Справа № 947/17781/25
Провадження № 1-кс/947/8349/25
06.06.2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Одеси, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, дітей не має, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
якому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України,
І. Суть клопотання
06 червня 2025 року до Київського районного суду м. Одеса надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі 330 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто не менше 999 240 гривень.
Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області за процесуального керівництва Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025160000000389 від 17.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
На переконання слідчого, у теперішній час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
На думку слідчого застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
2.2. Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання та послалася на необґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, провокативний характер дій заявника, відсутності будь-яких процесуальних ризиків. Заперечила проти задоволення клопотання та звернув увагу на непомірний розмір запропонованої прокурором застави.
2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Повідомив, що отримав тілесні пошкодження внаслідок затримання та потребує лікування в умовах стаціонару.
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані сторонами матеріали, заслухавши думку учасників, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Відповідно до ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема і запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
3.3. Оцінка обґрунтованості підозри
Зміст повідомлення про підозру
05.06.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.332 КК України.
Згідно з повідомленням про підозру кримінальні правопорушення були вчинені за таких обставин.
В ході досудового розслідування встановлено, відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 04.11.1991 № 1777-XII «Про державний кордон України» (далі - Закон № 1777-XII) де зазначено, що Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Згідно ст. 3 Закону № 1777-XII державний кордон України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, встановлюється:
1)на суші - по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах;
2) на морі - по зовнішній межі територіального моря України;
3) на судноплавних річках - по середині головного фарватеру або тальвегу річки; на несудноплавних річках (ручаях) - по їх середині або по середині головного рукава річки; на озерах та інших водоймах - по прямій лінії, що з'єднує виходи державного кордону України до берегів озера або іншої водойми. Державний кордон України, що проходить по річці (ручаю), озеру чи іншій водоймі, не переміщується як при зміні обрису їх берегів або рівня води, так і при відхиленні русла річки (ручаю) в той чи інший бік;
4) на водосховищах гідровузлів та інших штучних водоймах - відповідно до лінії державного кордону України, яка проходила на місцевості до їх заповнення;
5) на залізничних і автодорожніх мостах, греблях та інших спорудах, що проходять через прикордонні ділянки судноплавних і несудноплавних річок (ручаїв), - по середині цих споруд або по їх технологічній осі, незалежно від проходження державного кордону України на воді».
Відповідно до ст. 9 Закону № 1777-XII, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Порушенням державного кордону України є також перетинання його будь-якими технічними або іншими засобами без відповідного на те дозволу чи з порушенням встановленого порядку.
Також, у відповідності до ст. 11 вказаного Закону № 1777-XII, зазначено, що особи, транспортні засоби, вантажі та інше майно, що перетинають державний кордон України, підлягають прикордонному і митному контролю. У відповідних випадках здійснюється також санітарно-карантинний, ветеринарний і фітосанітарний контроль, контроль за вивезенням з території України культурних цінностей та інший контроль. Контроль організується і здійснюється у встановленому актами законодавства України порядку.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України від 05.11.2009 № 1710-VI «Про прикордонний контроль» (далі - Закон № 1710-VI), прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1710-VI, прикордонний контроль і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів та вантажів здійснюються: 1) у пунктах пропуску через державний кордон; 2) поза пунктами пропуску у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті; 3) на території суміжних держав у порядку, передбаченому статтею 26 цього Закону.
Перетинання особами, транспортними засобами державного кордону і переміщення через нього вантажів здійснюються у пунктах пропуску через державний кордон протягом часу роботи такого пункту. Час роботи пункту пропуску через державний кордон, який не працює цілодобово, зазначається на інформаційному стенді перед в'їздом до нього.
Крім того, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, термін дії якого в подальшому неодноразово продовжувався.
Так, відповідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Крім того, п. 3 вказаного Указу зазначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені зокрема ст. 33 Конституції України, згідно з якою кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів, у ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у невстановлений слідством день та час, виник злочинний умисел спрямований на незаконне переправлення особи через державний кордон України до Республіки Молдова, поза межами офіційних пунктів пропуску громадян України та діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, ОСОБА_8 запропонував громадянину України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснити його переправлення за грошову винагороду у сумі 10 500 доларів США.
Так, 05.05.2025 реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_8 під час телефонного дзвінка запросив ОСОБА_10 на зустріч, яка відбулась на АЗС «Укрнафта», за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 4а, де ОСОБА_8 роз'яснив ОСОБА_10 , яким саме чином буде здійснено його переправлення через державний кордон України, а саме шляхом переправлення в обхід офіційних пунктів пропуску «зеленою зоною», на територію Республіки Молдова, надавши при цьому поради та вказівки, а саме роз'яснив, що під час перетину потрібно буде не задавати лишніх запитань, повідомив, що з речей потрібно брати з собою, при цьому основні речі потрібно буде переправляти потім «Новою поштою» та також оголосивши при цьому суму грошових коштів, в розмірі 10 500 доларів США, які потрібно буде передати загалом за організацію його переправлення через державний кордон України, а також про необхідність залишення завдатку в розмірі 500 доларів США, які ОСОБА_10 в той же час передав ОСОБА_8 .
В подальшому, 12.05.2025, ОСОБА_8 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, в ході телефонного дзвінка запросив ОСОБА_10 на додаткову зустріч, яка знову відбулась на АЗС «Укрнафта», за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 4а, під час якої ОСОБА_8 додатково роз'яснив ОСОБА_10 , що в день перетину він повинен прибути за визначеною ним адресою, з його слів місце проживання його товариша на ім'я « ОСОБА_4 » (АДРЕСА_2). У вказаному місці потрібно буде очікувати прибуття військовослужбовців «зелених», із останніми також приїдуть троє осіб, які разом з ним будуть перетинати кордон. Окрім того, в ході вказаної зустрічі ОСОБА_8 надав ОСОБА_10 контакт ОСОБА_4 , а саме мобільний номер телефону НОМЕР_1 , та повідомив, що в подальшому необхідно буде контактувати з ним та останній надасть всі вказівки щодо організації переправлення через державний кордон.
Після чого, в період часу з 12.05.2025 по 04.06.2025, ОСОБА_4 , діючи відповідно до заздалегідь спланованих дій, переслідуючи корисливі мотиви, здійснював неодноразові дзвінки ОСОБА_10 , надававши йому поради та вказівки, роз'яснюючи йому порядок дій щодо організації його переправлення через державний кордон України, при цьому 03.06.2025 повідомив, що необхідно бути готовим до виїзду на 04.06.2025 та зазначивши, що його забере особа, яка буде здійснювати його переправлення через державний кордон України та про необхідність передачі вказаній особі частини грошових коштів в сумі 5 500 доларів США, а в свою чергу іншу частину в розмірі 4 500 доларів США потрібно буде передати ОСОБА_4 .
Далі, 04.06.2025о 16:39 год., ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що протягом двох годин йому зателефонує особа, яка буде безпосередньо здійснювати його переправлення через державний кордон України та забере його у визначеному ним місці. Після чого, о 18:53 год., того ж дня, ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_9 та сказав, що потрібно бути готовим через 30 хвилин, запитав де необхідно буде його забрати, домовившись при цьому про зустріч біля «Краяна» в місті Одеса та сказавши очікувати його.
В подальшому, ОСОБА_9 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу направленого на незаконне переправлення особи через державний кордон України, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , прибув о 20:11 год. 04.06.2025, за раніше обумовленою адресою, а саме: м. Одеса, вул. Косовська, 2,на автомобілі марки «Chevrolet Lacetti», в кузові чорного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_2 », де зустрівшись з ОСОБА_10 та його товаришем ОСОБА_12 , роз'яснив, що переправлення буде здійснюватись до території Придністров'я та наказав ОСОБА_10 сідати до автомобіля.
Закінчуючи реалізацію спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , рухаючись спільно з ОСОБА_10 на вищезазначеному транспортному засобі, прибув до вулиці Грушевського в м. Одеса, де з метою конспірації злочинних дій ОСОБА_9 наказав ОСОБА_10 сісти до транспортного засобу марки «DAF» в кузові червоного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_3 » з напівпричепом, з державним номерним знаком « НОМЕР_4 », на якому останні почали рухатись в напрямку Київської траси на виїзд з міста Одеси.
В цей час, ОСОБА_4 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив про необхідність передачі йому частини раніше обумовленої суми грошових коштів в розмірі 4 500 доларів США за організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України та наказав прибути за адресою: м. Одеса, вул. Преображенська, 72. Далі, о 21:00 год. ОСОБА_12 прибув за вказаною ОСОБА_4 адресою, де передав останньому грошові кошти в розмірі 4 500 доларів США, в результаті чого останній був затриманий працівниками правоохороних органів.
В свою чергу ОСОБА_9 продовжуючи рух на вищезазначеному транспортному засобі марки «DAF», здійснив проїзд наявного блокпосту на Київській трасі при виїзді з міста Одеси, наказавши при цьому ОСОБА_10 сховатись з метою недопущення можливості їх викриття та проїзду вказаного блокпосту. В подальшому, під час руху ОСОБА_10 передав раніше обумовлену частину грошових коштів ОСОБА_9 в сумі 5 500 доларів США за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України. В результаті чого, зазначені незаконні дії ОСОБА_9 були викриті працівниками правоохороних органів та їх спільна з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 незаконна діяльність припинена.
Щодо обґрунтованості підозри
Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.
Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» під обґрунтованою підозрою Європейський суд розуміє існуючі факти або інформацію, яка може переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Обґрунтованість повідомленого ОСОБА_4 підозри підтверджується наданими слідчим матеріалами, зокрема:
-повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України від УСБУ в Одеській області та ВВВБ по 26 прикордонному загону ГВЗВВБ «Південь» ДПС України;
-протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-протоколами допитів свідка ОСОБА_10 від 17.04.2025 та 13.05.2025, в ході яких останній пояснив, що 05.05.2025, відбулась зустріч між заявником та фігурантом ОСОБА_8 , на АЗС «Укрнафта» (вул. Фонтанська дорога, 4а), в ході якої заявник передав ОСОБА_8 кошти в розмірі 500 доларів США, в свою чергу останній повідомив додатково яким саме чином буде здійснюватись переправлення, а саме «зеленою зоною» та те що заявника переведуть через кордон «за руку», та 12.05.2025 відбулась додаткова зустріч між заявником та ОСОБА_8 , на АЗС «Укрнафта» (вул. Фонтанська дорога, 4а), в ході якої ОСОБА_8 , повідомив, що в день перетину заявник повинен прибути за визначеною ним адресою, з його слів місце проживання його товариша на ім'я « ОСОБА_4 » (як встановлено в подальшому ним являється ОСОБА_4 ). У вказаному місці потрібно буде очікувати прибуття військовослужбовців «зелених», із останніми також приїдуть троє осіб, які разом з ним перетинатимуть кордон;
-протокол обшуку від 04.06.2025 транспортного засобу марки «DAF» в кузові червоного кольору, державний номерний знак « НОМЕР_3 » з напівпричепом, з державним номерним знаком « НОМЕР_4 », який знаходився у користуванні ОСОБА_9 , та на якому останні почали рухатись в напрямку Київської траси на виїзд з міста Одеси, в ході якого вилучено грошові кошти в сумі 5 500 доларів США, які як встановлено під час проведення обшуку ОСОБА_10 передав ОСОБА_9 ;
-протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_9 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
-протокол обшуку від 04.06.2025 транспортного засобу марки «Volkswagen Tiguan» державний номерний знак « НОМЕР_5 », який перебуває у користуванні ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 4 500 доларів США, які як встановлено в ході обшуку ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 , як частину коштів за організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 ;
-протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_4 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
-протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, а саме ОСОБА_8 безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення;
-протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_10 від 05.06.2025, в ході якого останній додатково пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 ;
-протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 05.06.2025, в ході якого останній пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , в тому числі обставини передачі ним ОСОБА_4 04.06.2025 грошових коштів в сумі 4 500 доларів США, як частину коштів за організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_10 ;
-результатами проведення комплексу негласних слідчих розшукових дій у кримінальному провадженні;
Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332КК України.
Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.
3.4. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, отже слідчий суддя має оцінити їх наявність, зокрема ризиків:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних по вказаному кримінальному провадженню;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
3.5. Щодо ризику переховуватись від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, які згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК України, належать до тяжких ч. 3 ст. 332 КК України.
На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).
Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.
Слідчий суддя погоджується з доводами слідчого про те, що з огляду на військову агресію проти України в уповноважених органів ускладнене здійснення належного контролю за перетином особами державного кордону України. Зазначена обставина свідчить про можливість його перетину, у тому числі поза офіційними пунктами пропуску. А тому існуючі законодавчі обмеження для виїзду громадян України за кордон, на що звертала увагу сторона захисту, не виключають такої можливості.
Зазначений ризик підвищений тим, що підозрюваний неодружений, без дітей, офіційно не працевлаштований.
Викладене переконує слідчого суддю в обґрунтованості доводів слідчого щодо наявності цього ризику.
3.6. Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні
Під час оцінки цього ризику слідчий суддя виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Підозрюваний особисто знає свідків у кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою підбурення їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання неправдивих показань чи відмови від дачі показань на користь підозрюваної.
3.7. Щодо наявності підстав для застосування запобіжного заходу
З урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків кримінального провадження, на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою досягнення дієвості відповідного кримінального провадження і забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 183 КПК України визначає виключний перелік осіб, до яких може бути застосований цей запобіжний захід. ОСОБА_4 належить до цього переліку як особа, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років (п. 4 ч. 2 цієї статті).
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: домашній арешт, застава, особиста порука, особисте зобов'язання. Втім, на переконання слідчого судді, жоден з цих запобіжних заходів не здатний запобігти встановленим ризикам.
Окрім обґрунтованості підозри та встановлених ризиків, слідчий суддя враховує також інші обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються ці обставини.
Оцінивши наведені обставини у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є пропорційним для запобігання ризикам, наведеним у клопотанні слідчого, а застосування підозрюваній іншого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу та належне виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи слідчого щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який відповідає верхній межі, визначеній ч. 1 ст. 197 КПК України для цього запобіжного заходу. Необхідність визначення саме такого строку обумовлена тим, що досудове розслідування у кримінальному провадженні не завершене, а підстави вважати, що наведені ризики можуть зникнути чи зменшитися раніше цього строку, відсутні. Водночас, строк дії запобіжного заходу не може перевищувати строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.
3.8. Щодо інших ризиків
На переконання слідчого судді, стороною обвинувачення не доведена наявність інших зазначених у клопотанні ризиків.
3.9. Щодо визначення розміру застави
Слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» (п. 78, 820) ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, прибуття обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути врахована наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати стримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого кримінального злочину, що пов'язане із організацією незаконного переправленням осіб придатних до військової служби через державний кордон України у групі осіб в умовах воєнного стану, що опосередковано впливає на обороздатність держави та свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій, а також високий ступінь встановлених ризиків, то слідчий суддя приходить до висновку, що лише застава в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених цим Кодексом.
3.10. Щодо покладення на підозрюваного обов'язків
У разі внесення застави, з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, наявні підстави для покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та необхідність покладення яких була доведена стороною обвинувачення, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Зазначені обов'язки релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти у випадку внесення застави.
Строк дії обов'язків слідчий суддя визначає у межах, передбачених ч. 7 ст. 194 КПК України.
3.11. Щодо проведення медичного обстеження
В судовому засіданні захисник затриманого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 та він сам зазначили, що останній має тілесні ушкодження, які потребують негайного надання медичної допомоги.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, стаття 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод покладає на державу обов'язок захищати фізичне здоров'я осіб, позбавлених волі.
Держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених, зокрема шляхом надання необхідної медичної допомоги (п. 72 рішення ЄСПЛ від 18.12.2008 року у справі «Ухань проти України», заява №30628/02).
Положеннями статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст.ст. 6, 39, 72 Основ законодавства України про охорону здоров'я, передбачено, що особи, узяті під варту, мають право на надання їм медичної допомоги.
Відповідно до пункту 2.3 Розділу ІІ «Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, МОЗ України №239/5/104 від 10.02.2012 року, медичне обстеження осіб, узятих під варту, здійснюється у разі їх звернення зі скаргою на стан здоров'я за ініціативою лікаря медичної частини або адміністрації. У випадках, коли лікарі медичної частини СІЗО не можуть самостійно встановити діагноз, начальник медичної частини СІЗО подає запит до керівництва СІЗО щодо направлення хворого на лікування до обраного закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку або залучення відповідного лікаря фахівця закладу охорони здоров'я. Керівництво СІЗО забезпечує допуск відповідного лікаря фахівця чи направлення хворого на лікування до обраного начальником медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Консультування, обстеження і лікування фахівцями закладів охорони здоров'я (якщо воно можливе в умовах медичної частини СІЗО) здійснюється в медичних частинах СІЗО в присутності персоналу медичної частини. У разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Про необхідність проведення обстеження, яке потребує вивезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров'я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасне направлення особи, узятої під варту, на обстеження до обраного лікарем медичної частини СІЗО закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку. Якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, взятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Керівництво організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.
Судом враховується, що надання необхідної медичної допомоги особам у місцях тримання під вартою є обов'язком держави та саме держава має забезпечити належний захист здоров'я ув'язнених.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 скаржиться на стан свого здоров'я, суд приходить до висновку зобов'язати уповноважених осіб Державної установи «Одеський слідчий ізолятор» забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_4 , та надання йому належної медичної допомоги та у випадку необхідності із залученням фахівців медичних установ м. Одеси та за потреби надати екстрену медичну допомогу у закладах охорони здоров'я м. Одеси.
За таких обставин клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з врахуванням розміру визначеної застави підлягає частковому задоволенню.
На підставі встановленого, керуючись ст.ст.176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 погодженого з прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02 серпня 2025 року включно.
Визначити розмір застави - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 605 600 (шістсот п'ять тисяч шістсот) гривень, за умови внесення якої на призначений для цього депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеської області, ОСОБА_4 , слід негайно звільнити з - під варти.
Роз'яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок №UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м.Київ, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
У разі внесення вказаної застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , на строк до 02 серпня 2025 року включно наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та/або суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;
- повідомляти, слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч.8, ч.10, ч.11 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Зобов'язати уповноважених осіб Одеського СІЗО забезпечити проведення медичного обстеження та подальшого ефективного лікування тілесного ушкодження, яке наявне у підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1