"17" червня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1407/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Лічмана Л.В.,
секретар судового засідання Бойченко О.Р.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Гуменюк І.П.,
від відповідача: Запорожець К.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» в особі Регіональної філії ,,Львівська залізниця» Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ» про стягнення 68615,28 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2025 р.: прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1407/25; призначено судове засідання за правилами спрощеного позовного провадження на 13.05.2025 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 27.05.2025 р., а від 27.05.2025 р. - до 10.06.2025 р.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.05.2025 р. повідомлено сторони про те, що: судове засідання, призначене на 10.06.2025 р., не відбудеться у зв'язку з перебуванням судді Лічмана Л.В. з 09.06.2025 р. по 11.06.2025 р. включно у відпустці в зв'язку з особистими обставинами; наступне судове засідання відбудеться 12.06.2025 р.
Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.06.2025 р. оголошено перерву в судовому засіданні до 17.06.2025 р.
Ухвалами Господарського суду Одеської області забезпечено представнику позивача можливість участі у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням онлайн сервісу відеозв'язку ,,EASYCON».
Згідно із приписами ст.ст.233,240 ГПК України в судовому засіданні 17.06.2025 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Акціонерне товариство ,,Українська залізниця» в особі Регіональної філії ,,Львівська залізниця» Акціонерного товариства ,,Українська залізниця» (далі - АТ ,,Українська залізниця») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,ЕКСІМТРАСТ» (далі - ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ») 68615,28 грн заборгованості за договором від 20.03.2023 р. № Л/В-23280п/НЮ, вказуючи на виникнення у ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» зобов'язань оплатити вартість маневрової роботи та внести плату за користування вагонами.
Позивач зауважує, що аналогічний спір між сторонами розглянуто у рамках провадження по справі № 916/2078/24, за результатами якого рішенням Господарського суду Одеської області, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, позов АТ ,,Українська залізниця» задоволено.
ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» у відзиві на позовну заяву просить у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне.
Договором від 20.03.2023 р. № Л/В-23280п/НЮ передбачено надання АТ ,,Українська залізниця» як виконавцем послуг з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» як замовника. Необхідність проведення вантажному вагону технічного обслуговування визначається оглядачами вагонів з боку виконавця.
У період з грудня 2023 р. по травень 2024 р. на базі ВП ,,Експлуатаційне вагонне депо Ковель» (ВЧДЕ-8) та ВП ,,Експлуатаційне вагонне депо Здолбунів» (ВЧДЕ-7) позивача відремонтовано вагони власності відповідача. Після виконання технічного обслуговування та оформлення відповідних документів (повідомлень форми ВУ-36М, актів приймання-передачі наданих послуг, дефектних відомостей форми ВУ-22, листів комплектації вантажних вагонів форми ВУ-35Р та ВУ-35Р-ГО-М) виконавцем надано фактичні калькуляції вартості послуг та відповідні рахунки на оплату технічного обслуговування вагонів, збору за подавання та забирання вагонів та збору за маневрову роботу на коліях депо, яка пов'язана з ремонтом вагонів та здійснювалась не одночасно з подачею та забиранням вагонів. Підставою для виставлення рахунків стали акти загальної форми ГУ-23, де зазначено обставини, які, на думку позивача, зумовили необхідність у їх складанні, а саме затримка вагонів згідно ВУ-23 та гарантійних листів.
Відповідач вважає, що названі в актах загальної форми обставини не відповідають тим, що насправді мали місце, адже, по-перше, технічне обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснювались на виконання договору від 20.03.2023 р. № Л/П-23280п/НЮ, положеннями якого дозволено виконавцю забирати вагони для ремонту, не очікуючи гарантійний лист замовника. По-друге, повідомлення про ремонт або технічне обслуговування вагону (ф. ВУ-23М) - це документ, що засвідчує технічно несправний стан вагона і є підставою для переміщення вагонів як несправних із робочого парку до неробочого. Тобто складання повідомлень за формою ВУ-23 являється передумовою лише для віднесення вагонів до числа несправних, тому у жодному випадку не може бути підставою для затримки вагонів.
