?
07 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/3187/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Рогач Л. І.,
секретар судового засідання - Денисевич А. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Скіф" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 (колегія суддів: Колоколов С. І., Діброва Г. І., Савицький Я. Ф.) та рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 (суддя Деркач Т. Г.) у справі
за позовом Фермерського господарства "Скіф" до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Великоолександрівська селищна рада Бериславського району Херсонської області про визнання укладеним додаткового договору (угоди) до договору оренди земельної ділянки,
за участі представника позивача - Зінченко І. О.,
Короткий зміст позовних вимог
1. Фермерське господарство "Скіф" (далі - ФГ "Скіф") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області (далі - Великоолександрівська селищна військова адміністрація), в якому просило визнати укладеним між ФГ "СКІФ" та Великоолександрівською селищною військовою адміністрацією додатковий договір (угоду) до договору оренди землі від 28.01.2008, який зареєстрований у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам 11.02.2008 № 4AA002099-040871600003, де предметом та об'єктом оренди є земельна ділянка загальною площею 25,5700 га, в тому числі ріллі 25,5700 га (кадастровий номер 6520984300:05:002:0002), із цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована за межами населених пунктів на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, у редакції, викладеній у прохальній частині позовної заяви.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність дій відповідача в частині того, що останній безпідставно ухиляється від проведення переговорів щодо продовження орендних правовідносин з огляду на те, що орендар, який належним чином виконує свої обов'язки за договором оренди землі, має переважне право на укладення договору на новий строк на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 28.01.2008 між Великоолександрівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ "Скіф" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець із земель запасу надає згідно з розпорядженнями голови Великоолександрівської районної державної адміністрації від 31.01.2007 № 115, від 07.12.2007 № 1003 "Про затвердження технічних документацій щодо передачі ФГ «Скіф" земельних ділянок із земель запасу на території Старосільської сільської ради на умовах оренди", а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.
4. Відповідно до пункту 2 вказаного договору в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 25,57 га, в тому числі 25,57 га ріллі.
5. Договір укладено терміном до десяти років з дати реєстрації договору оренди до 01.08.2017 (пункт 8 договору).
6. На виконання умов договору ФГ «Скіф" прийняв, а Старосільська сільська рада передала земельну ділянку загальною площею 25,57 га із земель запасу Старосільської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області згідно з план-схемою земельної ділянки, яка є невід'ємною частиною договору оренди, про що свідчить підписаний між сторонами акт прийому-передачі земельної ділянки від 12.02.2008.
7. Зазначений договір зареєстрований у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельним ресурсам 11.02.2008 №4AA002099-040871600003.
8. 10.05.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Херсонській області (орендодавець) та ФГ "Скіф" (орендар) укладено додаткову угоду про поновлення та внесення змін до договору оренди землі, зазначивши, зокрема, кадастровий номер земельної ділянки 6520984300:05:002:0002.
9. Відповідно до пункту 2 додаткової угоди до вказаного договору сторони поновили договір строком на 7 років з 01.08.2017.
10. 06.10.2021 між Великоолександрівською селищною радою (орендодавець) та ФГ "Скіф" (орендар) укладено ще одну додаткову угоду до договору оренди, замінивши, зокрема, орендодавця з Великоолександрівської районної державної адміністрації на Великоолександрівську селищну раду.
11. 01.06.2024 позивач звернувся до Великоолександрівської селищної ради з листом-повідомлення № 3/06/2024 про продовження орендних правовідносин та укладення договору оренди землі на новий строк (в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі").
12. У листі позивач зауважив, що умови договору оренди протягом строку оренди виконувалися ним належним чином, лист-повідомлення подається з дотриманням строків, визначених законодавством (не пізніше як за один місяць до закінчення строку його дії); до листа-повідомлення на виконання вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" додано проект договору оренди у двох примірниках, підписаних орендарем. При укладенні договору оренди на новий строк позивачем у проекті договору запропоновано орендну плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
13. Відповідач, отримавши лист-повідомлення від 01.06.2024, у відповідь на нього листом від 20.06.2024 № 1705 зазначив, що умовами договору оренди земельної ділянки (зі змінами) не передбачено переважне право орендаря перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, тому наразі відсутні підстави для укладення договору оренди на новий строк відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі". До того ж відповідач повідомив, що після закінчення терміну дії зазначеного договору оренди (01.08.2024) право оренди на зазначені земельні ділянки будуть передаватись в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).
