Справа № 930/1079/25
Провадження №3/930/431/25
09.06.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, жительку АДРЕСА_1 , працюючу в ТОВ СХК «Вінницька промислова група»,
за ч.3 ст. 154 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 668082 від 03.05.2025 року, 03.05.2025 близько 21:05 год. гр. ОСОБА_2 утримувала собаку породи «вівчарка» в себе на подвір'ї, однак та самостійно вибігла на вулицю та почала кидатись на людей, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 154 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.
Суддя, дослідивши матеріали справи, дійшла наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 9 КУпАП визначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб'єктом правопорушення, всіх обов'язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.
Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності (ч. 1 ст. 254 КУпАП).
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
При цьому суть адміністративного правопорушення має бути конкретною за змістом, викладеною з урахуванням суб'єктивних та об'єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Відтак, обставини вчинення правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях).
Відповідно до ч. 3 ст. 154 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людини або її майну, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин.
Таким чином, диспозицією ст. 154 КУпАП передбачена відповідальність за 1) утримання собак у місцях, де це заборонено відповідними правилами, 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, при цьому ч. 3 ст. 154 КУпАП передбачено відповідальність за ті самі дії, що спричинили заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну.
Стаття 154 КУпАП України є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП України більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно- правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року, особа, яка утримує домашню тварину, зобов'язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною; безпеку супроводжуваної домашньої тварини; наявність повідка для здійснення вигулу собак та інших домашніх тварин, які можуть становити небезпеку для життя чи здоров'я людини, поза місцем постійного утримання таких тварин, а також намордника на собаках порід, що включені до Переліку небезпечних порід собак, що затверджується Кабінетом Міністрів України; наявність на домашній тварині нашийника з ідентифікуючими позначками.
При супроводженні домашніх тварин не допускається залишати їх без нагляду.
Дозволяється утримувати: домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні) на прив'язі або без неї.
Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх тварин, зобов'язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених у ст. 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин.
Потенційно небезпечні собаки - собаки, які згідно з Переліком порід собак визнані як потенційно небезпечні, а також особини, які мають фенотипічні ознаки цих порід. Службові собаки та собаки бійцівських порід є джерелом підвищеної небезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 р. № 1164 затверджено перелік небезпечних порід собак, до яких в тому числі віднесено: вівчар картський (вівчарка картська), вівчарка голландська, вівчарка грецька, вівчарка ештрельська (португальська горна); вівчарка кавказька (вовкодав кавказький); вівчарка середньоазіатська (алабай, вовкодав середньоазіатський), вівчарка східноєвропейська; вівчарка французька (Босерон).
Згідно протоколу серії ВАД № 668082 від 03.05.2025, 03.05.2025 близько 21:05 год. гр. ОСОБА_2 утримувала собаку породи «вівчарка» в себе на подвір'ї, однак та самостійно вибігла на вулицю та почала кидатись на людей.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 668082 від 03.05.2025 не зазначено місця вчинення адміністративного правопорушення, відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.154 КУпАП, не зазначено породу собаки, зокрема, чи відноситься тварина до Переліку небезпечних порід собак (постанова КМ України № 1164 від 10 листопада 2021 року) та не зазначено наслідків порушення у вигляді заподіяння шкоди здоров'ю людей або їх майну, як обов'язкового елементу об'єктивної сторони матеріального складу правопорушення.
Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності.
Крім того, положення ст. 154 КУпАП передбачають конфіскацію собаки, однак у вищевказаному протоколі немає жодних відомостей про огляд та вилучення тварини, не зазначено ознак тварини: окрас, вік собаки та інші прикмети, за якими вона має бути ідентифікована при проведенні її обов'язкової конфіскації, а також не містить даних про власника тварини, місце знаходження чи перебування вказаної собаки (акт вилучення чи залишення власнику на відповідальне зберігання), що створює перешкоду у подальшому виконанні постанови суду.
Таким чином фабула правопорушення вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 3 ст. 154 КУпАП.
Суд звертає увагу, що суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол та яке ставиться в вину особі.
Положеннями ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
При розгляді справи про адмінправопорушення, виконуючи вимогу, передбачену ст. 245 КУпАП, про вирішення справи про адміністративне правопорушення в точній відповідності з законом, суд не може вийти за межі суті правопорушення, викладеного у протоколі про адміністративне правопорушення, та самостійно встановити наявність шкоди.
Дані висновки суду відповідають нормам національного права та позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" ("Malofeyeva v.Russia", рішення від 30.05.2013, заява N36673/04) та "Карелін проти Росії" ("Karelin v.Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016), в яких зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення і повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, при цьому суд не має права брати на себе функцію обвинувачення та у будь який спосіб конкретизувати зміст обвинувачення, вказаного у протоколі, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом), що слідує з загальних засад судочинства, закріплених у ст.129 Конституції України.
Зазначені недоліки є істотними і не можуть бути усунуті в ході судового розгляду.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП справу про адміністративне правопорушення відносно неї зач.3 ст. 154 КУпАП слід закрити.
Керуючись вимогами ст.ст. 7, 9, 154, 245, 247, 251, 252, 278, 279, 280КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.3 ст.154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Є.Войницька