Таким чином, несвоєчасна подача вагонів в ремонт (на колії депо) відбувається лише з вини позивача та не залежить від відповідача. Саме АТ ,,Українська залізниця» здійснює затримку для виконання вагонам технічного обслуговування на невизначений термін, збільшуючи кількість несправних вагонів, що одночасно знаходяться на станції. Відтак, визначені в актах загальної форми причини для затримки вагонів не знаходять свого документального підтвердження, тому нарахування плати за користування вагонами є необґрунтованим, вина відповідача в затримці вагонів являється недоведеною, а, отже, вартість плати за користування вагонами стягненню не підлягає.
Крім того, ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» зазначає, що збір за маневрову роботу є державно регульованим тарифом. Підстави та порядок його нарахування встановлені Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничними транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317, та Правилами перевезення вантажів.
Приписами п.1.2 розд. ІІІ Збірника тарифів визначено, що відстань подачі/забирання вагонів визначається від вістряка вихідної стрілки примикання (до залізничної станції) під'їзної колії Замовника до місця ремонту вантажних вагонів (враховуючи довжину фронту ремонту).
Пунктом 1.8 розд. ІІІ цього Збірника тарифів визначено перелік операцій, які відносяться до маневрових робіт, що виконуються локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, та за які нараховується збір за маневрову роботу. До такої роботи належить: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
У п.1.9 розд. ІІІ Збірника тарифів передбачено, що за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі та забирання вагонів на під'їзну колію, в т.ч. під час розставлення вагонів на фронти ремонту та забирання їх після закінчення ремонту, а також будь-які маневрові роботи по підбиранню вагонів, плата не стягується.
За переміщення вагонів зі станції виявлення технічної несправності на під'їзні колії вагонного депо сплачується збір за подачу та забирання вагонів, який в повному обсязі сплачено ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ».
Маневрова робота, що оформлена актами загальної форми, складеними позивачем, виконувалась одночасно з подачею/забиранням вагонів на/з під'їзну колію та полягає в підбиранні та розставленні вагонів по фронтам (коліям) ремонту.
Крім цього, Збірником тарифів (табл. 3. Розподіл витрат, пов'язаних з вантажними перевезеннями, їх складові та джерела покриття) передбачено, що маневрова робота, яка виконується по відчепленню вагонів від складу поїзду з причин технічної несправності, відноситься до інфраструктурної складової та входить у склад залізничного тарифу. Збір за маневрову роботу при відчепленні вагонів від поїзду не підлягає нарахуванню.
У зазначених залізницею випадках маневрова робота по відчепленню вагонів на шляху прямування від складу поїздів з подальшою їх перестановкою на колії накопичення ВЧДЕ-7, ВЧДЕ-8 здійснювалась в рамках технології станцій та не відноситься до іншої маневрової роботи з вагонами на станціях, що виконується на вимогу вантажовласника (власника вагонів) відповідно до п.1.8 Збірника тарифів. Відповідно і збір за маневрову роботу в подібних випадках не нараховується. Витрати, пов'язані з такою маневровою роботою, відносяться до витрат, пов'язаних з перевезеннями, покриття яких передбачено за рахунок сплати тарифів.
Також відповідач звертає увагу суду на те, що спроби ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» вирішити спірні питання з керівництвом філії ,,Львівська залізниця» не принесли позитивного результату, тому відбулось звернення до Департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ ,,Українська залізниця» з офіційним запитом від 10.04.2025 р. № 12/04-25 для підтвердження правомірності своєї позиції та отримання роз'яснень щодо питань, які стосуються предмету спору по даній справі.
На електронну пошту ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» надійшла відповідь за підписами директора та заступника директора Департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ ,,Українська залізниця» від 23.04.2025 р. за вих. № ЦД-13/17н, у якій підтверджено факт неправомірного нарахування збору за маневрову роботу локомотивом залізниці при відчепленні вагонів від складу транзитного поїзда по станціях Здолбунів, Ковель та Ізов з оформленням ВУ-23 з подальшою їх перестановкою на колії накопичення вагонів, адресованих до експлуатаційного вагонного депо Здолбунів, Ковель (ВЧДЕ-7, ВЧДЕ-8). Свою позицію керівництво АТ ,,Українська залізниця» обґрунтовує тим, що вищевказана маневрова робота виконувалась у рамках технології роботи станції та не відносилась до іншої маневрової роботи з вагонами на станціях, що виконується на вимогу вантажовласника (власника вагонів) відповідно до п.1.8 розд.ІІІ Збірника тарифів. Витрати, пов'язані з такою маневровою роботою, відносяться до експлуатаційних витрат з перевезень, покриття яких відповідно до Збірника тарифів передбачено за рахунок сплати тарифів (плати за початково-кінцеві операції, плати за операції руху тощо).
