його прав призвело до порушення нормальних життєвих зав'язків та порушенні стосунків з сім'єю, друзями та знайомими, з якими був змушений проводити менше часу через важкий психологічний та емоційний стан, що вимагає додаткових зусиль для організації життя.
Враховуючи вищезазначене, вважає, що йому було завдано та продовжує завдаватись моральна шкода, розмір якої позивач оцінив у 200000 грн.
Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області Рекрутняк Н.В. подав до суду відзив, у якому стверджував, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, оскільки позивачем не було вказано, яке саме його право порушено Головним управлінням Казначейства. Вказав, що належним відповідачем є саме державний орган (посадова особа державного органу), який своїми протиправними діями/бездіяльністю завдав шкоду, а не Головне управління Казначейства, яке лише виконує функцію щодо безспірного списання коштів згідно судового рішення. Зауважив, що сам лише факт порушення прав позивача не може слугувати виключною підставою для стягнення моральної шкоди, оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії (бездіяльність) спричинила моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань.
Крім того, заперечив щодо стягнення з державного бюджету витрат на професійну правничу допомогу, обґрунтовуючи це тим, що ч.1 ст. 23 БК України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Водночас Державний бюджет України на 2025 рік (за жодною бюджетною програмою) не передбачає асигнувань для виплати витрат на правничу допомогу адвоката у цивільній справі. Головне управління Казначейства вважає, що в силу приписів частини другої статті 141 та другої статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу можуть бути стягнуті винятково зі сторони у справі (з суб'єкта, у зв'язку з протиправними діями якого подано позов), однак не з Державного бюджету України та не з Головного управління Казначейства.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечив щодо доводів представника Головного управління Казначейства. Вказав, що саме на державу покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, тому належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав. Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові. Також наголошував на правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 03.10.2023 року у справі № 686/7081/21, провадження № 14-91цс22, згідно з яким держава відповідає за своїми зобов'язаннями своїм майном, крім майна, на яке відповідно до закону не може бути звернено стягнення (стаття 174 ЦК України). Це правило стосується як договірної, так і позадоговірної відповідальності держави. З огляду на те, що саме держава наділяє її органи майном, зокрема, коштами, ці органи не мають власного майна. Кошти Державного бюджету України належать на праві власності державі незалежно від того, на якому казначейському рахунку вони обліковуються. Отже, боржником у зобов'язанні зі сплати цих коштів є держава Україна. Тому в спорі щодо відшкодування завданої державою шкоди в грошовому еквіваленті суд стягує відповідні суми саме з Державного бюджету України, а не з конкретних рахунків органу державної влади, що представляє інтереси держави в спірних правовідносинах.
Представник Хмельницького відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - Хмельницького ВДВС) Хабель Р.Я. подав до суду відзив, у якому вказав, що на примусовому виконанні у Красилівському ВДВС з 14.09.2020 по 29.02.2024 перебували п'ять виконавчих проваджень щодо стягнення коштів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
1. Виконавче провадження №63030014 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1247/19 від 01.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1554 євро і 1406 доларів США, завершено 29.02.2024 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням рішення суду.
2. Виконавче провадження №63369418 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 66563 доларів США, завершено 29.02.2024 на підставі п.2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з поверненням виконавчого документа стягувачу.
3. Виконавче провадження №63369644 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судового збору в сумі 9605 грн, завершено 29.02.2024 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
4. Виконавче провадження №63369983 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 1790 євро, завершено 29.02.2024 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
5. Виконавче провадження №63370225 по виконанню виконавчого листа Красилівського районного суду Хмельницької області №677/1593/19 від 07.09.2020 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 5598 доларів США, завершено 29.02.2024 на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
05.12.2024 року, на поштову та електронну адресу ОСОБА_1 направлено копії постанов про закінчення виконавчих проваджень №63030014, №63369644, №63369983 та №63370225, а також постанови про повернення виконавчого документа стягувачу №63369418. Зважаючи на вищевказане, просив у задоволенні позову відмовити.
«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»
Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав та просить справу розглядати за його відсутності.
Представник відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечив.
Представник відповідача Хмельницького ВДВС, який повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, подав до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечив.
«ІІІ. Процесуальні дії у справі»
25.09.2024 відкрито провадження у справі.
