19.06.2025 Справа № 363/581/25
19 червня 2025 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:
судді Олійник С.В.,
за участю секретаря Онопрієнка І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Димерської селищної ради про зобов'язання здійснити приватизацію житла,
встановив:
04.02.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області з позовом до відповідача Димерської селищної ради, в якому просив зобов'язати виконавчий комітет Димерської селищної ради здійснити приватизацію та передати йому у власність квартиру АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначив, що він зареєстрований у вказаній квартирі з 23.06.1981, у вказану квартиру він зі своїми батьками, які вселені на підставі ордеру на житлове приміщення, з того часу вони постійно проживали у вказаній квартирі. Після смерті батьків він залишився сам проживати у вказаній квартирі, є головою домогосподарства. З метою приватизації вказаної квартири звернувся до Димерської селищної ради із заявою про передачу йому у приватну власність квартири АДРЕСА_1 , однак отримав відмову через відсутність ордера на житлове приміщення. Вважає таку відмову незаконною та необґрунтованою.
28.03.2025 представник відповідача Димерської селищної ради подав заяву, у якій заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає рішення від 19.12.2024 №1350 «Про відмову у приватизації квартири громадянину ОСОБА_1 » законним та обґрунтованим. (а.с. 41)
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце його проведення. Подав заяву про розгляд справи за його відсутності. (а.с. 53)
Представник відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце його проведення, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відповідача Димерської селищної ради. (а.с. 41)
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 07.02.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 22.04.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (повторно) ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с. 10)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . (а.с. 11)
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 12)
Відповідно до адресної картки особи позивач ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 з 23.06.1981 року. (а.с. 13)
Згідно виписки з по господарської книги №16 Демидівської сільської ради за 1986-1990 роки, за домогосподарством АДРЕСА_2 рахувалися голова домогосподарства - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер, дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла, син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , загальна площа будинку 56м2, житлова площа - 30,2 м2. (а.с. 14)
Відповідно до виписки з по господарської книги №7 на 2021-2026 роки, ОСОБА_1 є головою домогосподарства, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 . (а.с. 15)
15.10.2024 на замовлення ОСОБА_1 виготовлено технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 . (а.с. 16-20)
Згідно довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» №18 від 31.01.2025, ОСОБА_1 не значиться в списках на приватизацію за адресою АДРЕСА_3 . (а.с. 21)
Відповідно до довідки Димерської селищної ради від 03.02.2025 №88/03-14 ОСОБА_1 дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 з 23.06.1981 по дату видачі довідки, та правом безоплатної приватизації житла за вказаною адресою не користувався. (а.с. 22)
Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі вищенаведених фактичних обставин, регламентуються такими правовими нормами.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.
Частинами третьою, четвертою статті 9 ЖК України визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Статтею 345 ЦК України, передбачено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов'язки. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року №396 (далі - Положення №396).
Частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, житлові приміщення у гуртожитках (житлові кімнати, житлові блоки (секції), кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.
Статтями 3, 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» визначено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі наймачу та членам його сім'ї квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у межах визначеної норми. При цьому, до членів сім'ї наймача включаються громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.
Згідно з частинами другою, третьою, п'ятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача житлових приміщень у гуртожитках у власність мешканців гуртожитків здійснюється відповідно до закону. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Положення №396 визначає порядок передачі квартир багатоквартирних будинків, одноквартирних будинків (далі - квартири (будинки)), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - кімнати у комунальних квартирах), які використовуються громадянами на умовах найму, у власність громадян.
Відповідно до пункту 4 Положення №396 передача займаних квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється в приватну (спільну сумісну, спільну часткову) власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цих квартирах (будинках), жилих приміщеннях у гуртожитку, кімнатах у комунальній квартирі, у тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника.
Абзацом першим пункту 23 Положення №396 визначено, що орган приватизації приймає рішення про передачу квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян. На підставі вказаного рішення орган приватизації видає свідоцтво про право власності та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах, що належать громадянам на праві приватної (спільної сумісної, спільної часткової) власності.
Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Оцінивши докази суд дійшов наступних висновків.
Передача квартир у власність громадян у процесі їх приватизації здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації і оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру.
ОСОБА_1 зареєстрований та тривалий час проживає у спірній квартирі несе витрати з її утримання, оформив технічний паспорт на вказану квартиру, законність його проживання ніким не оспорена. Окрім того, іншого житла позивач не має, що свідчить про те, що він має достатні та триваючі зв'язки із зазначеним місцем проживання.
Ненадання заявником ордеру на квартиру не може бути єдиною підставою для відмови у приватизації житла.
Схожого за змістом правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 296/4642/19. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно встановивши обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку поданим доказам, як в цілому, так і кожному окремо, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України при задоволенні позовних вимог з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір.
Разом з тим, цей спір виник не з вини відповідача, а внаслідок тривалої бездіяльності позивача. У зв'язку із цим, справедливим та розумним буде не стягувати судові витрати з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Димерської селищної ради про зобов'язання здійснити приватизацію житла задовольнити.
Зобов'язати виконавчий комітет Димерської селищної ради здійснити приватизацію та передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд, або безпосередньо до Київського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕСНА АГРО», код ЄДРПОУ 42954201, адреса місцезнаходження: Київська обл., Вишгородський р-н, с. Демидів, вул. Фастова, 26, кв. 12;
Суддя Олійник С.В.