Справа № 486/1077/25
Провадження № 1-кп/486/196/2025
20 червня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12025152120000140, внесеному 20.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешт в межах кримінального провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м.Южноукраїнськ, Миколаївської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, працездатний який не працює та не навчається, неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, є учасником бойових дій, з інвалідності 3-ї групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
У провадженні Південноукраїнського міського суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження внесене 20.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 12025152120000140, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
17.06.2025 року прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 23.04.2025 року ОСОБА_4 , застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 22.06.2025 року.
Так як, на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) та незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Таким чином, виникли підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 . Виклад обставин, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від суду: доказами зазначеного ризику являється те, що обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому під тяжбою отримання покарання, останній може переховуватись від суду, чим унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, якими є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура; 2) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні: доказами вказаного ризику є те, що в ході досудового розслідування не допитано потерпілого., та інших свідків які повідомили обставини, що мають значення для досудового розслідування, а тому під тяжбою можливого отримання покарання підозрюваний, у випадку не обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, матиме змогу здійснювати вплив на потерпілого та свідків з метою зміни їх показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як обвинуваченого.
Отже, підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, вік, стан здоров'я ОСОБА_4 є тими факторами, які надають змогу безперешкодно обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Згідно з ч. 1 ст. 179 КПК України сутність особистого зобов'язання полягає у виконанні обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, проте, застосування особистого зобов'язання щодо ОСОБА_4 жодним чином не сприятиме запобіганню ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Для застосування особистої поруки згідно зі ст. 180 КПК України потрібна наявність поручителів, що заслуховують на довіру, та які поручаються за виконання покладених на ОСОБА_4 обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України, але жодна особа не виявила намір бути поручителем підозрюваного. Крім того, навіть у випадку застосування вказаного запобіжного заходу до ОСОБА_4 , це не зможе запобігти вказаним вище ризикам.
Запобігти ризикам шляхом обрання щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не є можливим, у зв'язку з тим, що такі не є достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки.
На думку сторони обвинувачення продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, та зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
Таким чином, на підставі викладеного, прокурор просить задовольнити клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обвинувачений та захисник у судовому засіданні не заперечували проти клопотання прокурора.
Вивчивши клопотання з долученими до нього матеріалами, вислухавши пояснення учасників процесу, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті.
Під час розгляду клопотання та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 , обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_4 враховуються вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
ОСОБА_4 обвинувачуються у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Враховуючи те, що в діях обвинуваченого ОСОБА_4 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, прокурором у судовому засіданні доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується; а тому відносно останнього слід продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 181, 193, 194, 196, 198, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту заборонивши йому цілодобово залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , на строк до 18 серпня 2025 року включно.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виконувати такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілим та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, якім як в присутності слідчого під час досудового розслідування та суду у ході проведення судового розгляду;
- продовжити зберігати на час застосування запобіжного заходу, у ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області належний ОСОБА_4 паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Роз'яснити обвинуваченому наслідки невиконання покладених на нього обов'язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Виконання ухвали суду про продовження запобіжного заходу обвинуваченому у виді домашнього арешту та контроль за поведінкою обвинуваченого покласти на співробітників відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Копію ухвали невідкладно надіслати на адресу відділу поліції за місцем проживання обвинуваченого, для виконання, та прокурору для контролю.
Вручити копії цієї ухвали обвинуваченому та захиснику негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя Південноукраїнського
міського суду ОСОБА_1