Справа №601/1517/25
Провадження № 2/601/506/2025
19 червня 2025 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременець цивільну справу № 601/1517/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом про розірвання шлюбу із відповідачем ОСОБА_2 . Позивачка посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем зареєстровано 16 лютого 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 15. В шлюбі у сторін неповнолітніх дітей не має. Між сторонами подружні відносини не склалися у зв'язку з несумісністю характерів та розбіжністю поглядів на життя. Подружжя втратило одне до одного почуття любові та поваги, між ними постійно виникали конфліктні ситуації. На даний час шлюб носить формальний характер, оскільки сторони протягом останніх трьох місяців проживають окремо, не підтримують сімейних відносин, спільного господарства не ведуть. Таким чином позивачка збереження шлюбу вважає недоцільним та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.
В судове засідання представник позивачки - адвокат Булава О.П. подав заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності та відсутності позивачки. Позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, однак подав заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги визнає і просить їх задовольнити.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. У такому разі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданого 16.02.2004 року, слідує, що шлюб між сторонами зареєстрований 16 лютого 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 15.
Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Виходячи з положень ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (ст. 55 Сімейного кодексу України).
Згідно положень ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Оскільки судом встановлено, що сім'я фактично розпалася, поновлювати сімейні стосунки сторони не бажають, подальше збереження шлюбу буде суперечити інтересам сторін, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову на відповідача;
2) у разі відмови в позові на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК).
В поданому позові позивачка не просить стягувати із відповідача понесені нею судові витрати.
Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, зважаючи на відсутність вимоги позивачки про стягнення з відповідача судових витрат, а тому суд вважає можливим залишити судові витрати за сторонами.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 24, 55, 56, 110, 111, 112 СК України, ст.ст. 19, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 16 лютого 2004 року у відділі реєстрації актів цивільного стану Кременецького районного управління юстиції Тернопільської області, актовий запис № 15.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 змінити на « ОСОБА_3 ».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивачка: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Головуючий: