Справа № 946/2233/25
Провадження № 2-а/946/102/25
19 червня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізмаїлі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 1/1612 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закриття справи про адміністративне правопорушення і стягнення судових витрат, мотивуючи тим, що оскаржувана постанова не відповідає Додатку 4 до Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення. Постанова №1/1612 від 18.02.2025 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП винесена без достатніх для того підстав, в ній не зазначені дата, час та місце скоєння позивачем правопорушення, крім того, відповідно до статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності позивача сплив 14 лютого 2025 року, також згідно даної постанови позивача притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, не зважаючи на те, що за порушення Постанови Кабінету Міністрів №1487 від 30.12.2022 року передбачена відповідальність за 210 ч.3 КУпАП. Також, в оскаржуваній постанові зазначено, що повістка ОСОБА_2 направлена листом «Укрпошти» №995856, але відповідно до інформації з офіційного сайту «Укрпошта» дані про відправлення за номером 995856 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі. Відповідно до чинного законодавства, повістка мас бути вручена особисто військовозобов'язаному, ІНФОРМАЦІЯ_2 не довів належним чином наявність суб'єктивної сторони складу відповідного правопорушення, а саме вини/умислу позивача у нездійсненні дій, які повинен був виконати, та не надав доказів умисного ухилення чи невиконання обов'язків військовозобов'язаним ОСОБА_3 . Позивач не був сповіщений про час та дату розгляду адміністративної справи.
В судове засідання представник позивач не з'явився, надав заяву від 19.06.2025 року про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, надав відзив на адміністративний позов, яким просив відмовити у задоволенні позову мотивуючи тим, що ОСОБА_1 у зазначений у повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув, а прибув (доставлений працівниками поліції) лише 12.02.2025 року. Своїми діями останній порушив вимоги п. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Про що начальником психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 було складено протокол №842 від 12 лютого 2025 року. Позивач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, але на її розгляд не з'явився і не подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший час, тому справу правомірно розглянуто за його відсутності. 18.02.2025 під час розгляду адміністративної справи було досліджено докази порушення позивачем правил військового обліку, а саме встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не прибув за викликом по повістці 14.11.2024 року та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Таким чином, позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Судом встановлено, що відповідно до відомостей повістки № 995856 позивача було зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 - 14.11.2024 року о 09:00 для уточнення даних.
Згідно форми 107П АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням №0610203658918 відповідачем відправлено документ «Повістка 05.11.2024 р. № 995856 на 1 арк. на зареєстровану адресу позивача АДРЕСА_1 .
Відповідно до форми ф.20 причиною повернення рекомендованого поштового відправлення є «адресат відсутній за вказаною адресою».
12.02.2025 року начальником психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_3 старшим лейтенантом ОСОБА_4 , відносно позивача було складено протокол № 842 про адміністративне правопорушення, з якого вбачається, що 12.02.2025 року під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі працівників поліції за зверненням Е 370232 від 30.11.2024 був доставлений громадянин ОСОБА_1 . Перевіркою було встановлено, що відповідно до п.30, п. 30-1, 30-2, п. 30-3 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів було згенеровано повістку № 995856 про виклик ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14.11.2024 року на 9-00 год. Зазначена повістка була направлена на адресу ОСОБА_1 листом АТ «УКРПОШТА» за його місцем проживання зазначеним в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів АДРЕСА_1 . Конверт з повісткою повернувся без вручення з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже відповідно до вимог ч. 2 п. 41 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період» вважається, що повістка була належним чином вручена ОСОБА_1 . Не зважаючи на вказані обставини ОСОБА_1 у зазначений в повістці час до ІНФОРМАЦІЯ_3 не прибув. Своїми діями останній порушив вимоги ч.1, ч.3, ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.
