Справа № 167/625/25
Номер провадження 2-о/167/65/25
20 червня 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Гармай І. Т., вивчивши клопотання ОСОБА_1 , подане в його інтересах представником ОСОБА_2 , інша особа ОСОБА_3 , третя особа Копачівська сільська рада Луцького району Волинської області, як орган опіки та піклування про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною
18 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суддя доходить такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 19, 59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року (далі - Правила), визначено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Також п. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
З матеріалів справи вбачається, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною з доданими до нього документами представником заявника ОСОБА_2 подано до суду в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний суд»).
Однак, підтвердження надсилання ОСОБА_3 копії клопотання з додатками ОСОБА_2 до матеріалів справи долучено не було.
Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
В порушення зазначеним вимог заявником правовий статус учасника справи ОСОБА_3 визначено, як інша особа, а правовий статус - Копачівської сільської ради Луцького району Волинської області визначено як третя особа.
Положеннями ч. 1 ст. 299 ЦПК України визначено, що справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування.
Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Відтак, при розгляді судом справ про визнання фізичної особи недієздатною (продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною) обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, якою є саме виконавчий орган відповідного органу місцевого самоврядування.
Всупереч вищезазначеним вимогам заявником в клопотанні як орган опіки та піклування зазначено Копачівську сільську раду Луцького району Волинської області, а не її виконавчий комітет.
Згідно з ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років (ч. 6 ст. 300 ЦПК України).
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті (ч. 7 ст. 300 ЦПК України).
Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи (ч. 8 ст. 300 ЦПК України).
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу (ч. 9 ст. 300 ЦПК).
Заявник просить продовжити строк дії рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 18 травня 2023 року по справі № 167/52/23, однак до вказаного клопотання не додає відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, обов'язкова наявність якого прямо передбачена чинним цивільним процесуальним законом, а тому подане клопотання суперечить вимогам ч. 8 ст. 300 ЦПК України.
Суддя вважає за необхідне звернути увагу заявника на те, що заява про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. 295-297 ЦПК України, не є тотожною клопотанню про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якого врегульовані ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України.
Заявники ототожнюють заяву про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. 295-297 ЦПК України, та клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якого врегульовані ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України.
Однак чинне процесуальне законодавство передбачає різні вимоги до заяви про визнання особи недієздатною (порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. 295-297 ЦПК України) та клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною (порядок подання і вимоги до якого врегульовані ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України).
Також вказані процесуальні норми закріплюють різні обов'язки заявника у цих двох судових процедурах.
При цьому, сукупний аналіз ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України та ст. 299 ЦПК України, в тому числі обмежений строк як подання, так і розгляду поданого клопотання, свідчить про те, що не долучення до нього відповідного висновку судово-психіатричної експертизи, передбаченого ч. 8 ст. 300 ЦПК України, є перешкодою для призначення його до розгляду та вирішення по суті.
Водночас суддя зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 102 та ст. 106 ЦПК України висновок експерта може бути виданий на замовлення учасника справи, шляхом звернення безпосередньо до відповідної експертної установи. У разі необхідності, така експертиза може бути призначена судом на підставі відповідної заяви про забезпечення доказів для подальшого подання клопотання про продовження строку дії рішення, поданої у порядку, визначеному ст. 116-119 ЦПК України. Проте відповідної заяви або доказів існування перешкод для самостійного отримання висновку судово-психіатричної експертизи до суду не надходило.
Ураховуючи вищенаведене заявнику необхідно виправити вказані в ухвалі недоліки, а саме:
- надати суду докази надсилання ОСОБА_3 копії клопотання з доданими до нього документами у паперовій формі листом з описом вкладення за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання останнього;
- подати новий примірки клопотання в якому зазначити орган опіки та піклування, представлений належною юридичною особою;
- визначити правовий статус учасників справи - ОСОБА_3 та органу опіки та піклування у відповідності до вимог ст. 42 ЦПК України;
- надати судово-психіатричну експертизу на підтвердження продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок якого ОСОБА_3 продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Відтак, в кожному конкретному випадку заявник при зверненні до суду із заявою (клопотанням) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Дотримання вимог процесуального законодавства України при пред'явленні заяви (клопотання) до суду є імперативним правом, в тому числі і для суду.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків клопотання не є порушенням права на справедливий судовий захист.
За таких обставин, клопотання необхідно залишити без руху і надати заявнику строк для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст. 10, 185, 294, 299, 300 ЦПК України, суддя
Клопотання ОСОБА_1 , подане в його інтересах представником ОСОБА_2 , інша особа ОСОБА_3 , третя особа Копачівська сільська рада Луцького району Волинської області, як орган опіки та піклування про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення клопотання без руху.
У разі невиконання вимог суду клопотання буде вважатися неподаним та повернуте заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. Т. Гармай