18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"19" червня 2025 р. Черкаси справа №925/700/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» про стягнення 839 458,40 грн,
17.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» звернулося із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», у якому просить суд стягнути із відповідача заборгованість за договором поставки товару №0105/2023 від 01.05.2023 у розмірі 839 458,40 грн, яка складається з 625 514,88 грн основної заборгованості, 98020,25 грн пені, 94675,01 грн інфляційних витрат та 21248,26 грн 3% річних. У прохальній частині позову, позивач також просить суд визначити у рішенні суду, що нарахування 3% річних на суму заборгованості має здійснюватись до моменту виконання рішення суду. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 12591,88 грн.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій Товариство з обмеженою відповідальністю ««-ОСК-» просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» у банківських установах та накласти арешт на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», яке належить відповідачу на праві власності та майно, яке знаходиться на балансі відповідача у межах ціни позову. Заява мотивована тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, у зв'язку з чим у останнього станом на 17.04.2024 виникла заборгованість у розмірі 625 514,88 грн. Офіс відповідача зачинено, директор та головний бухгалтер на телефонні дзвінки не відповідають. Позивач направляв на адресу відповідача претензію щодо сплати боргу за договором, поштове відправлення відповідачу вручено не було та повернулося позивачу із відміткою «повернення відправнику». 17.06.2025 на адресу Товариство з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» надійшов запит приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д.М. про наявність майна, грошових коштів належних боржнику Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс». Стосовно відповідача відкрито виконавче провадження за №78109019 щодо стягнення значної суми грошових коштів. За доводами заявника іншими контрагентами, щодо яких у відповідача є зобов'язання, готуються позовні заяви щодо стягнення грошових коштів. Невжиття заходів забезпечення позову може призвести до імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду
Суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» зазначає, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, у разі задоволення позову.
Відповідно статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів випливає, що загальна сума отриманого відповідачем товару становить 1 245 514,88 грн, з яких несплаченою є сума у розмірі 625 514,88 грн, тобто відповідач частково сплатив вартість отриманого товару у сумі 620 000,00 грн (майже 50%) та підтверджує наявність свого обов'язку зі сплати залишку заборгованості, підписавши акт взаємних розрахунків, який також доданий позивачем до позовної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки товару №0105/2023 від 01.05.2023 у розмірі 839 458,40 грн, яка складається з 625 514,88 грн основної заборгованості, 98020,25 грн пені, 94675,01 грн інфляційних витрат та 21248,26 грн 3% річних.
Як слідує зі змісту заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» підставою для застосування судом забезпечувальних заходів є припущення заявника, що відповідач свідомо ухиляється від сплати заборгованості, оскільки ним була підтверджена сума заборгованості у акті звіряння, проте, останній не отримує поштові відправлення, які направлялися позивачем з вимогою сплати заборгованість, а також уникає будь-яких засобів комунікації.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Суд зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3)співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач необхідну суму грошових коштів, а тому застосування заходу забезпечення позову, обраного позивачем, безпосередньо пов'язане із предметом позову.
Оскільки грошові кошти є засобом платежу і відповідач, здійснюючи господарську діяльність, у будь-який момент може розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, а сума боргу є значною, виконання судового рішення у цій справі, у випадку ухвалення його на користь позивача, може бути суттєво утруднено. При цьому право відповідача у будь-який час розпорядитись своїм майном грошовими коштами є очевидною, тому не потребує доведенню позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає достатньо обґрунтованим припущення, що ненакладення арешту на грошові кошти відповідача у межах ціни позову (без врахування пені, інфляційних витрат та 3% річних) у сумі 625514,88 грн може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-».
Здійснивши оцінку адекватності обраного заявником заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» у межах розміру основної заборгованості у сумі 625 514,88 грн, суд дійшов висновку, що запропонований захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав боржника.
Встановивши, що обраний Товариством з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і зможе забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову шляхом у частині накладення арешту на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» та знаходяться в банківських установах на рахунках відповідача, у межах розміру основної заборгованості у сумі 625 514,88 грн.
Щодо накладення арешту на рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс», яке належить відповідачу на праві власності та майно, яке знаходиться на балансі відповідача у межах ціни позову, суд зазначає наступне.
Накладення арешту на грошові кошти відповідача у заявленому позивачем розмірі (суми основної заборгованості) дозволить виконати рішення суду у разі задоволення позову, оскільки відповідні кошти будуть акумулюватись на рахунку та дозволять уникнути процедури звернення стягнення на майно, у разі їх достатності.
Предметом позову у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів з метою погашення заборгованості за договором поставки.
Разом з тим накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу з метою забезпечення цього позову, є безпідставним, оскільки у такому випадку відсутній зв'язок між вказаним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, через те, що вказане нерухоме майно не є предметом спору у цій справі.
У цій справі суд вважає достатнім застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на грошові кошти товариства у розмірі основної заборгованості у сумі 625 514,88 грн та не встановлення на цей момент тієї обставини, що таких коштів буде недостатньо для виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Накладення арешту як на кошти, так і на майно відповідача, причому окремо на те, і на інше - у повній сумі спору, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить вимогам закону стосовно співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.
Отже, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині накладення арешту на майно відповідача.
Враховуючи розмір позовних вимог, наведені позивачем доводи щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між заходом забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача і предметом позовної вимоги, в тому числі й щодо спроможності заходу, про який просить позивач, забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, з урахуванням характеру спору між сторонами у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача та забезпечення позову у частині накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу у межах суми основної заборгованості у розмірі 625 514,88 грн.
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 141, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «-ОСК-» про забезпечення позову задовольнити частково.
2.Вжити заходи забезпечення позову у справі №925/700/25, а саме:
Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» (вулиця І.Багряного, 30А, місто Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ідентифікаційний код 42799123), які знаходяться в банківських установах на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» у межах суми основної заборгованості у розмірі 625 514,88 грн.
3.В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.
Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «-ОСК-« (вулиця Транспортна, 1а, місто Охтирка, Сумська область, 42700, ідентифікаційний код 43501436).
Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт-Юг Транс» (вулиця І.Багряного, 30А, місто Христинівка, Уманський район, Черкаська область, 20001, ідентифікаційний код 42799123).
Ця ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення, в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Ухвала про забезпечення позову може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя О.І.Кучеренко