Справа № 1510/4059/12
Провадження № 2-о/1510/86/12
про відмову у відкритті провадження у справі
"22" червня 2012 р.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бальжик О.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення,
До суду надійшла заява ОСОБА_1 , зацікавлена особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить зобов'язати (визнати) військовий комісаріат прийняти рішення, що він має статус учасника бойових дій. Встановлення зазначеного факту пов'язано з бажанням заявника отримувати у встановленому законом порядку пільги та соціальні гарантії, передбачені ст.12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту»за №3551-ХІІ від 22.10.1993 року.
Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов до наступного.
Згідно п.1 ч.1, ч.3 ст.15 ЦПК України, суди розглядають справи в порядку позовного, наказного та окремого провадження.
Відповідно до вимог ст.234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За позицією Верховного Суду України щодо розгляду даної категорії справ, яка викладена в п.2 постанови Пленуму “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» за №5 від 31.03.1995 року, при вирішенні питання про підвідомчість справи суди мають враховувати норми законодавчих актів, якими передбачено не судовий порядок встановлення певних фактів. Суди не можуть розглядати заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, фактів проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, а також фактів закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових винагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в передбаченому законом порядку.
Для встановлення фактів участі в бойових діях і встановлення статусу учасника бойових дій законом визначений не судовий порядок.
Так, наказом Міністра оборони України від 08.04.2009 року за №158 (з подальшими змінами і доповненнями), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.05.2009 року за №428/16444, затверджено Положення про комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України, згідно з п.7 якого на зазначені Комісії, зокрема ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладається вирішення питання про визначення учасників бойових дій відповідно до ст.6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з числа осіб, звільнених з військової служби, які перебувають на обліку у військових комісаріатах.
ОСОБА_1 скористався своїм правом звернення до комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 із заявою про визнання його учасником бойових дій. Рішенням комісії у задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено в зв'язку з відсутністю підтвердження участі у бойових діях або забезпеченні бойової діяльності військ, про що свідчить витяг з протоколу №8 від 25.11.2011 року засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій у Збройних Силах України при ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
ІНФОРМАЦІЯ_1 є суб'єктом владних повноважень.
Згідно з п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, між ІНФОРМАЦІЯ_5 і ОСОБА_1 виник спір про право на визнання за останнім статусу учасника бойових дій та нарахування соціальних виплат, які пов'язані із таким статусом.
За таких обставин, суддя дійшов до висновку, що заява ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку окремого провадження за правилами цивільного судочинства. Заявник повинен захищати свій інтерес в порядку адміністративного судочинства шляхом оскарження дій компетентного органу, який відмовив йому у встановленні даного факту в позасудовому порядку.
Відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Керуючись ст.ст. 234, 256-258 ЦПК України, -
У відкритті провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - відмовити.
Копію ухвали направити заявнику, роз'яснивши його право на звернення до суду на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Суддя: О. І. Бальжик