Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/1302/18
Провадження № 1-кп/286/95/25
20.06.2025 року
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
з секретарем ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в м.Овручі об'єднане судове провадження по кримінальних провадженнях, внесених в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016060250000725 від 21.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та за №1201806000000077 від 20.03.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, -
02 травня 2018 року до Овруцького районного суду з Прокуратури Житомирської області надійшло кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016060250000725 від 21.10.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.
26 березня 2021 року до Овруцького районного суду з Коростенської міжрайонної прокуратури Житомирської області надійшло кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201806000000077 від 20.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.149 КК України.
Ухвалою судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_11 від 05.04.2021 року кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12016060250000725 від 21.10.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №1201806000000077 від 20.03.2018 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України об'єднано в одному провадженні та присвоєно справі № 286/1302/18.
Об'єднане провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України розглядалось колегією суддів в складі: головуючого судді ОСОБА_11 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
11 вересня 2023 року згідно з протоколом заміни основного судді запасним суддею у кримінальній справі № 281/1302/18 основного суддю ОСОБА_11 замінено запасним суддею ОСОБА_1 та передано на розгляд останньої, як головуючого судді, кримінальне провадження, справу № 286/1302/18, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України,
Ухвалою суду від 18.09.2023 року призначено підготовче судове засідання на 13.11.2023 року, проведення якого неодноразово відкладалося у зв'язку з неявкою учасників процесу, що відображено в протоколах судового засідання, останній раз на 19.06.2025 року.
Від потерпілих ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , раніше надійшли заяви про проведення підготовчого судового засідання без їх участі.
14 листопада 2024 року суддею ОСОБА_1 заявлено самовідвід на підставі пункту 4 частини першої статті 75 КПК України, який вмотивований тим, що в ході розгляду справи, який тривалий час неодноразово відкладався із-за неявки учасників процесу, зокрема потерпілих та їх законних представників, з'ясовано, що у цьому кримінальному провадженні законним представником потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , є їх мати ОСОБА_19 , мешканка АДРЕСА_1 , яка проживає по сусідству з суддею і є доброю знайомою судді ОСОБА_1 . Внаслідок події кримінального правопорушення, що сталася з доньками ОСОБА_14 - потерпілими у справі, в судді сформувалось стійке негативне особисте переконання до обвинувачених, що може викликати в учасників процесу обгрунтований сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді.
Заявлення самовідводу одним суддею з колегії суддів унеможливлює подальший розгляд справи, до вирішення питання самовідводу.
18.06.2025 року від представника потерпілих ОСОБА_20 надійшла заява про розгляд заяви судді про самовідвід без його участі, у вирішенні даного питання повністю покладається на розсуд суду.
В судовому засіданні прокурор просив заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 задоволити.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_8 у вирішенні заяви про самовідвід судді покладаються на розсуд суду. Захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_9 просили заяву про самовідвід судді ОСОБА_1 задовилити. Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_21 підтримують думку захисників. В судовому засідання обвинувачена ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_8 у вирішенні заяви про самовідвід покладаються на розсуд суду. Належно повідомлений захисник ОСОБА_22 в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив.
Розглянувши доводи самовідводу, заслухавши думку учасників процесу, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні передбачені статтею 75 Кримінального процесуального кодексу України. Зокрема у відповідності до пункту 4 частини першої цієї статті суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до вимог ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява № 33949/02), зокрема у пунктах 49, 50, 52, 53 зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп.27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п.42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п.38) (п.49). Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43) (п.50). Стосовно об'єктивного критерію слід визначити, окремо від поведінки голови, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі "Ферантелі та Сантанжело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 року, п.58) (п.52). З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п.26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п.45) (п.53).
В ході розгляду справи, який тривалий час неодноразово відкладався із-за неявки учасників процесу, зокрема потерпілих та їх законних представників, з'ясовано, що у цьому кримінальному провадженні законним представником потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_13 , є їх мати ОСОБА_19 , мешканка АДРЕСА_1 , яка проживає по сусідству з суддею і є доброю знайомою судді ОСОБА_1 . Внаслідок події кримінального правопорушення, що сталася з доньками ОСОБА_14 - потерпілими у справі, в судді сформувалось стійке негативне особисте переконання до обвинувачених, що може викликати в учасників процесу обгрунтований сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, що і стало фактичною підставою самовідводу головуючого судді ОСОБА_1 .
Оцінюючи, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв, стосунки, що розглядаються, слід відмітити, що наведені обставини, є такими, що викликають у судді ОСОБА_1 побічну зацікавленість в результаті розгляду даної справи. Однак, зважаючи на те, що зазначені обставини можуть викликати в учасників процесу обґрунтований сумнів в об'єктивності та неупередженості головуючого судді, а відтак негативно вплинути на думку учасників процесу та сторонніх спостерігачів щодо безсторонності суду та справедливого судового розгляду в цілому, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість самовідводу судді ОСОБА_1 та його задоволення на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України.
Тому керуючись ст.ст.75, 80, 81, 369, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Заяву судді Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 про самовідвід у кримінальній справі № 286/1302/18 за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, задоволити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді:
ОСОБА_3
ОСОБА_2