Справа № 587/220/25
18 червня 2025 року суддя Сумського районного суду Сумської області Вортоломей І. Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від Відділення поліції № 4 Сумського РУП ГУНП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого: АДРЕСА_1 , військовослужбовець, посвідчення водія НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218492 від 11 січня 2025 року - 11 січня 2025 року о 17 годині 45 хвилин в с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 33 ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген Транспортер, н.з. НОМЕР_3 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням газоаналізатора Драгер 6810 або проїхати до медичного закладу ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 27 лютого 2025, 09 квітня 2025 року, 01 травня 2025 року, 22 травня 2025 року та 18 червня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився у зв'язку з тим, що перебуває на військовій службі. 18 червня 2025 року від захисника Гудзловенко С. П. надійшла заява про відкладення розгляду справи на іншу дату, оскільки ОСОБА_1 в телефонному режимі повідомив їй, що він виконує бойове завдання як військовослужбовець ЗСУ, не має інтернет зв'язку, але хоче бути присутнім у судовому засіданні та надати пояснення, доповнити докази у справі.
Але суддя зауважує, що адміністративний матеріал надійшов до суду 15 січня 2025 року. 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 особисто з'явився до суду та ознайомився з матеріалами справи, долучив докази та просив відкласти на іншу дату для залучення адвоката. 27 лютого 2025 року надійшло клопотання про ознайомлення зі справою від адвоката Гудзловенко С. П., потім справа неодноразово відкладалась з різних підстав.
Отже, суддя вважає, що для особи, яка притягується до відповідальності, та її захисника було надано достатньо часу і створено всі умови для можливості реалізації своїх процесуальних прав належним чином.
Суд звертає увагу на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.
Тому такі дії мають очевидні ознаки штучного створення затягування розгляду справи.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19 червня 2001 року, в п. 53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є не обов'язковою.
Отже, враховуючи викладене, з метою забезпечення розумного строку розгляду судом справи, уникнення зловживання процесуальними правами особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе з урахуванням положень ст. 268 КУпАП справу розглянути на підставі наявних доказів.
Заслухавши пояснення захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, виходячи з такого.
За частиною 1 статті 130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема, може бути притягнута особа, яка керувала транспортним засобом та відмовилась від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція вказаної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки учасників дорожнього руху, в тому числі осіб, які керують транспортними засобами, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, та кореспондується в цьому конкретному випадку з вимогами п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №218492 від 11 січня 2025 року, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП і сумнівів не викликає, містить всі обставини, які утворюють об'єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с. 1-2), рапортом (а.с. 3), роздруківкою (а.с. 4), диском з відеозаписом правопорушення (а.с. 5).
При огляді диску з відеозаписом вчиненого правопорушення, доданого до матеріалів справи, встановлено, що 11 січня 2025 року працівниками поліції було зупинено транпортний засіб Фольцваген Транспортер, номерний знак НОМЕР_3 , за кермом якого перебував саме ОСОБА_1 . Працівники поліції повідомили водія про причини зупинки, а саме те, що не видно номерного знаку та виявлено у нього працівниками поліції ознаки алкогольного сп'яніння. Відеозаписом зафіксовано, що на пропозицію пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ОСОБА_1 категорично відмовився, а також відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі.
Враховуючи викладене, працівниками поліції було вірно розцінено поведінку ОСОБА_1 , як намагання уникнути проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, у зв'язку з чим останнього повідомлено про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз'яснено права, повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. Також працівниками поліції зазначено дату та місце розгляду вказаного протоколу та повідомлено про те, що подальший рух заборонено. На пропозицію ознайомитися з протоколом, отримати його копію, ставити підписи та надавати пояснення ОСОБА_1 категорично відмовився.
За таких обставин суддя визнає долучені відеозаписи достатніми для того, щоб разом із іншими письмовими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст. 251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому обґрунтовано взяті суддею до уваги.
