20.06.2025 р. Справа № 914/743/25
За заявою:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетвік», м. Львів
про:скасування судового наказу
у справі:№914/743/25
за заявою:Львівської міської ради, м. Львів
до боржника:Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетвік», м. Львів
про:видачу судового наказу
Суддя - Крупник Р.В.
21.03.2025 Господарським судом Львівської області у справі №914/743/25 видано судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетвік» на користь Львівської міської ради 97'861,46 грн. заборгованості за Договором оренди землі №Ф-3118 від 26.04.2019, з урахуванням додаткової угоди №Ф-3346 від 01.03.2024, та за Договором оренди землі №Ф-3229 від 15.11.2021, з урахуванням додаткової угоди №Ф-3347 від 01.03.2024, а також 302,80 грн. судового збору за подання заяви про видачу судового наказу.
Відповідний судовий наказ набрав законної сили 02.05.2025 та був скерований на адресу стягувача.
Приписами частини 1 статті 157 ГПК України передбачено, що боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.
Пунктом 3 частини 5 статті 157 ГПК України встановлено, що до заяви про скасування судового наказу додається клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.
18.06.2025 боржником подано до суду заяву про скасування судового наказу від 21.03.2025 у справі №914/743/25 із посиланням на те, що вимоги стягувача є необґрунтованими. Боржник вказує, що пропустив строк для подання заяви про скасування судового наказу з поважних причин, оскільки станом на дату подання відповідної заяви він не отримував судового наказу ні засобами поштового зв'язку, ні у електронний кабінет підсистеми «Електронний суд». Про існування судового наказу він дізнався після того як 17.06.2025 у його електронний кабінет надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження. Зважаючи на це, він просить поновити строк для подання заяви про скасування судового наказу.
Надаючи оцінку доводам боржника, суд зазначає таке.
Згідно із частинами 1-3 статті 156 ГПК України після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, боржникові до його електронного кабінету, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилається копія заяви стягувача про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами. Копія (текст) судового наказу, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, разом з додатками надсилаються боржнику за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
З матеріалів справи вбачається, що судовий наказ у справі №914/743/25 разом із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами направлялися боржнику до його електронного кабінету. Наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа підтверджується те, що боржник отримав судовий наказ 21.03.2025 о 19:35 год., а заяву про видачу судового наказу - 18.03.2025 о 04:45 год. (Т.1; а.с. 44, 45).
Як передбачено частиною 4 статті 156 ГПК України, днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 242 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Зважаючи на викладене вище, суд доходить висновку, що боржник отримав судовий наказ у справі №914/743/25 разом із заявою про видачу судового наказу ще у березні 2025 року. Оскільки заява про скасування судового наказу подана до суду 18.06.2025, то боржник пропустив встановлений процесуальним законом строк на її подання.
Підстави для задоволення клопотання боржника про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу відсутні. Його доводи про те, що він не отримував відповідних документів у електронний кабінет, а про судовий наказ він довідався лише у червні 2025 року не відповідають дійсності та спростовуються викладеним вище.
Суд вважає за необхідне також зазначити, що судовий наказ разом із заявою про видачу судового наказу направлялися за адресою боржника, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул.Смаль-Стоцького, буд. 1, м. Львів, 79015.
Разом з цим, поштове відправлення №0601127611045, яким боржнику надсилався судовий наказ, повернулося на адресу суду 15.04.2025 і зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання».
У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Зважаючи на викладені вище висновки суду касаційної інстанції, а також враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою боржника, суд, з огляду на причини невручення поштового відправлення, доходить висновку, що боржник в силу вимог статті 242 ГПК України вважається таким, що належним чином повідомлений про прийняття судового наказу у справі №914/743/25.
Відповідно до частини 2 статті 158 ГПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 157 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.
Враховуючи все викладене вище, суд доходить висновку про наявність підстав для повернення боржникові заяви про скасування судового наказу.
Керуючись статтями 156-158, 234, 235, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетвік» про поновлення строку для подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сетвік» про скасування судового наказу від 21.03.2025 у справі №914/743/25 - повернути.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 254-257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі.
Суддя Крупник Р.В.