Справа № 583/5791/24
1-кп/583/137/25
"20" червня 2025 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
його захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
з фіксацією розгляду справи підсистемою ВКЗ, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальні провадження № 12024200460000394 від 01.05.2024 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, освіта повна загальна середня, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, неодруженого, раніше несудимого
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст.357 КК України,-
установив:
ОСОБА_4 , будучи обізнаним про воєнний стан в України, в тому числі і на території м. Охтирка та Охтирського району Сумської області, вчинив новий злочин в умовах воєнного стану за наступних обставин.
Так, 04.02.2024 близько 21-ї години ОСОБА_4 з метою вчинення крадіжки чужого майна прийшов до домоволодіння АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_7 , оскільки до цього за даним домоволодіння спостерігав два дні та був впевнений, що в домоволодінні ніхто не мешкає.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на крадіжку чужого майна, з корисливою метою та прямим умислом, усвідомлюючи суспільну небезпеку та протиправність своїх дій, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, руками відчинивши вхідну хвіртку, проник на територію двору зазначеного домоволодіння. Перебуваючи в дворі цього домоволодіння, ОСОБА_4 підійшов до металопластикового вікна однієї із кімнат жилого будинку, зняв москітну сітку та заздалегідь підготовленою «плоскою» викруткою віджав вище зазначене металопластикове вікно та проник безпосередньо до однієї із жилих кімнат будинку, де знайшов та викрав телевізор Blaupunkt, модель 43FE265, чорного кольору, діагональ екрана - 43 дюйма, роздільна здатність екрану Full HD (1920x1080), тип телевізора LED, частота розгортай екрана 60 Гц, тип підсвічування Direct LED, який стояв в картонному пакуванні на підлозі під стіною. Після цього ОСОБА_4 разом із викраденим телевізором через вікно та в подальшому через вхідну хвіртку покинув місце вчинення злочину та розпорядився викраденим телевізором на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди в розмірі 9349,15 грн.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Крім того, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про воєнний стан, що запроваджений з 24.02.2024 по всій території України, в тому числі і на території м. Охтирка Сумської області, та будучи раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, судимість якого не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні корисливі кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 05.10.2024 приблизно о 21-ї годині ОСОБА_4 перебував поблизу багатоквартирного будинку №11 по вул. Перемоги в м. Охтирка Сумської області, де відпочивав разом із своєю знайомою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У цей час ОСОБА_6 надала ОСОБА_4 свою банківську картку, емітовану АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , за допомогою якої обслуговується її банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Ощадбанк», для того, щоб ОСОБА_4 придбав у магазині алкогольні напої, сигарети та продукти харчування для продовження їх спільного подальшого споживання, при цьому добровільно повідомила ОСОБА_4 . ПІН-код (персональний ідентифікаційний номер) від своєї банківської картки, що надає можливість використання карти та здійснення доступу до коштів банківського рахунку і проведення фінансових операцій з ними. При цьому ОСОБА_6 дозволу чи доручення на розпорядження її коштами іншим чином, ніж для проведення оплати за придбання в торгівельному закладі алкогольних напоїв, сигарет та продуктів харчування ОСОБА_4 не надавала.
Після отримання від ОСОБА_6 зазначеної вище банківської карти у ОСОБА_4 виникла можливість її безперешкодного використання для здійснення фінансових операцій, у зв'язку з чим у нього виник кримінально протиправний умисел на заволодіння коштами ОСОБА_6 з метою обернення їх на свою користь.
Реалізуючи цей умисел, ОСОБА_4 , діючи без дозволу на всупереч волі потерпілої ОСОБА_6 , отримавши від неї зазначену вище банківську карту, одразу пішов до розташованого недалеко, а саме по вул. Перемоги, 11 в м. Охтирка Сумської області, банкомата АТ КБ «ПРИВАТБАНК», де, використавши банківську карту ОСОБА_6 , емітовану АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 та відомий йому ПІН-код до неї, о 21 год. 13 хв. перевірив стан (баланс) рахунку та виявив на ньому значну суму коштів, а саме 150000,00 грн, які попередньо цього ж дня, а саме 05.10.2024 об 11 год. 28 хв. надійшли на рахунок ОСОБА_6 в якості виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, та вирішив ними таємно незаконно заволодіти. Однак, враховуючи встановлені обмеження (ліміти) в сумі та в часі для зняття готівки з карти в банкоматі, ОСОБА_4 вдалося здійснити зняття лише 9000,00 грн, а саме виконати три послідовні операції по зняттю готівки: 05.10.2024 о 21 год. 17 хв. - 1000,00 грн, 05.10.2024 о 21 год. 18 хв. - 4000,00 грн, 05.10.2024 о 21 год. 19 хв. - 4 000 грн, які ОСОБА_4 залишив собі, обернувши на особисту користь, та якими в подальшому розпорядився за власним розсудом. Після цього, ОСОБА_4 , не бажаючи бути викритим, однак не полишаючи при цьому наміру в подальшому обернути на свою користь якомога більшу суму коштів ОСОБА_6 , що зберігаються на її банківському рахунку, придбавши у магазині «Обжорка» по вул. Батюка, 9 в м. Охтирка Сумської області алкогольні напої, сигарети та продукти харчування, повернувся до ОСОБА_6 , яка чекала його неподалік будинку №11 по вул. Перемоги в м. Охтирка Сумської області, при цьому повернув їй карту та продовжив вживання разом з нею та іншими особами алкогольних напоїв.