Тобто долучений відеозапис містить інформацію щодо факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Захисник наголосив на тому, що при спілкуванні із працівниками поліції ОСОБА_1 не визнавав факт керування транспортним засобом. Вважає, що він не є суб'єктом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не керував транспортним засобом і матеріали справи не містять даних, які підтверджують керування ним транспортним засобом.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14).
Таким чином, керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Вказана правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду у справі №404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року.
Тобто, з наданого відеозаписуVIP-20250111-WA0045mp4, час 17:45 чітко вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем Фольцваген Транспортер, н.з. НОМЕР_3 , вийшов з переднього сидіння автомобіля, окрім нього інших осіб, які б могли керувати транспортним засобом, біля автомобіля не було, ОСОБА_1 надав свої документи, відкривав багажник, тощо.
Враховуючи наведене, суд вважає безпідставними доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не є суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки не керував транспортним засобом.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Гудзовенко С. П. про те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 повинен проводитися відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП посадовою особою військової служби правопорядку ЗСУ, суддя не бере до уваги з таких підстав.
Статтею 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Положеннями статті 266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
При цьому суддя зазначає, що в статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом.
Таким чином, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому статтею 266 КУпАП.
Як було встановлено з досліджених відеозаписів нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 був зупинений в с. Миколаївка, Сумського району, поза межами території будь-якої військової частини. У процесі спілкування з інспекторами поліції водій не повідомляв останніх про виконання ним обов'язків військової служби, лише зазначив, що є військовим.
Доводи сторони захисту про те, що поліцейські безпідставно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 суддя відхиляє, оскільки вказане не спростовує факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо клопотання про призначення адміністративного стягнення без застосування обов'язкового додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами суд дійшов таких висновків.
За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, тобто передбачає безальтернативне стягнення.
Відповідно до ст. 24 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
У ст. 23 КУпАП зазначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Отже, відповідно до ст. 34 КУпАП обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 суддею не встановлено.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Так, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
Відповідно до положень ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суд враховує, що у КУпАП відсутня стаття, яка б передбачала можливість призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом. Отже, суддя визнає доводи сторони захисту необґрунтованими.
Раніше ОСОБА_1 надав до суду висновок щодо результатів медичного огляду з метою встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів КНП Сумської обласної ради «Обласний клінічний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» м. Суми від 11 січня 2025 року №143, складений о 22 год. 25 хв., з якого вбачається, що ознак сп'яніння не виявлено, але такий висновок пройдено з порушенням процедури такого огляду.
Установленим порядком проходження медичного огляду, про який йдеться мова у п. 2.5 ПДР, є визначена у ст. 266 КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, зареєстрована в МЮ України за № 1408/27853 від 10 листопада 2015 року), п. 6 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС і МОЗ України від 09 листопада 2015 року, зареєстрована в МЮ України за № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року) і п. 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, з послідуючими змінами), процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння і проведення такого огляду.
Згідно зі встановленої вказаним законодавством України процедури огляд водія на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) у закладі охорони здоров'я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами), не пізніше 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення в присутності поліцейського.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено 11 січня 2025 року о 18 год. 15 хв., для проходження огляду до медичного закладу ОСОБА_1 звернувся лише о 22 год. 00 хв., тобто після сплину двох годин, тому наданий доказ не може бути прийнято суддею.
За таких обставин суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він, будучи особою, яка керує транспортним засобом, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - зазначене правопорушення є грубим порушенням Правил дорожнього руху, потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, особу правопорушника, ступінь його вини, вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (реквізити: отримувач платежу: ГУК Сум. обл/Сумська обл./21081300 Код отримувача: 37970404 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача:UA628999980313090149000018001 Найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок за такими реквізитами: Отримувач платежу: ГУК у м. Києві/ м. Київ/22030106 Код отримувача: 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код бюджетної класифікації: 22030106 Призначення платежу: «Судовий збір за рішенням суду у справі (№ справи).
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.
На підставі ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати накладеного штрафу впродовж 15 днів з моменту отримання постанови, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Суддя І. Г. Вортоломей