04 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/1501/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І. Д. - головуючої, суддів: Вронської Г. О., Студенця В. І.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А. В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Зінченка І. Ю. (в порядку самопредствництва), Плаксій В. В. (в порядку самопредствництва),
відповідача - Гоч В. М. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної служби здоров'я України
на рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2024
(суддя Джепа Ю. А.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025
(головуюча Тищенко А. І., судді: Михальська Ю. Б., Іоннікова І. А.)
у справі за первісним позовом Національної служби здоров'я України
до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний кардіологічний центр"
про стягнення 3 106 038, 40 грн
та зустрічним позовом Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний кардіологічний центр"
до Національної служби здоров'я України
про стягнення 1 391 630,95 грн.
Короткий зміст позовних вимог
1. У грудні 2023 року Національна служба здоров'я України (далі - НСЗУ) звернулася до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства Сумської обласної ради "Сумський обласний клінічний кардіологічний центр" (далі - Кардіологічний центр) про стягнення 3 106 038,40 грн надмірно сплачених коштів.
2. На обґрунтування позовних вимог послалася на надання Кардіологічним центром медичних послуг без ліцензії, що відповідно до підпункту 1 пункту 43 договору № 2884-Е421-Р000/02 є підставою для повернення сплачених НСЗУ коштів.
3. Кардіологічний центр, зі свого боку, звернувся до суду із зустрічним позовом до НСЗУ про стягнення 1 391 630,95 грн боргу за надання послуг з медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій у період з 01.11. по 31.12.2021.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
4. Відповідно до Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 410 НСЗУ розмістило на електронному майданчику SmartTender.biz оголошення про проведення закупівлі № 9291675, яке містило вимоги, а також документи, які необхідно подати для прийняття участі.
5. Кардіологічний центр виконав вимоги НСЗУ, передбачені цією закупівлею, у тому числі надав ліцензію Державної інспекції ядерного регулювання України на право провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання.
6. Згодом отримав від НСЗУ пропозицію, яка відповідала умовам оголошення про укладення договорів про медичне обслуговування населення за напрямом "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда".
7. 14.05.2021 НСЗУ як замовник і Кардіологічний центр як надавач послуг уклали договір № 2884-Е421-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, а також додатки № 1, 4, 6, 9, 23 до нього.
8. За цим договором надавач послуг зобов'язувався надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник - оплачувати їх вартість (пункт 8); медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору, умови закупівлі та специфікації визначалися в оголошенні про укладення договору (пункт 9); медичні послуги надавалися відповідно до порядків надання медичної допомоги, затверджених МОЗ, з обов'язковим дотриманням галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я та в місцях надання медичних послуг, зазначених у додатках до договору (пункт 10); замовник має право вимагати від надавача належного, своєчасного та повного виконання своїх зобов'язань згідно з цим договором, перевіряти відповідність надавача вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі (підпункти 1, 2 пункту 16); надавач зобов'язаний належним чином, своєчасно та повністю виконувати свої зобов'язання згідно з цим договором, відповідати вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, умовам закупівлі (підпункти 1, 2 пункту 19).
9. Згодом сторони неодноразово вносили зміни до цього договору шляхом викладення його у нових редакціях №№ 2884-Е421-Р000/01, 2884-Е421-Р000/02.
10. Редакцію договору від 10.11.2021 № 2884-Е421-Р000/02 розділ "відповідальність сторін" доповнили пунктом 43, а саме: у разі виявлення за результатами моніторингу порушень умов цього договору надавачем або його підрядниками, замовник здійснює перерахунок сплачених коштів за цим договором за медичні послуги, надані з порушеннями, за всі періоди надання таких медичних послуг та зупиняє оплату за відповідним пакетом медичних послуг до моменту усунення виявлених порушень та у разі неповернення сплачених коштів надавачем зменшує суму оплати за звітом про медичні послуги в поточному звітному періоді або наступних періодах (у разі неможливості зменшення в поточному) у випадку виявлення відсутності ліцензії, передбаченої законодавством.
