Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/3773/25
Провадження № 2-о/279/133/25
20 червня 2025 року
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Пацко О.О., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Територіальна громада в особі Коростенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-
19.06.2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 звернулася до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області із заявою, в якій просить встановити факт належності правовстановлюючих документів особі, а саме:
Рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області №7 від 09.03.1994 року«Про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок» та Рішення виконавчого комітету Михайлівської сільської ради народних депутатів Коростенського району Житомирської області №238 від 21.09.2009 року «Про внесення змін до рішень виконкомів Михайлівської сільської ради про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам» ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1ст. 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченомустаттею 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Дана заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ЦПК України.
Відповідно до ч. 1ст. 318 ЦПК Україниу заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Відповідно до ч. 2ст. 318 ЦПК Українид о заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Як роз'яснено в п. 3 12Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»(зі змінами), якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків.
В п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про те, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Заявником не додано до заяви письмових доказів, що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.
Крім того, заінтересованими особами є особи, взаємовідносини яких із заявником залежать від обставин, що підлягають встановленню і можуть вплинути на їх права й обов'язки.
Так, заявник у заяві про встановлення факуту, що має юридичне значення , посилається на архівні витяги Коростенської районної державної адміністрації, додала їх до заяви, проте, заінтересованою особою залучено лише виконавчий комітет Коростенської міської ради.
Крім цього, не можливо встановити приналежність особі рішення виконавчого комітету , оскільки воно не є індивідуалізоване, а видане відносно громадян згідно списків.
Водночас рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність не є правовстановлюючим документом, воно є лише підставою для оформлення права власності, та отримання відповідного документу , зокрема державного акту.
Крім того, в заяві не викладено ким не визнається чи оспорюється вказаний факт, якою є мета встановлення вказаного факту, адже зі змісту постанови приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу про відмову у вчиненні нотаріальної дії заявнику слідує, що причиною відмови є відсутність документів , що підтверджують право власності та державної реєстрації права власності згідно ст.182 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Враховуючи викладене вище, вимоги діючого законодавства, суддя приходить до висновку, що заява повинна бути залишена без руху із наданням строку на усунення недоліків терміном який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 318, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , заінтересована особа: Територіальна громада в особі Коростенської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, терміном п'ять днів з дня отримання копії ухвали судді про залишення заяви без руху.
У разі не усунення вказаних недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України вважається неподаною та повертається.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О.Пацко