вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
20 червня 2025 рокуСправа № 912/886/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №912/886/25
за позовом Комунального підприємства "Ринкова торгівля і парковка" (52209, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2)
до відповідача фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 6 780,13 грн,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Комунального підприємства "Ринкова торгівля і парковка" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 6 279,00 грн, 3% річних у розмірі 188,37 грн, інфляційного збільшення у розмірі 312,76 грн, з покладенням на відповідача судових витрат.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором бронювання торгового місця від 08.02.2020 в частині оплати заброньованого торгового місця.
Ухвалою від 07.04.2025 суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.
18.04.2025 позивач на виконання ухвали від 07.04.2025 подав до суду заяву про усунення недоліків, а саме: позовну заяву у новій редакції з додатками, в якій просить суд:
"1. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) на користь комунального підприємства "Ринкова торгівля і парковка" (52209, Дніпропетровська область, Кам'янський район, місто Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, код ЄДРПОУ 30543976) заборгованість за Договором бронювання торгового місця від 08.02.2020 року у розмірі 6 279, 00 грн., 3% річних - 188,37 грн., інфляційне збільшення - 312,76 грн.
2. Понесені витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн. стягнути з Відповідача на користь Позивача."
Ухвалою від 22.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/886/25; постановив справу №912/886/25 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами; установив учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу - відзиву (п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі).
Копія ухвали від 22.04.2025 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою його зареєстрованого місця проживання рекомендованим поштовим відправленням № 0601138310276 із зворотним повідомленням, яке повернуте до суду з відміткою оператора поштового зв'язку від 30.04.2025 - "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 62, 63).
За змістом пункту 5 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, ухвала від 22.04.2025 про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу 30.04.2025.
Додатково суд ужив заходів з повідомлення відповідача про розгляд справи засобами телефонного зв'язку, однак за вказаним у наявним матеріалах справи номером телефону ( НОМЕР_2 ) зв'язатись з відповідачем не вдалось (телефонограма №232 від 06.05.2025, а.с. 64).
Відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, позовних вимог не заперечив.
Згідно з частиною 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
З підстав викладеного, а також враховуючи відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши пояснення позивача, наведені в позовній заяві, безпосередньо, повно і всебічно дослідивши наявні у справі докази, господарський суд установив обставини, які є предметом доказування у справі.
Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з такого.
08.02.2020 між Комунальним підприємством "Ринкова торгівля та паркування" (Підприємство) та фізичною особою - підприємцем Кришнім Павлом Миколайовичем (ФОП) укладено договір бронювання торговельного місяця (а.с. 49 зворотна сторона - 51), відповідно до якого Підприємство надає ФОП Кришньому Павлу Миколайовичу торгове місце №13 ряд 2-2,2 кв.м на ринку КП "РТП", відповідно до "Положення про бронювання торгового місця".
Відповідно до пункту 3.1. Договору вартість бронювання торгового місця за місяць становить (Кількість торгових місць х ринковий тариф х 26 днів).
Оплата за договором здійснюється щомісяця до п'ятого числа (пункт 3.2. Договору).
Договір дійсний протягом року з дня підписання і може бути продовжений у разі дотримання сторонами умов договору (пункт 5 Договору).
Рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 28.01.2022 №35 "Про затвердження КП "Ринкова торгівля і парковка" вартості послуг ринку та туалету" від 29.03.2024 №226 встановлено тарифи на послуги ринку в розрахунку на 1 торгове місце (1 пог.м або 2 кв.м зайнятої площі) - 15,00 грн (а.с. 52).
З умов договору від 08.02.2020, а також пояснень позивача, наведених в позовній заяві і відповідачем не заперечених, суд установив, що Комунальне підприємство "Ринкова торгівля та паркування" надало відповідачу одне торгове місце (№13, ряд 2) площею 2,2 кв.м на ринку КП "РТП".
Докази оплати відповідачем наданого торгового місця у справі відсутні, на підставі чого, з урахуванням пояснень позивача, наведених у позові, суд установив, що зобов'язання в частині оплати заброньованого торгового місця відповідачем не виконано.
07.11.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №029 від 07.11.2024, з вимогою сплатити суму заборгованості за надані послуги, 3% річних та інфляційні втрати, а також повідомлення №028 від 07.11.2024 про розірвання договору в односторонньому порядку з 01.12.2024 (а.с. 18-22).
Відповіді на претензію відповідачем не надано.
Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку з оплати заброньованого торгового місця за Договором.
Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 283 Господарського кодексу України.
