03 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 921/333/22(607/20645/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, суддів - Білоуса В.В., Пєскова В.Г.,
за участі секретаря судового засідання Громак О.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "УкрСиббанк" - не з'явився,
представник позивача " - не з'явився,
відповідач - Приватне мале підприємство "Фермер Подільський"
представник відповідача - не з'явився,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет"
представник відповідача - не з'явився,
відповідач - ОСОБА_1 - не з'явився,
боржник - ОСОБА_2
представник боржника - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Приватного малого підприємства "Фермер Подільський"
на рішення Господарського суду Тернопільської області
від 15.07.2024
у складі судді: Гевко В.Л.,
та постанову Західного апеляційного господарського суду
від 06.02.2025
у складі колегії суддів: Матущак О.І. - головуючий, Кравчук Н.М., Скрипчук О.С.,
у справі за позовом
Акціонерного товариства "УкрСиббанк",
до відповідачів: 1. Приватного малого підприємства "Фермер Подільський",
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет",
3. ОСОБА_1 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
1. ОСОБА_2 ,
2.Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Наталія Богданівна,
3.Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Береш Любов Іванівна,
про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності на нерухоме майно
в межах справи №921/333/22
про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 ,-
Короткий зміст вимог
1. У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №921/333/22 про неплатоспроможність ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , боржник).
2. 01.11.2023 до господарського суду надійшов супровідний лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.10.2023 з доданою справою № 607/20645/20 за позовом: Акціонерного товариства "УкрСиббанк" до відповідачів: Приватного малого підприємства "Фермер Подільський" (далі - ПМП "Фермер Подільський", скаржник), Товариства з обмеженою відповідальністю "Бас-Маркет", ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності нерухомого майна.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
3. 20.09.2007 між Акціонерним Комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АТ "УкрСиббанк", позивач) та ОСОБА_2 укладено договір про надання споживчого кредиту, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 55 тис. дол. США під 11,9% річних, які підлягають перегляду згідно з умовами договору кожного місяця, з кінцевим терміном повернення до 18.09.2037.
4. Згідно п. 1.4. Договору про надання споживчого кредиту, цільове призначення (мета) кредиту кредит надається позичальнику для особистих потреб, а саме: на придбання нерухомості трикімнатної квартири загальною площею 47,8 кв. м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
5. 20.09.2007 на забезпечення виконання вищевказаних кредитних зобов'язань між банком та ОСОБА_2 укладено Іпотечний договір, згідно з умовами якого останній передав в іпотеку банку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
6. ОСОБА_2 свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.
7. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 у справі № 607/5098/17 позов задоволено;
вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11219643000 від 20.09.2007 по кредиту та процентам у розмірі 104 079,83 дол. США, що складає 2 926 724,82 грн. згідно офіційного курсу встановленого Національним банком України станом на 01.11.2018, пені у розмірі 497 280,58 грн та 49 445,72 грн сплаченого судового збору.
8. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17.11.2010 у справі № 22ц-659/11 у порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності, зокрема, на 1/2 частину торгово-офісного приміщення (квартири) за адресою: АДРЕСА_1 .
9. У подальшому рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 24.05.2011 у справі № 22ц-659/11, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 17.11.2010 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно, відмовлено.
10. Квартира, розташована за адресою АДРЕСА_2 , була придбана боржником 20.09.2007 та була предметом договору від 20.09.2007 для забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 11219643000; рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 09.08.2008 зазначена квартира переведена із житлового у нежитлове торгово-офісне приміщення і використовувалось боржником як за прямим призначенням самостійно, так і для здачі в оренду.
11. Постановою Господарського суду Тернопільської області від 26.03.2010 суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_2 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а торгово офісне приміщення було включено до ліквідаційної маси боржника.
12. На підставі рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 11.09.2011 № 1405 право власності на 1/2 частину зазначеного нерухомого майна оформлено за ПП "Владіз", засновником якого була ОСОБА_3 , а власником решти частки вказаного приміщення залишився ОСОБА_2 .
13. 04.12.2014 ПП "Владіз" за договором дарування передало 1/2 частку торгово-офісного приміщення, яке є предметом іпотеки, безоплатно ОСОБА_1 .
14. 30.10.2012 постановою Господарського суду Тернопільської області у справі № 10/Б-5022/1400/2012 фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 визнано банкрутом.
15. 23.01.2015 відбувся аукціон та реалізація майна відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його вартості", де було реалізовано 1/2 частину торгово-офісного приміщення та 2/3 частини квартири, які залишилися у власності ОСОБА_2 , і ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 07.05.2015 у справі № 10/Б-5022/1400/2012 на користь ПАТ "УкрСиббанк" було розподілено 212 358,00 грн.
16. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2018 у справі № 607/9268/17 позовні вимоги АТ "Укрсиббанк" задоволено та вирішено: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 601 від 06.12.2006 у розмірі 61 102,60 дол. США та 1 152,14 грн. пені та заборгованості за кредитним договором № 11219634000 від 20.09.2007 у розмірі 105 444,64 дол США, що еквівалентно 2 750 008,86 грн. пені звернути стягнення на предмет іпотеки: частини(квартири) торгово-офісного приміщення та 1/3 частини квартири АДРЕСА_3 ) та належить ОСОБА_1 на підставі договорів дарування від 04.12.2014.
17. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 03.11.2020 рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2018 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18.06.2019 в частині вирішення позовних вимог АТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки частину торгово-офісного приміщення №1 загальною площею 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 04.12.2014 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ "УкрСиббанк" за кредитним договором № 11219643000 від 20.09.2007 скасовано;
ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову; поновлено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2018 та постанови Тернопільського апеляційного суду від 18.06.2019 у не скасованій частині.
18. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 607/9268/17 постанову Тернопільського апеляційного суду від 21.04.2021 та постанову Тернопільського апеляційного суду від 03.11.2020 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
19. Ухвалою Тернопільською апеляційного суду від 21.01.2022 у справі № 607/9268/17, апеляційне провадження за апеляційними скаргами на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2018 постанову Тернопільського апеляційного суду від 18.06.2019 у справі за позовом АТ "Укрсиббанк" про звернення стягнення на предмет іпотеки - закрито.
20. З огляду на зазначене рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі № 607/9268/17 від 26.09.2018 набрало законної сили.
21. Відповідно до договору купівлі-продажу від 01.12.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ "Бас-Маркет", Товариство набуло у власність спірне приміщення загальною площею 47,5 кв.м., розташоване за адресою: вул. Карпенка, 7, м. Тернопіль.
22. 01.12.2017 зареєстровано право власності на вказане майно за ТОВ "Бас-Маркет" (номер запису про право власності: 23686906) на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 7312, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38468660 від 01.12.2017 12:57:02. Приватний нотаріус Фіголь Н.Б., Тернопільський міський нотаріальний округ.
23. Згідно з договором купівлі-продажу від 27.03.2019, укладеного між ТОВ "Бас-Маркет" та приватним малим підприємством "Даймон" (змінило назву на ПМП "Фермер Подільський"), останнє набуло у власність приміщення №1, загальною площею 47,5 кв.м, що знаходиться за адресою: вул. Карпенка, 7, м. Тернопіль.
24. 27.03.2019 зареєстровано право власності за ПМП "Даймон", код ЄДРПОУ: 14045093 (номер запису про право власності: 30899596) на підставі договору купівлі-продажу будівлі з розстрочкою платежу, серія та номер: 655, виданий 27.03.2019, видавник: приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46174384 від 27.03.2019 15:07:55).
Короткий зміст рішення місцевого суду
25. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 15.07.2024 позовні вимоги задовольнив повністю;
скасував рішення: номер 38468660 від 01.12.2017 приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Фіголь Н.Б. про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 124497061101) за ТОВ "Бас-Маркет" (запис про право власності №23686906), яке виникло на підставі нікчемного правочину договору купівлі-продажу №7312, виданий 01.12.2017 цим же приватним нотаріусом Фіголь Н.Б.;
номер 46174384 від 27.03.2019 приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Береш Л.І. про державну реєстрацію права власності та припинив право власності на нерухоме майно (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 124497061101) за ПМП "Даймон" (запис про право власності №30899596) яке виникло на підставі нікчемного правочину договору купівлі-продажу з розстрочкою платежу №655, виданий 27.03.2019, тим же приватним нотаріусом.
26. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що зміна власника та кількість наступних договорів його відчуження не спростовує та не вказує на настання підстав припинення іпотеки відповідно до статті 17 Закону України "Про іпотеку", тому іпотека, яка виникла на підставі договору іпотеки від 20.09.2007, не припинялася.
27. Також, оскільки позивач як іпотекодержатель згоди на відчуження іпотечного майна не давав, тому будь-який договір відчуження без такої згоди в силу статті 9 та частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" є недійсним і рішення суду для визнання таких договорів недійсними не є необхідним.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
28. Постановою від 06.02.2025 Західний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ПМП "Фермер Подільський" залишив без задоволення, рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 - без змін.
29. Апеляційний господарський суд зазначив, що договір іпотеки від 20.09.2007 за реєстровим номером 3542 є дійсним з моменту його нотаріального посвідчення та відповідно спірне нерухоме майно є предметом іпотеки АТ "Укрсиббанк".
30. При цьому АТ "УкрСиббанк" як іпотекодержатель, не надавав згоди на відчуження спірного нерухомого майна. Тому апеляційний суд погодився із висновком місцевого суду про те, що правочини, вчинені без згоди іпотекодержателя, є нікчемними, а рішення про державну реєстрацію прав на підставі таких правочинів підлягає скасуванню з припиненням у відповідних реєстрах записів про права власності ТОВ "Бас-Маркет" та ПМП "Даймон".
31. Апеляційний господарський суд погодився із правильністю висновку суду першої інстанції про те, що зважаючи на реєстраційні дії про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна за відповідачами, позивач позбавлений можливості звернути стягнення на майно, яке перебуває в іпотеці навіть на виконання чинного судового рішення, тому позовні вимоги позивача про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності нерухомого майна є ефективним способом захисту.
32. Суд апеляційної інстанції зазначив, що ТОВ "Бас-Маркет" та ПМП "Даймон" не набували право власності по частинах, а як на цілісний об'єкт нерухомого майна з одним і тим же реєстраційним номером 124497061101, то відповідно суд не вправі скасовувати державну реєстрацію права власності на частину такого об'єкту нерухомого майна.
33. Апеляційний господарський суд зазначив, що правочини, на підставі яких здійснювалася державна реєстрація права власності, проводилася на підставі нікчемних правочинів, істотною умовою яких був цілий об'єкт нерухомого майна, а не його частина, тому судове рішення про визнання нікчемними договорів в частині не зможе бути реально виконане, носитиме декларативний характер і не призведе до відновлення порушеного майнового права позивача.
34. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що останній набувач права власності на таке нерухоме майно - ПМП "Фермер Подільський", у разі незгоди відновити право власності на його частину, вправі вимагати повернення витрат, пов'язаних із вчиненням недійсного (нікчемного) правочину або відшкодування збитків, які настали внаслідок визнання недійсним (нікчемним) договору купівлі-продажі згідно із статтею 216 Цивільного кодексу України.
35. ПМП "Фермер Подільський" 25.02.2024 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 921/333/22 (607/20645/20).
36. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/333/22 (607/20645/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2025.
37. Ухвалою Верховного Суду від 24.03.2025 касаційну скаргу відповідно до статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) залишено без руху, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.
38. 03.04.2025 заявником здано до відділення зв'язку заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом з доказами направлення копії касаційної скарги іншим учасникам у справі та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження.
39. У зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/333/22 (607/20645/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025.
40. Ухвалою від 30.04.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 921/333/22(607/20645/20) за касаційною скаргою ПМП "Фермер Подільський" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025;
повідомив учасників справи, що розгляд касаційної скарги ПМП "Фермер Подільський" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 відбудеться 03.06.2025 о 11:00.
41. У зв'язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 921/333/22 (607/20645/20) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2025.
42. Від АТ "Укрсиббанк" надійшов відзив на касаційну скаргу ПМП "Фермер Подільський у справі № 921/333/22 (607/20645/20), в якому представник банку просив касаційну скаргу ПМП "Фермер Подільський" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 залишити без задоволення, зазначені судові рішення залишити без змін.
43. У відзиві зазначено, що правомірним є висновок суду, що в силу вказаних вище положень Закону України "Про іпотеку", правочини вчинені без згоди іпотекодержателя є нікчемними, а рішення про державну реєстрацію прав на підставі нікчемних правочинів підлягає скасуванню з припиненням у відповідних реєстрах записів про права власності ТОВ "Бас- Маркет" та ПМП "Даймон", що були зареєстровані на підставі нікчемних договорів купівлі- продажу.
44. Крім того, у відзиві зазначено, що поведінка сторони, направлена для уникнення відповідальності за своїм зобов'язанням не може вважатись добросовісною і в таких правочинах неможливе виникнення статусу "добросовісний набувач". При цьому ОСОБА_2 неодноразово намагався уникнути відповідальності за своїми зобов'язаннями, що проявлялося у: поділі майна подружжя з виділенням частки (іпотечного майна) та передачею цього майна у статутний капітал юридичної особи ПП "Владіз", укладенні договору дарування цієї частини майна (іпотечного) на ОСОБА_1 (кума ОСОБА_2 ), викупі іншої частини майна (іпотеки) ОСОБА_1 в процедурі банкрутства ФОП ОСОБА_2., неодноразовому перепродажі майна з однієї особи на іншу.
45. В судове засідання 03.06.2025 учасники справи своїх уповноважених представників не направили, про причини неявки не повідомили, явка учасників справи у судове засідання відповідно до змісту ухвали від 30.04.2025 обов'язковою не визнавалася.
46. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (03.06.2025) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 03.06.2025.
47. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 16.04.2025 № 235/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.04.2025 № 4356-IX, Верховний Суд розглядає справу № 921/333/22 (607/20645/20) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
Доводи скаржника
ПМП "Фермер Подільський"
48. Скаржник зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях не застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду, зазначені у постановах від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 01.04.2020 у справі № 610/1030/18 та від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.
49. Скаржник, з посиланням на статтю 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) доводив, що застосування статті 23 Закону України "Про іпотеку" можливо лише за умови, коли новий власник майна (добросовісний набувач) мав можливість дізнатися про обтяження майна іпотекою.
50. В цьому випадку, на думку представника скаржника, покупець проявив розумну обачність та вчинив заходи, спрямовані на отримання офіційної інформації щодо майна, в тому числі щодо обтяження іпотекою. Така інформація також перевірялась нотаріусом при укладені договору купівлі-продажу між ОСОБА_1 та ТОВ "Бас-Маркет" та при укладенні договору-купівлі продажу між ТОВ "Бас-Маркет" та ПМП "Фермер Подільський" і згідно відомостей з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження іпотекою та накладення будь якого обтяження (арешту) на майно не вбачалося. При цьому скаржник зазначив, що сам позивач визнає факт відсутності в Державному реєстрі запису про іпотеку спірного торгово-офісного приміщення.
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
51. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
52. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
53. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржників, зазначених в пунктах 48 - 50 описової частини цієї постанови.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
54. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовної заяви АТ "Укрсиббанк" про скасування рішень приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності нерухомого майна.
55. Аналізуючи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, оцінивши доводи касаційної скарги та позиції учасників справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.
56. Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) встановлено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
57. В межах розгляду справи відповідно до статті 7 КУзПБ особа, права якої порушено, може скористатися відповідним способом захисту свого права, а також закріпленими законом матеріально-правовими заходами примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника.
58. Цивільні права або інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
59. У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово зазначалося, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа та характеру його порушення, невизнання або оспорення.
60. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. напр. постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19).
61. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у господарському процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує господарське судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.
62. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. Тож під час розгляду справи суд має з'ясувати:
чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором;
чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача;
чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права / інтересу у спірних правовідносинах.
63. Водночас, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону (а закон або договір зі свого боку не визначають іншого ефективного способу захисту), то порушені право чи інтерес позивача підлягають захисту обраним ним способом.
64. Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
65. Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі, належним позивачем.
66. Відсутність права на позов у матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин. Оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб.
67. Отже, лише встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Тобто обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
68. Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, або порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту.
Щодо розгляду касаційної скарги по суті
69. З встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що позивач просив скасувати рішення приватних нотаріусів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності на спірне нерухоме майно.
70. При цьому, суди попередніх інстанцій встановили, що спірне нерухоме майно є предметом іпотеки за відповідним договором від 20.09.2007, укладеним з метою забезпечення договору споживчого кредиту № 11219643000 від 20.09.2007, укладеного між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 .
71. Зазначені договори в судовому порядку недійсними не визнані, докази, які б підтверджували їх недійсність скаржником та іншими учасниками справи у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, в судах попередніх інстанцій не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
72. Водночас, суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 у справі № 607/5098/17 стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11219643000 від 20.09.2007 по кредиту та процентам. Крім того судами встановлено, що у справі № 607/9268/17 набрало законної сили рішення Тернопільського міськрайонного суду від 26.09.2018, за змістом якого задоволено позовні вимоги АТ "УкрСиббанк", в рахунок погашення заборгованості боржника перед ПАТ "Укрсиббанк" за кредитним договором № 601 від 06.12.2005; звернуто стягнення на предмет іпотеки: 1/2 частину торгово-офісного приміщення №1 загальною площею 47,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 та належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 04.12.2014, та 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 (загальна площа 55,5 кв.м.) та належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 04.12.2014, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах, у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", встановивши початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності чи незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
73. Колегія суддів звертає увагу, що згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання.
74. Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
75. Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
76. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
77. Відповідно до пунктів 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п.61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.
78. З огляду на зазначене, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.11.2018 у справі № 607/5098/17 та від 26.09.2018 у справі № 607/9268/17 (Забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР 02.01.2019) є обов'язковими до виконання.
79. При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що скаржником обрано належний спосіб захисту, оскільки АТ "УкрСиббанк" не набував права власності та не є власником нерухомого майна, а рішенням від 26.09.2018 у справі № 607/9268/17 було прямо визначено порядок звернення стягнення шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.
80. Відсутність у банку права власності на нерухоме майно та визначений судом порядок погашення заборгованості шляхом продажу майна спростовують можливість застосування в цьому випадку статті 388 ЦК України, а також доводи скаржника про те, що в цьому випадку суди попередніх інстанцій не взяли до уваги добросовісність набуття права власності на відповідне майно останнім з набувачів.
81. Доводи скаржника щодо добросовісності набуття права власності та неможливості перевірити наявність обтяжень у відповідному реєстрі не є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень у цій справі, оскільки положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" (в редакції закону, чинного на момент укладення договору іпотеки) не ставлять факт припинення іпотеки в залежність від обставин добросовісності набувача предмету іпотеки.
82. Водночас, суди попередніх інстанцій у цій справі встановили не лише обставини укладення договору іпотеки, але й наявність судових рішень, якими встановлено наявність заборгованості боржника перед банком та наявність звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду.
83. Також колегія суддів звертає увагу на передчасність посилань скаржника на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, оскільки за змістом судових рішень вбачається, що предметом судового розгляду у зазначеній справі є звернення стягнення на предмет іпотеки, а судом не вирішується питання щодо порядку реалізації нерухомого майна, яке належить на праві власності боржнику, на підставі норм Закону України "Про іпотеку" чи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
84. Відтак, правові висновки, викладені у зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду, не є релевантними до правовідносин, які виникли у цій справі.
85. З огляду на зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що судові рішення судів попередніх інстанцій у цій справі відповідають вимогам, встановленим положеннями статей 236, 238 ГПК України, оскільки суди попередніх інстанцій не лише дослідили наявні у матеріалах справи докази та встановили обставини у цій справі, але й перевірили відповідність обраного способу захисту порушеного права позивача щодо таких обставин та доказів.
86. Інші доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, фактично зводяться до необхідності переоцінки доводів та доказів, яким вже була надана оцінка судами першої та апеляційної інстанцій.
87. Разом з тим, в силу положень частини другої статті 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
88. З огляду на зазначене, касаційна скарга ПМП "Фермер Подільський" не спростовує обґрунтування та висновки судів попередніх інстанцій, викладені у оскаржуваних судових рішеннях, тому колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та про залишення без змін оскаржуваних судових рішень.
Висновки щодо застосування норми права
89. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
90. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
91. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 ГПК України, касаційна скарга ПМП "Фермер Подільський" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у цій справі залишенню без змін.
Щодо судових витрат
92. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.
На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
1. Касаційну скаргу Приватного малого підприємства "Фермер Подільський" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 15.07.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2025 у справі № 921/333/22 (607/20645/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
В.Г. Пєсков