Окремо ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» повідомляє, що аналогічних висновків дійшов Господарський суд Одеської області в рішенні по справі № 916/5499/24.
Також відповідач вказує, що здійснений ним аналіз позовної заяви та її додатків виявив невідповідність розрахунків, наданих до суду, сумі, визначеній у тексті позовної заяви. Крім того, у розрахунках зазначено номери вагонів, які не мають ніякого відношення до цієї справи (№№ 62788831, 63080964, 61335584, 61489134, 06030684, 03030642). Також наявні в матеріалах справи розрахунки дозволяють зробити висновок про те, що позивач, керуючись лише своїм власним бажанням та ігноруючи нормативно-правові акти, в абсолютно тотожних випадках відчеплення вагону від складу поїзда з оформленням повідомлення ВУ-23М та складення актів ГУ-23, то нараховує збір за користування вагоном, то ні (розрахунок суми збору за проведення маневрової роботи та користування власними вагонами по станції Ковель), що є неприпустимим.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача, виходячи з такого.
Порядок експлуатації власних вантажних вагонів на залізничному транспорті загального користування регламентують Правила експлуатації власних вантажних вагонів, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 р. № 17, відповідно до п.1.1 яких Правила є обов'язковими при перевезеннях вантажів вагонами, що перебувають у власності перевізників, операторів, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб-підприємців, які орендують їх в інших власників або якими вони володіють на підставі договору управління майном, договору про спільну діяльність тощо.
Відповідно до п.4.1 вказаних Правил випуск власних вантажних вагонів на колії загального користування допускається після відповідного огляду їх технічного стану працівниками вагонного господарства, а для перевезення небезпечного вантажу в спеціалізованих вагонах - при пред'явленні відправником вантажу працівникам станцій і вагонного господарства свідоцтва про технічний стан вагона, що гарантує безпеку перевезення цього вантажу.
Разом з тим, абз.1 п.12.1 розд.12 ,,Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу» Правил технічної експлуатації залізниць, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996 р. № 411, визначено, що забороняється випускати в експлуатацію і допускати до руху в поїздах рухомий склад, у тому числі спеціальний рухомий склад, що має несправності, які загрожують безпеці руху, порушують охорону праці, а також ставити в поїзди вантажні вагони, стан яких не забезпечує збереження вантажів, що перевозяться.
Підставою для відчеплення та направлення вантажних вагонів в ПР (поточний ремонт з відчепленням вантажних вагонів) є несправності, виявлені оглядачем вагонів згідно з Технічними вимогами до вузлів і деталей вагонів в експлуатації, Інструкції з технічного обслуговування вагонів в експлуатації, затвердженої на засіданні Ради по залізничному транспорту держав-учасників Співдружності (протокол від 21-22 травня 2009 р. №50) з оформленням повідомлення форми ВУ-23М та інструкції ЦВ-0043, затвердженої наказом № 417Ц Укрзалізниці від 25.09.2008 р.
На виконання вимог даних нормативних актів між сторонами укладено договір № Л/В-23280п/НЮ, на підставі якого виникли взаємні зобов'язання.
Відповідно п.3.4 договору витрати виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії оплачуються замовником на підставі окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами виконавця згідно умов договору та документів наданих станцією.
Виробничим підрозділом ,,Експлуатаційне вагонне депо Ковель» та Виробничим підрозділом ,,Ремонтне вагонне депо Здолбунів» виставлено рахунки на підставі документів, наданих станціями Ізов, Ковель, Здолбунів. Облік часу користування вагонами, здійснення маневрової роботи відбувається за відомостями форми ГУ-46, які складаються на підставі актів загальної форми ГУ-23. Інших документів на підтвердження здійснення даних операцій ні договором, ні законодавством не передбачено.
Згідно із ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст.525 ЦК України, не допускається.
Згідно із ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п.1.8. Тарифного керівництва № 1 за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45) із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до п.3 Правил складання актів акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу та вантажобагажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності: утрати документів, прикладених відправником до накладної; затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства…; відмови вантажовласника від підписання: облікової картки виконання плану перевезень вантажів, накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами (контейнерами); …в інших випадках для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Відповідно до п.4.2 Правил експлуатації власних вантажних вагонів при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць.
Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда.
При гарантованому обслуговуванні власних вантажних вагонів з відчепленням згідно з укладеним договором відшкодовується вартість робіт, зазначених у Переліку ремонтних робіт (несправностей), за наявності яких власні вантажні вагони необхідно подавати для технічного обслуговування з відчепленням (додаток 3).
У разі відсутності договору про гарантоване обслуговування власних вантажних вагонів вагоноремонтне підприємство, у районі обслуговування якого відчеплено вагон, надсилає за місцезнаходженням власника (орендаря, оператора) запит про ремонт вагона. Власник самостійно вирішує питання ремонту таких вагонів.
Отже, технічне обслуговування вагонів здійснюється на підставі договору або гарантійного листа власника. Зазначення в акті ,,ремонт згідно гарантійного листа» не спростовує факту надання послуг, передбачених договором, та не звільняє від сплати за них.
Пункти 6.1, 6.3 Правил експлуатації власних вантажних вагонів передбачають, що при виконанні функцій відправника (одержувача) оператори сплачують залізницям плату за перевезення вантажів у власних вантажних вагонах за перевезення цих вагонів у порожньому стані та інші платежі, які виникають у процесі перевезень, згідно з тарифами, що діють на залізничному транспорті, із застосуванням чинних коефіцієнтів. Розрахунки за гарантоване обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством).
Накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. В даному випадку правовідносини виникли не між учасниками перевезення (відправником чи одержувачем вантажу).
Правовідносини у даному спорі виникли з підстав договору № Л/В-23280п/НЮ про надання послуг з технічного обслуговування вантажних вагонів з відчепленням та стягнення коштів за маневрову роботу та плату за користування вагонами. На даний момент договір є чинним, питань щодо розірвання договору чи внесення змін сторонами не ініційовано.
Крім того, на думку позивача, варто зауважити, що п.1.9 Тарифного керівництва № 1 передбачає наступний зміст: ,,Не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під'їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій; підбирання вагонів на станційних коліях перед подаванням на під'їзні, пристанські (портові) колії, а також після здавання з під'їзної колії». Тобто даний пункт містить інший зміст, ніж той що наводить відповідач у відзиві.
Пунктом 1.2 розд.IV Збірника тарифів передбачено, що плата за тарифними схемами визначається залежно від відстані перевезення, а, відтак, є провізною платою, що справляється перевізником за доставку вантажу залізницею до станції призначення.
Згідно з п.9 розд.I Збірника тарифів плата за користування вагонами (контейнерами) та збори нараховуються за ставками, які діяли в ті дні, коли надавалися послуги. Додаткові витрати, пов'язані з перевезенням вантажу, не передбачені тарифами і викликані причинами, що не залежать від перевізника, нараховуються за ставками, що діють на дату виникнення цих витрат.
Пунктом 6 Статуту залізниць визначено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу є системою цінових ставок та правил їх застосування, за якими провадяться розрахунки за перевезення залізницями, тоді як збори - цінові ставки, за якими провадяться розрахунки за виконання підприємствами залізничного транспорту робіт та послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу.
Отже, Статутом залізниць та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом визначено різновиди платежів, що сплачуються відправником вантажу на користь залізниці за перевезення вантажу до станції призначення, а саме тариф на перевезення вантажу як ,,провізна плата» за перевезення вантажу у вагонах перевізника, власному чи орендованих вагонах або перевезення вагонів у порожньому стані, що не включає вартості робіт і послуг залізниці, пов'язаних з перевезенням вантажу (суми зборів), а також ,,інші платежі», які включають збори за виконання робіт та надання послуг залізницею, пов'язаних з перевезенням вантажів (плата за користування вагонами перевізника, плата за проїзд провідників, плата за охорону та супроводження), та додаткові витрати під час перевезення вантажу, не передбачені тарифами та зумовлені причинами, що не залежать від залізниці як перевізника (висновок Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 05.11.2020 р. по справі № 910/13491/19).
Наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2013 р. № 418 затверджено Методику розрахунку тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом, яка визначає механізм формування тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України (далі - тарифи) і застосовується під час установлення Міністерством інфраструктури України за погодженням з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міністерством фінансів України тарифів на послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
Пункти 3, 4 та 5 даної Методики передбачають, що формування тарифу здійснюється відповідно до структури тарифу, встановленої Міністерством інфраструктури України. Тариф включає плату за початково-кінцеві операції та операцію руху (з відокремленням інфраструктурної, локомотивної та вагонної складових). Ця Методика базується на методі, розрахованому на основі витрат (собівартості). Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів перевезення вантажів, економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних та галузевих нормативів витрат ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) у плановому періоді. До розрахунку тарифів включається плановий прибуток, розмір якого є достатнім для забезпечення перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та виконання інвестиційних програм у період регулювання.
Отже, надання послуги технічного обслуговування з відчепленням, маневрова робота та інші витрати при наданні такого обслуговування не є плановими та постійними витратами під час надання послуги перевезення, тому не передбачаються в тарифі.
Щодо листа Департаменту технології перевезень та комерційної роботи позивач вказує, що у запиті ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» зазначило: ,,…по кожному вищенаведеному випадку проводилась робота маневрового локомотива залізниці по відчепленню несправних вагонів від складу поїздів по станціям Здолбунів, Ковель, Ізов з подальшою їх перестановкою на колії накопичення, адресованих ВЧДЕ-7, ВЧДЕ-8, ця робота проводилась в рамках технології роботи станцій та не відносилась до додаткової маневрової роботи з вагонами на станціях, що виконується на вимогу власника вагонів». Варто зауважити, що Збірник тарифів не передбачає такого поняття як ,,додаткова маневрова робота». Крім того, відповідь на лист надано у межах звернення ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ», тобто по суті випадків, про які зазначив сам відповідач. Останній не надав докази того, що дана маневрова робота здійснювалася в рамках технологій роботи станцій, та того, що маневрова робота здійснювалася з подальшою перестановкою вагонів на колії накопичення. Крім того, відповідач не зазначив у своєму лист при зверненні до Департаменту, що договором № Л/В-23280п/НЮ передбачено оплату витрат виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії. Також оплата маневрової роботи під час відчеплення вагонів через їх несправність підлягає оплаті та не залежить від технології роботи станції. Положення Збірника тарифів, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи, які передбачають оплатність виконання АТ ,,Українська залізниця» маневрової роботи, мають вищу юридичну силу ніж листи керівників Департаменту позивача, незалежно від їх змісту. В даному випадку Залізниця керується розпорядженнями № М-02/56 від 24.07.2023 р., № ЦМ-13/2143 від 30.11.2017 р., № Ц-З-55/1-19 від 02.01.2019 р., № Ц-4-91/2264-21 від 16.06.2021 р., якими передбачається оплата маневрової роботи при виконанні ремонтних робіт вагонів інших юридичних осіб такими юридичними особами.
Щодо розрахунку плати за користування вагонами АТ ,,Українська залізниця» звертає увагу суду на те, що ціна позову є відповідною сумі всіх рахунків, які є додатками до позовної заяви. Твердження відповідача про їх невідповідність ціні позову є безпідставними. ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» не подано контррозрахунку позовних вимог. Також у відзиві стверджується, що у розрахунку плати користування станції Ізов зазначено вагони, які не мають відношення до справи (№№ 62788831, 63080964, 61335584, 61489134, 06030684, 03030642), проте: 06030684 та 03030642 не є номерами вагонів, а є номерами відомостей плати за користування вагонами; вагони №№ 61335584, 61489136 включені в рахунок № 374 і мають відношення до справи; вагони № 6288831 та № 63080964 включені у відомість користування вагонами № 15030771 разом із вагоном № 61290656, однак за них плата не стягується. У наданому розрахунку чітко зазначено номери вагонів та суму, яка підлягає оплаті. Плата за користування вагонами №№ 61211751, 61212114, 61290656, 61335584, 61489135 по станції Ізов становить 26,70 грн без ПДВ, а по станції Ковель - 20,30 грн без ПДВ.
Насамкінець позивач повідомляє, що відповідач, укладаючи договір, свідомо взяв на себе зобов'язання щодо оплати послуг, пов'язаних з його виконанням. Натомість позивач при нарахуванні платежів діяв виключно у відповідності та на підставі вищезгаданих договору, норм та правил, якими передбачено обов'язок власника вагонів здійснювати плату за користування вагонами та маневрову роботу.
Відповідач у письмових запереченнях стверджує, що розпорядження, додані до відповіді на відзив, є внутрішньої перепискою між структурними підрозділами позивача, яка стосується конкретних випадків та не має відношення до предмету спору у даній справі.
При цьому ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» наполягає на тому, що: його вина у затримці вагонів відсутня; наявність договору від 20.03.2023 р. № Л/В/-23280п/НЮ виключає доводи позивача щодо очікування гарантійних листів; умови договору виконано відповідачем у повному обсязі; несвоєчасна подача внаслідок очікування допуску вагонів в ремонт (на колії депо) відбувалась лише з вини позивача та не залежала від поведінки відповідача; саме на залізницю з метою запобігання накопичування вагонів на станційних коліях та їх затримці в очікуванні подачі для проведення ремонту або технічного обслуговування з відчепленням покладені зобов'язання планування обсягів ремонту та технічного обслуговування.
Після вислуховування вступних слів сторонами надано додаткові письмові пояснення, в яких позивач, серед іншого, зазначає про те, що рішенням Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 р. по справі № 916/181/25 між тими сторонами стягнуто плату за користування вагонами, натомість відповідач наголошує на тому, що вартість маневрової роботи локомотива на коліях вагонного депо, яка пов'язана з виконанням технологічного процесу ремонту вагонів власності ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ», ним оплачена в повному обсязі згідно з виставленими рахунками, однак для оплати вартості маневрової роботи, яка заявлена до стягнення позивачем, передумови відсутні. В судовому засіданні 12.06.2025 р. представник відповідача вказав, що рішення суду по справі № 916/181/25 ним оскаржено в апеляційному порядку.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи та нормам українського законодавства, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого.
Між АТ ,,Українська залізниця» (Виконавець) та ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» (Замовник) укладено договір від 20.03.2023 р. № Л/В-23280п/НЮ (Договір), за умовами якого Виконавець зобов'язується протягом дії цього договору за дорученням Замовника надавати послуги з технічного обслуговування з відчепленням у процесі експлуатації вантажних вагонів в обсязі ТОв-1 і ТОв-2 (надалі по тексту - ТОв), що є власністю Замовника, знаходяться в його користуванні на законних підставах, несправність яких виявлена в районі обслуговування Виконавця, а Замовник зобов'язується сплатити рахунки за надані послуги.
За змістом п.п.1.2 та 1.3 Договору необхідність проведення вантажному вагону ТОв визначають оглядачі вагонів, усунення Виконавцем несправностей, що виникли під час експлуатації вантажних вагонів Замовника, виконується згідно з вимогами нормативних документів.
Згідно з п.1.4 Договору послуги надаються Замовнику на усіх станціях розташування пунктів технічного обслуговування з відчепленням Виконавця в межах Регіональної філії ,,Львівська залізниця» на умовах 100% передоплати.
Пункт 3.3 Договору передбачає, що у разі якщо через затримку вагонів Замовника з його документально підтвердженої вини на станційних коліях виробничого підрозділу Виконавця - вагонному депо нараховується плата за простій вагона, відповідно до вимог Правил користування вагонами і контейнерами та Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, то Замовник сплачує Виконавцю цю плату за весь час знаходження (простою) вагонів Замовника на станційних коліях на підставі підтверджуючих документів та окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки вказаних документів та рахунку Замовником.
Відповідно п.3.4 Договору витрати Виконавця при проведенні маневрових робіт та інші витрати регіональної філії оплачуються Замовником на підставі окремого рахунку Виконавця протягом 5 банківських днів з дати виписки рахунку Замовником. Розрахунок проводиться за фактичними витратами Виконавця згідно умов Договору та документів, наданих станцією.
В межах даного Договору Виконавцем виставлено Замовнику наступні рахунки:
- ВП ,,Ремонтне вагонне депо Здолбунів» (ВЧДР-7) № 1263 від 15.12.2023 р., № 1283 від 21.12.2023 р., № 251 від 27.02.2024 р., № 620 від 13.03.2024 р., № 642 від 21.03.2024 р., № 644 від 27.03.2024 р., № 668 від 31.03.2024 р., № 691 від 31.03.2024 р., № 740 від 22.04.2024 р., № 760 від 29.04.2024 р., № 823 від 30.04.2024 р., № 862 від 24.05.2024 р., № 877 від 28.05.2024 р. (на підставі документів станції Здолбунів);
- ВП ,,Експлуатаційне вагонне депо Ковель» (ВЧДЕ-8) № 165 від 19.02.2024 р., № 323 від 14.03.2024 р., № 374 від 21.03.2024 р., № 418 від 08.04.2024 р., № 638 від 27.05.2024 р. (на підставі документів станцій Ковель та Ізов).
Сторонами не заперечується, що оплату цих рахунків Замовник здійснив у повному обсязі, окрім 68615,28 грн з ПДВ, перерахованих на підставі п.3.3 Договору та п.3.4 Договору, а саме:
1) рахунки ВЧДР-7 (від 15.12.2023 р. № 1263, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 21.12.2023 р. № 1283, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 27.02.2024 р. № 251, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 13.03.2024 р. № 620, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 21.03.2024 р. № 642, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 27.03.2024 р. № 644, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 31.03.2024 р. № 668, за маневрову роботу щодо 3-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 5413,32 грн; від 27.03.2024 р. № 691, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 22.04.2024 р. № 740, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 29.04.2024 р. № 760, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 30.04.2024 р. № 823, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 24.05.2024 р. № 862, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ; від 28.05.2024 р. № 877, за маневрову роботу, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 1804,44 грн з ПДВ);
2) рахунки ВЧДЕ-8 (від 19.02.2024 р. № 165, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 14.03.2024 р. № 323, за маневрову роботу щодо 2-х вагонів, відповідач відмовився здійснювати оплату в загальній сумі 3608,88 грн; від 21.03.2024 р. № 374, за маневрову робота та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати рахунок у загальній сумі 7230,12 грн з ПДВ; від 08.04.2024 р. № 418, за маневрову роботу та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати даний рахунок у сумі загальній 10858,32 грн з ПДВ; від 27.05.2024 № 638, за маневрову роботу та плата за користування вагонами, відповідач відмовився оплачувати даний рахунок у загальній суму 14438,03 грн з ПДВ.
Вказані рахунки складено на підставі актів загальної форми, в яких міститься інформація про причини їх складання (ремонт згідно гарантійного листа), відомостей плати за користування вагонами, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу.
Відповідно до п.п.4.2, 6.3 Правил експлуатації власних вантажних вагонів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 29.01.2015 р. № 17, при перебуванні власних вантажних вагонів на коліях загального користування їх технічне обслуговування проводиться так само, як і для вагонів інвентарного парку залізниць. Для організації безперебійної експлуатації власних вантажних вагонів на коліях загального користування власник (орендар, оператор) вагонів може укласти договір із залізницею (вагоноремонтним підприємством) про гарантоване усунення несправностей, що виникають під час руху, з відчепленням від поїзда. Розрахунки за гарантоване обслуговування та ремонт власних вантажних вагонів здійснюються відповідно до договору між власником (орендарем, оператором) та залізницею (вагоноремонтним підприємством).
Господарський суд вказує, що з метою виконання наведених норм між сторонами укладено Договір, на підставі якого виникли взаємні зобов'язання.
Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ст.908 ЦК України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Пунктом 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв'язку України від 31.08.2005 р. № 507, передбачено, що маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Маневри - будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Одиницею залізничного рухомого складу є локомотив та вагон.
З матеріалів справи вбачається, що нарахування збору за маневрову роботу локомотива здійснено позивачем на підставі Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифне керівництво № 1), затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 р. № 317.
Відповідно до п.1.8 розд.ІІІ цього Збірника тарифів за маневрову роботу, що виконується локомотивом Залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам'яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,60 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, враховуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під'їзних коліях та інших місцях незагального користування.
Згідно з п.1.9 розд.ІІІ Збірника тарифів не стягується плата за маневрову роботу, яка виконується в процесі подачі й забирання вагонів на під'їзних, портових (пристанських) коліях, а саме: розставляння вагонів, що подаються, на вантажні фронти та забирання їх після закінчення вантажних операцій; підбирання вагонів на станційних коліях перед подаванням на під'їзні, пристанські (портові) колії, а також після здавання з під'їзної колії.
Господарський суд вказує, що у даному випадку робота маневрового локомотива залізниці по відчепленню на шляху прямування вагонів від складу поїздів по станціях Здолбунів, Ковель та Ізов з подальшою їх перестановкою на колії накопичення вагонів, адресованих ВЧДЕ, в рамках технології роботи станції, не відноситься до іншої маневрової роботи з вагонами на станціях, що виконується на вимогу вантажовласника (власника вагонів) відповідно до п.1.8 розд.ІІІ Збірника тарифів, оскільки витрати, пов'язані з такою маневровою роботою, відносяться до витрат, пов'язаними з перевезеннями, покриття яких відповідно до Збірника тарифів передбачено за рахунок сплати тарифів. Відповідно збір за маневрову роботу не нараховується.
Вказане підтверджено у листі Департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ ,,Укрзалізниця» від 23.04.2025 р. № ЦД-13/17Н, який є відповіддю на запит ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ».
Слід зауважити, що за змістом п.п.1.1, 3.1.47 Положення про Департамент технології перевезень та комерційної роботи АТ ,,Укрзалізниця» цей Департамент є структурним (функціональним) підрозділом апарату управління позивача та надає консультації користувачам залізничного транспорту щодо вантажних перевезень на залізничному транспорті шляхом надання роз'яснювальних, довідкових та інших матеріалів, а також вжиття невідкладних заходів щодо вирішення проблемних питань, які надходять з боку користувачів послуг.
Враховуючи викладене, те, що, як зазначено відповідачем та не заперечується позивачем, вартість маневрової роботи локомотива на коліях вагонного депо, яка пов'язана з виконанням технологічного процесу ремонту вагонів власності ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ», останнім оплачена в повному обсязі згідно з виставленими рахунками, а також те, що для оплати вартості маневрової роботи, яка заявлена до стягнення в межах цієї справи на підставі п.3.4 Договору, правові передумови відсутні, господарський суд у задоволенні цієї частини позову відмовляє.
Відповідно до ст.119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови... У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
На підставі названої норми та п.3.3 Договору залізниця нарахувала плату за користування вагонами, посилаючись на затримку вагонів з вини ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ».
Між тим, господарський суд вказує, що вина відповідача у затримці вагонів з матеріалів справи не вбачається, адже за умовами Договору саме на позивача покладена організація роботи, пов'язаної з ремонтом вагонів, тому лише від нього залежить кількість часу очікування подачі вагонів в ремонт (на колії депо). При цьому на відповідача не мають покладатись негативні наслідки накопичування вагонів на станційних коліях, яке знаходиться в причинному зв'язку з плануванням позивачем обсягів ремонту та технічного обслуговування.
В названому контексті доречним також буде звернути увагу на те, що АТ ,,Укрзалізниця» хибно в актах загальної форми причиною затримки назвало гарантійні листи (як з'ясовано судом, останні оформлюються у випадку відсутності договору на ремонт), адже між сторонами укладено Договір, тому ТОВ ,,ЕКСІМТРАСТ» не складало гарантійні листи, правомірно очікуючи від Виконавця дотримання домовленостей, досягнутих у письмовій угоді про ремонт вагонів.
Враховуючи викладене, у позові про стягнення плати за користування вагонами також слід відмовити.
Не приймаються до уваги посилання сторін на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалені при розгляді аналогічних справ, оскільки за правилами ГПК України вони не є обов'язковими до врахування.
Насамкінець потрібно зазначити, що решта доводів сторін, яким не надано правову оцінки вище по тексту рішення, жодним чином не впливають на остаточний результат розгляду справи або мотиви, з яких суд повністю відмовляє у позові.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що у задоволенні позову відмовлено, судовий збір, сплачений за його подачу, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст.129,232,233,238,240,241 ГПК України, ухвалив:
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного його тексту і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 20 червня 2025 р.
Суддя Л.В. Лічман