17 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 924/419/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів - Вронської Г. А., Губенко Н. М.
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Кузьміної Марії-Олени Сергіївни (адвокат),
відповідача -Школьної Я.С. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросітка"
на ухвалу Господарського суду Хмельницької області
(суддя Кочергіна В. О.)
від 06.01.2025
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Гудак А. В., судді: Петухов М. Г., Олексюк Г. Є.)
від 19.03.2025
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросітка"
до BINET SUL LIRI S.p.A (Фірма "БІНЕ СУЛ ЛІРІ СПА")
про стягнення 36 773,00 Євро.
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросітка" (позивач, ТОВ "Євросітка", скаржник) звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до BINET SUL LIRI S.p.A (Фірма "БІНЕ СУЛ ЛІРІ СПА", відповідач) про стягнення 36 773,00 Євро.
2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Євросітка" зазначало про те, що у відповідача внаслідок неналежного виконання умов контракту від 20.10.2022 № 39118 у вигляді не поставки товару у строк, визначений у додатку № 1 до контракту та у рахунку-проформі № 0039118, існує заборгованість перед позивачем у сумі 36 773,00 Євро.
3. Відповідач, у свою чергу, у поданому відзиві просив суд залишити без розгляду позовну заяву на підставі пункту 7 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). При цьому наголошував, що даний спір не підлягає розгляду Господарським судом України, оскільки сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом включення до договору відповідного арбітражного застереження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. 20.10.2022 між Фірмою BINET SUL LIRI S.p.A (Фірма "БІНЕ СУЛ ЛІРІ СПА") (продавець) та ТОВ "Євросітка" (покупець) було укладено контракт № 39118, за умовами якого продавець продавав, а покупець купляв пресові сукна для БДМ на загальну вартість 36 773,00 Євро.
5. Відповідно до пункту 12.2 контракту передбачено, що продавець та покупець мають прикласти всі зусилля для вирішення будь-яких питань та суперечок, що можуть виникнути з цього контракту або у зв'язку з ним. Якщо сторони не можуть дійти згоди в ході таких дискусій, то такі питання мають бути передані на розгляд у виключну компетенцію Арбітражного суду, який призначається та ведеться у відповідності до Правил арбітражу, що введені в дію Міжнародною торгово-промисловою палатою в Парижі. Арбітраж буде проходити в Стокгольмі (Швеція) англійською мовою.
6. Також в пункті 12.1 контракту сторони погодили, що контракт тлумачиться у відповідності до законів Швеції, привівши таким чином законодавство, яке застосовується до контракту, у відповідність до обраного сторонами місця здійснення арбітражу.
7. Судами установлено, що в матеріалах справи наявні 2 редакції вказаного контракту з різним змістом розділу 14 Юридичні адреси сторін. Одна редакція надана позивачем, друга редакція надана відповідачем.
8. Крім того, під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій позивач зазначав, що 20.10.2022 між фірмою BINET SUL LIRI S.p.A (фірма "БІНЕ СУЛ ЛІРІ СПА") та ТОВ "Євросітка" було укладено додаткову угоду до контракту, відповідно до якої сторони погодились внести зміни в Розділ 12 контракту і викласти умови даного розділу в наступній редакції:
-пункт 8.1 всі спори та розбіжності, які виникають між сторонами у зв'язку з виконанням умов цього Контракту або у зв'язку з ним, у тому числі щодо його виконання, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, належать вирішенню Господарським судом Хмельницької області, майдан Незалежності, 1, Хмельницький, Хмельницька область. (Господарський суд Хмельницької області, адреса: майдан Незалежності, 1, Хмельницький, Хмельницька область).
-пункт 8.2 правом, яке регулює даний контракт є матеріальне право України.
-пункт 8.5 підписання даної додаткової угоди факсимільним та/або електронним зв'язком (скріплення печаткою відповідної сторони і підписання уповноваженим представником сторони і переданої у вигляді "сканкопії" по електронній пошті) має юридичну силу до моменту заміни її оригіналом".
9. Надана позивачем копія додаткової угоди з боку продавця містить відбиток штампу "BINET SUL LIRI S.p.А. - L'AmministratoreUnico ".
10. Водночас відповідач заперечував факт підписання додаткової угоди до контракту, а також контракту в редакції, яка була надана позивачем до суду разом із позовною заявою (версія контракту зі зміненими банківськими реквізитами відповідача із зазначенням іспанського банку).
11. Вказане заперечення обґрунтоване, зокрема, тим, що між позивачем та відповідачем ніколи не укладалась така додаткова угода до контракту. Відповідач вказував, що відповідно до пункту 13.3 контракту, сторони визнають копії контракту, передані електронною поштою рівними за юридичною силою оригіналам. Як вбачається з електронних листів позивача до відповідача від 24.10.2022 та відповідача до позивача від 26.10.2022 (файли електронних доказів додаються), сторони обмінялись підписаними примірниками контракту шляхом електронного листування, однак додаткова угода у цих електронних листах не згадується.
12. Як зазначає відповідач, під час підписання сторонами контракту, відповідачем для накладення підпису використовувався штамп такого змісту: "BINET SUL LIRI S.p.a. - IL PRESIDENTE" разом з власноручним підписом відповідної посадової особи. Такий самий штамп використовувався відповідачем і пізніше, зокрема, під час підписання з позивачем контракту від 10.01.2023 № 39118.1. Лише 18.10.2023 на загальних зборах відповідача прийнято рішення про відставку всієї Ради Правління та призначення одноосібного директора товариства, у зв'язку з чим в подальшому змінено штамп, що використовується для підписання документів. Починаючи з жовтня 2023 року штамп мав такий зміст: "BINET SUL LIRI S .p.a. - L'Amministratore Unico ".
13. У письмових запереченнях представник відповідача зауважував, що додаткова угода датована тією ж датою, що й контракт. Очевидно, що якби сторони на день укладення контракту узгодили б порядок вирішення спорів у Господарському суді Хмельницької області, то відобразили б це у відповідних положеннях контракту, а не в окремій додатковій угоді. Однак цього зроблено не було. Як вбачається з доданих електронних доказів, у жовтні 2022 року сторони обмінювались лише підписаними примірниками контракту, що містить арбітражне застереження. Відповідач звертав увагу суду на те, що 10.01.2023 між сторонами укладено ще один контракт № 39118.1 і цей контракт містить арбітражне застереження аналогічне тому, що міститься в пункті 12.2 контракту. Однак, якби сторони на той момент вже дійшли згоди вирішувати спори в Господарському суді Хмельницької області, то доцільно було б внести такий пункт в новий контракт, чого зроблено не було, оскільки сторони насправді ніколи не досягали такої домовленості.
14. У запереченнях представник відповідача вказував на те, що оскільки сторони ніколи насправді не погоджували умов додаткової угоди, відповідач не отримував та не приймав пропозицію про її укладення, додаткова угода не була укладена та не може породжувати будь-яких юридичних наслідків.
15. До заперечень відповідача додано додаткові докази на підтвердження викладених обставин та заперечень, зокрема, роздруківки листування з електронної пошти між сторонами.
16. Поряд з цим, позивач стверджував, що факт обміну додатковою угодою від 20.10.2022, якою сторони погодили, що всі суперечки, що виникають із цього контракту, підлягають вирішенню в Господарському суді Хмельницької області, підтверджується електронним листуванням у месенджері WhatsApp, відповідно до якого секретар компанії ОСОБА_1 з мобільного телефону НОМЕР_1 надіслала підписаний з боку відповідача примірник додаткової угоди.
17. Крім того, представником позивача надані суду першої інстанції роздруківку листування ТОВ "Євросітка" з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_2; роздруківку переписки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в месенджері WhatsApp за 13.03.2024 та запис на CD диск відеозйомки вказаної переписки в месенджері WhatsApp за 13.03.2024.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2025, яка залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, позов залишено без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
19. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що позов підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, оскільки укладений між сторонами Контракт від 20.10.2022 № 39118, в редакції наданій відповідачем, містить арбітражне застереження, яке є дійсним і не втратило чинності та щодо якого не встановлено неможливості його виконання, тому позов у цій справі належить до компетенції Міжнародного комерційного арбітражного суду, і відповідачем до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції подано заперечення проти вирішення спору в господарському суді з клопотанням про залишення позову без розгляду з підстав наявної між сторонами угоди про передачу справи на вирішення Міжнародного комерційного арбітражу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Позиція інших учасників справи
20. 21.04.2025 позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою (з урахуванням заяви про усунення недоліків та нової редакції касаційної скарги), в якій просить ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Хмельницької області.
21. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового та передчасного висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України, у зв'язку із чим порушили норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконних судових рішень, а саме статтю 79, пункт 5 частини першої статті 139, частину сьому статті 140 ГПК України, оскільки вважає, що додаткова угода, роздруківки електронного листування та відеозапис листування, надані позивачем, підтверджують факт укладення такої додаткової угоди, при цьому відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування позиції позивача щодо обміну додатковою угодою в месенджері WhatsApp. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції не вчинив жодних дій щодо перевірки обставин, про які стверджував відповідач, зокрема щодо належності номеру телефону НОМЕР_1 представнику ОСОБА_1, яка є генеральним секретарем компанії.
22. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить Суд залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційної залишити без змін. Крім того з посиланням на частину 8 статті 129 ГПК України, зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який сторона очікує понести у суді касаційної інстанції складає 840 євро, докази понесення яких будуть надані Суду упродовж п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
23. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, спір у даній справі зумовлений виконанням контракту від 22.10.2022 № 39118.
24. У той же час суди встановили, що у Розділі 12 контракту міститься арбітражне застереження про врегулювання спорів, яким передбачено виняткову компетенцію Арбітражного суду, який призначається та ведеться відповідно до Правил арбітражу та відповідно до правил, що діють у Паризькій Міжнародній Торговій Палаті, щодо вирішення спорів, які можуть виникнути в ході виконання контракту.
25. Так, у пункті 7 частини першої статті 226 ГПК України зазначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
26. Згідно з частиною шостою статті 4 ГПК України угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
27. За змістом частин першої, третьої статті 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.
28. Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті; господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди; суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має відбуватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов'язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.
29. Під час вирішення питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 7 частини першої статті 226 ГПК України, господарський суд має встановити наявність сукупності таких умов: існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у державному суді, належить до компетенції третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу; від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді; встановлення судом prima facie дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.
30. У справі, що розглядається, суди встановили існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушено у Господарському суді Хмельницької області у даній справі, належить до компетенції міжнародного комерційного арбітражного суду, та відповідачем до початку розгляду справи по суті в суді першої інстанції подано заперечення проти вирішення спору в господарському суді з клопотанням про залишення позову без розгляду.
31. При цьому, відхиляючи доводи позивача про наявність чинної та неоспореної додаткової угоди до контракту, яка передбачає вирішення спорів, які виникають за контрактом, Господарським судом Хмельницької області, а також доводи щодо укладеності такої додаткового угоди, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
-підстави для прийняття роздруківок листування в месенджері WhatsApp та запису на CD диску як доказів укладення сторонами додаткової угоди до контракту відсутні, оскільки з них не вбачається, що профіль ОСОБА_1 НОМЕР_1 та такий адресат є саме ОСОБА_1, яка є секретарем компанії-відповідача;
-з наданих позивачем роздруківок листування в месенджері WhatsApp та запису на CD диску неможливо встановити користувача, з яким у позивача виникли домовленості щодо укладення додаткової угоди та те, що представнику відповідача ОСОБА_1 належить обліковий запис йменований "ОСОБА_1 НОМЕР_1". Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження осіб користувачів, які здійснювали електронне листування у месенджері WhatsApp;
-позивачем не надано доказів на підтвердження того, що переписку у месенджері WhatsApp від імені ТОВ "Євросітка" вів безпосередньо директор товариства ОСОБА_2 з робочого телефону товариства (НОМЕР_4), а від імені BINET SUL LIRI S.p.A - секретар компанії ОСОБА_1 (НОМЕР_1);
-позивачем не надано суду доказів того, що номер телефона НОМЕР_1 є офіційним телефоном відповідача або ОСОБА_1;
-у наявних в матеріалах справи електронних листах, направлених з електронної пошти відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_7 позивачу, в підписі ОСОБА_1 вказаний інший номер телефону, а саме, НОМЕР_3, Fax НОМЕР_2;
-позивачем не надано суду належних підтверджень того, що сторони досягнули домовленостей про здійснення обміну підписаними документами також у месенджері WhatsApp;
-суди не взяли до уваги долучені позивачем роздруківки листування ТОВ "Євросітка" з електронної адреси ІНФОРМАЦІЯ_5 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія ІНФОРМАЦІЯ_4; ІНФОРМАЦІЯ_6; ІНФОРМАЦІЯ_2), оскільки електронні адреси, на які ТОВ "Євросітка" здійснювало направлення означених листів не належать відповідачу, адже з наявних роздруківок електронного листування між сторонами, наданих відповідачем, вбачається, що належними електронними адресами є ІНФОРМАЦІЯ_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2;
-суди не взяли до уваги твердження позивача про те, що оскільки сторони у контракті не зазначили, на яку саме електронну адресу мають надсилатися підписані документи, сторони домовились про такі електронні адреси у телефонному режимі, оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження домовленостей про такі електронні адреси у телефонному режимі.
32. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що умовами пункту 13.5 контракту як в редакції позивача, так і в редакції відповідача, сторони узгодили, що будь-які зміни та доповнення до цього контракту дійсні лише за умови, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані обома сторонами.
33. Судами також враховано, що лише 18.10.2023 на загальних зборах відповідача прийнято рішення про відставку всієї Ради Правління та призначення одноосібного директора товариства, у зв'язку з чим в подальшому було змінено штамп, що використовується для підписання документів. Починаючи з жовтня 2023 року штамп мав такий відтиск: "BINET SUL LIRI S.p.А. - L'AmministratoreUnico", що в свою чергу унеможливело укладення додаткової угоди до контракту № 39118 саме 20.10.2022.
34. Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях також вказали, що надані позивачем скріншоти переписки між контактами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в месенджері WhatsApp за 13.03.2024 та запис на CD диск відеозйомки вказаної переписки в месенджері WhatsApp за 13.03.2024 не беруться до уваги, оскільки: по-перше, позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою відповідача; по-друге, відповідне листування ведеться від імені Андрія, а не ТОВ "Євросітка", а тому вказана переписка не може вважатись доказом листування саме між позивачем та відповідачем; по-третє, з наданих скріншотів взагалі не можливо встановити, про що саме йде мова, а особисте трактування відповідних роздруківок з боку позивача не є доказом у справі, у розумінні вимог ГПК України; по-четверте, в підтвердження укладення додаткової угоди від 22.10.2022 шляхом обміну файлами в месенджері WhatsApp позивач надає переписку за 13.04.2024.
35. Вирішуючи питання про укладеність між сторонами додаткової угоди від 22.10.2022 до контракту, про існування якої стверджує позивач, Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, щодо необхідності застосування судами категорій стандартів доказування.
36. Так, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
37. Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
38. Керуючись наведеним стандартом доказування "вірогідність доказів", суди попередніх інстанцій дійшли висновку про більшу вірогідність наданих відповідачем доказів на підтвердження існування арбітражної угоди, викладеної у Розділі 12 контракту від 22.10.2022, та на недоведеність позивачем факту укладання між сторонами додаткової угоди від 22.10.2022 до контракту, якою були внесені зміни до Розділу 12 контракту.
39. Суд акцентує, що, переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", а не "факту", отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.
40. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
41. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
42. Верховний Суд зазначає, що доводи скаржника, викладені ними в касаційній скарзі, переважно зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, а тому не можуть бути підставою для скасування оскаржуваних у справі судових рішень. Мотиви касаційної скарги позивача фактично зводяться до мотивів, викладених у позовній заяві та апеляційній скарзі, висновки по яким були зроблені судами попередніх інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях.
43. З урахуванням наведеного, враховуючи, що позивачем та відповідачем укладено контракт, в якому міститься арбітражне застереження по врегулюванню спорів; відповідач до початку розгляду справи по суті та до подання ним першої заяви щодо суті спору подав клопотання, у якому заперечив проти вирішення даного спору у господарському суді, в матеріалах справи відсутні докази, що арбітражне застереження є недійсним, втратило чинність або не може бути виконано, суди попередніх судових інстанцій дійшли правомірного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункті 7 частини першої статті 226 ГПК України.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
44. Відповідно до частини третьої статті 304 ГПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
45. Згідно з частиною першою статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
46. Суд першої інстанції обґрунтовано залишив позов ТОВ "Євросітка" без розгляду на підставі пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України.
47. Аргументи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій стосовно того, що даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому Верховний Суд касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення - без змін.
Розподіл судових витрат
48. З огляду на те, що касаційна скарга залишається без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросітка" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 924/419/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко