16.06.2025 Справа № 363/1912/25
16 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді Чіркова Г.Є.,
при секретарі Пчолкіну М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
представник позивача звернулася до суду з даним позовом, в якому після просив стягнути з відповідачки на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора» заборгованість зі сплати внесків та платежів в розмірі 29 417 грн. 20 коп. (27 032 грн. 10 коп. - внески на управління будинку та прибудинкової території; 311 грн. 10 коп. - платіж у резервний фонд; 2 074 грн. - разовий внесок у фонд розвитку), а також судовий збір в розмірі 3 028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.
Свої вимоги мотивувала тим, що відповідачка, будучи власницею кв. АДРЕСА_1 , управителем якого є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора», своєчасно не сплачує внески за житлово-комунальні послуги, які надаються позивачем, у зв'язку з чим утворилася вказана заборгованість.
Відповідачка подала до суду відзив, в якому зазначила, що позивачем до суду розрахункових первинних бухгалтерських документів в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» з щомісячними платежами не подано, коли відсутність щомісячних розрахунків, які б направлялися відповідачу, договору на надання послуг із зазначенням строків сплати та рахунків для сплати, порядку нарахувань розміру внесків співвласників багатоквартирного будинку на утримання такого будинку та обліку взаєморозрахунку співвласника з ОСББ, а також обмеження доступу позивача до інформації про діяльність ОСББ, є порушенням прав відповідача з боку позивача.
Крім того, позивачем здійснено не правильне нарахування розміру внесків, які підлягають сплаті на користь ОСББ, оскільки відповідач фактично до 2024 не проживала в квартирі, яка є об?єктом надання комунальних послуг, відповідно також і не прописана в ній.
Також просила про застосування строків позовної давності в цій справі.
Представник відповідача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що відповідачка згідно банківської виписки від 04 квітня 2025 року, яка сформована за період з 01 січня 2022 року по 04 квітня 2025 року на рахунок позивача сплачувала внески на управління будинком та прибудинковою територією у загальному розмірі 7 500 грн. (15 серпня 2024 року - 1 000 грн., 31 серпня 2024 року - 1 500 грн., 02 вересня 2024 року - 2 500 грн., 23 листопада 2024 року - 2 500 грн.). Вказані оплати вказують на факт обізнаності відповідачки про реквізити банківського рахунку позивача, прийняте ним рішення щодо затвердження внеску на утримання будинку та прийняття відповідачкою зобов'язань по його сплаті. Отже, твердження ОСОБА_1 , що їй не відомо про строки сплати та рахунок для сплати внесків на утримання будинку - спростовано.
Крім того, оскільки ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 з 16 березня 2015 року, а позивача зареєстровано як юридичну особу лише 20 грудня 2021 року, при цьому передання будинку в обслуговування позивачу відбулося з 01 лютого 2022 року, обов'язок відповідачки щодо сплати внесків та платежів на утримання будинку виник саме з цієї дати - 01 лютого 2022 року, а не з моменту її фактичного проживання у квартирі.
Що стосується строків позовної давності, то зазначив, що строк позовної давності в силу положень п.п. 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України продовжено на строк дії карантину та воєнного стану в Україні. Отже, позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі станом на день звернення позивача до суду (квітень 2025 року) не сплинула, її перебіг зупинено до кінця дії карантину, який введено з 12 березня 2020 року та продовжено до 30 червня 2023 року. Після припинення дії карантину строк, що залишився до кінця спливу позовної давності, продовжується на строк дії воєнного стану в Україні.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.
Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, повторно до суду не прибула.
Відтак, оскільки суд позбавлений можливості в черговий раз відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в загальному порядку.
За змістом ст. 223 ЦПК України, повторна неявка учасника справи незалежно від причин неявки, не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Встановлено, що відповідно до протоколу №1 від 28 листопада 2021 року Установчих зборів Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі Протокол №1), розташованого у м. Вишгород, вул. Симоненка Василя, 4-Ввирішено створити об?єднання співвласників багатоквартирного будинку та затвердженого його назву - Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора».
Так, Протоколом №1 затверджено перелік фондів для розвитку та підтримання у належному стані інфраструктури будинку зокрема: резервний фонд, ремонтний фонд та фонд розвитку.
Також Протоколом №?l затверджено для співвласників щомісячний розмір внеску на управління будинком та прибудинковою територією ОСББ «Княжа Гора» у розмірі - 9 грн/кв.м, разовий платіж у резервний фонд у розмірі - 3 грн/кв.м та разовий внесок у фонд розвитку - 20 грн/кв.м (5 платежами по 4 грн/кв.м у місяць).
Крім того, Протоколом №1 затверджено кошторис ОСББ на 2022 рік, відповідно до якого розмір внесків на утримання будинку для власників квартир становить 9 грн/кв.м, від площі квартири щомісячно. З 2022 року розмір внесків та платежів не змінювався та залишився на рівні 2022 року.
Нового річного кошторису Загальними зборами ОСББ не приймалося, тому в силу п. 1 кошторису ОСББ, затвердженого у 2022 році, він є чинним.
20 грудня 2021 року ОСББ «Княжа Гора» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об?єктів, що підтверджується випискою з даного реєстру від 21 грудня 2021 року.
Згідно з п. 1. розділу І «Загальні положення» Статуту ОСББ «Княжа Гора», затвердженого протоколу №1 від 28 листопада 2021 року Установчих зборів Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - Статут), ОСББ «Княжа Гора» створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 .
Пунктом 3 розділу І Статуту закріплено, що завданням та предметом діяльності Позивача е: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; експлуатація будинку, управління; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов?язань, пов?язаних з діяльністю об?єднання.
Відповідно до п. 1 розділу IV Статуту, джерелами фінансування ОСББ є кошти, які складаються, зокрема, з внесків і платежів співвласників. За рішенням загальних зборів в ОСББ можуть створюватися ремонтний, резервний та інші фонди, кошти яких спрямовуються на цілі, визначені загальними зборами об?єднання.
Сплата встановлених загальними зборами об?єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами об?єднання, є обов?язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (п. 2 розділу IV Статуту).
Згідно акту прийому-передачі будинку АДРЕСА_2 від 31 січня 2022 року, вказаний будинок з обслуговування КП «Управляюча компанія» ВМР передано на утримання Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора».
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №421275002 від 04 квітня 2025 року, власником квартири кв. АДРЕСА_1 , загальною площею 103,7 кв.м, житловою плошею 52,8 кв.м, з 16 березня 2015 року є ОСОБА_1 .
Згідно розрахунку загального розміру заборгованості відповідачки перед позивачем зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2025 року, заборгованість ОСОБА_1 складає 29 417 грн. 20 коп. (з урахуванням оплачених внесків, зокрема: 15 серпня 2024 року - 1 000 грн., 31 серпня 2024 року - 1 500 грн., 02 вересня 2024 року - 2 500 грн., 23 листопада 2024 року - 2500 грн), з яких: 27 032 грн. 10 коп. - внески на управління будинку та прибудинкової території; 311 грн. 10 коп. - платіж у резервний фонд; 2 074 грн. - разовий внесок у фонд розвитку.
Відповідачка свої обов'язки по сплаті отриманих послуг належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилася заборгованість зі сплати внесків та платежів у вказаний вище період.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно ч. 1 ст. 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.
Вищим органом управління об'єднання є загальні збори.
Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.
Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік.
До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд.
Для керівництва поточною діяльністю об?єднання обирається: правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об?єднання, визначених статутом.
Правління є виконавчим органом об?єднання і підзвітне загальним зборам.
Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються-загальними зборами.
До компетенції правління відноситься: підготовка кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; здійснення контролю за своєчасною сплатою співвласниками внесків і платежів та вжиття заходів щодо стягнення заборгованості згідно з законодавством.
Згідно ст. 12 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов'язаний: виконувати обов'язки, передбачені статутом об'єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; використовувати приміщення за призначенням, дотримуватися правил користування приміщеннями; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; забезпечувати дотримання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; не допускати порушення законних прав та інтересів інших співвласників; дотримуватися вимог правил утримання житлового будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; відшкодовувати збитки, заподіяні майну інших співвласників; виконувати передбачені статутними документами обов'язки перед об'єднанням; запобігати псуванню спільного майна, інформувати органи управління об'єднання про пошкодження та вихід з ладу технічного обладнання; дотримуватися чистоти у місцях загального користування та тиші згідно з вимогами, встановленими законодавством.
Статутом об'єднання можуть бути встановлені інші обов'язки співвласників.
Згідно ст. 16 Закону України, «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту об'єднання встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів та звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Згідно ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.
Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення.
Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання.
Отже, згідно із зазначеними нормами закону співвласники багатоквартирного будинку зобов'язані своєчасно сплачувати внески на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна багатоквартирного житлового будинку.
