19 червня 2025 року
м. Київ
cправа №922/4069/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,
розглянувши заяву суддів Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кондратової І.Д.
про самовідвід у справі №922/4069/23
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех"
на постанову Східного апеляційного господарського суду (Слободін М.М., Тихий П.В., Шутенко І.А.)
від 22.04.2025 (повний текст складений 02.05.2025)
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс
на дії приватного виконавця
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех"
про витребування майна,
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-технологічний центр "Технополіс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом, у якому просило витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "НПП Флайтех" (далі - Відповідач, Скаржник) та повернути Позивачу за рахунок Відповідача токарний оброблюючий центр "Emcoturn S65" із системою керування "Siemens 828D".
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 у справі №922/4069/23 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 44 152,74 грн судового збору та 41 700,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове - про відмову в задоволенні позову.
4. Постановою Верховного суду від 21.05.2024 касаційну скаргу Позивача задоволено. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 скасовано, а рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.2023 - залишено в силі.
Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 70 644,38 грн судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції та 40 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
5. 18 червня 2024 року Господарський суд Харківської області видав відповідні накази на примусове виконання рішення від 19.12.2023 та постанови Верховного Суду від 21.05.2024, стягувачем за якими є Позивач, а боржником - Відповідач.
6. 15 липня 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Підгірний Олексій Сергійович (далі - Виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №75543354 з виконання наказу від 18.06.2024 про витребування у Відповідача та повернення Позивачу за рахунок Відповідача токарного оброблюючого центру.
7. 24 липня 2024 року Виконавець на підставі заяви Відповідача (боржника) виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, яка мотивована постановленням Господарським судом Харківської області (суддя Міньковський С.В.) ухвали від 09.07.2024 про відкриття провадження у справі №922/1792/24 про банкрутство Відповідача.
8. Позивач подав до Господарського суду Харківської області скаргу на дії Виконавця, у якій просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Виконавця від 24.07.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75543354;
- зобов'язати Виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання відповідного судового рішення відновити виконавче провадження від 24.07.2024 №75543354 та невідкладно вчинити виконавчі дії, передбачені статтею 63 Закону України "Про виконавче провадження".
9. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/4069/23 скаргу Позивача на дії Виконавця задоволено повністю.
10. Разом із тим постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024 зазначену ухвалу скасовано, а справу №922/4069/23 направлено для розгляду до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/1792/24 про банкрутство Відповідача.
11. Постановою від 15.11.2024 Верховний Суд залишив цю постанову суду апеляційної інстанції без змін, дійшовши таких висновків:
- у частині третій статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено правило, за яким матеріали справи, у якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи. Отже, розгляд усіх майнових спорів, а також спорів щодо інших вимог до боржника, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи;
- системний аналіз змісту приписів статті 7 КУзПБ у сукупності з нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо предметної та територіальної юрисдикції (підсудності) свідчить, що принцип концентрації в межах справи про банкрутство всіх спорів, у яких стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна є універсальним, і норми ГПК України чи КУзПБ не встановлюють винятків із цього правила. Цей підхід є дієвим механізмом забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство. Такі рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, що безпосередньо або опосередковано впливатимуть на майнові активи боржника, можуть відбуватися, зокрема, у виконавчих провадженнях, стороною яких є боржник, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство;
- аналізуючи сутність судового контролю за виконанням судових рішень, підставою для здійснення якого є звернення сторони виконавчого провадження, яка вважає, що відповідним рішенням (дією, бездіяльністю) виконавця порушено її права, Верховний Суд виснував, що питання, яке є предметом розгляду суду під час судового контролю за виконанням судових рішень, має усі характерні ознаки спору, оскільки постає як стан невизначеності у правах та обов'язках її учасників, що має бути усунутий судовим рішенням. Та обставина, що спір цей є суто процесуальним, особливого значення в розглядуваному контексті не має. Адже за змістом частини першої статті 7 КУзПБ саме господарський суд, що здійснює провадження у справі про банкрутство, розглядає спори, стороною яких є боржник, причому частина друга цієї статті конкретизує, що до таких спорів, зокрема, належать спори щодо інших вимог до боржника, тобто спори, які тим чи іншим чином стосуються інших вимог до боржника. Отже, у разі оскарження, зокрема, рішення (дій) виконавця, які стосуються примусового виконання за рішеннями у спорах, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, така скарга (заява) підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство;
- Верховний Суд наголосив, що господарським судам слід ураховувати у системному взаємозв'язку статті 339, 340 ГПК України та статтю 7 КУзПБ, керуючись пріоритетом приписів спеціального закону - КУзПБ, а також закріпленими у цьому законі принципами концентрації всіх спорів, стороною яких є боржник, у межах справи про банкрутство та судового контролю у відносинах банкрутства (неплатоспроможності).
12. 03 грудня 2024 року справу повернуто до Господарського суду Харківської області для подальшого розгляду скарги Позивача на дії Виконавця у межах справи №922/1792/24 про банкрутство Відповідача.
13. Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду скаргу передано для розгляду судді Міньковському С.В. у межах справи №922/1792/24.
14. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.03.2025 у справі №922/4069/23 відмовлено у задоволенні скарги Позивача на дії Виконавця.
