Справа № 157/854/25
Провадження № 2-а/157/96/25
16 червня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
у складі головуючого - судді Ходачинського Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Кисляка Я.С.,
представника позивача Лупини О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Любешівський відділ державної виконавчої служби у Камінь-Каширському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві представник позивача - адвокат Лупина О.М. пояснив, що 18.04.2025 ОСОБА_1 отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а 23.04.2025 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, зокрема з оскаржуваною постановою. Постановою у справі про адміністративне правопорушення № 911 від 13.01.2025 на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постанова мотивована тим, що він не прибув 03.12.2025 до районного центру комплектування та соціальної підтримки для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду, не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 1308736 дати і часу прибуття не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб та надалі. порушив порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1, абз. 12 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом з проханням надати копії документів, але станом на день звернення до суду відповідь на запит не отримано. У позовній заяві позивач зазначає, що не отримував повістки та не має іншого зареєстрованого місця проживання, тому не був належним чином повідомлений про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зауважує, що довідкою ІНФОРМАЦІЯ_3 від 28.03.2025 йому надано відстрочку від призову до 28.03.2026.
Підтверджуючи зазначені обставини наявними у нього доказами, позивач просить поновити строк на оскарження постанови, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення ВН № 911 від 13.01.2025, закрити провадження у справі та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою судді від 14.05.2025 поновлено позивачу пропущений строк для звернення до суду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено провести у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник Лупина О.М. позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Крім того, просив долучити відповідь на адвокатський запит від 28.05.2025, що надійшла з ІНФОРМАЦІЯ_3 з копією повістки та поштових квитанцій. Адвокат просив звернути увагу суду, що повістка датована 20.11.2024, а рекомендаційне повідомлення - 19.11.2024, що свідчить про технічні недоліки під час здійснення оповіщення ОСОБА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи неодноразово належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, участі свого представника в судовому засіданні не забезпечив, відзиву на позовну заяву не подав. Суд кваліфікує неподання ІНФОРМАЦІЯ_2 відзиву на позов, ненадання матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та незабезпечення участі представника при розгляді справи як визнання позову.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні встановлено, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 ВН № 911 від 13.01.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень (а.с. 11).
Цією постановою позивача визнано винним у тому, що він будучи в належний спосіб оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 03.12.2024 не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 для визначення призначення на особливий період та проходження медичного огляду. В подальшому, не прибувши 03.12.2024 року до районного центру комплектування та соціальної підтримки, не пізніше трьох діб від визначених у повістці № 1308736 дати і часу прибуття не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб та надалі, станом на 10.12.2024, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 , що не перевищує сім календарних днів. Таким чином ОСОБА_1 порушив порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме абз. 1 ч. 1, абз. 12 ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» під час дії особливого періоду та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Відповідальність за ч. 1 ст. 210-1 КУпАП встановлена за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» - введено воєнний стан на всій території України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, що безперервно продовжується відповідними Указами та є діючим і на час складення рішення суду.
Відповідно до абзацу ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Згідно з абзацом ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
На підтвердження зазначених у позовній заяві обставин позивачем долучено витяг з реєстру територіальної громади про його реєстрацію з 21.12.2009 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10), постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 77710284 від 04.04.2025 (а.с. 12). Також долучено копію довідки № 5/656/25 від 28.03.2025 про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації до 28.03.2026 (а.с. 17). В подальшому долучено повістку № 1308736 від 20.11.2024 та рекомендоване повідомлення від 19.11.2025 про надсилання повістки, що свідчить про очевидні недоліки при здійсненні оповіщення позивача. Додані позивачем до позову та матеріалів справи докази повністю підтверджують заявлені в позовній заяві обставини, щодо неналежного повідомлення ОСОБА_1 прибути 03.12.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оцінивши надані позивачем докази, суд вважає, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП не відповідає встановленим законом вимогам для рішень суб'єктів владних повноважень, зокрема щодо критерію обґрунтованості, тобто врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). У цьому випадку, як свідчить аналіз наявних у справі доказів, орган не з'ясував усі обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідач, не подавши відзиву, не надавши жодних доказів того, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, не довів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи, що у судовому засіданні не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, тому позов слід задовольнити, скасувати оскаржувану постанову і закрити справу за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, задовольняючи позовні вимоги, суд стягує з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 159, 205, 242-246, 286 КАС України, статтями 247, 280, 293 КУпАП, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 ВН № 911 від 13.01.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складений 20.06.2025 року.
ГоловуючийРоман ХОДАЧИНСЬКИЙ