Ухвала від 12.05.2025 по справі 766/7113/25

Справа № 766/7113/25

н/п 2/766/9549/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2025 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), поданої представником за ордером адвокатом Юрченко Наталею Сергіївною (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 26347681, місце знаходження: 73003, м. Херсон, пр.-т Ушакова, буд. 37), про визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

07 травня 2025 року представник позивача Юрченко Н.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до суду позовну заяву про визнання права власності в порядку спадкування, у якій просить:

визнати за позивачем право власності в порядку спадкування на 2/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 6510136900:21:001:0128 площею 0,0703 га, яка розташована на території АДРЕСА_3 і складається з 1/3 частки земельної ділянки, що належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №725085, виданого Херсонською міською радою 25.04.2007 року ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та 1/3 частки земельної ділянки, що належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД №725085, виданого Херсонською міською радою 25.04.2007 року ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якої спадщину прийняла її сестра ОСОБА_2 , але не оформила своїх спадкових прав.

Згідно Журналу реєстрації вхідної кореспонденції вказану позовну заяву з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2025 року передано судді Булах Є.М. 12.05.2025 року.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 30 ЦПК України дана справа підсудна Херсонському міському суду Херсонської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що заява подана без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, внаслідок чого підлягає залишенню без руху на підставі ч.1 ст. 185 ЦПК України.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1,2 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб(способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб(способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги(якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 5 ст. 177 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту вимог позовної заяви, представник позивача просить визнати за позивачем право власності на земельну ділянку в порядку спадкування, після ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

Таким чином, предметом позову є вимоги щодо визнання права власності в порядку спадкування на об'єкт нерухомого майна - земельні ділянки, однак до позову не долучено правовстановлюючі документи зареєстровані у відповідності до вимог діючого законодавства, які мали підтвердити факт реєстрації за життя ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , права власності на належне їй нерухоме майно, позивачем не повідомлено про неможливість надати відповідні документи до суду та вжитті заходи щодо витребування доказів з відповідних установ, організацій тощо.

Відповідно до статті 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п'ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

З огляду на зазначене позивачу необхідно надати суду відомості, щодо кола осіб, які проживають/проживали та зареєстровані/були зареєстровані у житловому будинку за останнім місцем реєстрації спадкодавця.

Такі відомості необхідні для встановлення кола спадкоємців, що закликаються до спадкування за законом після смерті спадкодавця.

Крім того, як роз'яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

З наданої до суду Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії вбачається, що ОСОБА_1 зверталась до приватного нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак їй було відмовлено, оскільки остання не входить до кола спадкоємців за законом в порядку черговості на загальних підставах визначених ст. 1225 ЦК України, з огляду на що, позивачу слід викласти обставини, в якому порядку позивач бажає набути право власності в порядку спадкування(за законом/за заповітом) та визначитись із порядком черговості зазначивши про це.

Відповідно до п, 3.3 Листа ВССУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З огляду на що, позивачу необхідно визначитися із колом відповідачів у справі, оскільки позов заявлено до Херсонської міської ради, однак не заявлено позивних вимог до цього відповідача, а спадкоємців за законом - не зазначено взагалі, що потребує узгодження з приписами процесуального законодавства.

Також, у порушення п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем ціну позову зазначено у розмірі 346 621,33 грн., що вочевидь не відповідає дійсній вартості майна.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

За змістом п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22 грудня 1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов'язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року №358.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно зазначеної вище Постанови Кабінету Міністрів України№ 358 від 21 серпня 2014 року строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Для визначення дійсної ціни позову позивачу слід долучити до позовної заяви оцінку вартості майна (земельних ділянок) станом на час звернення до суду, чи інший доказ про вартість нерухомого майна та визначити дійсну ціну позову у відповідності до ч. 2 ст.176 ЦПК України.

Крім того, у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви долучено декілька копій чеків, які містять у собі нерозбірливий текст, однак за випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України встановлюється, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 1 804,00 грн., що не відповідає ставці, визначеній ЗУ «Про судовий збір».

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» та станом на 1 січня 2025 року становить 3028, 00 грн. Отже, за одну вимогу майнового характеру, сума судового збору становить не менше 1211,20 грн. (3028, 00 х 0.4) та не більше 15 140,00 грн. (3028 х 5).

У випадку неподання документу, що встановлює дійсну вартість майна на час звернення до суду із позовом та не зазначення дійсної ціни позову, враховуючи приписи ч. 2 ст. 176 ЦПК України, суд попередньо визначає суму судового збору, який підлягає оплаті при поданні позову за вимоги майнового характеру у розмірі 15 140,00 грн.

Таким чином з позовної заяви встановлюється, що вимогу про сплату судового збору у встановленому Законом порядку та розмірі позивачем виконано частково. Підстав для звільнення від обов'язку сплатити судовий збір у повному розмірі позивачем не зазначено.

З урахуванням вказаного, позивачу необхідно на усунення недоліків крім іншого надати суду докази доплати судового збору за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 13 336,00 (15 140,00-1 804,00) грн., або зазначити підстави звільнення від його оплати.

За викладених обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху.

Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Позивачу необхідно усунути вказані недоліки, та надати суду документи та докази, що усувають недоліки позовної заяви із дотриманням приписів ст. 177 ЦПК України.

На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу (представнику позивача) строку для усунення вищевказаних недоліків з роз'ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Керуючись ст. 175, 185 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), поданої представником за ордером адвокатом Юрченко Наталею Сергіївною (РНОКПП: НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до Херсонської міської ради (ЄДРПОУ: 26347681, місце знаходження: 73003, м. Херсон, пр.-т Ушакова, буд. 37), про визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу (представнику позивача).

Надати позивачу (його представнику) строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху, але не пізніше дати призначення підготовчого судового засідання.

Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.М. Булах

Попередній документ
128282228
Наступний документ
128282230
Інформація про рішення:
№ рішення: 128282229
№ справи: 766/7113/25
Дата рішення: 12.05.2025
Дата публікації: 23.06.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Херсонський міський суд Херсонської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Повернуто: рішення набрало законної сили (10.07.2025)
Дата надходження: 09.05.2025
Предмет позову: визнання права власності в порядку спадкування
Учасники справи:
головуючий суддя:
БУЛАХ ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
БУЛАХ ЄВГЕНІЯ МИКОЛАЇВНА
відповідач:
Херсонська міська рада
позивач:
Крилєвська Римма Юріївна
представник позивача:
ЮРЧЕНКО НАТАЛЯ СЕРГІЇВНА