вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
18 червня 2025 рокуСправа № 912/1202/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кузьміної Б.М., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви
Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (65058, м. Одеса, вул. Незалежності, буд. 18) в інтересах держави в особі
Адміністрації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 26)
Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП КОНТРОЛ" (25014, м. Кропивницький, б. Студентський, буд. 6/5, кв. 14)
про визнання недійсними пунктів договору, стягнення 328 425,78 грн,
за участю представників:
від прокурора - Маркевич А.М. (у режимі відеоконференції),
від позивача 1 - участі не брали,
від позивача 2 - Болгарчук Д.О. (у режимі відеоконференції),
від відповідача - Родько О.А. (у режимі відеоконференції),
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України та Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП КОНТРОЛ" з такими вимогами:
"1. Визнати недійсними п.п. 1.3., 3.1. Договору від 27.06.2024 № 364-24, укладеного між Військовою частиною НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОП КОНТРОЛ" (б. Студентський, буд. 6/5, ке. 14, м. Кропивницький, 25014; код ЄДРПОУ 45234667), у частині включення до договірної ціни податку на додану вартість.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП КОНТРОЛ" (б. Студентський, буд. 6/5, кв. 14, м. Кропивницький, 25014; код ЄДРПОУ 45234667) на користь Адміністрації державної прикордонної служби України в особі Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) загалом 328 425,78 грн, з яких: безпідставно сплачені кошти в сумі 296 004,00 грн, інфляційні втрати в сумі 26 558,12 грн і 3% річних в сумі 5 863,66 гривні.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП KOHTPOJI" (б. Студентський, буд. 6/5, кв. 14, м. Кропивницький, 25014; код ЄДРПОУ 45234667) на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону (вул. Пироговська, 11, м. Одеса, 65012; код ЄДРПОУ 38296363) судові витрати в сумі 6 363,51 гривень."
На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що операція з постачання тепловізійних монокулярів AGM Sidewinder ТМ50-640 для потреб ЗСУ та інших військових формувань за договором № 364-24 від 27.06.2024 звільняється від оподаткування, що свідчить про безпідставне включення до ціни, зазначеної в пунктах 1.3, 3.1 договору від 27.06.2024 № 364-24 суми податку на додану вартість, чим порушено підпункт 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а сплачені кошти у сумі 296 004,00 грн є безпідставно набутими відповідачем - ТОВ "КРОП КОНТРОЛ".
Ухвалою від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/1202/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.06.2025. Установлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
27.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому в пункті 2 прохальної частини міститься клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
На обгрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду відповідач зазначає, що прокурор не є належним позивачем у цій справі, оскільки Міністерство оборони України не зверталося до нього з вимогою про захист своїх прав та інтересів. На думку відповідача, саме Міністерство оборони України мало б ініціювати позов, а не орган прокуратури, і тому подання позову без відповідного уповноваження чи звернення порушує норми процесуального законодавства. На обґрунтування цієї позиції відповідач посилається, зокрема, на Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, стверджуючи, що саме це відомство є відповідальним за представництво інтересів Збройних Сил України в суді. Також відповідач вказує, із посиланням на Закон України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", що військова частина не є органом державної влади, а є суб'єктом господарювання, з чого відповідач робить висновок, що органи прокуратури не мають права представляти інтереси держави у цій справі.
30.05.2025 прокурором подано відповідь на відзив, у якому, серед іншого, викладені заперечення на доводи відповідача про подання позову неналежним позивачем.
У підготовчому засіданні 18.06.2025 представник відповідача клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.
Прокурор проти клопотання відповідача заперечувала з підстав, наведених у відповіді на відзив.
Представник позивача-2 підтримав позицію прокурора і просив у задоволенні клопотання відповідача відмовити.
Позивач-1 представника в підготовче засідання не направив, про дату, час і місце його проведення був належно повідомлений; у відповіді на відзив просив розглядати справу за відсутності його представника.
За нормами пункту 10 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
Розглядаючи клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОП КОНТРОЛ" про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходив з такого.
Відповідно до статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Підстави для звернення до суду прокурора визначені у частині 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17).
У справі, що розглядається, порушення інтересів держави прокурор обґрунтовує тим, що включення 296 004,00 грн податку на додану вартість до договірної ціни правочину (пункти 1.3, 3.1 договору від 27.06.2024) призвело до порушення інтересів держави в оборонній і бюджетних сферах, оскільки укладання оспорюваного в частині договору від 27.06.2024 № 364-24 та безпідставна сплата бюджетних коштів в сумі 296 004,00 грн на його виконання не спрямовані на забезпечення обороноздатності України в умовах воєнного стану з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів для цього.
Зазначені інтереси держави, у випадку підтвердження обставин їх порушення, потребують захисту.
Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож у разі порушення інтересів держави у цій сфері це є порушенням загальнодержавних інтересів, що відповідно до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок їх представництва в суді.
Суд також ураховує, що прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно. При цьому, відповідно до приписів частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор, звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не здійснюється або неналежним чином здійснюється захист цих інтересів.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Неналежне здійснення захисту виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
У справі, що розглядається, позивачами виступають Адміністрація Державної прикордонної служби України та прикордонний загін - Військова частина НОМЕР_1 .
За змістом статей 6, 10 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, який виконує завдання щодо забезпечення недоторканості державного кордону України. До загальної структури Державної прикордонної служби України входять, серед іншого, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; органи охорони державного кордону, в тому числі прикордонні загони. Прикордонний загін є основною оперативно-службовою ланкою Державної прикордонної служби України
Згідно із статтею 27 Закону України "Про Державну прикордонну службу України", фінансування діяльності Державної прикордонної служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 533, (далі - Положення про АДПСУ), Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.
Згідно з пунктом 5 Положення про АДПСУ, на позивача-1 покладено зобов'язання організовувати планово-фінансову роботу в апараті Адміністрації Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби, на підприємствах, в установах, що належать до сфери її управління, здійснювати контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечувати організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 7 статті 5 Положення про АДПСУ, позивач-1 зобов'язаний забезпечувати в установленому порядку самопредставництво Адміністрації Держприкордонслужби в судах та інших органах через осіб, уповноважених діяти від її імені, зокрема через посадових (службових) осіб юридичної служби апарату Адміністрації Держприкордонслужби, органів Держприкордонслужби, підприємств та установ, що належать до сфери її управління, або інших уповноважених осіб, а також забезпечує представництво інтересів Адміністрації Держприкордонслужби в судах та інших органах через представників.
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом МВС України від 30.11.2018 № 971 (далі - Положення № 971), Адміністрацією Держприкордонслужби кожному органу охорони державного кордону визначається ділянка відповідальності або район виконання завдань чи пункт пропуску/пункт контролю через державний кордон України (далі - ділянка відповідальності) для виконання поставлених завдань. Орган охорони державного кордону або його структурні підрозділи можуть виконувати поставлені завдання на ділянці відповідальності іншого органу охорони державного кордону або поза її межами, у тому числі й на території суміжних держав, у порядку, встановленому законодавством України.
Органами охорони державного кордону є прикордонний загін, окремий контрольно- пропускний пункт та авіаційна частина.
Згідно з підпунктом 3 пункту 6 розділу ІІІ Положення № 971, начальник органу охорони державного кордону в межах повноважень особисто представляє орган охорони державного кордону в судах загальної юрисдикції, відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами або доручає представництво визначеним особам на підставі довіреності.
НОМЕР_3 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_1 ) входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та виконує завдання згідно з компетенцією, визначеною законодавством.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 97-99) Адміністрація Державної прикордонної служби України є засновником Військової частини НОМЕР_1 .
Прокурор звертався до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 прикордонного загону), Адміністрації Державної прикордонної служби України з листами від 18.02.2025 № 39-5-6-1836ВИХ-25, від 07.04.2025 № 39-5-6-3478ВИХ-25 (а.с. 35-36, 38), у яких просив надати інформацію про вжиті заходи для захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, зокрема щодо стягнення з ТОВ "КРОП КОНТРОЛ" податку на додану вартість за договором №364-24 від 27.06.2024.
Військова частина НОМЕР_1 листами від 14.03.2025 №06.2.4/2363-25-Вих, від 16.04.2025 № 10/3689-25-Вих повідомила прокурора про направлення листа до ТОВ "КРОП КОНТРОЛ" з приводу повернення сплачених коштів у сумі 296 004,00 грн відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України (а.с. 37, 39).
На виконання вимог, визначених абзацом 3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", Одеською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Південного регіону листом від 05.05.2025 № 39-5-6-4489ВИХ-25 (а.с. 40) повідомлено позивачів про прийняття рішення про представництво інтересів держави шляхом пред'явлення позову до суду.
У постанові від 07.07.2021 у справі № 914/1577/19 Верховний Суд зазначив: "… якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування відповідного органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, а відповідний орган протягом розумного строку на таку інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі до моменту отримання інформації від прокурора) про таке порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то, у такому випадку, наявні підстави для представництва передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру". У цьому разі дотримання розумного строку після повідомлення про звернення до суду не є обов'язковим, оскільки дозволяє зробити висновок про свідоме нездійснення або здійснення неналежним чином захисту інтересів держави таким органом".
Зі змісту листування прокурора із позивачами вбачається, що останні були обізнані про обставини, з якими прокурор пов'язує порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.
Адміністрація Державної прикордонної служби України як центральний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, не зверталася до суду з позовною заявою до ТОВ "КРОП КОНТРОЛ", тобто самостійно не вжила належних та достатніх заходів для захисту інтересів держави, про порушення яких стверджує прокурор у позові.
З урахуванням вищевикладеного, саме незвернення уповноваженого органу до суду (нездійснення ним заходів, спрямованих на захист інтересів держави) надає Одеській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Південного регіону право звернення з позовом до суду на підставі частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Усе наведене вище утворює передбачений вимогами Конституції України та Закону України "Про прокуратуру" винятковий випадок, за якого стверджуване прокурором порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженим органом функцій із їх захисту та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави.
За таких обставин, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави та звернення до суду із вказаним позовом.
Суд не приймає посилання відповідача на Положення про Міністерство оборони України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, та на Закон України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" з таких підстав.
Згідно з абзацом 3 пункту 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Водночас, у справі, що розглядається, позивачами виступають Адміністрація Державної прикордонної служби України та прикордонний загін - Військова частина НОМЕР_1 , які не є структурними підрозділами чи військовими формуваннями Збройних Сил України. Отже, положення, що регулюють діяльність Міноборони та Збройних Сил України, незастосовні до спірних правовідносин.
На підставі вищезазначеного в сукупності, у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду належить відмовити.
Керуючись статтями 182, 226, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання відповідача від 27.05.2025, яке викладено у пункті 2 відзиву на позовну заяву, про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується.
3. Копію ухвали направити до електронних кабінетів учасників справи.
Повний текст ухвали складено та підписано 20.06.2025.
Суддя Б.М. Кузьміна