У подальшому, дочекавшись настання нової доби, а саме 06.10.2024 після 00,00 год., що давало можливість здійснити нове повторне зняття готівки з банківської карти, ОСОБА_4 , продовжуючи перебувати у дворі багатоповерхового будинку №11 по вул. Перемоги в м. Охтирка Сумської області разом з ОСОБА_6 , обравши зручний для цього час, коли потерпіла ОСОБА_6 , будучи в стані сильного алкогольного сп'яніння, заснула на лавочці, а інші особи не бачать його дій, тобто таємно від ОСОБА_6 та інших осіб, діючи умисно, з корисливих мотивів, вилучив з сумочки ОСОБА_6 її банківську карту № НОМЕР_1 , що емітована АТ «Ощадбанк» та є офіційним документом, який надає доступ до коштів, розміщених на банківському рахунку ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , з метою подальшого використання цієї карти та її офіційних реквізитів для незаконного заволодіння та розпорядження коштами, розміщеними на відповідному банківському рахунку. Незаконно привласнивши зазначену банківську карту, ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого єдиного кримінально протиправного умислу, спрямованого на таємне обернення коштів потерпілої ОСОБА_6 на свою користь, пішов до розташованого неподалік банкомату АТ «Ощадбанк» за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Перемоги, 1, де, діючи таємно від потерпілої та інших осіб, без дозволу та без відома ОСОБА_6 , 06.10.2024 о 00 год. 17 хв., використовуючи банківську картку ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , емітовану АТ «Ощадбанк», вставив її до зазначеного банкомату АТ «Ощадбанк» №А1800013 в м. Охтирка Сумської області, ввів до банкомату відомий йому ПІН-код від банківської картки та зняв із банківського рахунку ОСОБА_6 НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк», готівкові кошти в сумі 10000,00 грн, якими в подальшому розпорядився на свою користь за власним розсудом.
Враховуючи наявні часові та кількісні обмеження (ліміти) для зняття готівки в банкоматі, бажаючи досягти бажаної мети обернення на свою користь якомога більшої суми коштів потерпілої ОСОБА_6 в межах наявних на її банківському рахунку, ОСОБА_4 вирішив реалізувати це в інший спосіб. А саме, маючи доступ до мобільного телефону потерпілої ОСОБА_6 та її банківської карти, в той час як потерпіла спала, перебуваючи в стані сильного алкогольного сп'яніння, ОСОБА_4 , видаляючи при цьому всі повідомлення про проведені операції з телефону потерпілої, також 06.10.2024 о 01 год. 01 хв. та 06.10.2024 о 02 год. 22 хв. таємно від потерпілої та інших осіб, за допомогою власного мобільного телефону, через мережу Інтернет шляхом введення у відповідні поля Інтернет-сторінки онлайн-казино « ІНФОРМАЦІЯ_3 » номеру картки потерпілої ОСОБА_6 № НОМЕР_1 , емітованої AT «Ощадбанк», та тризначного коду перевірки дійсності картки платіжної системи «CVV2» банківської картки потерпілої ОСОБА_6 , та шляхом подальшого підтвердження кодів авторизації переказу грошових коштів в автоматичному режимі через наявний у нього мобільний телефон потерпілої, здійснив розрахунки з банківського рахунку ОСОБА_6 , відкритому в АГ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , на власну користь за послуги онлайн-казино « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у сумі 5000 грн та 3000 грн, всього на загальну суму 8000 грн, чим здійснив крадіжку коштів з вказаного банківського рахунку ОСОБА_6 на вказану суму.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення коштів ОСОБА_6 з її банківського рахунку, ОСОБА_4 , діючи умисно, таємно від потерпілої ОСОБА_6 , яка не була обізнана про кримінально протиправні дії ОСОБА_4 та не давала йому згоди на подальше вчинення будь-яких дій з її банківськими рахунками й користуванням її мобільним телефоном в платіжних системах, 06.10.2024 приблизно о 02 год. 22 хв., перебуваючи біля будинку №11 по вул. Перемоги в м. Охтирка Сумської області, з використанням мобільного телефону ОСОБА_6 , абонентський номер якого визначений фінансовим номером банківського рахунку ОСОБА_6 , відкритомуо в AT «Ощадбанк» НОМЕР_2 , та за допомогою якого можна увійти до системи призначеної для дистанційного керування банківськими рахунками у режимі реального часу (інтернет-банкінг), в тому числі електронними платежами, без дозволу держателя спеціального платіжного засобу або уповноваженої особи, отримав доступ до розпорядження коштами, які зберігаються на банківському рахунку ОСОБА_6 , а саме, використовуючи опції Інтернет-сервісу, здійснив онлайн покупки в торгівельно-сервісній мережі «KOMFY», використовуючи при цьому «LIQPAY», який являється українською платіжною системою, відкритим веб-застосунком, який дозволяє приймати платежі і переказувати гроші за допомогою мобільного телефону, Інтернету і платіжних карток.
Зокрема, ОСОБА_4 в інтернет-магазині «KOMFY» здійснив для себе замовлення товарів, при цьому провів розрахунок за замовлені товари, використавши платіжну систему «LIQPAY» за допомогою мобільного телефону ОСОБА_6 , абонентський номер якого НОМЕР_3 визначений фінансовим номером банківського рахунку ОСОБА_6 , відкритого в АТ «Ощадбанк» НОМЕР_2 , а саме придбав таким чином за кошти потерпілої ОСОБА_6 наступний товар: мобільний телефон «Iphone 13» 128 Gb білого кольору, мобільний телефон «Iphone 13» 128 Gb синього кольору, мобільний телефон «Infinix Smart 8» 4/64 Gb, навушники «Орро Enco Buds 2», мобільний телефон «Samsung Galaxy а05» 4/128 Gb, транзакціями по 28999,00 грн, 8328,00 грн, 24499,00 грн, 2708,00 грн відповідно, після чого безпосередньо на мобільний телефон ОСОБА_6 для підтвердження транзакцій приходили відповідні коди, які ОСОБА_8 вводив у платіжну систему «LIQPAY» для підтвердження розрахунку за замовлені товари.
Таким чином, ОСОБА_4 здійснив фінансові операції щодо розпорядження на свою користь коштами ОСОБА_6 , що зберігалися на її банківському рахунку, на загальну суму 91534,00 грн, у т.ч. на суму 72534,00 грн у вигляді оплати за придбані товари та надані послуги, а також 19000,00 грн у вигляді отримання готівки в банкоматах, заподіявши при цьому потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди на загальну суму 91534,00 грн.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану та за ч. 1 ст. 357 КК України - викрадення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Потерпіла ОСОБА_7 та її представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені у встановленому порядку, у матеріалах справи мається заява представника потерпілої ОСОБА_9 щодо проведення судового розгляду справи у їх з потерпілою відсутності, в частині призначення обвинуваченому покарання покладалися на розсуд суду.
Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні повідомила, що обвинувачений до цього часу шкоду їй не відшкодував, навіть жодного разу не намагався з нею зустрітися, що прохала врахувати суд при призначенні покарання останньому, наполягаючи на суворій мірі покарання. Також прохала повернути їй майно, яке придбав обвинувачений за викрадені у неї грошові кошти в рахунок відшкодування заподіяної їй шкоди.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину визнав, підтвердив факт вчинення ним кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах. При цьому повідомив, що викрадений у потерпілої ОСОБА_7 телевізор Blaupunkt чорного кольору продав покупцеві з м. Суми, відправивши Новою поштою, грошові кошти витратив на власні потреби. У подальшому відшкодував потерпілій 3500,00 грн., але відповідних доказів суду не надав. Стосовно долі викрадених грошових коштів з банківської карти потерпілої ОСОБА_6 пояснив, що витратив їх на придбання мобільних телефонів та іншого майна, яке у подальшому було вилучено працівниками поліції, а решту коштів витратив на власні потреби. Шкоду потерпілій не відшкодував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 у судовому засіданні при призначенні міри покарання обвинуваченому прохав призначити покарання, яке б було необхідним і достатнім для його виправлення.
Враховуючи, що ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.
Таким чином суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану та у викраденні офіційного документу, вчиненого з корисливих мотивів поза розумним сумнівом та такі його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України та за ч.1 ст. 357 КК України.
Відповідність покарання ступеню тяжкості злочину та особі правопорушника визначена насамперед ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також з принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.
За приписами ст. 8 Конституції в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права вимагає від держави його втілення шляхом запровадження ідей соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Правову позицію щодо дотримання справедливості Конституційний Суд України висловив у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі «Про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора», правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
З наведених положень закону про кримінальну відповідальність і роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що в усякому випадку призначення покарання суди повинні враховувати перелічені в законі обставини і керуватись лише загальними засадами призначення покарання, призначаючи покарання конкретній особі за конкретне кримінальне правопорушення, максимально індивідуалізуючи покарання, а визначення міри покарання, що може бути призначене обвинуваченому, та потреби у його відбуванні, є важливою вимогою принципового характеру, якою передбачається, що кримінальна відповідальність персоніфікована: вона настає лише щодо певної особи, яка вчинила злочин.
Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
За статтею 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
До визначених ч.1 ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд відносить активне сприяння розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про його обставини.
Обставин, визначених ч.1 ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Сам факт визнання своєї вини обвинуваченим не може враховуватися судом як пом'якшуюча обставина, при цьому суд не вбачає у проявах поведінки обвинуваченого щирого каяття, яке характеризує ставлення винної особи до вчиненого нею злочину та означає, що особа окрім визнання своєї вини та надання правдивих показань, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.
Саме на цьому наголошує колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від у справі № 643/13256/17.
При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, одне з яких, відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, відомості про особу обвинуваченого, який має молодий вік, під динамічним спостереженням лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, де мешкає з батьками, за місцем проживання характеризується негативно, як конфліктна та шебутна людина, раніше не судимий, виключений з військового обліку, не працює, отже позбавлений законних джерел до існування, шкоду потерпілим не відшкодував, розкаяння у вчиненому не висловлював, що, на думку суду, свідчить про відсутність критичного ставлення до власних вчинків та належних висновків. Також суд враховує наявність пом'якшуючої покарання обставини та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
При цьому суд приймає до уваги вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. З урахуванням даних обставин суд, керуючись принципом індивідуалізації покарання та справедливості, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання у межах санкції інкримінованих йому злочинівта на підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення покарання менш суворого більш суворим, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті за більш тяжкий злочин.
Суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК, або ж застосування ст. 69 КК до обвинуваченого, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані. Тому, призначення будь-якого іншого виду покарання, в цій ситуації, в ключі характеристик особи, характеру вчинених ним кримінальних правопорушень, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на не можливість досягнення мети, регламентованої ст. 50, 65 КК України.
Таким чином обраний обвинуваченому ОСОБА_4 видпокарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим, відповідає цілям покарання та вимогам справедливості.
Цивільний позов у справі не заявлено.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у зв'язку з наявністю ризику переховування від суду з метою уникнення покарання та у зв'язку з його схильністю до вчинення кримінальних правопорушень, наявний ризик продовження ним злочинної діяльності. Суд вважає зазначені прокурором ризики, передбаченіп.1,5 ст. 177 КПК, наявними та обґрунтованими, у зв'язку з чим вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу цього вироку в законну силу.
Відповідно до положень ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судових дактилоскопічних експертиз № СЕ-19/119-24/2681-Д від 20.02.2024 та № СЕ-19/119-24/15784-Д від 08.10.2024 у сумі 5455,44 грн. та судової товарознавчої експертизи № 2823/24 від 10.06.2024 в сумі 320 грн, а всього у сумі 5775,44 грн.
На підставі ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт майна у кримінальному провадженні, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області.
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання
за ч.4 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі
за ч.1 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою до вступу вироку в законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 18 серпня 2025 року, взявши його під варту із зали суду.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати ОСОБА_4 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 20 червня 2025 року по день набрання вироком законної сили відповідно до ст. 72 КК України.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 5775 (п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) гривень 44 копійки в рахунок відшкодування витрат за проведення судових експертиз.
Речові докази: сліди рук, запаковані до спец пакету НПУ №PSP1278141, дактилокарта ОСОБА_4 , що знаходяться на зберіганні у камері схову Охтирського РВП згідно з квитанцією № 002123 від 14.11.2024 - після набрання вироком законної сили знищити.
Речові докази: картонну упаковку із мобільного телефону з маркуванням іPhone 13, 128 GB, Starlight, ІМЕІ 1: НОМЕР_4 , ІМЕІ 2: НОМЕР_5 , s/n НОМЕР_6 ; мобільний телефон Infinix Smart 8, модель Infinix X6525D, 64Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_7 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , білого кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy A05, модель SM-055F/DS, s/n НОМЕР_9 , ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ 2: НОМЕР_11 ; навушники разом з упаковкою Oppo ENCO Buds 2, чорного кольору; мопед Suzuki, чорно-синього кольору, без д/н, номер рами НОМЕР_12 , що знаходяться на зберіганні у камері схову Охтирського РВП згідно з квитанцією № 002099 від 14.10.2024 - після набрання вироком законної сили передати потерпілій ОСОБА_6 , скасувавши арешт, накладений на зазначене майно за ухвалою слідчої судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області № 583/5146/24 (1-кс/583/1516/24) від 14.10.2024.
Вирок ухвалений за результатами спрощеного провадження може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1