м. Чернівці
17 червня 2025 року Справа № 926/855/25
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В.,
за участю секретаря судового засідання Терещенко Л.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (37043, Полтавська область, Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корпус 134КМ, код ЄДРПОУ 25392923) про відшкодування судових витрат від 11.06.2025 вх. № 1916,
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (37043, Полтавська область, Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корпус 134КМ, код ЄДРПОУ 25392923)
до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» (58018, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Леоніда Каденюка, 30, код ЄДРПОУ 21418761)
про повернення майна, отриманого за договором поставки,
представники:
від позивача - адвокат Голубок А.В.;
від відповідача - не з'явився;
На розгляді Господарського суду Чернівецької області перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» до Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» про зобов'язання повернути отримані на умовах Договору № 129 від 26.12.2023 року оригінали талонів бренду «UKRNAFTA» на Бензин А-95 у кількості 465 літрів (31 шт. номіналом по 15 л.) вартістю 22 078,20 грн.
За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 грн та в позові наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.
В клопотанні позивача від 04.06.2025 зазначено, що докази на підтвердження витрат ТОВ «Грант Ойл Групп» на професійну правничу допомогу будуть надані в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.06.2025 закрито провадження у справі 926/855/25, призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 17.06.2025, судове засідання за участю представника позивача вирішено провести в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
10.06.2025 позивачем через систему «Електронний суд» подано заяву про відшкодування судових витрат, в якій просить:
1) стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» на користь ТОВ «Гарант Ойл Групп» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн;
2) повернути ТОВ «Гарант Ойл Групп» з Державного бюджету України 2 422,40 грн судового збору, сплаченого платіжною інструкцією № 3983 від 17.03.2025.
До заяви додано докази на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу.
16.06.2025 Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» через систему «Електронний суд» подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу з тих підстав, що позивач свідомо обрав спосіб повернення майна (талонів, бренду UKRNAFTA на 465 літрів бензину А-95), отриманого за договором поставки, шляхом подання позову до суду, тим самим позбавив відповідача можливості повернути талони в позасудовому порядку, позивач не звертався з прохання повернути талони до пред'явлення позову; позивач при наданні судом часу для вирішення порядку повернення талонів, форми підтвердження факту повернення талонів, свідомо направляв запитувані документи або за день до судового засідання, або здійснював відповідні заяви в самому засіданні; представник відповідача не приймав участі у процесі погодження документації, погодження надходило з електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1., відтак вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним та необґрунтованим.
Просить зменшити розмір стягнення з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» на користь ТОВ «Гарант Ойл Груп» понесених витрат на правову допомогу з 15 000,00 грн до 2 500,00 грн; розглянути заяву про відшкодування судових витрат без участі представника відповідача за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач явку свого представника в судове засідання 17.06.2025 не забезпечив, однак суд враховує його заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути питання про судові витрати в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.
Присутній в судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заяву про відшкодування судових витрат в повному обсязі та повернути з державного бюджету сплачений судовий збір.
Розглянувши заяву про відшкодування судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно пунктів 1-3 частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови.
Тобто, у разі, якщо закінчено судове провадження і судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, суд у порядку статті 244 ГПК України має право за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення до основного рішення у справі, яким закінчено провадження у справі.
Відповідно, в залежності від виду прийнятого судом процесуального рішення ухваленого за результатом закінчення розгляду справи (ухвали/рішення/постанови), залежить і назва додатково рішення у справі, якими можуть відповідно бути: додаткова ухвала, додаткове рішення, додаткова постанова.
Водночас порядок ухвалення додаткового рішення встановлений, зокрема частиною третьою статті 244 (якщо вирішено спір по суті спору) та статтею 344 ГПК України (розподіл витрат, пов'язаних з розглядом скарги).
Конституцією України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу (ст. 59).
Відповідно до ст. 131-2 Конституції України, для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
За приписами ст. 16 ГПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову/апеляційної скарги, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
В постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019р. у справі №922/445/19 вказано, що метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Частиною третьою статті 130 ГПК України унормовано, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
ТОВ «Гарант Ойл Групп» за подання до суду позовної заяви сплатило судовий збір в сумі 2 422,40 грн, що підтверджуються платіжною інструкцією № 3983 від 17.03.2025.
З огляду на викладене, враховуючи заяву позивача про повернення судового збору та те, що суд закрив провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України повністю сплачений судовий збір.
Щодо витрат відповідача на правничу допомогу.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат у відповідності до ч. 5 ст. 129 ГПК України суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, суд може:
1) зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, але лише за клопотанням сторони. При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України);
2) за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені, зокрема, ч. 5 ст. 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Положення ст. ст. 126, 129 ГПК України є універсальними та можуть бути застосовані при вирішенні питання про розподіл судових витрат, зокрема, у зв'язку із закриттям провадження у справі.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Інтереси позивача в суді представляв адвокат Голубок Андрій Вадимович, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №21/2644 від 27.06.2020, ордеру серії АА № 1199799 від 07.12.2023 та договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 (надалі - Договір про надання правової допомоги).
Предметом Договору про надання правової допомоги визначено, зокрема, представництво інтересів клієнта у судах всіх рівнів (у тому числі у судах загальної юрисдикції, адміністративних, господарських та Верховному Суді (пункти 1.1 -1.2 Договір про надання правової допомоги).
Згідно пункту 3.1 Договору про надання правової допомоги умови та порядок оплати за цим договором встановлюється за домовленістю сторін, у залежності від складності доручень/завдань та строку необхідного на їх виконання чи на умовах передплати чи/або на підставі актів приймання передачі виконаних/наданих послуг.
Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 20.01.2025 року включно, з можливістю пролонгації його дії шляхом укладення між сторонами відповідних додаткових угод до цього Договору.
05.09.2024 між ТОВ «Гарант Ойл Групп» та адвокатом укладено додаткову угоду № 13/22 до Договору про надання правової допомоги від 21.12.2021, за умовами якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 20.01.2029.
18.02.2025 між ТОВ «Гарант Ойл Групп» та адвокатом укладено додаткову угоду № 18/02 до Договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 про наступне:
1. Адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо питання повернення від КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» оригіналів талонів бренду «UKRNAFTA» на Бензин А-95 у кількості 465 літрів (31 шт. номіналом по 15 л.) вартістю 22 078,20 грн, згідно відповідного переліку, які були отримані по Договору № 129 від 26.12.2023 року.
2. Сторони дійшли згоди про фіксований розмір гонорару (винагороди) адвоката за надання правової допомоги щодо вказаного у п.1 цієї Додаткової угоди доручення клієнта, підготовку відповідних документів, представництва і захисту інтересів клієнта під час розгляду відповідної справи у судах, не залежно від кількості витраченого адвокатом часу, від кількості судових засідань та від кількості підготовлених адвокатом документів, у наступних розмірах: у Господарському суді Чернівецької області - 15 000,00 грн; у Західному апеляційному господарському суді - 15 000,00 грн; у Верховному Суді - 15 000,00 грн.
Сторони погодили, що розрахунки за надання адвокатом правової допомоги, підготовку документів та за представництво і захист інтересів клієнта під час розгляду відповідної справи у судах будуть здійснюватись на умовах післяплати, протягом 30 календарних днів з дня винесення судового рішення у справі (пункти 4, 5 додаткової угоди № 18/02).
На підтвердження понесених позивачем судових витрат до заяви додано акт приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги від 21.12.2021, відповідно до якого адвокат надав, а ТОВ «Гарант Ойл Групп» прийняв правову допомогу:
- правовий аналіз спірних правовідносин, розробка та погодження стратегії захисту, збір доказів, підготовка позовної заяви, яка розглядалась в межах справи № 926/855/25;
- підготовка відповіді на відзив по справі № 926/855/25;
- захист та представництво інтересів клієнта в Господарському суді Чернівецької області та участь у всіх судових засіданнях при розгляді справи № 926/855/25.
Вартість наданих послуг, вказаних в п. 1 Акту, з урахуванням Додаткової угоди є фіксованою та становить 15 000,00 грн.
Частиною третьою статті 130 ГПК України унормовано, що якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Отже позивач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги за рахунок відповідача, з вини якого виник спір, однак у зв'язку із задоволенням вимог позивача провадження у справі було закрито.
При цьому, компенсація таких витрат здійснюється з дотриманням загальних правил відшкодування витрат на правничу допомогу, зокрема щодо надання позивачу права заявити клопотання про зменшення їх розміру, якщо позивач вважає їх неспівмірними відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України.
ГПК України передбачено процесуальні гарантії для сторони щодо можливості подання клопотання про неспівмірність заявлених до стягнення витрат за правничу допомогу за рахунок позивача у випадку здійснення судом розподілу таких витрат як за наслідком розгляду справи по суті, так і в інших випадках.
Судом встановлено, що позивач поніс витрати на правничу допомогу, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач заперечив розмір заявлених до стягнення судових витрат та просив їх зменшити з 15 000,00 грн до 2 500,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справах «Двойних проти України» (п. 80) від 12.10.2006, «Гімайдуліна і інші проти України» (п.п. 34-36) від 10.12.2009, «East/West Alliance Limited» проти України» (п. 268) від 23.01.2014, «Баришевський проти України» (п. 95) від 26.02.2015.
Згідно рішення «Лавентс проти Латвії» (п. 154) від 28.11.2002 відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У позові ТОВ «Гарант Ойл Групп» наведено попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи - 15 000,00 грн.
У додатковій угоді № 18/02 до договору про надання правової допомоги від 21.12.2021 сторонами встановлено фіксований розмір гонорару адвоката за надання правової допомоги в Господарському суді Чернівецької області - 15 000,00 грн.
В цьому випадку фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, не обчислюється. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Водночас, зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є обов'язковими для суду у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.
Тож сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. І з урахуванням конкретних обставин суд може обмежити розмір, зважаючи на розумну необхідність судових витрат у справі.
Відповідна правова позиція викладена у додатковій постанові Касаційного господарського суду ВС від 13.02.2024 № 910/12155/22.
При визначенні розміру судових витрат, які підлягають стягненню на користь позивача, судом враховується, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору поставки в частині повернення майн, отриманого за договором. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.
Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, підготовка справи до розгляду в господарському суді не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, відповідач не заперечував проти позовних вимог.
Суд також зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 15 000,00 грн.
Разом із тим, у зв'язку із задоволенням вимог позивача на стадії підготовчого провадження судом закрито провадження у справі.
Однак заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу по справі, яка перебувала на стадії підготовчого провадження, так само становить 15 000,00 грн.
У кожній конкретній справі суд оцінює розмір таких витрат у сукупності з іншими критеріями (зокрема, розумність, необхідність, чи були фактично понесені). Критерій розумності у спірному випадку стосується не суто розміру грошової суми від ціни позову, а оцінюється у співвідношенні із виконаною роботою, обставинами справи, тощо.
Таким чином, заява позивача про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн не відповідає критерію розумності, а такі витрати не мають характеру необхідних, не співрозмірні з виконаною адвокатом роботою, у зв'язку з чим їх відшкодування матиме надмірний характер, а тому обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню є сума 7 500,00 грн. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 500,00 грн слід відмовити.
Відповідності до частини 3 статті 130 ГПК України зазначені витрати на правову допомогу слід покласти на відповідача.
Про понесення інших судових витрат сторони не заявляли.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 130, 221, 234, 235, 244, 344 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» про відшкодування судових витрат від 11.06.2025, вх. № 1916, задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Чернівці» імені Леоніда Каденюка» (58018, Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Леоніда Каденюка, 30, код ЄДРПОУ 21418761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (37043, Полтавська область, Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корпус 134КМ, код ЄДРПОУ 25392923) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500,00 грн.
3. У решті вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Гарант Ойл Групп» (37043, Полтавська область, Пирятинський район, шлях Київ-Харків, корпус 134КМ, код ЄДРПОУ 25392923) з Державного бюджету України 2 422,40 грн судового збору, сплаченого за подання позову згідно з платіжною інструкцією № 3983 від 17 березня 2025 року.
5. Після набрання ухвалою законної сили видати наказ.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню окремо від рішення суду в порядку та строк, передбачені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 20 червня 2025 року.
Суддя І.В. Марущак