провадження № 3/294/2067/25
справа № 294/402/25
20 червня 2025 року м. Чуднів
Суддя Чуднівського районного суду Житомирської області Білера І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124, ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
06.03.2025 о 22 год 55 хв водій ОСОБА_1 на автодорозі Житомир-Чернівці, 42, керуючи автомобілем марки «Mitsubishi», днз НОМЕР_2 , не врахувала дорожню обстановку, не врахувала безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснила з'їзд в кювет.
Таким чином, ОСОБА_1 , своїми діями порушила п.12.1. Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ст. 124 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №264272 від 07.03.2025.
Крім того, 06.03.2025 о 22 год 55 хв ОСОБА_1 на автодорозі Житомир-Чернівці, 42, керувала транспортним засобом «Mitsubishi», днз НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Тест проводився на місці події за допомогою приладу "Драгер 6820", який показав позитивну пробу 2, 31 проміле.
Таким чином, ОСОБА_1 , своїми діями порушила п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачено адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, про що складено протокол серії ЕПР1 №264263 від 07.03.2025.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В судові засідання, призначені на 09.05.2025 та 20.06.2025, ОСОБА_1 не з'явилася. Про день та час розгляду справи була повідомлена належним чином, шляхом направлення повістки на адресу зазначену у протоколі, яку згідно рекомендованного повідомлення про вручення поштового відправлення, отримала особисто, про що розписалася. Про причини своєї неявки суду не повідомила.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, а тому суд розцінює причину неявки ОСОБА_1 в судове засідання як неповажну.
Згідно практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»). Заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон АліментаріяСандерс С. А. проти Іспанії" від 07.07.1989).
Неявка належним чином повідомленої про дату, час та місце судового засідання ОСОБА_1 в даному випадку не перешкоджає суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, оскільки на підставі ст. 129 Конституції України, суд, здійснює правосуддя в розумні строки.
Судом береться до уваги, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення відноситься до правопорушень, які за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та, відповідно, несе підвищену небезпеку як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху.
Таким чином, зважаючи на пріоритет публічного інтересу над приватним, який закріплено у практиці Європейського суду з прав людини як один з принципів судочинства,а також враховуючи завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими, зокрема, є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), суд дійшов висновку про можливість розгляду цієї справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП та наявні у ній докази з точки зору їх допустимості, належності, достовірності та достатності, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Виконання цих завдань неможливе без чіткого визначення предмета доказування у даній справі, а також (у межах ст. 251 КпАП) відповідних засобів доказування.
Відповідно до ст.ст. 254, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який фіксує факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі.
Згідно статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Положеннями ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 12.1 ПДР встановлено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Пунктом 2.9.а ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Положення ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, у тому числі наркотичного.
Відповідно до абз. 1 п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (далі - Постанови Пленуму ВСУ), відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюється шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з інструкцією про порядок направлення для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів (затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров'я та Міністерства юстиції України № 114/38/15-36-18 від 24 лютого 1995 року).
Відповідно до абз. 4 п. 27 Постанови Пленуму ВСУ для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколів про адміністративні правопорушення серій ЕПР1 №264272 та № 264263, складених 07.03.2025; роздруківкою тестування на алкоголь, відповідно до якої результат тесту показав 2,31 проміле; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких остання вказала, що 06.03.2025 близько 22 год 20 хв разом із чоловіком ОСОБА_2 та товаришем перебували у кафе, де розпивали алкогольні напої. Після того, як вони вийшли з кафе, ОСОБА_1 попросила чоловіка сісти за кермо їхнього автомобіля. Про те, що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння, чоловік знав, однак дав останній сісти за кермо транспортного засобу. Проїхавши декілька кілометрів, ОСОБА_1 не впоралась з керуванням та з'їхала у кювет, внаслідок чого автомобіль отримав механічні ушкодження; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою приладу «Alcotest Drager 6820», результат огляду - 2,31 проміле; розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП; розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу у якій ОСОБА_1 розписалась; рапортом інспектора СРПП ВП №2 Житомирського РУП № долученим до ГУНП в Житомирській області капітана поліції Володимира Козла, з якого вбачається, що під час чергування в складі СРПП 07.03.2025 року, останнім було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №264263 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; відеофайлом долученим до протоколу, який підтверджує те, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, вчинила ДТП. Огляд зі згоди водія проводився на місці за допомогою приладу «Драгер», результат тесту - 2,31 проміле, факту вживання алкоголю водій не заперечувала.
Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Виходячи з наведеного, враховуючи характер вчинених правопорушень, беручи до уваги, що умисні протиправні дії правопорушника безпосередньо створюють загрозу для інших учасників дорожнього руху та оточуючих, враховуючи особу правопорушника, а також інші обставини, що мають істотне значення, суд дійшов висновку, що до ОСОБА_1 , з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП, необхідно застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ч. 1 ст.130 КУпАП як за більш тяжке адміністративне правопорушення, визнавши його таким, що забезпечить мету адміністративного стягнення у вигляді належної міри відповідальності за вчинення правопорушення, з метою виховання порушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, стягується судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 36, 40-1, ст. 124, ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення остаточно визначити покарання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у вигляді штрафу в розміріоднієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень (рахунок для сплати: UA368999980313060149000006001, отримувач коштів: ГУК в Житомир.обл/Житомир.обл/21081300, ЄДРПОУ 37976485) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (рахунок для сплати: UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106/22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Роз'яснити ОСОБА_1 що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою Кабінету Міністрів України.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина БІЛЕРА