18.02.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_5 було прийнято постанову № 1/1612 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
З постанови № 1/1612 від 18.02.2025 року вбачається, що 12.02.2025 року під час дії особливого періоду, мобілізації та військового стану до ІНФОРМАЦІЯ_3 працівниками поліції за зверненням Е 370232 від 30.11.2024 було доставлено громадянина ОСОБА_1 , як такого, що не з'явився за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 у строк та місце зазначені у повістці, направленої листом «Укрпошти» № 995856, чим порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року, тим самим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статі 210-1 КУпАП.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій за частиною третьою статті 210-1 КУпАП необхідним є встановлення кваліфікуючої ознаки правопорушення, тобто вчинення такого порушення особою в особливий період.
При цьому в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач порушив Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме пп.2 п.1 ПКМУ № 1487 від 30.12.2022 року
Тобто, оскаржуваною постановою позивачу інкримінується порушення Правил військового обліку та кваліфіковані дії за ч. 3 ст. 210 -1 КУпАП.
Так, згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, в оскаржуваній постанові відсутнє обґрунтування об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме у чому полягає порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.
Разом з тим, порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» охоплюються диспозицією ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в той час, як норми ст. 210 КУпАП визначають відповідальність за порушення Правил військового обліку.
Однак, позивача притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а не ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, при застосуванні до позивача адміністративного стягнення відповідачем допущено невірну кваліфікацію інкримінованого правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року по справі № 514/1956/24.
Згідно до ч. 1 ст. 38 КУпАП - адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частина 7 до ст. 38 КУпАП передбачає, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
За змістом статті 38 КУпАП початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення або день виявлення триваючого правопорушення.
Положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не містять визначення поняття «триваюче» правопорушення.
Разом із тим, у теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності.
В контексті правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, поведінка особи (в даному випадку - позивача) набуває протиправного характеру після нез'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк, визначений у врученій повістці.
Як було встановлено судом, позивач зобов'язаний був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 - 14.11.2024 року на 9 год. 00 хв.
Саме неприбуття позивача у зазначені дату та час до ІНФОРМАЦІЯ_3 становить склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
Отже, в даному випадку відсутні підстави для висновку, що вчинення позивачем правопорушення мало триваючий характер.
Таким чином, суд вважає, що у даному випадку строки притягнення його до адміністративної відповідальності необхідно обчислювати саме з моменту вчинення правопорушення.
Днем вчинення позивачем правопорушення є 14.11.2024 року, про вказану обставину було відомо посадовим особам відповідача, обов'язком яких є забезпечення здійснення контролю за прибуттям осіб за повістками, який вони могли і повинні були реалізувати.
Проте, відповідач самоусунувся від виконання покладеного на нього обов'язку щодо забезпечення здійснення контролю за прибуттям позивача за повісткою на те склав 14.11.2024 року протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.ст. 210, 210-1 КУпАП.
Передбачений ч.7 ст.38 КУпАП трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення розпочав свій відлік з 14.11.2024 року та сплив 14.02.2025 року, у зв'язку з чим наявні підстави для висновку про прийняття 18.02.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 спірної постанови поза межами строків, встановлених ст.38 КУпАП.
Аналогічний висновок був викладений в постанові П'ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2024 року (справа 522/20907/23).
Судом встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення № 841 від 12.02.2025 року зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 00 хв. 18.02.2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому у графі протоколу в якій вказана дата, час та місце розгляду адміністративної справи зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від підпису.
Суд вважає, що відсутність підпису позивача у графі протоколу в якій зазначена дата, час та місце розгляду адміністративної справи, не може вважатися належним сповіщенням позивача про час та місце розгляду справи.
З відзиву відповідача вбачається, що позивач був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи, але на її розгляд не з'явився і не подав клопотання про відкладення розгляду справи на інший час, тому справу правомірно розглянуто за його відсутності.
Тобто, розгляд справи відбувся за відсутності позивача, якого не було сповіщено про розгляд справи, що в силу приписів частини 1 статті 268 КУпАП виключало можливість розгляду справи.
Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 №05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку: «…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»
За приписами частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
З урахуванням наведеного, враховуючи, що оспорювана позивачем постанова винесена не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені КУпАП, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та скасувати постанову № 1/1612 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18.02.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 241, 268, 269, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1/1612 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 18 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 605 грн. 60 коп., за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено та підписано 19 червня 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар