Справа № 505/560/23
Провадження 2/505/746/2025
20.06.2025 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючої судді Павловської Г.В.
при секретарі Киларь Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років,
До Котовського міськрайонного суду Одеської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років та просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (дохзодів) чоловіка, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою суду від 17.03.2023 року відкрито провадження та призначено справу у відкрите судове засідання.
В судові засідання призначені на 28.03.2023 року, 19.12.2023 року, 07.03.2024 року, 05.12.2024 року, 16.01.2025 року, 27.02.2025 року та 17.04.2025 року позивачка ОСОБА_1 не з'являлась, причина неявки суду не відома, судові повістки повернулись на адресу суду із довідкою «Укрпошти» та відміткою листоноші «Адресат відсутній за вказаною адресою», заяви про розгляд справи у її відсутності до суду не надходило, про причину своєї неявки позивач не повідомила.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у складі колегії Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі №658/1141/18 наголосив на тому, що системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.
Отже, суд доходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.
Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 223, 257, 260 ЦПК України, суд
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років- залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання безпосередньо до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги.
В разі оголошення вступної та резолютивної частини ухвали або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи строк оскарження ухвали обчислюється з дня складання її повного тексту.
Суддя: Г.В.Павловська
Ухвала складена та підписана 20.06.2025 року.