У частині першій статті 284 Господарського кодексу України, як істотні умови договору оренди, визначено, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Як установив суд, 08.02.2020 сторонами укладено договір бронювання торговельного місця на території Комунального підприємства "Ринкова торгівля і парковка", відповідно до пункту 1.1 якого позивач надав відповідачу в оренду одне торговельне місце (№13 ряд 2) площею 2,2 кв.м.
Позивач стверджує про наявність у відповідача простроченої заборгованості за період з 05.05.2024 по 05.11.2024, зокрема вказує таке:
- за травень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.05.2024;
- за червень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.06.2024;
- за липень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.07.2024;
- за серпень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.08.2024;
- за вересень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.09.2024;
- за жовтень 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.10.2024;
- за листопад 2024 на суму 897,00 грн, строк оплати сплив 05.11.2024.
Загальна сума заборгованості відповідача за Договором, як стверджує позивач, становить 6 279,00 грн.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору сторони погодили вартість бронювання торгового місця за місяць (кількість торгових місць х ринковий тариф х 26 днів); строк оплати: щомісяця до п'ятого числа.
Як вбачається з позовної заяви, позивач заявив до стягнення 6 279,00 грн орендної плати за період з 05.05.2024 по 05.11.2024 з розрахунку: одне торгове місце розміром 2,2 кв.м х 15 х 26).
Судом установлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір щодо надання 1 (одного) торгового місця (№ 13) на ринку, за умовами якого відповідач зобов'язався щомісячно до 5 (п'ятого) числа здійснювати оплату за користування 1 (одним) торговим місцем, виходячи з розрахунку: кількість торгових місць х встановлений ринковий тариф х 26 днів.
Рішенням виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Кам'янського району Дніпропетровської області "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 28.01.2022 №35 "Про затвердження КП "Ринкова торгівля і парковка" вартості послуг ринку та туалету" від 29.03.2024 №226, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено розмір тарифу на послуги ринку за одне торгове місце (1 пог.м або 2 кв.м зайнятої площі) - 15,00 грн за день.
Позивач, обчислюючи розмір заборгованості за користування торговим місцем, застосував інший підхід, а саме: визначив таку суму виходячи з площі торгового місця, помноженої на тариф (15 грн), а також на 26 днів, у зв'язку з чим заявив вимоги про стягнення орендної плати у розмірі 897,00 грн за кожен місць. При цьому вбачається, що площу торгового місця позивач урахував у розмірі 2,3 кв.м (897,00 / 26 / 15 = 2,3), а не 2,2 кв.м, які становлять площу наданого відповідачу торгового місця за умовами Договору.
Суд, дослідивши умови Договору, дійшов висновку, що обчислення орендної плати має здійснюватись саме за формулою, передбаченою договором, зокрема виходячи з 1 (одного) торгового місця, без прив'язки до площі в квадратних метрах. Отже, сума орендної плати за місяць становить: 1 торгове місце х 15 грн х 26 днів = 390,00 грн на місяць.
У зв'язку з цим, вимоги позивача в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 730,00 грн, виходячи з наведеного судом перерахунку за формулою, передбаченою Договором (1 торгове місце х 15 грн х 26 днів), та з урахуванням періоду, заявленого позивачем у позовній заяві - з травня по листопад 2024 року.
Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 188,37 грн за загальний період з 01.05.2024 по 30.11.2024 та інфляційних втрат у розмірі 312,76 грн за період з травня 2024 по листопад 2024 року.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України).
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд установив, що позивачем допущено помилки при розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а саме: не враховано, що умовами Договору передбачено обов'язок здійснення щомісячної оплати до 5 числа кожного місяця, натомість нарахування здійснено з 1 числа відповідного місяця, що суперечить умовам Договору.
За перерахунком суду, з урахуванням положень пункту 3.2. Договору, сума 3% річних становить 26,09 грн, сума інфляційних становить 33,54 грн, позовні вимоги про стягнення яких підлягають задоволенню. В частині стягнення 3% річних у розмірі 162,28 грн та інфляційних у розмірі 279,22 грн слід відмовити.
Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі статті 86 Господарського процесуального України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. в сумі 2 789,63 грн (2 730,00 грн основного боргу + 26,09 грн 3 % річних + 33,54 грн інфляційних).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 996,68 грн.
Позивач також заявив про понесення ним судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина 1 статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
За приписами частини 2 статті 16 Господарського процесуального кодексу України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У рішенні Конституційного Суду України № 23-рп/2009 (пункт 3.2 рішення) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо.
Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з викладеного вбачається, що до правової допомоги належать і консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.
На підтвердження факту надання правничої допомоги, позивач надав суду ордер на надання правової допомоги серія АЕ №1355049 від 28.01.2025 (а. с. 6), копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3658 від 12.03.2018 (а.с. 28), договір про надання правничої допомоги від 29.10.2024 (а.с. 23-24), додаткову угоду №3 від 28.03.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024 (а.с. 25), акт виконаних робіт до Додаткової угоди №3 від 28.03.2025 до Договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024 (а.с. 26) та платіжної інструкції №1042 від 01.04.2025 (а.с. 27).
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню, крім витрат із сплати судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
Згідно з частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин, помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов'язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
За умовами договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024 (далі - Договір) сторони узгодили таке:
- предметом даного Договору є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних його прав і законних інтересів, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів КП "РТП" у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами (пункту 1.1. Договору);
- Клієнт зобов'язується сплатити Адвокату гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункт 1.2. Договору);
- розмір та порядок оплати Клієнтом Адвокату гонорару та фактичних витрат, пов'язаних із виконанням даного Договору, окремо обумовлюються Сторонами та визначаються додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору. Обумовлений даним Договором гонорар може бути в наступному змінений Адвокатом у зв'язку із суттєвим зростанням або зменшенням обсягу допомоги, що має бути визначено Сторонами додатковою (ми) угодою (ми) до цього Договору (пункт 3.1. Договору).
Додатковою угодою №3 до Договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024 сторони домовились, що Адвокат на виконання умов основного Договору про надання правничої допомоги від 29 жовтня 2024 року зобов'язується надати Клієнту послуги: складення та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Кришнього П.М. з додатками до 01.04.2025.
Пунктом 2 Додаткової угоди визначено, що сторони цією Додатковою угодою домовились, що вартість послуг (гонорар) Адвоката за Договором про надання правничої допомоги становить 2000,00 грн.
Оплата послуги Адвоката Клієнтом здійснюється після фактичного її виконання в національній валюті України у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвоката на підставі Акта виконаних робіт, підписаного Сторонами (пункт 3 Додаткової угоди).
Згідно акту виконаних робіт від 01.04.2025 Адвокат надав, а Клієнт отримав правничу допомогу на виконання умов основного Договору про надання правничої допомоги від 29 жовтня 2024 року (далі - Послуга) у формі складення та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з ФОП Кришнього П.М. з додатками.
Актом Сторони підтверджують, що Послугу Адвокатом надано в повному обсязі, жодних претензій та зауважень щодо наданої правничої допомоги у Сторін немає.
Загальний розмір послуг (гонорару) становить 2 000,00 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що правову допомогу позивачу у справі надала адвокат Черниш Тетяна Іванівна на підставі ордеру на надання правової допомоги серії АЕ №1355049 від 28.01.2025 та договору про надання правничої допомоги від 29.10.2024.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами угоди сторони чітко визначили, що вартість обслуговування згідно з договором становить 2 000,00 грн.
Отже, у цьому випадку встановлення сторонами в умовах угоди про надання правової допомоги клієнту у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.
Дослідивши надані суду копії договору про надання правничої допомоги, додаткової угоди №3 від 28.03.2025, акта виконаних робіт від 01.04.2025 та платіжної інструкції про оплату правової допомоги, ураховуючи складення та підписання позовної заяви, суд дійшов висновку про реальність надання адвокатом Черниш Т.І. правової допомоги позивачу у цій справі.
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, дослідивши надані сторонами докази, беручи до уваги характер та обсяги виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, враховуючи часткове задоволення позову, суд встановив, що вказані судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи, їхній розмір є обґрунтованим та співмірним зі складністю справи.
При цьому суд враховує, що позов задоволено частково.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню в розмірі 822,88 грн (2 789,63 х 2 000 : 6 780,13).
Керуючись статтями 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства "Ринкова торгівля і парковка" (52209, Дніпропетровська область, Кам'янський район, м. Жовті Води, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, код ЄДРПОУ 30543976) 2 730,00 грн основної заборгованості, 26,09 грн 3% річних, 33,54 грн інфляційних втрат, а також 996,68 грн судового збору та 822,88 грн витрат на правничу допомогу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати до електронних кабінетів позивача та уповноваженого представника адвоката Черниш Т.І., відповідачу засобами поштового зв'язку за адресою: АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 20.06.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна