Справа №930/1340/25
№1-кс/930/313/25
20.06.2025
Слідчий суддя Немирівського районного суду
Вінницької області ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
ст.слідчого СВ Відділу поліції №5: ОСОБА_4
підозрюваного : ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025020070000155 від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , -
До Немирівського районного суду звернувся слідчий СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , із клопотанням, яке погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12025020070000155 від 05.06.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що ОСОБА_5 будучи засудженим 03.07.2023 Тиврівським районним судом Вінницької області за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді двох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком терміном один рік, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену судимість, повторно, вчинив нове умисне корисливе кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 24.05.2025 близько о 15:00 ОСОБА_5 , користуючись мобільним телефоном «Realme С55» із абонентським номером телефону НОМЕР_1 у масенджері «Telegram», маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом та звернення його на свою користь, шляхом зловживання довірою, переслідуючи корисливу мету, під вигаданим приводом ремонту автомобіля Renault Scenic, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_7 , написав у масенджері «Telegram» та запропонував останньому передати йому вказаний автомобіль із ключами від нього та свідоцтвом про реєстрацію автомобіля, на що ОСОБА_7 нічого не знаючи про його справжні наміри щодо згаданого автомобіля, будучи помилково впевненим в порядності останнього та переконаним у добросовісності його дій добровільно приїхав до місця проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 та передав останньому автомобіль Renault Scenic, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , вартість, якого за висновком судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/102-25/12988-АВ становить 127 210 грн., ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію даного автомобіля.
В подальшому, ОСОБА_5 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, повторно, шляхом зловживання довірою, отримавши від ОСОБА_7 вищевказаний автомобіль, ключі від нього та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, заздалегідь маючи намір автомобіль не повертати та не ремонтувати, розпорядився викраденим на власний розсуд, а саме 28.05.2025 близько 12:00 за допомогою ключа, який вставив у замок запалення привів у дію двигун автомобіля Renault Scenic, VIN-код: НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного ОСОБА_7 після чого приїхав автомобілем у с. Довгополівка Вороновицької територіальної громади Вінницького району Вінницької області, де незаконно продав вказаний транспортний засіб ОСОБА_8 , тим самим протиправно вилучив його у власника ОСОБА_7 всупереч його волі, спричинивши йому матеріального збитку на суму 127 210 грн ( сто двадцять сім тисяч двісті десять гривень).
17.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Кам'яногірка Оратівського району Вінницької області, тимчасово проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженому вироком Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.07.2023 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, громадянину України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, тобто незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 відноситься до категорії тяжких злочинів.
Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, з огляду на які є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років позбавлення волі.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_5 із вчиненням інкримінованого йому кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування або суду;
- ризик незаконно впливу підозрюваним ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Так, ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тому існують достатні підстави припускати, що ОСОБА_5 , розуміючи можливість призначення суворого покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, у разі доведеності його винуватості за результатами судового розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності. З огляду на те, що санкція інкримінованої ОСОБА_5 статті вчиненого злочину є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки останнього з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань закритого типу сприятимуть наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, ОСОБА_5 офіційно не працює, будь-яких заощаджень немає, проживає за рахунок тимчасових заробітків, не одружений, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, тобто відсутні істотні соціальні фактори стримуючого характеру, що у свою чергу дає підстави вважати, що він може безперешкодно залишити своє місце проживання з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.
Враховуючи встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, передбачену ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України, а саме безпосередність отримання показань, то ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_5 на потерпілого та свідків продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від потерпілого та свідків та дослідження їх судом.
З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді домашнього арешту заборонивши йому залишати житло у певний період доби.
В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком на 2 місяці, заборонивши йому залишати житло в період із 22:00 по 06:00 години .
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав подане клопотання стосовно обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, дійшов наступного висновку.
Стаття 177 КПК України передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність того, що підозрюваний офіційно не працює, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, ураховуючи ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 2 ст.289 КК України, є тяжким, а також доведення стороною обвинувачення ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконно впливу підозрюваним ОСОБА_5 на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, суд вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 заборонивши йому залишати житло в період із 22:00 по 06:00 години наступної доби.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань.
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до переконання, що такий запобіжний захід, як домашній арешт забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового розслідування кримінального провадження.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 - 178, 181, 184, 194 КПК України, суд , -
Клопотання слідчого СВ Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'яногірка Оратівського району Вінницької області, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_1 заборонивши йому залишати житло в період із 22:00 по 06:00 години наступної доби, строком на 2 місяці, тобто до 20.08.2025 року включно.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом якого він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Відповідно до ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 - в період із 22:00 по 06:00 години наступної доби;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з свідками та потерпілими по даному кримінальному провадженню.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 та поставити ОСОБА_5 на облік негайно при отриманні ухвали суду та повідомити про це слідчого, суд.
Копію ухвали вручити негайно підозрюваному після її оголошення.
Копію ухвали надіслати до Відділу поліції №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області для виконання постановки підозрюваного на облік та здійснення за ним контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1