Судом встановлено, що відповідачка з 16 березня 2015 року є співвласницею будинку АДРЕСА_2 та власницею квартири АДРЕСА_3 площею 103,7 кв.м у вказаному будинку, в якої у період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2025 року виникла заборгованість за несплату щомісячних внесків на управління будинком та прибудинковою територією у розмірі 27 032 грн. 10 коп. (розрахунок здійснено наступним чином: 103,7 кв.м х 9 грн./кв.м, відповідно до якого розмір місячного платежу становить 933 грн. 33 коп. і протягом вказаного періоду залишався незмінним), а також заборгованість за несплату разового платежу у резервний фонд в розмірі 311 грн. 10 коп. (3 грн./кв.м х 103,7 кв.м) та разового внеску у фонд розвитку в розмірі 2 074 грн. (20 грн./кв.м х 103,7 м.кв), що загалом становить 29 417 грн. 20 коп.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких розмір заборгованості відповідачки по оплаті внесків і платежів до ОСББ «Княжа Гора» на утримання будинку та прибудинкової території за період з 01 лютого 2022 року по 28 лютого 2025 року, платежу у резервний фонд та разового внеску у фонд розвитку, становить 29 417 грн. 20 коп., що відповідає матеріалам справи та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати внесків та платежів відповідачкою суду не надано.
Що стосується доводів відповідачки про те, позивачем невірно здійснено нарахування розміру внесків, які підлягають сплаті на користь ОСББ, оскільки вона у квартирі АДРЕСА_1 до 2024 року не проживала, то вони є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 , будучи з 2015 року власником вказаної квартири, має обов'язок утримувати майно, що їй належить.
Посилання відповідачки на відсутність розрахункових первинних бухгалтерських документів в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для відмови в позові бути не можуть, коли спірні правовідносин і докази про них врегульовуються Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», а відтак суду надано належні, допустимі і достатні докази щодо невиконання співвласником ОСББ своїх зобов'язань по сплаті внесків і платежів на утримання будинку та прибудинкової території, а також платежу у резервний фонд та разового внеску у фонд розвитку.
Що стосується заяви відповідачки про застосування в цій справі строків позовної давності поданої згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин, строк дії якого неодноразово продовжувався та на час ухвалення рішення у справі карантин в Україні продовжено до 30.06.2023 року.
Згідно п. 12 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
При цьому, з 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан, який діє і донині.
Відповідно до п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відтак, враховуючи викладене, а також те, що позовні вимоги стосуються періоду 01 лютого 2022 року, строк позовної давності у цій справі за позовом поданим в квітні 2025 року не може вважатися пропущеним.
За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності до висунутих позовних вимог в цій справі.
Відтак, відповідачкою порушено встановлені зобов'язання по сплаті внесків і платежів на утримання будинку та прибудинкової території, а також платежу у резервний фонд та разового внеску у фонд розвитку, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винної особи, яка має сплатити суму боргу, про яку просить позивач.
З огляду на зазначені правовідносини судом виявлено цивільне право позивача на примусове виконання грошового зобов'язання, а подана про це позовна заява підлягає задоволенню.
Щодо судових витрат на правову (правничу) допомогу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Заявлена сума на правову допомогу в розмірі 9 000 грн. підтверджується, наданими суду доказами: договором про надання правової допомоги №2 від 04 квітня 2025 року, укладеним між адвокатом Хитруком І.С. та ОСББ «Княжа Гора»; Додатковою угодою №1 до договору про надання правової допомоги №2 від 04 квітня 2025 року (відповідно до п.п. 3.1 та 3.2 Угоди, перший платіж в розмірі 3 000 грн. сплачується клієнтом до подання позовної заяви до суду про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , а другий платіж в розмірі 5 000 грн. сплачується клієнтом після набрання рішенням законної сили у цій справі) та заключною випискою ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» за 07 квітня 2025 року, з якої вбачається, що 07 квітня 202 року ОСББ «Княжа Гора» йому перераховано 3 000 грн., призначення платежу: оплата за правову допомогу по Договору №2 від 04 квітня 2025 року, Додаткової угоди №1 від 04 квітня 2025 року згідно рахунку №1 від 04 квітня 2025 року.
Відтак, з урахуванням критеріїв співмірності складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості вчинених ним дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вищевказані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн. є належним чином обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.
Підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, судом не встановлено, який є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом та обсягом наданих адвокатом послуг.
Отже, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрат на професійну правничу в розмірі 8 000 грн.
Крім того, відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у справі у розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,
вирішив:
позовну заяву задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 29 417 грн. 20 коп., судовий збір в розмірі 3 028 грн. та витрати на правову професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн., а всього 40 445 (сорок тисяч чотириста сорок п'ять) грн. 20 (двадцять) коп.
Повне судове рішення складено 19 червня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.
Позивач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Княжа Гора», знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Василя Симоненка, 4В, код ЄДРПОУ 44611604.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .
Суддя