11. НСЗУ у період з 19.07. по 18.10.2021 здійснила моніторинг шляхом запиту інформації і документів та аналізу отриманої інформації щодо дотримання та виконання надавачем умов договору за пакетом медичних послуг "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда" і за його результатами з урахуванням умов підпункту 1 пункту 43 договору (договір № 2884-Е421-Р000/02 про внесення змін до договору № 2884-Е421-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій) перерахувала розмір сплачених нею Кардіологічному центру коштів, оскільки медичні послуги за період з 01.04. по 31.10.2021 надані з порушенням. Визначила суму, що підлягає поверненню.
12. Провела також аналіз повноти та достовірності інформації щодо медичних записів, унесених надавачем у звіти про медичні послуги за договором по пакету "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" за період з 01.04. по 31.12.2021, з інформацією, що міститься в електронній системі охорони здоров'я, й установила, що медичні записи, за якими виявлено, що статус оплаченого медичного запису змінений з "активний" на "введений помилково" після формування надавачем медичних послуг звіту для оплати, що включав цей запис.
13. На підставі підпункту 1 пункту 43 договору (договір № 2884-Е421-Р000/02 про внесення змін до договору № 2884-Е421-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій) перерахувала сплачені Кардіологічному центру кошти за надані медичні послуги у період з 01.04. по 31.12.2021, визначила суму, що підлягає поверненню.
14. 16.02.2022 НСЗУ направила Кардіологічному центру вимогу № 3742/5-15-22 щодо повернення надмірно сплачених коштів, яку останній залишив без задоволення, а 03.08.2022 - претензію про повернення надмірно сплачених, на думку НСЗУ, коштів, яку Кардіологічний центр також залишив без задоволення.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
15. 05.11.2024 Господарський суд Сумської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025, про відмову у задоволенні первісного позову, тоді як зустрічний позов задовольнив.
16. Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суди послалися на те, що умови підпунктів 3, 4 пункту 16, абзацу другого пункту 20-1 договору у редакції № 2884-Е421-Р000 від 14.05.2021 та Типового договору, чинного на період моніторингу, не передбачали таких підстав для проведення моніторингу, які вказані у висновку, так само і застосування наслідків, передбачених пунктом 43 договору у редакції від 10.11.2021 № 2884-Е421-Р000/002. При цьому звернули увагу на те, що умови договору у редакції від 10.11.2021 № 2884-Е421-Р000/002 не передбачають їх поширення на правовідносини, які існували між сторонами раніше до внесення змін, тобто договору на редакцію від 14.05.2021 № 2884-Е421-Р000, яка діяла у період з 01.04.2021 по 30.06.2021. Тому виснували, що умови підпунктів 3, 4 пункту 16, абзацу другого пункту 20-1 договору у редакції в 14.05.2021 № 2884-Е421-Р000 та Типового договору, чинного на період моніторингу, не передбачали таких підстав для проведення моніторингу, які вказані у зазначеному вище висновку, так само застосування наслідків, зазначених у пункті 43 договору у редакції від 10.11.2021№2884-Е421-Р000/002.
17. До того ж зауважили, що встановлювати порушення вимог правил безпеки або ліцензійних умов має здійснювати саме Держатомрегулювання.
18. Визначили, що за період з 01.11 по 31.12.2021 борг НСЗУ перед Кардіологічним центром за медичні послуги на користь третіх осіб (пацієнтів) осіб згідно з додатком № 6 "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда" склав 1 242 806 грн, а згідно з додатком № 4 "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" - 148 824,95 грн. Кардіологічний центр прозвітував перед НСЗУ про надання цих послуг, однак остання їх не оплатила. Тому суди за зустрічним позовом присудили до стягнення з Кардіологічного центру на користь НСЗУ 1 391 630,95 грн вартості цих послуг.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
19. НСЗУ звернулося з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень і ухвалення нового, яким первісний позов задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Підставами касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України і просить сформулювати висновок щодо застосування статей 7 та 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" з метою визначення чи підлягають оплаті послуги, надання яких потребує ліцензії за цим Законом, у тому випадку, коли така ліцензія відсутня. Адже, на його переконання, у разі відсутності у надавача ліцензії на право експлуатації джерел іонізуючого випромінювання він не відповідав вимогам, що ставляться до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, а також умовам закупівлі. Відповідно не мав права використовувати обладнання без ліцензії і надавати медичні послуги згідно зі специфікацією.
20. На переконання НСЗУ, Кардіологічний центр не мав права без ліцензії експлуатувати джерела іонізуючого випромінювання і надавати НСЗУ обумовлені вище послуги.
21. 15.05.2025 від НСЗУ надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, у яких вона додатково наголосила на тому, що унаслідок відсутності у надавача ліцензії на право експлуатації джерел іонізуючого випромінювання останній до 01.12.2021 не відповідав вимогам до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, а також умовам закупівлі, не мав права орендувати та використовувати вказане обладнання без ліцензії, та не міг правомірно надавати медичні послуги згідно зі специфікацією.
Позиція Верховного Суду
Щодо первісного позову
22. Основним аргументом касаційної скарги НСЗУ є надання Кардіологічним центром медичних послуг у порушення вимог правил безпеки за відсутності ліцензії, яка вимагається у випадках провадження діяльності з використанням джерел іонізуючого випромінювання.
23. Як зазначалося раніше, скаржник, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України стосовно необхідності формування Верховним Судом висновку щодо питання застосування статей 7 та 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", у касаційній скарзі не наводить аргументованого обґрунтування необхідності формування висновку Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у контексті спірних правовідносин з урахуванням встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, поданих сторонами доказів на обґрунтування своїх вимог і заперечень.
24. Так, названі норми закону, до яких звертається скаржник, передбачають, що використання джерел іонізуючого випромінювання підлягає обов'язковому ліцензуванню, і визначають відповідальність суб'єктів діяльності у сфері використання ядерної енергії за: провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії, щодо якої цим Законом встановлені вимоги обов'язкового отримання ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру і реєстрації, без одержання таких документів або реєстрації - штраф у розмірі від п'ятисот до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; невиконання чи неналежне виконання умов ліцензії та/або іншого документа дозвільного характеру - штраф у розмірі від однієї до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення про накладення штрафів, передбачених частиною першою цієї статті, приймається головним державним інспектором з ядерної та радіаційної безпеки України або його заступниками від імені органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на підставі протоколу про порушення вимог цього Закону, складеного державним інспектором органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
25. Разом з тим, стаття 15 названого вище Закону передбачає, що нагляд за дотриманням умов ліцензії здійснює орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки шляхом проведення оцінки рівня ядерної та радіаційної безпеки, стану фізичного захисту ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання за результатами аналізу звітної документації, що подається ліцензіатом, а також шляхом проведення інспекційних перевірок ліцензіата. Порядок проведення інспекційних перевірок ліцензіата та їх періодичність визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. Порядок подання ліцензіатами звітної документації встановлюється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.
26. Поряд з цим суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо відповідальності відповідача за здійснення ним діяльності, у тому числі виконання умов договору, про який йдеться у цій справі, за наявності чи відсутності ліцензії для визначення контролюючим органом обставин дотримання ним законодавства щодо використання джерел іонізуючого випромінювання.
27. Натомість скаржник, обґрунтовуючи касаційну скаргу, викладає її через призму власних інтересів, намагаючись повернути сплачені ним за укладеним з відповідачем договором кошти шляхом перекладення на суд обов'язків органу, відповідального за нагляд за дотриманням використання джерел іонізуючого випромінювання.
28. При цьому, намагаючись повернути кошти, сплачені ним на виконання умов договору у редакції від 10.11.2021 № 2884-Е421-Р000/002, з мотивів відсутності у відповідача ліцензії для діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, помилково окреслює свою позицію у касаційній скарзі незастосуванням судами попередніх інстанцій статей 7 та 17-1 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії", адже питання відповідальності за надання обумовленим вище договором послуг без ліцензії належить до компетенції органів, яких законодавець уповноважив названим вище Законом.
29. Відповідно у суду касаційної інстанцій у цих правовідносинах немає підстав для формування висновку, позаяк Верховний Суд не має повноважень вирішувати ті правові питання, які не піднімаються у цій справі.
Щодо зустрічного позову
30. Як зазначалося раніше, суди попередніх інстанцій установили, що за період з 01.11 по 31.12.2021 борг НСЗУ перед Кардіологічним центром за медичні послуги на користь третіх осіб (пацієнтів) осіб згідно з додатком № 6 "Медична допомога при гострому інфаркті міокарда" склав 1 242 806 грн, а згідно з додатком № 4 "Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій" - 148 824,95 грн. Кардіологічний центр прозвітував перед НСЗУ про надання цих послуг, однак остання їх не оплатила. Тому суди присудили до стягнення з Кардіологічного центру на користь НСЗУ 1 391 630,95 грн вартості цих послуг.
31. У силу приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не вдається до переоцінки доказів та встановлених на підставі їх обставин, оскільки дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій.
32. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.09.2024 у справі № 554/154/22 сформулювала висновки щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції у порядку касаційного перегляду у зв'язку з оскарженням рішень судів першої та апеляційної інстанцій, які встановлено: "1) межами позовних вимог; 2) межами касаційної скарги, тобто межами доводів, які можуть стосуватися винятково питань правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, та вимог, викладених заявником у такому процесуальному зверненні; 3) у межах касаційного перегляду перебувають винятково питання права, не вирішуються питання факту. Законодавець, визначаючи межі розгляду справи судом касаційної інстанції, мав на меті, передовсім, створити умови, за яких суд касаційної інстанції реалізовуватиме одне із основних завдань його функціонування - формування єдиної правозастосовної практики, а не здійснення нового розгляду справи судом касаційної інстанції саме тоді, як спір по суті вимог має бути вирішений за результатами повного та всебічного його розгляду з оцінкою усіх доказів, наданих сторонами, судами першої та/або апеляційної інстанції. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції пов'язані з підставами касаційного оскарження судових рішень. Натомість усі підстави касаційного оскарження судових рішень стосуються неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно суд касаційної інстанції має проаналізувати застосування судами попередніх інстанцій саме певних норм права, на яких акцентує увагу заявник, й співставити таке правозастосування з наявними висновками Верховного Суду в інших справах щодо застосування тих самих норм права. Межі касаційної скарги визначаються викладеними у ній заявником доводами та вимогами. Доводи касаційної скарги - це логічно побудовані та викладені аргументи на користь тієї правової позиції, яку обстоює заявник у своєму зверненні до суду касаційної інстанції на обґрунтування вимог скарги про зміну або скасування ухвалених у справі судових рішень у зв'язку з порушенням його прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків такими судовими актами. Вихід судом касаційної інстанції за межі доводів та вимог касаційної скарги є можливим винятково як реалізація принципу законності як засади функціонування національного суду та застосування цим судом приписів закону, якими прямо передбачено таку процесуальну дію суду".
33. Суд касаційної інстанції під час розгляду справи є, безумовно, обмеженим доводами та вимогами касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Вихід за межі таких доводів та вимог є можливим лише у виняткових, прямо передбачених процесуальним законодавством випадках (правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 201/15228/17).
34. Оскільки касаційна скарга здебільшого зводиться лише до намагання НСЗУ переконати суд касаційної інстанції про обов'язок Кардіологічного центру повернути кошти у розмірі 3 106 038,40 грн унаслідок надання останнім медичних послуг за відсутності ліцензії з використання джерел іонізуючого випромінювання з огляду на викладене і на чітко окреслені в процесуальному законі межі розгляду справи судом касаційної інстанції, а також ураховуючи, що касаційна скарга НСЗУ у частині зустрічного позову не охоплена підставами касаційного оскарження, передбаченими частиною другою статті 287 ГПК України, то колегія суддів дійшла переконання про відсутність підстав у силу норм частини першої статті 300 ГПК України для касаційного перегляду судових рішень у цій частині.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
35. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
36. Згідно з вимогами статті 309 цього ж Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
37. Переглянувши оскаржувані судові рішення у межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
38. Згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Національної служби здоров'я України залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2025 та рішення Господарського суду Сумської області від 05.11.2024 у справі № 920/1501/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Г. Вронська
В. Студенець