15. Ухвала суду першої інстанції, зокрема, мотивована таким:
- ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2024 у справі №922/1792/24 відкрито провадження у справі про банкрутство Відповідача. Суд постановив увести мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборонити стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах ввести процедуру розпорядження майном; призначив арбітражного керуючого;
- на дату ухвалення рішення в справі №922/4069/23 Відповідач не перебував у процесі визнання банкрутом, однак на дату прийняття Виконавцем постанови від 15.07.2024 про відкриття виконавчого провадження №75543354 стосовно боржника у справі №922/4069/23 вже була порушена справа про банкрутство №922/1792/24 та введено мораторій на задоволення кредиторських вимог: як майнових, так і немайнових;
- вимоги стягувача до боржника, щодо яких здійснюється примусове виконання у виконавчому провадженні №75543354, виникли до відкриття провадження у справі №922/1792/24 про банкрутство Відповідача, отже такі вимоги мають характер конкурсних у розумінні КУзПБ;
- під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою статті 41 КУзПБ не поширюється дія мораторію (частина шоста статті 41 КУзПБ), а оскільки спір про витребування майна (рухомого, нерухомого) з чужого незаконного володіння та зобов'язання передати його власнику є майновим, на вимоги Позивача поширюється дія мораторію. Отже, дії Виконавця щодо зупинення виконавчого провадження є правомірними.
16. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 ухвалу суду першої інстанції від 11.03.2025 скасовано та ухвалено нове рішення, яким скаргу Позивача задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Виконавця від 24.07.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №75543354. У задоволенні решти вимог скарги Позивача відмовлено.
17. Суд апеляційної інстанції зауважив:
- щодо зупинення вчинення виконавчих дій:
1) Верховний Суд у постанові від 21.05.2024 в справі №922/4069/23, що переглядається (якою скасовано постанову суду апеляційної інстанції та залишено без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову) виснував, що власником верстату, повернення якого є предметом виконавчого провадження №75543354, є Позивач (стягувач). Останній має суб'єктивне цивільне право вимагати повернення спірного устаткування, що підлягає захисту в судовому порядку, а у Відповідача наявний обов'язок повернути отримане. Тобто Відповідач (боржник) зобов'язаний вчинити дії з повернення чужого майна, а не виконати грошове зобов'язання;
2) у статті 1 КУзПБ наведені визначення понять "кредитор", "забезпечений кредитор", "поточні кредитори". Невід'ємною ознакою кредитора у справі про банкрутство є наявність вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Заявлена у межах справи №922/4069/23 вимога про повернення верстата, який належить на праві власності самому Позивачу (стягувачу), за своєю правовою природою не є грошовою вимогою, а є вимогою про повернення майна. Отже, стягувач за вимогами, щодо яких здійснюється виконавче провадження №75543354, не наділений статусом кредитора у межах справи №922/1792/24 про банкрутство;
3) за вимогами статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Втім, оскільки Відповідач (боржник) у виконавчому провадженні №75543354 зобов'язаний вчинити дії з повернення чужого майна, а не виконати грошове зобов'язання, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що на вказані вимоги розповсюджується дія мораторію в порядку статті 41 КУзПБ.
Зважаючи на викладене, у Виконавця були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження;
- щодо вимоги про зобов'язання Виконавця відновити виконавче провадження від 24.07.2024 №75543354 та вчинити виконавчі дії - господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані зі здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (в тому числі зобов'язувати орган виконавчої служби відновити виконавчі провадження). За результатами розгляду скарги суд може лише зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється, оскільки в силу положень частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" наслідком скасування постанови про закінчення виконавчого провадження є обов'язкове відновлення виконавчого провадження за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного судового рішення (з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №910/7310/20).
18. 21 травня 2025 року Відповідач (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №922/4069/23, в якій просить:
- визнати поважною причину пропуску процесуального строку на касаційне оскарження та поновити його;
- прийняти касаційну скаргу до розгляду;
- скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі №922/4069/23;
- залишити без змін ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.03.2025 у справі №922/4069/23;
- судові витрати за подання касаційної скарги покласти на Позивача.
19. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.05.2025 для розгляду справи №922/4069/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.
20. 19 червня 2025 року судді Вронська Г.О., Губенко Н.М. та Кондратова І.Д. у порядку статті 35 ГПК України подали заяву про самовідвід у справі №922/4069/23, яка, зокрема, мотивована таким:
- постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2024, що залишена без змін постановою Верховного Суду від 15.11.2024, справу №922/4069/23 направлено для розгляду до Господарського суду Харківської області в межах справи №922/1792/24 про банкрутство Скаржника. З огляду на це у суді першої інстанції справа №922/4069/23 розглядалася в межах категорії "Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них: інші вимоги до боржника"; у суді апеляційної інстанції - категорії "Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство;
- водночас у Верховному Суді справі №922/4069/23 присвоєно категорію "Господарське судочинство (з 01.01.2019) \ Справи позовного провадження \ Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них \ купівлі-продажу, з них \ поставки товарів, робіт послуг". Таким чином, у справі №922/4069/23 за касаційною скаргою Відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 був порушений порядок визначення суддів для розгляду справи, оскільки під час здійснення автоматичного розподілу неправильно визначено категорію спору;
- спірні питання, які виникли у цій справі за участю Відповідача, щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство, підлягають вирішенню (розгляду) у межах категорії справи про банкрутство. Ухвалюючи постанову від 15.11.2024 у цій справі (№922/4069/23), Верховний Суд виходив з того, що у разі оскарження, зокрема, рішення (дій) виконавця, які стосуються примусового виконання за рішеннями у спорах, стороною яких є боржник у справі про банкрутство, які були вирішені поза межами справи про банкрутство до введення в дію КУзПБ або з інших причин, така скарга (заява) підлягає розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Разом із тим у Касаційному господарському суді для розгляду справи №922/4069/23 визначено колегію у складі суддів, які входять до судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів.
21. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
22. Згідно з частиною першою статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
23. Перевіривши матеріали касаційної скарги та доводи, викладені у заяві про самовідвід, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення останньої.
Керуючись статтями 35, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Заяву суддів Вронської Г.О., Губенко Н.М., Кондратової І.Д. про самовідвід задовольнити.
2. Касаційну скаргу в справі №922/4069/23 передати для повторного автоматизованого розподілу між суддями.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова