Справа № 947/8120/25
Провадження №2/521/3795/25
17 червня 2025 року
Хаджибейський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Мурзенко М.В.,
при секретарі - Корнієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м. Одеси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
В лютому 2025 року до Київського районного суду м. Одеси звернувся з позовом представник ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, в якому просить суд стягнути з відповідачки на користь позивача грошові кошти за договором позики у розмірі 3587 доларів 10 центів США, з яких 3000 долл. США- сума боргу, а 587,10 долл. США- 3% річних за час прострочення повернення боргу.
Позов обґрунтовано тим, що 20 квітня 2018 року між сторонами по справі було укладено договір позики, за умовами якого позивач позичив відповідачки грошові кошти в іноземній валюті в сумі 3000 доларів США строком до 01 серпня 2018 року, проте відповідачка боргу не повернула, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутись до суду з позовом про його стягнення в примусовому порядку, а також 3% річних за час прострочення погашення боргу за період з 02 серпня 2018 року по 07 лютого 2025 року.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 3.03.2025 року справу за підсудністю передано на розгляд Малиновського районного суду м.Одеси.
Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2025 року по справі було відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.
В судове засідання позивач не з'явився, про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином, від представника до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про згоду на заочний розгляд справи.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилась, про місце, дату та час судового розгляду повідомлялась належним чином та своєчасно, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не подала.
За таких обставин суд, зі згоди представника позивача, ухвалює заочне рішення, згідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 20 квітня 2018 року відповідачка зобов'язалась сплатити позивачу грошові кошти в сумі 3 000 доларів США після підключення комунікацій (газ, світло, вода) до дачного будинку ОСОБА_3 2/12а в строк не пізніше 01.08.2018 р., а також по підключенню кожної з комунікацій, що підтверджується оригіналом розписки, який знаходиться в матеріалах справи. (а.с.40)
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що між сторонами по справі був укладений договір безпроцентної позики, відповідно до умов якого відповідачка позичила у позивача грошові кошти у розмірі 3 000 доларів США строком повернення не пізніше 01.08.2018 року.
Суд погоджується з доводами сторони позивача про невиконання відповідачем умов вказаного договору з огляду на відсутність доказів його належного виконання та наявність оригіналу боргового документу у позивача.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність у відповідачки обов'язку повернути позивачу за укладеним з ним договором позики 3 000 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. При цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц, № 464/3790/16-ц та № 373/2054/16-ц.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню основна сума боргу в розмірі 3000 доларів США.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за період прострочення з 02 серпня 2018 року по 07 лютого 2025 року з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми, що складає 587 доларів 10 центів США.
Відповідно до ст. 133, 137, 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені стороною позивача судові витрати.
При поданні позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1491 грн. 18 коп., який підлягає стягненню з відповідачки.
Також на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача адвокатом Масловським І. М. надано копію договору про надання правничої допомоги від 19 лютого 2025 року, відповідно до п. 3.2. якого гонорар складає 20 000 грн., що підлягають сплаті після прийняття рішення про стягнення боргу (а.с. 15-18), ордер на представництво інтересів позивача, детальний опис робіт (наданих послуг), з якого вбачається, що вказана сума включає в себе:
1.Консультації, роз'яснення цивільно-процесуального законодавства щодо порядку звернення до суду, порядку та послідовності розгляду позовної заяви, щодо надання доказів по справі, правовий аналіз документів- 2 000 грн.;
2.Підготовка позовної заяви- 9 000 грн.;
3.Підготовка відповіді на відзив- 4 000 грн.;
4.Відвідування судових засідань- 5 000 грн.
Суд зауважує про безпідставність включення до суми вартості послуг на правничу допомогу вартості послуг адвоката, пов'язаних із наданням позивачу попередніх консультацій, аналізу наданих документів, роз'яснень положень цивільно-процесуального законодавства, оскільки вказані дії є складовими підготовки позовної заяви та формування додатків до неї та не можуть бути кваліфіковані як окремо визначені дії з окремо визначеною вартістю.
Також відповідачем по справі не було надано відзиву на позов, у зв'язку із чим послуги з підготовки відповіді на відзив надані не були.
Справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, представник позивача в судових засіданнях участі не приймав, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 000 грн. 00 коп. за підготовку позовної заяви.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 280-285 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) суму боргу договором позики від 20 квітня 2018 року у розмірі 3 000 (три тисячі) доларів 00 центів США.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) 3 % річних за простроченні виконання грошового зобов'язання за період з 02 серпня 2018 року по 07 лютого 2025 року в сумі 587 (п'ятсот вісімдесят сім) доларів 10 центів США.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати в загальній сумі 10 491 (десять тисяч чотириста дев'яносто одна) гривня 18 копійок, в т.ч.:
-судовий збір в сумі 1491 грн. 18 коп.;
-витрати на професійну правничу допомогу- 9 000 грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду в загальному апеляційному порядку в тридцятиденний строк.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складений 17.06.2025 року.
Головуючий: