Справа № 129/2032/25
Провадження по справі № 2-а/129/94/2025
"20" червня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Капуша І.С.,
розглянувши без участі сторін та їх представників в м.Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Гайсинського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, у якій позивач просить суд: скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 №497 від 04.10.2024 року, якою гр. ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП, закрити справу про адміністративне правопорушення, та стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь гр. ОСОБА_1 документально підтверджені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору у розмірі 605,60 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №497 від 04.10.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП, за порушення вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз.3 пп.1 п.1 та пп.7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, а саме знявшись 16 листопада 2021 року з військового обліку військовозобов'язаних в порушення вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в семиденний термін не став та на теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зазначив, що про існування даної постанови йому стало відомо 02.06.2025 року, коли після сповіщення в онлайн-банкінгу щодо заблокування його карткових рахунків у зв'язку з наявністю виконавчого провадження №76955222.
03.06.2025 року, він звернувся до виконавчої служби у Гайсинському районі із заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №76955222, після ознайомлення йому надано відповідні копій матеріалів виконавчого провадження та він дізнався про існування оскаржуваної постанови, з якою він категорично не погоджується.
Крім того, зазначив, що він не отримував та не розписувався за отримання постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Водночас, вказав, що з даною постановою погодитись не може, оскільки позивач вчасно оновив свої військово-облікові дані через «Резерв+», що підтверджується військово-обліковим документом сформованим через «Резерв+».
При цьому, згідно оскаржуваної постанови, вчинене позивачем порушення вищевказаних норм полягає в тому, що він в листопаді 2021 року не прибув до відповідача за місцем реєстрації/проживання та не став на військовий облік призовників (військовозобов'язаних), однак позивач не міг порушити своїми діями чи бездіяльністю вищевказані норми законодавства, оскільки їх станом на листопад 2021 року не існувало.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку", який набрав чинності 18.05.2024, внесено зміни до статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за змістом яких громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, серед іншого, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, для виконання яких позивач у встановлений строк оновив вчасно через «Резерв+».
Законом України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію", який набрав чинності 19.05.2024, внесено зміни до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за змістом яких статтю 210 доповнено частиною 3, якою встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, тобто порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, в особливий період.
Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності оскаржуваною постановою 04.10.2024р. за бездіяльність в листопаді 2021 року, не існувало, а тому позивач не міг вчинити адміністративне правопорушення, передбачене за ч. 3 ст. 210 КУпАП в листопаді 2021 року, та для виконання встановлених правил військового обліку в передбачений законом строк оновив/уточнив свої облікові дані через «Резерв+».
Таким чином, притягнення позивача 04.10.2024 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за викладених в оскаржуваній постанові обставин суперечить закону, оскільки закон, за яким він притягується до адміністративної відповідальності, не має зворотної дії в часі, законодавства, яке згідно оскаржуваної постанови порушив позивач, в період часу, за який він притягується до адміністративної відповідальності, не існувало, а строки накладення адміністративного стягнення за вказаний в оскаржуваній постанові період часу вчинення адміністративного правопорушення також спливли тому, як наслідок постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 №497 від 04.10.2024 року підлягає скасуванню.
Позивач переконаний, що з огляду на вищезазначене, під час винесення оскаржуваної постанови суб'єкт владних повноважень діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України, тому така постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 05.06.2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Позивач в судове засідання не з'явився, 16.06.2025р. через канцелярію суду подав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив задовільнити.
Згідно з ст.ст. 159, 162 КАС України відповідач скористався своїм правом та через систему «Електронний суд» направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї, в якому просив у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі, обґрунтовуючи тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовозобов'язаним та не перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджуються даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та відомостями у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 виданого 16.11.2021 року на ім'я ОСОБА_1 .
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 знятий з військового обліку в іншу місцевість.
Згідно відомостей з тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 громадянин ОСОБА_1 16.11.2021 року був знятий з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зняття ОСОБА_1 з військового обліку) призовники та військовозобов'язані після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. Згідно з абзацу 2 пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, чинній на час зняття ОСОБА_1 з військового обліку) взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.
Проте, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 16.11.2021 року знявшись з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 в семиденний строк не став та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок своїх дій вчинив триваюче правопорушення, яке почалось з листопада 2021 року, коли Позивач знявся з військового обліку та в семиденний строк не став на військовий облік за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання, та яке закінчилося у вересні 2024 року, коли Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік, що підтверджується відсутністю відмітки про взяття на військовий облік у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 та відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на військовозобов'язаного ОСОБА_1 .
27.09.2024 року Позивач особисто прибув для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_6 та написав заяву про взяття на військовий облік (зареєстрована за вхідним № НОМЕР_2 від 27.09.2024 року).
27.09.2024 року, при опрацюванні звернення Позивача про взяття на військовий облік начальником відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_2 було виявлено, що ОСОБА_1 , 2003 року народження, в порушення вимог абз.2 пп.1 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. не перебуває на військовому обліку за зареєстрованим місцем проживання.
Крім того, громадянин ОСОБА_1 16.11.2021 року знявся з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 та в 7-денний строк не став на військовий облік за новим місцем проживання, внаслідок своїх дій порушив правила військового обліку та підлягає притягненню до адміністративної відповідальності відповідно до КУпАП.
27.09.2024 року, інспектором відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 - працівником ЗСУ ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №822 від 25.12.2023 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол №497 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (за вхідним №23972 від 27.09.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і абз. 2 пп. 1 та пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2023 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 р.), а саме знявшись 16 листопада 2021 року з військового обліку військовозобов'язаних (згідно відмітки у тимчасовому посвідчення № НОМЕР_1 ) в порушення вимог п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» в семиденний строк не став та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося з листопада 2021 року, коли даний громадянин знявся з військового обліку та в семиденний строк не став на військовий облік за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання, та яке закінчилося у вересні 2024 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік.
Громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов'язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі).
Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10 год. 00 хв. 04.10.2024 р. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 .
В графі пояснення та зауваження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щодо суті порушення і змісту протоколу громадянин ОСОБА_1 власноруч зазначив: «Так, як документ тимчасового посвідчення отримував давно та не був попереджений про те, що мав стати у семиденний строк на облік, не розумію застосування до себе правопорушення. Оскільки, я студент не працював офіційно, не маю доходу, та не можу сплатити штраф».
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 отримав 27.09.2024 року, про що свідчить його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
До протоколу додається: копія паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копія заяви від ОСОБА_1 , пояснення від ОСОБА_1 , копія тимчасового посвідчення № НОМЕР_1 , рапорт начальника відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_4 , витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на ОСОБА_1 .
Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 від 27.09.2024 року за вх.№23971 встановлено наступне: «Я, ОСОБА_1 знявшись з військового обліку 16.11.2021 року з ІНФОРМАЦІЯ_7 в зв'язку з постановкою на військовий облік за місцем реєстрації в ІНФОРМАЦІЯ_3 . В семиденний термін не став військовий облік в ІНФОРМАЦІЯ_8 і до цього часу не перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Свою вину визнаю, в подальшому зобов'язуюсь не порушувати правила постановки на облік». Заяв та клопотань ОСОБА_1 не заявляв.
04.10.2024 року на вказаний у протоколі про адміністративне правопорушення час, будучи належним чином повідомленим про час і дату розгляду, ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 на розгляд справи про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Згідно статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» призовники, військовозобов'язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов'язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Також, зазначено, що взяття на військовий облік громадянина, який підлягає взяттю на військовий облік військовозобов'язаних за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання здійснюється за його особистої присутності та в його військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки про взяття на військовий облік. Таким чином, законодавством покладається на військовозобов'язаних обов'язок з дотримання правил військового обліку, зокрема виконання обов'язку перебувати на військовому обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, що встановлений абзацом другим підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 та пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також частиною 3 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та підпунктом 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлений 7-денний строк для виконання обов'язку зі взяття на військовий облік після зміни місця проживання.
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, усвідомлювала протиправний характер своєї бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, громадянин ОСОБА_1 , знявшись з військового обліку 16 листопада 2021 року, у 7-денний строк не став на військовий облік та до цього часу не перебував на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, що підтверджується відсутністю відмітки про взяття на військовий облік у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного № НОМЕР_1 .
Згідно ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Триваюче правопорушення громадянина ОСОБА_1 розпочалось з 16.11.2021 року, коли громадянин ОСОБА_1 знявшись з військового обліку з ІНФОРМАЦІЯ_7 у зв'язку зі зміною місця проживання в 7-денний строк не став на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за новим місцем проживання та по теперішній час не перебував на військовому обліку, що було виявлено коли Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про взяття його на військовий облік від 27.09.2024 року, відповідно після виявлення триваючого адміністративного правопорушення було складено протокол №497 за вхідним №23972 від 27.09.2024 р., відтак строки для притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку згідно ст.38 КУпАП не були порушені.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Положеннями ч.1 ст.283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
За порушення правил військового обліку передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.210 КУпАП та враховуючи, що з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» та до цього часу в Україні діє особливий період то громадянин ОСОБА_1 , підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП.
При встановленні розміру штрафу на виконання загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, що передбачені ст.33 КУпАП було встановлено, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності:
офіційно непрацевлаштована, на утриманні особи відсутні, правопорушення вчинено умисно, оскільки особа яка притягується до адміністративної відповідальності усвідомлювала протиправний характер своєї бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки та свідомо допускала настання цих наслідків.
Обставини, що пом'якшують відповідальність відповідно до ст.34 КУпАП відсутні.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.35 КУпАП обставиною, що обтяжує відповідальність є вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин, такою надзвичайною обставиною є введений на території України воєнний стан.
На підставі вищевикладеного і керуючись статтями 210, 235, 245, 247, 276-280 та статтею 284 КУпАП 04.10.2024 року Постановою №497 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Позивача було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у розмірі 17 000 гривень 00 копійок (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Копію постанови Позивачу направлено рекомендованим листом за трекінгом №2370000014140 (дане підтвердження міститься в матеріалах адміністративної справи №497)
Так, диспозиція статті 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
З матеріалів справи вбачається, що складений уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 протокол про адміністративне правопорушення від 27.09.2024 року відповідає положенням ст. 235 та 255 КУпАП.
В зазначеному протоколі відображено дату та місце його складання, повну інформацію про особу правопорушника, суть вчиненого правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
Громадянину ОСОБА_1 роз'яснено положення ст. 63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, що підтверджується підписом Позивача у протоколі.
В протоколі також зазначено дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вручено другий примірник протоколу, що підтверджується його підписом у відповідній графі протоколу.
Вказано, що відповідачем з дотриманням вимог КУпАП було правомірно притягнуто Позивача до адміністративної відповідальності згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення останнім правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абз.2 пп.1 і п.п.7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р., у зв'язку з не перебуванням військовозобов'язаного ОСОБА_1 на військовому обліку.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
27.09.2024 року, інспектором відділення військового обліку та бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 - працівником ЗСУ ОСОБА_3 , уповноваженим складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №822 від 25.12.2023 року, на підставі статей 235, 254, 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення було складено протокол №497 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 (за вхідним №23972 від 27.09.2024 року), згідно якого: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» і абз. 2 пп. 1 та пп. 7 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів згідно додатку 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 р. (до 05.01.2023 року абз. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 921 від 7 грудня 2016 р.), а саме знявшись 16 листопада 2021 року з військового обліку військовозобов'язаних (згідно відмітки у тимчасовому посвідчення № НОМЕР_1 ) в порушення вимог п. 2 ч. 1 та ч. 3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» в семиденний строк не став та по теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 , внаслідок своїх дій громадянин ОСОБА_1 вчинив триваюче правопорушення, яке почалося з листопада 2021 року коли даний громадянин знявся з військового обліку та в семиденний строк не став на військовий облік за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання, та яке закінчилося у вересні 2024 року, коли громадянин ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік.
Як встановлено судом, постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 №497 від 04.10.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП, за порушення вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов'язок та військову службу» та абз.3 пп.1 п.1 та пп.7 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, а саме знявшись 16 листопада 2021 року з військового обліку військовозобов'язаних в порушення вимог п.2 ч.1 та ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» в семиденний термін не став та на теперішній час не перебував на військовому обліку військовозобов'язаних за задекларованим місцем проживання у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з п. 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Згідно вимог ст. ст.1, 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України. Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закони України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію».
