Справа № 133/3099/21
1-кп/132/56/25
Ухвала
Іменем України
20 червня 2025 року Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні в м. Калинівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022330000016 від 02.06.2022 року відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Хажин, Бердичівського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по вчиненню кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора Козятинського відділу Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
В провадженні Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021022330000016 від 02.06.2022 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в рамках якого, після останнього слова обвинуваченого, суд 19.06.2025 року вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Під час ухвалення вироку в нарадчій кімнаті, судом встановлено, що інкриміновані ОСОБА_3 дії мали місце на весні 2021 року.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 197-1 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є нетяжким злочином.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Отже, на час розгляду даної справи, закінчився строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності. Обставин, які б зупиняли або переривали перебіг цих строків, судом не встановлено.
Згідно уставленої позиції Верховного Суду звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених частиною 1 статті 49 КК України, та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Верховного Суду від 10.06.2021 року у справі №640/11750/17; від 25.02.2021 року у справі № 192/3301/16-к).
За змістом пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частин 1, 4 статті 286, частини 3 статті 288 КПК України, суд зобов'язаний роз'яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності, те, що на момент судового розгляду закінчилися строки давності притягнення її до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою статтею 49 КК України, для звільнення її від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення. Не роз'яснення судом зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону (постанова Верховного Суду від 06.12.2021 року у справі № 521/8873/18).
Окрім цього, прокурор ОСОБА_4 під час промови в судових дебатах просив визнати винним ОСОБА_3 по ч. 2 ст. 197-1 КК України та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від покарання, у зв'язку із закінченням строків давності.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час промови в судових дебатах не чітко визначив свою позицію щодо звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи закриття кримінального провадження на підставі статті 284 КПК України.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 представляв свої інтереси в судовому засіданні самостійно, щоб не порушувати вимог кримінального процесуального закону в частині роз'яснення обставин звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України чи закриття кримінального провадження на підставі статті 284 КПК України, проте з даного приводу клопотання обвинуваченим не заявлено.
З урахуванням вищевикладеного, обвинуваченому необхідно роз'яснити право на звернення до суду із відповідним клопотанням та наслідки невчинення даної дії.
Частиною 6 статті 366 КПК України визначено, що суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Зазначеною нормою та положеннями КПК України не передбачена можливість виходу суду з нарадчої кімнати без постановлення вироку та можливість суду постановити ухвалу про поновлення розгляду справи.
Відповідно до частини 6 статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно частини 1 статті 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.
За частиною 6 статті 22 КПК України, суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до частини 5 статті 364 КПК України, учасники судового провадження мають право в судових дебатах посилатися лише на ті докази, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо під час судових дебатів виникне потреба подати нові докази, суд відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, після закінчення якого знову відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин.
За частиною 4 статті 365 КПК України, якщо обвинувачений в останньому слові повідомить про нові обставини, які мають істотне значення для кримінального провадження, суд за своєю ініціативою або за клопотанням учасників судового провадження відновлює з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірку їх доказами, після завершення яких відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і надає останнє слово обвинуваченому.
Водночас, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.01.2021 року у справі № 182/523/16-к (провадження № 51-1103-20), згідно якої, вихід з нарадчої кімнати та поновлення судового розгляду не суперечать загальним засадам кримінального провадження, оскільки оцінка доказів здійснюється саме в нарадчій кімнаті, а за наявності об'єктивних суперечностей, які впливають на вирішення питання щодо винуватості особи, усунути їх можливо лише в результаті відновлення судового розгляду. Наведене, в тому числі, сприяє реалізації загальних засад і прийняття рішення поза розумним сумнівом.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність відновлення з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.364, 365, 376 КПК України, суд, -
Поновити судовий розгляд шляхом відновлення стадії з'ясування обставин та перевірки їх доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021022330000016 від 02.06.2022 року відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою статті 292 КПК України, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.
Суддя: