Справа № 296/4162/25
2/296/2098/25
19 червня 2025 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, -
встановив:
Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради звернулось до Корольовського районного суду м. Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 38 971 грн 06 коп та витрати на оплату судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, споживачем яких є ОСОБА_1 .
Вказує, що в період з 01 грудня 2011 року по 01 березня 2025 року відповідач не в повному обсязі сплачує кошти за надані послуги, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, яка становить 38 971,06 грн.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву не подавав. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, двічі направлялись на адресу відповідача за зареєстрованим місцем його проживання, у відповідності до приписів ЦПК України, однак поштові відправлення повернулись на адресу суду не врученими, зорема, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.
Постановою Верховного Суду від 19 грудня 2022 року в справі № 910/1730/22 визначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №419442164 від 25.03.2025 відомості про право власності на квартиру АДРЕСА_2 , в Реєстрі відсутні.
Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01 грудня 2011 року по 01 березня 2025 року становить 38 971,06 грн.
Згідно довідки про склад сім'ї від 14.04.2025, особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) оформлено на ОСОБА_1 .
У відповідності до відповіді на запит суду ВОМІРМП УДМС України в Житомирській області №1888/4023 ОСОБА_1 з 25.08.1990 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Зобов'язання, згідно із ч.1 ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради в особі директора Рогожина Д.В. 11.05.2011 було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.
Згідно п.9.1 договору договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його дії однією із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду.
Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.
Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до наявних у матеріалах справи доказів, у ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2011 року по 01 березня 2025 року утворилась заборгованість за надані послуги постачання теплової енергії, в розмірі 38 971,06 грн, доказів на спростування наявності якої відповідачкою надано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за послуги постачання теплової енергії, в розмірі 38 971,06 грн, тому позов підлягає задоволенню в межах заявлених позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ухвалив:
Цивільний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 грудня 2011 року по 01 березня 2025 року в сумі 38 971,06 грн (тридцять вісім тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судових витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено: 19.06.2025.
Суддя М. В. Петровська