Відповідно до пп. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» на загальному військовому обліку перебувають резервісти, а також військовозобов'язані, які не заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і закладами освіти незалежно від підпорядкування і форми власності на період мобілізації та на воєнний час.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу.
Крім того, Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, 1) організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; 2) здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; 3) виявляють призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; 4) організовують оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям.
Статтею 235 КУпАП визначено, що адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Вказана редакція ч. 3 ст. 210 КУпАП діє з 19.05.2024 відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Так, згідно з приміткою до вказаної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Підпунктом 1.1 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
В постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Час вчинення правопорушення є однією із ознак його об'єктивної сторони.
Протокол №497 та постанова № 497 від 04.10.2024 не містить відомостей про час вчинення правопорушення. В свою чергу, це позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП), дотримання строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).
Варто зазначити, що формулювання «не з'явився своєчасно» (зазначене в Протоколі № 497) не є часом вчинення адміністративного правопорушення.
Разом з тим, зазначення в оскаржуваній постанові №497 від 04.10.2024 «та до цього часу не перебуває на військовому обліку» та «вчинення триваючого правопорушення» не є часом вчинення адміністративного правопорушення.
Вказане зазначено в позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної в постанові від 18.12.2019 у справі № 158/286/17: «КУпАП не містить визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Крім цього, ст. 210 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
При цьому, відповідач як у протоколі, так і у постанові не розкрив суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним із зазначенням конкретного пункту, який позивач порушив, оскільки це є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи. При цьому, у протоколі та постанові також не зазначено суті адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено конкретно термін у який ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись до центру комплектування та соціальної підтримки для постановки на військовий облік.
З матеріалів справи вбачається, що з наведеного протокол №497 та оскаржувана постанова №497 містять різні нормативно-правові акти, якими передбачено обов'язок взяття на облік, порушення яких інкримінується ОСОБА_1 .
В мотивувальній частині оскаржуваної постанови значиться, що ОСОБА_1 , всупереч пп. 1 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ 1487 від 30.12.2022 не перебуває на військовому обліку. В той же час зазначеного підпункту 1 пункт 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ 1487 від 30.12.2022 не містить. Більш того пункт 1 не містить взагалі підпунктів.
Таким чином, в оскаржуваній постанові не вказано, який пункт вказаного Порядку був порушений позивачем, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення (не зазначено кінцевого терміну поставники на військовій облік ОСОБА_1 (і не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в поставі № 497 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 04.10.2024 року.
Слід також відзначити, порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» охоплюються диспозицією ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в той час, як норми ст.210 КУпАП визначають відповідальність саме за порушення Правил військового обліку.
Отже, оскаржувана постанова містить розбіжності у використаній відповідачем кваліфікації інкримінованого позивачу правопорушення, зокрема щодо притягнення його до відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП без визначення чим саме позивач допустив порушення Правил військового обліку та посиланням на порушення вимог Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», що охоплюється диспозицією ст.210-1 КУпАП.
Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП неможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії. Крім того, згідно ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Судом також встановлено, що жодних доказів, які б підтвердили порушення позивачем зазначених у постанові, крім викладених обставин, не міститься.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.3 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
Крім того, як слідує з даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, долучених відповідачем до відзиву на позовну заяву, підтверджується перебування ОСОБА_1 на військовому обліку з 01.04.2023р. у ІНФОРМАЦІЯ_9 та за картотекою ОСОБА_1 не є порушником військового обліку (а.с.60 зворот).
Формулюванням ж, «особа з іншого військомату або без прив'язки» не спростовує такої обставини, як перебування на обліку та не визначає статус особи як порушника обліку, навпаки, документ містить відмітку, що ОСОБА_1 не є порушником ВО (в копії довідки безпосередньо зазначено - «Порушник ВО: НІ»).
Вищенаведене спростовує доводи відповідача щодо тривалості вчинення позивачем порушення (з листопада 2021 року по 2024 пік) - правил військового обліку в частині не перебування на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання (у відповідному районному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову серії № 497 від 04.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. При цьому, з урахуванням вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП України.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 210, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову від 04.10.2024 року №497, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 04.10.2024 року № 497.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: