Справа № 296/4152/25
2/296/2094/25
19 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, -
встановив:
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 75 403 грн 03 коп та витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, споживачами яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вказує, що в період з 01 жовтня 2019 року по 01 березня 2025 року відповідачі не в повному обсязі сплачують кошти за надані послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, яка становить 75 403,03 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачі відзивів на позовну заяву не подавали. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, неодноразово направлялись на адресу відповідачів за зареєстрованим місцем їх проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, востаннє з відмітками "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідачі повідомлялися про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 , яка забезпечується послугами з централізованого опалення, постачання теплової енергії, належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (2/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №419476888 від 25.03.2025.
Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 жовтня 2019 року по 01 березня 2025 року становить 75 403,03 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII (далі - Закон №2189-VIII).
Відповідно до статті 5 Закону №2189-VIII, до житлово - комунальних послуг належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом частини першої статті 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово - комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово -комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно із частиною першою статті 10 Закону №2189-VIII, ціни (тарифи) на житлово -комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими.
Частинами другою, третьою та п'ятою статті 21 Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У частині 4 статті 319 Цивільного кодексу України закріплене правило про те, що власність зобов'язує.
Частиною 1 статті 360 Цивільного кодексу України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до положень статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).
Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру, крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанови Верховного Суду від 20 вересня 2018 року в справі №522/7683/13-ц, від 01 вересня 2020 року в справі №352/2163/13-ц).
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, за період з 01 жовтня 2019 року по 01 березня 2025 року за адресою: АДРЕСА_1 , утворилась заборгованість за надані послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі 75 403,03 грн.
Як вже встановлено судом, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_2 (2/3 часткb), ОСОБА_3 (1/3 частка).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі відповідно до її частки у праві спільної часткової власності на квартиру (2/3), тобто 50 268,69 грн.
Позов в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки з 07.10.2016 право власності відповідача на частку квартири АДРЕСА_2 , - припинено.
Враховуючи наведене, позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради підлягає задоволенню частково.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 018,67 грн (50 268,69 грн/75 403,03 х 3 028,00 грн) грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачки.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 жовтня 2019 року по 01 березня 2025 року в розмірі 50 268,69 грн (п'ятдесят тисяч двісті шістдесят вісім гривень шістдесят дев'ять копійок).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 2 018,67 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 19.06.2025.
Суддя М. В. Петровська