21.10.2024 ухвалою суду відзив представника Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області повернуто особі, яка його подала.
23.10.2024 ухвалою суду поновлено представнику Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області строк на подачу відзиву та прийнято поданий 22.10.2024 року відзив.
21.11.2024 ухвалою суду залучено до участі у справі представника відповідача Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
09.04.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
10.06.2025 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено 20.06.2025.
«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»
Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі №677/1247/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто 1554,00 доларів США та судовий збір в сумі 809 грн 36 коп.
01.04.2020 видано виконавчі листи про стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості за договором позики в сумі 1050,00 Євро та 950,00 доларів США, проценти за користування позикою в сумі 504,00 Євро та 456,00 доларів США, а всього 1554,00 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят чотири) Євро та 1406,00 (одна тисяча чотириста шість) доларів США.
Ухвалою від 03.07.2020 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах №677/1247/19 до відкриття виконавчого провадження.
10.09.2020 представником позивача - ОСОБА_3 до Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було подано заяви про примусове виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 677/1247/19.
Також у цій заяві представник стягувача просив терміново накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, а також додатково повідомив, що згідно з інформацією з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно у приватній власності боржника знаходиться квартира за адресою АДРЕСА_1 .
14.09.2020 державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шимковою Т.М. відкрито виконавче провадження № 63030014 з виконання виконавчого листа № 677/1247/19 виданого Красилівським районним судом Хмельницької області від 01.04.2020.
16.09.2020 державним виконавцем було винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №62986360, №63028175, № 63030014 у зведене виконавче провадження № 63057311.
Крім того, рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2020 у справі № 677/1593/19 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за договором позики в розмірі 10000,00 доларів США, 7333,00 доларів США - проценти за користування позикою, 49230,00 доларів США - неустойки та процентів, а всього 66563 долари США.та судовий збір в сумі 9 605,00 гривень.
03.04.2020 Красилівським районним судом Хмельницької області у справі № 677/1593/19 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу ухвалено додаткове рішення, яким доповнено резолютивну частину рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.202, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу таким змістом:
«Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 10.12.2018 в розмірі 1600 Євро, проценти за користування позикою в розмірі 160 Євро, а також 3% прострочення грошового зобов'язання - 30 Євро, а всього 1790 (одна тисяча сімсот дев'яносто) Євро.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 03.01.2019 в розмірі 5000 доларів США, проценти за користування позикою в розмірі 500 доларів США, а також 3% прострочення грошового зобов'язання - 98 доларів США, а всього 5598 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 борг за договором позики від 08.04.2019 в розмірі 500 фунтів стерлінгів, проценти за користування позикою в розмірі 100 фунтів стерлінгів, а всього 600 (шістсот) фунтів стерлінгів».
07.09.2020 на виконання рішення суду у справі № 677/1593/19 Красилівським районним судом Хмельницької області видано виконавчі листи.
Ухвалою від 05.10.2020 замінено стягувача ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у виконавчих листах № 677/1593/19 до відкриття виконавчого провадження.
16.10.2020 представником позивача ОСОБА_3 до Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) було подано заяви про примусове виконання рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2020 року у справі № 677/1593/19.
Також у цих заявах заявник просив терміново накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження, а також додатково повідомив, що ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07.09.2020 року у справі № 677/1593/19 здійснено заходи по забезпеченню позову, а саме постановлено накласти арешт на належну на праві приватної власності боржника квартиру за адресою АДРЕСА_1 , копія якої була направлена для негайного виконання до Красилівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області.
22.10.2020 державним виконавцем Красилівського РВ ДВС ЦЗМУ Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Гарулічом М.В. відкрито виконавчі провадження № 63369418, № 63369644, № 63369983, № 63370225 з виконання виданих 07.09.2020 Красилівським районним судом Хмельницької області виконавчих листів у справі № 677/1593/19.
22.03.2021 державним виконавцем було винесено постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження відповідно до яких виконавчі провадження № 63369418, № 63369644, № 63369983, № 63370225 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 63057311.
11.08.2021 представником стягувача Колесником С.М. начальнику Красилівського ВДВС було подано клопотання, у якому просив звернутись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2 .
Відомостей про звернення державного виконавця Красилівського ВДВС до суду із поданням про встановленням тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України матеріали справи не містять.
Згідно відповіді МВС України на запит №88751924 від 22.10.2020 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів за боржником ОСОБА_2 зареєстровано автомобіль OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, червоного кольору, номер кузова НОМЕР_2 .
Постановою державного виконавця Гаруліча М.В. про розшук майна боржника від 22.10.2020 оголошено розшук вантажний автомобіль OPEL VIVARO д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, червоного кольору, номер кузова НОМЕР_2
24.11.2022 представник стягувача звернувся до Красилівського ВДВС з клопотанням, у якому просив, зокрема, надати відомості про здійснені виконавчі дії з реалізації належного боржнику ОСОБА_2 арештованого нерухомого майна (залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання з метою визначення вартості нерухомого майна боржника, проведення електронних аукціонів з продажу цього майна і т.і.). Також просив надати для ознайомлення матеріали виконавчих проваджень №№ 63030014, 63369418, 63369644, 63369983, 63370225
Листом начальника Красилівського ВДВС від 22.12.2023 вих. № 21910 (у якому вказано, що воно подається у відповідь на клопотання, однак реквізити такого не вказані) повідомлено, що 25.05.2023 державним виконавцем по виконавчому провадженню № 63130135 через особистий кабінет подано заявку на реалізацію та передано на реалізацію арештоване майно: квартиру АДРЕСА_2 .
Відповідно до звіту експерта про оцінку нерухомого майна, вартість 1169160,00 грн. (без урахування ПДВ).
Відповідно до протоколу № 589879 (лот 528246) віл 26.06.2023 прилюдні торги з реалізації зазначеного майна (стартова ціна 1169160 грн) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до протоколу № 591231 (лот 530659) від 17.07.2023 прилюдні торги з реалізації зазначеного майна (стартова ціна 993786 грн) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Відповідно до протоколу № 592562 (лот 532009) від 07.08.2023 прилюдні торги з реалізації зазначеного майна (стартова ціна 818412 грн) не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
20.12.2023 за вихідним № 21788 державним виконавцем на адреси сторін направлено пропозицію вирішити питання щодо залишення за собою нереалізованого майна за вартістю ІІІ електронних торгів - 818412,00 грн. без урахування ПДВ. Також повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження у приміщенні Красилівського ВДВС.
18.01.2024 постановою державного виконавця стягувачу ОСОБА_1 передано у рахунок погашення боргу належну боржнику ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 , на загальну суму 818412 грн.
08.02.2024 приватним нотаріусом Шлейник М.С. зареєстровано право власності ОСОБА_1 на квартиру загальною площею 64,20 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстровий №53626491.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.07.2024 у справі №677/1247/19 задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання, державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Визнано бездіяльність державних виконавців Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яка полягає у невиконанні вимог п. 31 Розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень щодо зняття обтяжень №№ 53626546 та 53626595 (арештів нерухомого майна) зареєстрованих 25.07.2019 року та 11.09.2019 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна з переданого ОСОБА_1 в рахунок погашення боргу майна, а саме: квартири АДРЕСА_2 в рахунок погашення суми боргу боржника ОСОБА_2 в розмірі 818412 грн. згідно з виконавчим документом виконавчим листом № 677/1247/19 від 01.04.2020, що видав Красилівський районний суд Хмельницької області незаконною.
Зобов'язано державних виконавців Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), зняти накладені обтяження.
Вказаним судовим рішенням констатовано порушення прав ОСОБА_1 у зв'язку із недотриманням посадовими особами Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) положень п. 31 Розділу 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 за № 512/5, яким передбачено, що після реалізації арештованого майна чи його передачі стягувачу в рахунок погашення боргу всі арешти та заборони з такого майна знімаються не пізніше наступного робочого дня після отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронному аукціоні або після його передачі стягувачу.
Дані обставини стверджуються: відомостями з позовної заяви, копією рішення Красилівського районного суду від 24.02.2020 у справі №677/1247/19, копією рішення Красилівського районного суду від 11.03.2020 у справі №677/1593/19, копією додаткового рішення Красилівського районного суду від 03.04.2020 у справі №677/1593/19, копією ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.07.2024 у справі №677/1247/19, копією ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 03.07.2020 у справі №677/1247/19, копією ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 05.10.2020 у справі №677/1593/19, копією постанови державного виконавця Шимкової Т.М. про відкриття виконавчого провадження від 14.09.2020, копією постанови державного виконавця Шимкової Т.М. про об'єднання виконавчих проваджень від 16.09.2020, відповіддю МВС України на запит №88751924 від 22.10.2020 щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, копіями постанов державного виконавця Гаруліча М.В. від 22.03.2021 про приєднання виконавчих проваджень № 63369418, № 63369644, № 63369983, № 63370225 до зведеного виконавчого провадження. Копією заяви від 11.08.2021 року, копією клопотання від 24.11.2022, копією листа начальника Красилівського ВДВС від 22.12.2023 вих. № 21910, копією постанови державного виконавця Гостинського П.В. про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу від 18.01.2024, копією витягу з Державного реєстру речових прав №36508513 від 08.02.2024, постановою державного виконавця Гаруліча М.В. про розшук майна боржника від 22.10.2020 року; заявами про примусове виконання рішень від 10.09.2020 та від 16.10.2020.
«V. Оцінка суду»
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень ст. 124 Конституції України, ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними чи юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до положення ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Аналіз положень статті 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за майнову та моральну шкоду, завдану органом державної влади, їх посадовими та службовими особами, передбачені нормами статей 1167, 1173, 1174 ЦК України, відповідно до яких:
моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом;
шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (статті 1173, 1174 ЦК України).
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України.
Як свідчить тлумачення статей 23, 1173 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю органу державної влади, відшкодовується державою, і при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA,№ 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12.07.2007).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.11.2019 у справі №750/6330/17 (адміністративне провадження №К/9901/37372/18), зазначено, що«у практиці Європейського Суду з прав людини порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей зокрема через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Рисовський проти України, № 29979, пункти 86, 89, від 20.10.2011, Антоненков та інші проти України, № 14183/02, пункти 71, 22.11.2005).
Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди.
Виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам. При цьому, в силу статті 1173 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини відповідача - органу державної влади чи місцевого самоврядування, а протиправність його дій та рішень презюмується - обов'язок доказування їх правомірності покладається на відповідача.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 02.03.2023 у справі № 607/21703/21 (провадження № 61-11873св22) від 19.09.2024 року у справі №461/1180/20-ц (провадження № 61-17373св23).
Згідно з п.3 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Клопотання позивача від 11.08.2021 про тимчасове обмеження боржника у виїзді за межі України начальник Красилівського ВДВС не розглянув, відповіді на подане клопотання позивач не отримав.
Клопотання позивача від 24.11.2022 про надання відомостей про здійснені виконавчі дії розглянуто начальником Красилівського ВДВС з значним запізненням - відповідь на подане клопотання була надана позивачу 22.12.2023, тобто понад рік з дати отримання Красилівським ВДВС клопотання позивача.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи 25.05.2023 державним виконавцем в порядку розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 розпочато процедуру реалізації належної боржнику квартири.
При цьому, представник позивача у заявах від 10.09.2020 та від 16.10.2020 про примусове виконання рішень вказував на наявність у власності боржника ОСОБА_2 такої квартири.
Водночас, матеріали справи не містять відомостей про вчинення будь-яких виконавчих дій щодо належної боржнику квартири АДРЕСА_3 у період з дати відкриття виконавчих проваджень - 14.09.2020 та 22.10.2020 до подання державним виконавцем 25.05.2023 заявки на реалізацію арештованого майна.
Зважаючи на відсутність доказів протилежного, суд доходить висновку, що протягом більш ніж двох років і восьми місяців державним виконавцем без поважних причин не вживалися заходи щодо звернення стягнення на арештоване майно.
Вищевказане свідчить, що державним виконавцем не здійснювалися в повній мірі заходи щодо забезпечення виконання рішення суду в примусовому порядку.
Обставина протиправної бездіяльності посадових осіб Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) була також встановлена ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 26.07.2024.
Таким чином, державним виконавцем не було здійснено заходів щодо забезпечення виконання судового рішення в примусовому порядку в повному обсязі та в розумний строк, що призвело до безпідставного затягування реалізації належного боржнику майна та, відповідно, до порушення права позивача ОСОБА_1 , який мав легітимні очікування, що ухвалене на його користь рішення буде виконане невідкладно та у повному обсязі, а отже суд доходить висновку, що позивачу було завдано моральної шкоди.
Визначаючи розмір морального відшкодування, що підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , суд виходить з такого.
Статтею 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частин другої-п'ятої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування має необхідним і достатнім для покриття завданої шкоди з огляду на її характер. Цей розмір має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. Аналогічний висновок висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц.
Суд враховує, що невиконання рішення суду в примусовому порядку, призвело до порушення прав позивачів, що проявилося у постійних душевних переживаннях, безвихідності, безпомічності, психологічних та нервових зривах, невизначеності у можливості реалізації своїх прав та законних інтересів.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже боржником у зобов'язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як вказала у своїй постанові від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц Велика Палата Верховного Суду належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, заподіяної органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин. При цьому держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, орган, діями якого заподіяно шкоду. Водночас залучення або ж незалучення до судового вирішення спору такого органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не орган державної влади, який порушив права чи інтереси позивача.
Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивні частини судових рішень не повинні містити відомостей про суб'єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання коштів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.06.2018 в справі № 910/23967/16).
Вищевказане спростовує доводи представника Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області щодо подачі позову ОСОБА_1 до неналежного відповідача.
Оцінивши ступінь перенесених позивачем страждань, незручностей, стресу та розчарування, пов'язаних із затягуванням посадовими особами державного органу виконання судового рішення, ухваленого на його користь, що порушило звичний ритм його життя та вимагало додаткових зусиль для його організації, суд, з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір заподіяної позивачу моральної шкоди в розмірі 10 000 грн, яка підлягає стягненню з Державного бюджету України на його користь.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).
«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п.11 ч. 2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Щодо вимог позивача про стягнення з державного бюджету витрат на правничу допомогу в сумі 26000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Враховуючи приписи ч. 8 ст. 141 ЦПК України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Позивач, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги, укладеного 02.09.2024 між ОСОБА_1 та адвокатом Лиликом В.В.; акт виконаних робіт від 16.09.2024, згідно з яким загальна вартість виконаних робіт складає 26000 грн.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди задоволено на 5 % (10000 грн х 100 %: 200000 грн), то з державного бюджету на користь позивача підлягає стягненню 1300 грн витрат на правничу допомогу (26000 грн х 5 %).
Доводи представника ГУ Державної казначейської служби України щодо неможливості стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу суд вважає безпідставними, зважаючи на таке.
За змістом ч.2 ст. 2 ЦК України одним із учасників цивільних відносин є держава Україна. Держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч.1 ст. 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 ЦК України). За змістом ст. 173 ЦК України, яка має назву «Представники держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад», у випадках і в порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави за спеціальними дорученнями можуть виступати органи державної влади.
Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (пункт 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, пункт 33 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц).
Органи державної влади, зокрема органи досудового розслідування, є частиною апарату держави, виконують виключно її завдання та функції, представляють державу у правовідносинах, для участі в яких наділені відповідними повноваженнями та належними державі матеріальними засобами, зокрема і коштами.
Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. Тому відсутня необхідність зазначення у резолютивній частині рішення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватися, або номер чи вид рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов'язковість відновлення права позивача у разі встановлення судом його порушення, та за своє суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення (пункт 6.21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/23967/16 (провадження № 12-110гс18)).
Аналогічні висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 07.10.2020 у справі № 569/12383/17 (провадження № 61-12864св19), від 08.09.2021 у справі № 751/7182/19 (провадження № 61-12426св20), від 11.10.2023 у справі № 201/1611/22 (провадження № 61-6247св23), від 18.10.2023 у справі № 705/4489/20 (провадження № 61-2214св23).
Керуючись ст. ст. 81, 137, 141, 158, 263-265 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 23, ст. 1173 ЦК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 10000 гривень моральної шкоди.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 1300 гривень витрат на правничу допомогу.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Відповідач - Хмельницький відділ державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 13/2, код ЄДРПОУ 35014284.
Відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, місцезнаходження: 29000, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Свободи, 70, код ЄДРПОУ 37971775.
Суддя Р. В. Вознюк