14. До листа відповідач додав прийняте Великоолександрівською селищною військовою адміністрацією розпорядження від 07.06.2024 № 1103 "Про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку його дії". Вказаним розпорядженням передбачено, зокрема, припинення дії договору оренди земельної ділянки загальною площею 25,5700 га, (кадастровий номер 6520984300:05:002:0002), КВЦПЗ - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великоолександрівської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 01.08.2017 за № 21528247, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено з 02.08.2024; підготовка земельної ділянки для передачі в користування (оренду) на конкурентних засадах (на земельних торгах) окремими лотами та проведення земельних торгів у формі електронного аукціону з використанням Електронної торгової системи Рrozorro.Продажі.
15. 27.06.2024 позивач повторно направив до Великоолександрівської селищної ради лист-повідомлення № 4/06/2024 про продовження орендних правовідносин та укладення договору оренди землі на новий строк (в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі") аналогічного змісту.
16. Згідно з розпорядженням Великоолександрівської селищної військової адміністрації від 18.07.2024 № 1393 Великоолександрівську селищну раду зобов'язано замовити розроблення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, КВЦПЗ - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані за межами населених пунктів Великоолександрівської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, у тому числі земельної ділянки площею 25,5700 га (кадастровий номер 6520984300:05:002:0002).
17. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.08.2024 № 390320364, 29.07.2024 на земельну ділянку з кадастровим номером 6520984300:05:002:0002 зареєстровано право власності за Великоолександрівською селищною радою. Відомості про реєстрацію іншого речового права на означену земельну ділянку відсутні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. 10.10.2024 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025, про відмову у задоволенні позовних вимог.
19. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій врахували, що відповідач в строки, визначені законом, у відповідь на лист орендаря про поновлення договору оренди повідомив про відсутність підстав для укладення договору на новий строк. Мотивуючи таку відмову, відповідач вказав, що після закінчення терміну дії зазначеного договору оренди (01.08.2024) право оренди на земельні ділянки будуть передаватись в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах). Наведене, на думку судів попередніх інстанцій, свідчить про наявність з боку відповідача обґрунтованих заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк через намір передачі земельної ділянки в користування (оренду) на конкурентних засадах.
20. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні позову.
Короткий зміст касаційної скарги
21. У касаційній скарзі ФГ "Скіф" просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
22. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на ухваленні судами попередніх інстанцій оскаржуваних судових рішень без урахування висновків Верховного Суду, а саме:
- щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі", які викладені у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 912/1327/17, від 23.11.2023 у справі № 906/1314/21, від 17.07.2024 у справі № 911/1284/23, від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21;
- щодо розгляду справ за позовами орендарів про поновлення договорів оренди земельних ділянок, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 313/350/16-ц, від 22.09.2020 у справі № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц;
- щодо застосування принципу добросовісності при розгляді судами справ, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20 і постанові об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справі № 3190/34/17;
- щодо захисту порушеного переважного права, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 702/699/16-ц;
- щодо необхідності врахування під час розгляду спорів презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних правовідносин, викладені у постановах Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 905/650/19, від 15.05.2019 у справі № 912/1984/17, від 15.05.2019 у справі №912/3810/16.
23. На обґрунтування пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" стосовно питання про те, скільки разів орендар має право звертатися до орендодавця в межах законодавчо встановленого строку та чи наявний обов'язок орендодавця розглянути та надати відповідь на кожний такий лист орендаря з огляду на те, що чинним законодавством не передбачено обмежень права орендаря щодо кількості звернень до орендодавця з листом-повідомленням про укладення договору оренди на новий строк, зокрема, таке право може бути реалізовано у випадку отримання відмови за попереднім листом, але у будь-якому випадку такий новий лист-повідомленням має бути направлений з дотриманням вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі". При цьому чинним законодавством не передбачено звільнення орендодавця від обов'язку надати відповідь на лист-повідомлення орендаря про використання переважного права на укладення договору на новий строк.
24. Обґрунтовуючи пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та допустив порушення статей 73, 74, 77, 79, 86 ГПК України. Зокрема, апеляційний суд не дослідив зміст листа-повідомлення від 27.06.2024 № 4/06/2024, а також не надав правової оцінки діям позивача та бездіяльності відповідача.
Позиція інших учасників справи
25. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, наполягаючи на тому, що їх висновки відповідають правовим позиціям Верховного Суду, а також нормам матеріального та процесуального права.
26. При цьому відповідач, з посиланням на постанови Верховного Суду від 28.09.2020 у справі № 272/440/18 та від 04.12.2019 у справі № 693/42/18, зазначає про те, що орендодавець не повинен обґрунтовувати причини відмови в поновленні договору оренди землі на новий строк та причини непогодження істотних умов договору оренди. Відповідач вказує, що на даний час орендар є єдиною особою, яка звернулась із заявою про продовження терміну дії договору, тому переважного права перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк немає.
Позиція Верховного Суду
27. Предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання укладеним додаткового договору (угоди) до договору оренди земельної ділянки.
28. Відповідно до статті 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
29. Умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".
30. Статтею 1 означеного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
31. Частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
32. Верховний Суд враховує, що з 16.01.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України "Про оренду землі", що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
33. Як вбачається з матеріалів справи, на час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк та звернення позивача з позовом до суду діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі". Отже, до спірних правовідносин належить застосовувати приписи статті 33 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент звернення із вимогою про визнання укладеним договору.
Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" в сукупності з положеннями Розділу ІХ Перехідні положення до Закону України "Про оренду землі" міститься у постановах Верховного Суду від 21.02.2024 у справі № 910/1235/22, від 15.05.2024 у справі № 909/694/23, від 06.08.2024 у справі № 912/300/23, від 05.02.2025 у справі № 918/456/24.
34. Так, відповідно до приписів статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент звернення позивача із вимогою про визнання угоди укладеною) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (частина перша статті).
35. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку (частина друга статті).
36. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору (частина третя статті).
37. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).
38. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 Земельного кодексу України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (часина п'ята статті).
39. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (частина дев'ята статті).
40. На час виникнення спірних правовідносин з укладення договору оренди землі на новий строк, звернення позивача з позовом до суду та ухвалення судових рішень у справі діяла нова редакція Закону України "Про оренду землі", а тому суд апеляційної інстанції цілком обґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення статті 33 вказаного Закону в редакції, чинній з 16.07.2020, а не в редакції, чинній на момент укладення договору оренди від 22.01.2008.
41. Судами встановлено, що 01.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням від 01.06.2024 № 3/06/2024 та проектом договору оренди земельної ділянки.
42. В свою чергу відповідач у листі-повідомленні від 20.06.2024 № 1705 повідомив позивача про відсутність підстав для укладення договору на новий строк та зазначив, що після закінчення терміну дії зазначеного договору оренди (01.08.2024), право оренди на зазначені земельні ділянки будуть передаватись в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах). До вказаного листа відповідачем надано розпорядження від 07.06.2024 № 1103 "Про припинення дії договору оренди землі у зв'язку з закінченням строку його дії".
43. Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій вказали про наявність з боку відповідача обґрунтованих заперечень щодо укладення договору оренди землі на новий строк через намір передачі земельної ділянки в користування (оренду) на конкурентних засадах, що відповідає нормам чинного законодавства.
44. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та додатково звертає увагу на те, що укладення договору оренди землі на новий строк, яке передбачене частиною першою статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній з 16.07.2020), ґрунтується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря на укладання нового договору.
45. Розглядаючи питання щодо захисту права орендаря на продовження орендних правовідносин стосовно земельних ділянок державної та комунальної власності, Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду в постанові від 23.11.2023 у cправі № 906/1314/21 зазначив таке:
"6.35. У межах розумної та добросовісної поведінки орган державної влади чи місцевого самоврядування як орендодавець, що представляє власника у спірних правовідносинах, може взагалі відмовити орендарю в укладенні договору, повідомивши його про наявність належних підстав для цього, зокрема, про рішення орендодавця як власника більш розумно розпорядитись землею (в тому числі виставити право оренди на торги), чи вказавши на неналежне виконання орендарем умов договору.
6.36. Якщо ж власник такого рішення не прийняв, то за змістом статті 3 ЦК України та статті 33 Закону про оренду землі орган державної влади чи місцевого самоврядування як власник зобов'язаний провести з орендарем добросовісні переговори, тобто добросовісно спробувати досягти домовленостей з орендарем: запропонувати, наприклад, конкретний розмір орендної плати, інший строк оренди тощо".
46. У справі, що розглядається, суди встановили, що позивач дотримався вимог частин другої, третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі", надіславши відповідачу лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі разом з проектом додаткової угоди. В свою чергу відповідач надав відповідь з дотримання строку для повідомлення про наявність заперечень проти поновлення договору оренди.
47. При цьому, у відповіді відповідача (пункт 42 постанови) зазначено, що право оренди на зазначені земельні ділянки будуть передаватись в користування (оренду) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах).
48. При цьому касаційний суд відхиляє доводи позивача щодо запропонованої ним у проекті договору оренди землі орендної плати у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є максимальним розміром за положеннями підпункту 288.5.2. Податкового кодексу України, адже згідно з підпунктом 288.5.3 Податкового кодексу України розмір орендної плати може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах, а наміри орендодавця щодо ефективного та раціонального використання земельної ділянки можуть не стосуватися лише орендної плати.
49. При цьому, ураховуючи вказані норми права, у разі укладання договору оренди земельної ділянки за наслідками проведення земельних торгів відповідач зможе реалізувати своє право на отримання найкращої пропозиції як щодо розміру орендної плати, так і щодо інших умов її використання, відповідно, повною мірою реалізувати свої повноваження як власника землі щодо передачі земельної ділянки в орендне користування на найбільш сприятливих умовах, а позивач вправі взяти участь у таких торгах, надавши найкращу пропозицію чи реалізуючи своє переважне право перед іншими особами у разі надходження ідентичних пропозицій.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
50. У касаційній скарзі позивач вказує на відсутність висновку Верховного Суду стосовно того, скільки разів орендар має право звертатися до орендодавця в межах законодавчо встановленого строку з повідомленням про свій намір скористатися переважним правом на укладання договору оренди землі на новий строк в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" та чи наявний обов'язок у орендодавця розглянути та надати відповідь на кожне таке звернення орендаря.
51. Так, відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
52. Таким чином, частина п'ята наведеної статті передбачає обов'язок орендодавця у місячний термін розглянути надісланий орендарем лист-повідомлення з наданням відповіді про прийняте орендодавцем рішення (щодо наявності/відсутності заперечень на укладання договору оренди на новий строк).
53. При цьому кількість звернень орендаря до орендодавця в порядку реалізації свого переважного права на укладання договору оренди землі на новий строк не має самостійного правового значення для вирішення питання про укладання договору оренди землі на підставі частин першої-п'ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки надання орендодавцем двох і більше відповідей аналогічного змісту жодним чином не впливає на правові наслідки прийнятого орендодавцем рішення за результатами розгляду першого звернення орендаря.
Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України
54. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, не дослідили зміст листа-повідомлення від 27.06.2024 № 4/06/2024.
55. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
56. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
57. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
58. За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 911/2809/21, від 21.03.2023 у справі № 920/456/19, від 14.03.2023 у справі № 911/1411/19, від 28.02.2023 у справі № 914/1377/22 та від 07.03.2023 у справі № 914/3593/21.
59. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішень з цієї підстави.
Судові витрати
60. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фермерського господарства "Скіф" залишити без задоволення.
2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 та рішення Господарського суду Одеської області від 10.10.2024 у справі № 916/3187/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач