Справа № 165/4607/24
Провадження № 2/165/207/25
19 червня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання права власності на недоотриману пенсію спадкодавця в порядку спадкування
встановив:
16 жовтня 2024 року адвокат Свередюк Ю.А. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Нововолинської міської ради про визнання права на недоотриману пенсію спадкодавця в порядку спадкування.
Ухвалою від 05 березня 2025 року, за клопотанням представника позивача, у справі залучено співвідповідачем Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, а тому виключено його з числа третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
Вимоги обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_1 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на належне йому майно, що складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріально 02 липня 1985 року. Також, до спадкового майна входить недотримана пенсія за період з 15 жовтня 2020 року по 31 березня 2023 року в розмірі 295098,97 грн. Будучи спадкоємцем першої черги, з метою оформлення своїх спадкових прав на майно належне батькові, позивач звернулася до приватного нотаріуса Нововолинського міського нотаріального округу Ушакової Ю.А., і 09 жовтня 2023 року нотаріус видала їй свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок належний спадкодавцю. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію нотаріусом було відмовлено, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повідомило, що у запиті нотаріуса вказано повне ім'я спадкодавця ОСОБА_2 , а згідно документів електронної пенсійної справи померлого № НОМЕР_1 він значиться як ОСОБА_2 . Вказує, що помилка в імені по батькові спадкодавця виникла у зв'язку з тим, що батько помер в Сполучених Штатах Америки і невірно була проведена транслітерація його імені, однак зазначена помилка позбавляє спадкоємця оформити належні спадкові права. З огляду на вищевикладене, питання щодо визнання права власності на недоотримані суми пенсії може бути вирішено лише в судовому порядку, а тому просила суд визнати за ОСОБА_1 право власності на недоплачену пенсію померлого батька ОСОБА_2 , що нарахована за період з жовтня 2020 року по березень 2023 року в розмірі 295098,97 грн.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, її представник адвокат Свередюк Ю.А. подала до суду письмову заяву, в якій просила суд розглянути справу у її відсутності та відсутності довірителя, позов підтримала, просила його задоволити в повному обсязі. Судові витрати просила залишити за позивачем (а.с.94).
23 жовтня 2024 року представник Нововолинської міської ради Волинської області Дицьо І.Ю. подав до суду письмову заяву, в якій просив здійснювати розгляд справи у відсутності представника відповідача, не заперечив щодо задоволення позову (а.с. 36).
Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в системі ЕС (а.с.92). У письмовому клопотанні представник управління Максимук О.М. зазначила, що на запит нотаріуса направлено інформацію щодо розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 , яка за їх підрахунком в період з 15 жовтня 2020 року по 31 березня 2023 року складає 291166,04 грн. При цьому, ця сума підлягає зменшенню в залежності від дати звернення спадкодавця до органу Пенсійного фонду України, відповідно до ст.46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.74).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно з копією свідоцтва про смерть від 13 березня 2023 року, виданого Департаментом охорони здоров'я округу Сакраменто штат Каліфорнія №3202334002352, переклад якого здійснено з англійської на українську мову в офісі Слов'янського Громадського Центру м. Сакраменто, точність перекладу засвідчена перекладачем Ольгою Герез (а.с.12-16) ІНФОРМАЦІЯ_1 в окрузі Сакраменто, штат Каліфорнія, США, помер спадкодавець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 , будучи дочкою померлого спадкодавця (а.с.17,79) у встановлений ст.1270 ЦК України строк звернулася до нотаріуса за місцем відкриття спадщини з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, і оскільки дружина померлого ОСОБА_3 подала нотаріусу заяву про відмову від спадщини (а.с.80), на підставі ст.1261 ЦК України, приватний нотаріус Ушакова Ю.А. 09 жовтня 2023 року видала ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належав спадкодавцю на день його смерті.
Також, на підставі заяви ОСОБА_4 та виданого свідоцтва, приватний нотаріус внесла відповідні відомості до Державного реєстру речових прав щодо права власності на вищезазначене нерухоме майно (а.с.20).
На запит приватного нотаріуса Ушакової Ю.А. з Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області надійшла відповідь із зазначенням розміру недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 15 жовтня 2020 року по 31 березня 2023 року, яка за підрахунком управління становить 291166,04 грн. (а.с.23).
При цьому, суд звертає увагу на те, що заступник начальника Головного управління Трибощук О. у своїй відповіді за №0300-0501-8/62145 від 27.10.2023 зазначив, що розмір пенсії становить 295098,97 грн. (а.с.24), однак в надісланому листі на заміну №0300-0501-8/63772 (а.с.23) він уточнив суму та період розрахунку.
Також, у відповідях, заступник начальника Головного управління повідомив нотаріусу, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Виплата пенсії була припинена у зв'язку із його смертю. Повідомлено, що у запиті нотаріуса він вказаний як ОСОБА_2 , а згідно документів електронної пенсійної справи померлого № НОМЕР_1 він значиться як ОСОБА_2 .
Відтак свідоцтво про смерть спадкодавця з зазначенням його по батькові ОСОБА_5 , було взято Головним управлінням ПФУ до уваги при припиненні нарахування пенсії, однак не враховується при її виплаті спадкоємцеві.
За вказаних обставин, нотаріус видала роз'яснення щодо неможливості видачі свідоцтва про право на спадщину на недоотриману пенсію та запропоновано ОСОБА_4 звернутися до суду (а.с.25).
Згідно з оглянутими матеріалами пенсійної справи спадкодавець значився повним іменем ОСОБА_2 , аналогічним іменем він іменувався за життя, будучи громадянином України, що підтверджується долученою копією паспорту (а.с.21).
Тобто, у судовому засіданні здобуто відомості про те, що право власності позивача на частину спадкового майна - недоотриману спадкодавцем пенсію, не визнається.
Як зазначено в ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, крім прав і обов'язків що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 ЦК України (стаття 1219 ЦК України).
Відповідно до ст.1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №243/13575/19 (провадження №61-11268сво20) зазначив, що тлумачення статті 1227ЦК України доводить, що:
- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім'ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім'ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;
- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім'ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім'ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов'язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Уразі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
За змістом цієї норми, суд приходить висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
Відповідно до ст.1219 ЦК України, не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Під час визначення обсягу спадщини необхідно виходити з того, що права та обов'язки, суб'єктом яких був спадкодавець на час відкриття спадщини, переходять до його спадкоємців. Спростування цієї презумпції можливе лише у випадках, коли права та обов'язки є нерозривно пов'язаними з особою спадкодавця. Отже, закон вказує, що до складу спадщини не включаються особисті немайнові права. Безпосередньою ознакою немайнових прав є невіддільність останніх від особи їхнього носія.
Пенсією є щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Статтею 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначені підстави для припинення виплати пенсії. Таким підставами є: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Проте, визначених даною статтею обставин, у судовому засіданні не встановлено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №243/3505/16-ц (провадження №14-271цс18) вказано, що «підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України».
Тому припинення пенсійних виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій відповідача спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених пенсійних виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч.1 ст.91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.
Проте, у судовому засіданні не встановлено жодної обставини, яка б свідчила про наявність вини пенсіонера (спадкодавця ) у неотриманні належної йому пенсії.
Відповідно до ч.1 ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п.5 ч.2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
Отже, оскільки за життя батько позивача недоотримав пенсію у розмірі 291166,04 грн., яка увійшла до складу спадщини, а позивач є його спадкоємцем та у встановленому законом порядку прийняла спадщину, тому суд приходить до переконання, що позивач як спадкоємець набула право на отримання невиплаченої пенсії, при цьому, як було зазначено вище, спадкоємець має право на отримання всієї нарахованої та невиплаченої за життя пенсії спадкодавця, без обмеження будь-яким часом.
У зв'язку з тим, що позивач позбавлена можливості будь-яким іншим чином оформити свої права власності на недоотриману за життя пенсію спадкодавця, а у судовому засіданні встановлено підставність набуття спадкодавцем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вирахувана за період з жовтня 2020 року по березень 2023 року включно, в розмірі 291166 грн. 04 коп., суд задоволює позовні вимоги позивача саме в зазначеному розмірі.
Враховуючи клопотання представника позивача, суд залишає за позивачем ОСОБА_1 сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 2950,98 грн., що підтверджується документально (а.с.9).
Керуючись ст.12, ст.13, ст.81, ст.89, ст.141, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.1219, ст.1223, ст.1226, ст.1268, ст.1270 ЦК України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд
ухвалив:
Позов задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на недоплачену пенсію померлого батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вирахувана за період з жовтня 2020 року по березень 2023 року включно, в розмірі 291166 (двісті дев'яносто одну тисячу сто шістдесят шість) грн. 04 коп., в порядку спадкування за Законом.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чиз акриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про сторін у справі:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач Нововолинська міська рада Волинської області, ЄДРПОУ 35055268, адреса: проспект Дружби, буд.27, м. Нововолинськ, Володимирський район, Волинська область;
відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, ЄДРПОУ 13358826, адреса: вул. Кравчука, буд.22-В, м. Луцьк, Волинська область.
Головуючий суддя підпис А.В. Василюк