29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"16" червня 2025 р. Справа № 924/399/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький
про стягнення 1540286,30грн 3% річних, 6167514,66грн інфляційних втрат
За участю:
від позивача: Драчова М.С. згідно довіреності від 20.11.2024 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: не з'явився
З оголошенням перерви в судовому засіданні 11.06.2025.
16.06.2025 в судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.
14.04.2025 до Господарського суду Хмельницької області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький про стягнення 1540286,30грн 3% річних та 6167514,66грн інфляційних втрат.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що позивачем, за період з вересня по листопад місяць 2024 року (включно) надано відповідачу послуги з передачі електроенергії за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП від 01.01.2024 на загальну суму 198046521,66грн. Вартість отриманих послуг відповідач оплатив з порушенням термінів, визначених умовами договору. У зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо оплати отриманої електроенергії, позивачем, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 1540286,30грн 3% річних та 6167514,66грн інфляційних втрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2025, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 16.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/399/25 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 11:40год. 07.05.2025.
30.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№05-22/3333/25) із запереченнями та зазначенням про те, що позивачем не додано до позовної заяви розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат, що не дає можливості перевірити правильність їх нарахування. Під час ухвалення рішення суду у даній справі відповідач просить врахувати обставини які встановлені рішенням Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2025 у справі №924/893/24 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про стягнення 530434927,18грн заборгованості, з яких 495605025,33грн основний борг, 8570227,22грн 3% річних та 26259674,63грн інфляційні втрати, що утворилась внаслідок невиконання зобов'язання щодо оплати вартості послуг з передачі електричної енергії згідно договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП від 01.01.2024 з січня 2024 року по серпень 2024 року. Станом на момент прийняття рішення основний борг з оплати надання послуг з передачі електричної енергії за період січень-серпень 2024 року в розмірі 495605025,33грн сплачено. Загальна сума оплати становить 518933921,33грн, що на 23328896,00грн більше ніж заборгованість за період січень 2024 року - серпень 2024 року. Вищезазначену суму (23328896,00грн) відповідно до умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП від 01.01.2024 необхідно врахувати як оплата за вересень 2024 року. З доданого до позовної заяви розрахунку iнфляцiйних втрат позивача вбачається, що прострочення вiдповiдачем виконання зобов'язання з оплати становило менше мiсяця, вiдповiдно таке нарахування суперечить природi iнфляцiйних втрат. З урахуванням наведеного, поданий позивачем розрахунок розмiру iнфляційних втрат є необгрунтованим. У відзиві на позов, відповідач зауважує, що листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, засвідчено наявність форсмажорних обставин (обставини непереборної сили), як таких, що впливають на виконання зобов'язань суб'єктами господарювання з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення та підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності по договору. Вищевказані обставини є триваючими та продовжують відбуватися і станом на сьогодні. У відзиві на позов, просить суд, з урахуванням ситуації, в якій опинилась держава, зважаючи на важливість діяльності ТОВ "Хмельницькенергозбут" для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання непереборних сили, що унеможливлює стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань в судовому порядку.
06.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/3503/25), в якому просить суд зменшити заявлені до стягнення нарахування на 99% по кожному нарахуванню.
06.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№05-22/3533/25) з зазначенням, що в розрахунку 3% річних та інфляційних втрат ТОВ "Хмельницькенергозбут" враховані оплати відповідача, які відображені в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2025 у справі №924/893/24, зокрема залишок оплати у розмірі 23328896,00грн (про які у відзиві на позов зазначає відповідач). Відтак, НЕК "Укренерго" проведені нарахування інфляційних втрат відповідно до норм чинного законодавства України та з урахуванням висновків Верховного Суду. У відповіді на відзив позивач вказує, що ТОВ "Хмельницькенергозбут" посилаючись на форс-мажорні обставини, як підставу на звільнення від відповідальності мало б надати до суду докази відсутності коштів на рахунках, що унеможливлювало належне виконання зобов'язань. Проте, ні виписок з рахунків, ні інших доказів відповідачем до суду не надавалося. Відповідачем не надано до суду і інші докази, які б підтверджували надзвичайні і невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлювали належне виконання стороною свого обов'язку по договору. До відповіді на відзив позивачем долучено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат ТОВ "Хмельницькенергозбут" по договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 №0281-02024-ПП, який просить суд враховувати при розгляді справи.
07.05.2025 представником позивача подано клопотання (вх.№05-22/3551/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із оголошенням у м. Києві та Київській області повітряної тривоги в час, на який призначено засідання.
07.05.2025 від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/3545/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою надання можливості для перевірки правильності нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат, а також надання пояснень у справі.
07.05.2025 від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання про зменшення інфляційних нарахувань та 3% річних (вх.№05-22/3536/25).
Ухвалою суду від 07.05.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 11:30год. 28.05.2025.
27.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/4119/25).
Ухвалою суду від 28.05.2025 закрито підготовче провадження у справі №924/399/25 та призначено справу до судового розгляду по суті у загальному позовному провадженні на 10:00год. 11.06.2025.
28.05.2025 від представника позивача надійшли пояснення у справі (вх.№05-22/4149/25).
11.06.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30год. 16.06.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 16.06.2025 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання 16.06.2025 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.
Відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 11.06.2025 було доставлено до його електронного кабінету, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 12.06.2025.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
Між приватним акціонерним товариством ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' (оператор системи передачі, далі ОСП) та товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого договору та акцептування ПАТ ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' вказаної заяви 01.01.2024р. (в редакціях, визначених наказами №549 від 03.10.2023р. та №343 від 07.06.2024р.).
Відповідно до п. 2.1 договору оператор системи передачі безперервно надає послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 6.1. договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Відповідно до п. 6.2 договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Плановий обсяг послуги, що використовується для розрахунку планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.
Відповідно до п. 6.4. договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих оператором системи передачі, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно), або акта приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням сервісу) або надає користувачу два примірники акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі свого боку. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання користувачем.
Згідно з пп. 1) п. 7.1., пп. 2) п. 9.3. договору позивач має право отримувати від відповідача своєчасну оплату за послугу, а відповідач користувач зобов'язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.
Згідно з п. 5.7. договору за внесення платежів, передбачених договором, з порушенням термінів користувач сплачує пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань щодо оплати заборгованості.
Позивачем за період вересень 2024 року - листопад 2024 року надано відповідачу послуги з передачі електричної енергії, що підтверджується:
- актами приймання-передачі послуг №ПРА-0006026 за вересень 2024р від 30.09.2024 на суму 57524133,77грн; №ПРА-0006564 за жовтень 2024р від 31.10.2024 на суму 68542732,74грн; №ПРА-0007146 за листопад 2024р від 30.11.2024 на суму 72199382,54грн;
- актами коригування №ПРА_К-0007927 до акту приймання-передачі послуг ПРА-0006564 за жовтень 2024р від 31.10.2024, яким відкориговано вартість послуг на суму 68323005,35грн.
Позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури на оплату послуг з передачі електричної енергії: від 15.09.2024 на суму 19007334,91грн., від 25.09.2024 на суму 19438105,09грн, від 05.10.2024 на суму 19707170,27грн, від 11.10.2024 на суму 57524133,77грн, від 15.10.2024 на суму 20778966,24грн, від 25.10.2024 на суму 21986082,90грн, від 05.11.2024 на суму 26258559,04грн, від 11.11.2024 на суму 68542732,74грн, від 15.11.2024 на суму 23611390,62грн, від 25.11.2024 на суму 25163564,12, від 05.12.2024 на суму 24528720,68, від 11.12.2024 на суму72199382,54грн.
Відповідач перерахував позивачу грошові кошти в рахунок оплати послуг щодо передачі електричної енергії згідно платіжних інструкцій від 15.01.2025 на суму 10000000,00грн; від 17.01.2025 на суму 3700000,00грн; від 17.01.2025 на суму 6300000,00грн; від 20.01.2025 на суму 14000000,00грн; від 24.01.2025 на суму 14000000,00грн; від 28.01.2025 на суму 21200000,00грн; від 06.02.2025 на суму 20000000,00грн; від 07.02.2025 на суму 11500000,00грн; від 10.02.2025 на суму 7000000,00грн; від 24.02.2025 на суму 10000000,00грн; від 25.02.2025 на суму 10000000,00грн; від 26.02.2025 на суму 10000000,00грн; від 27.02.2025 на суму 4326900,92грн; від 28.02.2025 на суму 37274224,46грн.
Також з проведеної відповідачем 31.12.2024р. оплати в сумі 24000000грн., в рахунок оплати послуг за вересень 2024р було зараховано 23328896,00грн.
За порушення термінів виконання грошових зобов'язань щодо оплати послуг з передачі електричної енергії, наданих за вересень-листопад 2024року, позивач, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував та заявив до стягнення з відповідача 1540286,30грн 3% річних та 6167514,66грн інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.
Аналізуючи надані докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
За змістом положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори, зокрема, про надання послуг з передачі електричної енергії (ст. 4 Закону України ''Про ринок електричної енергії'').
При цьому, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України ''Про ринок електричної енергії'', оператором системи передачі є суб'єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з передачі електричної енергії.
Приватне акціонерне товариство ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' є оператором системи передачі (ОСП), на яке покладено функції, поміж інших, з передачі електричної енергії.
Між приватним акціонерним товариством ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' та товариством з обмеженою відповідальністю ''Хмельницькенергозбут'' укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0281-02024-ПП шляхом подання відповідної заяви-приєднання до такого договору та акцептування ПАТ ''Національна енергетична компанія ''Укренерго'' вказаної заяви 01.01.2024р.
За умовами вказаного договору (п. 2.1) оператор системи передачі зобов'язався безперервно надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов'язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Факт належного виконання позивачем умов договору №0281-02024-ПП від 01.01.2024р. в частині надання відповідачу послуг з передачі електричної енергії підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі послуг та актами коригування. Так, зокрема, згідно актів за період вересень 2024 року - листопад 2024 року відповідачу було надано послуги з передачі електричної енергії в сумі 198046521,66 грн.
Відповідачем не подано доказів в підтвердження неналежного надання послуг з боку позивача.
Як передбачається ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Строк виконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг передачі електричної енергії обумовлено у п. 6.2 договору у наступному порядку:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Крім того, у п. 6.4 договору передбачено, що оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг відповідач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування.
З огляду на вказані вище умови договору вбачається, що оплата за договором здійснюється на умовах поетапної попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період (трьома платежами), а остаточний розрахунок відповідачем проводиться за фактом наданих послуг на підставі акту приймання-передачі послуги.
При цьому, обов'язок сплатити грошове зобов'язання на вказану суму (якщо сума здійснених попередніх оплат є меншою від вартості наданих послуг згідно акту надання послуги) виникає на підставі акту надання послуги та строк його виконання встановлено до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно) (згідно з п. 6.4. договору). Так само, оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування (згідно з п. 6.4. Договору).
Як стверджується матеріалами справи, відповідачем проведено оплату наданих позивачем за період вересень 2024 року - листопад 2024 року послуг з передачі електричної енергії з порушенням термінів оплати, визначених умовами договору.
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або Законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд України неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду України від 19.06.2019р. у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду України від 04.10.2019р. у справі №915/880/18, від 26.09.2019р. у справі №912/48/19, від 18.09.2019р. у справі №908/1379/17 тощо).
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова Верховного Суду України від 05.07.2019р. у справі №905/600/18).
При перевірці здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат враховується практика Верховного Суду України у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду України, наведена у постанові від 20.11.2020р. у справі №910/13071/19.
У вказаній вище постанові Верховного Суду України зазначено, що на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 ЦК України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць. З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду вважає за доцільне роз'яснити, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Суд, враховуючи методику розрахунку, надану Верховним Судом, здійснивши перевірку поданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення 6167514,66грн інфляційних втрат, нарахованих за жовтень-грудень 2024 року на суму боргу 57524133,77грн; за грудень 2024 року на суму 68542732,74грн; за січень 2025 року на суму боргу 68323005,35грн; за січень 2025 року на суму боргу 72199382,54грн; за лютий 2025 року на суму боргу 67018150,12грн, вважає арифметично вірним нарахування інфляційних втрат за заявлені періоди у сумі 6165489,11грн. Решта заявлених до стягнення інфляційних втрат нарахована необгрунтовано.
Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми 1540286,30грн 3% річних за період прострочення з 19.09.2024 по 15.10.2024 на суму боргу 19007334,91грн; з 29.09.2024 по 15.10.2024 на суму боргу 19438105,09грн; з 09.10.2024 по 15.10.2024 на суму боргу 19707170,27грн; з 16.10.2024 по 30.12.2024 на суму боргу 57524133,77грн; з 31.12.2024 по 14.01.2025 на суму боргу 34195237,77грн; з 15.01.2025 по 16.01.2025 на суму боргу 24195237,77грн; з 17.01.2025 по 19.01.2025 на суму боргу 14195237,77грн; з 20.01.2025 по 23.01.2025 на суму 195237,77грн; з 19.10.2024 по 15.11.2024 на суму боргу 20778966,24грн; з 29.10.2024 по 15.11.2024 на суму боргу 21986082,90грн; з 09.11.2024 по 15.11.2024 на суму боргу 26258559,04грн; з 16.11.2024 по 02.01.2025 на суму боргу 68542732,74грн; з 03.01.2025 по 23.01.2025 на суму боргу 68323005,35грн; з 24.01.2025 по 27.01.2025 на суму боргу 54518767,58грн; з 28.01.2025 по 05.02.2025 на суму боргу 33318767,58грн; з 06.02.2025 по 06.02.2025 на суму боргу 13318767,58грн; з 07.02.2025 по 09.02.2025 на суму боргу 1818767,58грн; з 19.11.2024 по 15.12.2024 на суму боргу 23611390,62грн; з 29.11.2024 по 15.12.2024 на суму боргу 25163564,12грн; з 09.12.2024 по 15.12.2024 на суму боргу 24528720,68грн; з 16.12.2024 по 09.02.2025 на суму боргу 72199382,54грн; з 10.02.2025 по 23.02.2025 на суму боргу 67018150,12грн; з 24.02.2025 по 24.02.2025 на суму боргу 57018150,12грн; з 25.02.2025 по 25.02.2025 на суму боргу 47018150,12грн; з 26.02.2025 по 26.02.2025 на суму боргу 37018150,12грн; з 27.02.2025 по 27.02.2025 на суму боргу 32691249,20грн, враховуючи визначені позивачем періоди нарахування та зважаючи на проведені відповідачем оплати, суд вважає нарахування правомірними, арифметично вірними, з огляду на що, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
В ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" вказано, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності.
Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.
Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов'язання має бути причинно-наслідковий зв'язок. Тобто неможливість виконання зобов'язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Однак відповідач не надав доказів на підтвердження наявності форс - мажорних обставин, їх впливу на можливість виконання зобов'язань за договором. Отже, відповідачем не доведено наявність підстав для звільнення від відповідальності.
При цьому, суд враховує, що договір про надання послуг з передачі електричної енергії, за яким у відповідача виникла заборгованість та відповідно нараховано 3% річних та інфляційні втрати був укладений 01.01.2024, тобто у час, коли в країні діяв воєнний стан та мали місце інші обставини, зазначені у відзиві.
У відзиві на позов відповідач просить суд зменшити розмір стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань на 99%.
Розглянувши вказане клопотання, суд враховує наступне.
Аналіз ст. 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Разом з тим, за ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У постанові від 18.03.2020 р. у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до ст. 625 ЦК України. Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі №902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст.625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яносто календарних днів.
Отже, відповідне зменшення відсотків річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи №902/417/18, а саме: встановлення відсотків річних на рівні 40% та 96%, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі №924/289/25, яка розглядається, відсотки річних нараховані за встановленою у ст. 625 ЦК України ставкою у розмірі 3%. Тому порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу 3% річних судом не встановлено. Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.09.2022 у справі №910/9911/21, 21.06.2022 у cправі №910/9905/21.
З приводу можливості зменшення інфляційних нарахувань суд зауважує, що інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу не є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Позбавлення кредитора можливості реалізувати право на стягнення інфляційних втрат порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №910/15410/21, від 20.02.2023 у справі №910/15411/21.
Оскільки нарахування інфляційних втрат є відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та їх розмір не підлягає зміні за домовленістю сторін, а порядок їх нарахування є чітко регламентованим, суд вважає, що зменшення розміру інфляційних втрат робить кредитора уразливим від знецінення грошових коштів, виплату яких затримує боржник.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про зменшення інфляційних втрат (з урахуванням проведеного судом перерахунку) та 3% річних за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 1540286,30грн 3% річних та 6165489,11грн інфляційних втрат. У решті суми інфляційних втрат у позові належить відмовити.
Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно обгрунтовано заявленим позовним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (м. Хмельницький, вул. Степана Бандери, 1/1, код ЄДРПОУ 42035266) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25, код ЄДРПОУ 00100227) 1540286,30грн (один мільйон п'ятсот сорок тисяч двісті вісімдесят шість гривень 30 копійок) 3% річних, 6165489,11грн (шість мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять гривень 11 копійок) інфляційних втрат, 92465,87грн (дев'яносто дві тисячі чотириста шістдесят п'ять гривень 87 копійок) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
В решті суми у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 20.06.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу ПАТ "НАК "Укренерго" (до електронного кабінету),
3-відповідачу ТОВ "Хмельницькенергозбут" (до електронного кабінету),
4 - Драчовій М.С. (на електронну пошту ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 ).