ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.06.2025Справа № 910/4276/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ"
про стягнення 6810,95 грн
без повідомлення (виклику) учасників справи
Короткий зміст позовних вимог
Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" про стягнення 6810,95 грн страхового відшкодування.
Позовні вимоги мотивовані тим, що цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилось ДТП, була застрахована позивачем на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.219841354 від 14.03.2024 та Товариством з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" на підставі полісу №215093307.
Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ПЗУ УКРАЇНА" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.219841354 від 14.03.2024 виплачено страхове відшкодування у розмірі 13621,91 грн. Оскільки, цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_1 була також застрахована в Товаристві з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" позивач просить стягнути з останнього 50% витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування, а саме 6810,95 грн.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/4276/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
25.04.2025 до суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.
25.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
19.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020 зі змінами від 03.06.2021 №500/2021.
Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Позиція позивача.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 31.03.2024, за участю застрахованого автомобіля "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 позивач на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.219841354, виплатив страхове відшкодування за пошкодження автомобіля марки "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 в сумі 13621,91 грн.
Оскільки цивільна-правова відповідальність власника транспортного засобу - "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 застрахована також у відповідача згідно полісу №215093307, позивач звернувся до відповідача із повідомленнями про настання події за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (вих.№40128-31 від 08.04.2024, №40128/1-31 від 11.04.2024, №40128/2-31 від 17.05.2024) та заявою 49988/40128/1 про виплату страхового відшкодування (вих.№15430/р від 25.09.2024) у сумі 6810,95 грн.
Оскільки відповідач виплату страхового відшкодування не здійснив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" страхового відшкодування у сумі 6810,95 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач у відзиві на позов заперечує проти задоволення позову посилаючись на таке:
- позивач не дотримався Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при повідомленні відповідача про намір здійснення виплати за полісом та визначення розміру страхового відшкодування (пп. "а", "в" п. 3.2. ст. 3, абзац 3 п. 5.1. ст. 5);
- позивач не надав оцінки чи експертизи пошкодженого майна;
- в порушення п. 5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та вимог Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, не було викликано представників відповідач для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу;
- відповідно до положень Порядку, з урахуванням змін внесених протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 № 500/2021, у зв'язку із відсутністю доказів наразі неможливо визначити розмір шкоди;
- оскільки з 03.01.2025 відповідач втратив членство в МТСБУ, а з 28.01.2025 Господарським судом міста Києва було відкрито провадження про ліквідацію відповідача, то з 03.01.2025 обов'язок виконання зобов'язань за відповідача перейшов до МТСБУ та Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" є неналежним відповідачем у справі.
Згідно із матеріалів справи, 31.03.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 .
Подію ДТП зафіксовано Європротоколом в електронному вигляді, складеним учасниками ДТП від 31.03.2024 (надалі - Європротокол), згідно якого винною особою в ДТП є водій автомобіля марки "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у позивача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP.219841354 (термін дії з 14.03.2024 по 13.03.2025). Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 2500,00 грн.
Власник (довірена особа) пошкодженого автомобіля марки "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 , звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" із заявою від 16.04.2024 про настання випадку та виплату страхового відшкодування.
Згідно із ремонтною калькуляцією №40128 від 16.05.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 , що отримав пошкодження під час ДТП, становить 16121,91 грн.
Відповідно до страхових актів № 40128/1, № 40128/2 та розпоряджень № 40128/1/1, №40128/2/1 розмір страхового відшкодування за розрахунком позивача становить 13621,91 грн.
Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 13621,91 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №00115738 від 15.04.2024 на суму 9842,91 грн та №00118175 від 20.05.2024 на суму 3779,91 грн.
Крім того, на момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/215093307 (термін дії з 12.06.2023 по 11.06.2024). Вказаним полісом встановлено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, що складає 160000,00 грн та франшизу у розмірі 0,00 грн.
Позивач зазначає, що звернувся до відповідача із повідомленнями про настання події за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (вих.№40128-31 від 08.04.2024, №40128/1-31 від 11.04.2024, №40128/2-31 від 17.05.2024). Факт отримання повідомлень відповідач не заперечує.
Також 25.09.2024 позивач на електронну пошту відповідача направив заяву 49988/40128/1 про виплату страхового відшкодування (вих.№15430/р від 25.09.2024) у сумі 6810,95 грн, розрахунок якої здійснено згідно із Порядком виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020.
Посилаючись на те, що відповідач, як інший страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Порядку, не відшкодував позивачеві половину вартості виплаченого страхового відшкодування, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 6810,95 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.
Суд зазначає, що не притягнення водіїв до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не може бути підставою для звільнення володільця джерела підвищеної небезпеки від цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду, оскільки вину особи в дорожньо-транспортній пригоді може бути підтверджено чи спростовано іншими належними доказами.
Відповідно до п. 33.2. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
У зв'язку з тим, що між учасниками ДТП спільно складено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, водій, винний у вчиненні ДТП, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Наявний в матеріалах справи Європротокол є заповненим обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у відповідних частинах, що стосуються інформації про транспортні засоби, зазначено у відповідних пунктах дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені обставини дорожньо-транспортної пригоди для пояснення цієї схеми.
Згідно із наведеними у Європротоколі обставинами ДТП та схемою ДТП вбачається, що дорожньо-транспортна пригода відбулася у зв'язку із порушенням водієм автомобіля "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 Правил дорожнього руху.
Правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
За змістом Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.
Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 була застрахована у позивача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP.219841354 (термін дії з 14.03.2024 по 13.03.2025), а також у відповідача згідно із полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/215093307 (термін дії з 12.06.2023 по 11.06.2024).
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
За змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Таким чином, внаслідок настання страхового випадку - пошкодження транспортного засобу "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 , у результаті ДТП, у позивача та відповідача, як страховиків винної у ДТП особи, виник обов'язок по відшкодуванню потерпілій особі витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Відповідно до статті 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
При укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику (стаття 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди (підпункт 37.1.3 пункту 37.1 статті 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Відносини між страховиками-членами МТСБУ з питань забезпечення здійснення страхового відшкодування при наявності декількох внутрішніх договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, які були чинними на момент дорожньо-транспортної пригоди, врегульовує Порядок виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затверджений протоколом Президії Моторного (транспортного) страхового бюро України №464/2020 від 26.02.2020.
Поряд з тим, обов'язок страховика щодо проведення відповідного розслідування страхового випадку, в тому числі встановлення факту наявності у страхувальника інших чинних договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначено пунктом 34.1 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" .
Відповідно до пункту 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику.
У той же час пунктом 2.1 статті 2 Порядку наявність на момент укладення внутрішнього договору страхування в єдиній централізованій базі даних МТСБУ відомостей про інші чинні внутрішні договори страхування, укладені по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визнається достатнім доказом виконання страхувальником зобов'язання при укладенні внутрішнього договору страхування повідомити страховика про інші внутрішні договори страхування (обов'язки страхувальника, що передбачені пунктом 3 частини 1 статті 989 ЦК України та пунктом 17.3 статті 17 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Отже, чинне законодавство дозволяє страхувальнику укладати декілька договорів страхування щодо одного об'єкта страхування з різними страховиками
За змістом пункту 3.1 статті 3 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик при отриманні інформації про настання події, що містить ознаки страхового випадку за укладеним ним внутрішнім договором страхування, зобов'язаний (незалежно від наявності інших внутрішніх договорів страхування, укладених по відношенню до забезпеченого транспортного засобу, та черговості їх укладення) здійснити визначені Законом заходи для забезпечення своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Згідно з пунктом 3.2 статті 3 Порядку страховик, який отримав інформацію про подію, яка має ознаки страхового випадку за декількома внутрішніми договорами страхування, для забезпечення участі усіх страховиків за такими договорами страхування повинен:
а) невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дати надходження інформації про страховий випадок, повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованої бази даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку;
б) забезпечити можливість іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку (зокрема, у огляді наявних документів та пошкодженого (знищеного) майна);
в) повідомити у письмовій формі (як правило, за допомогою електронної корпоративної пошти МТСБУ) інших страховиків, які внесли до єдиної централізованій базі даних МТСБУ відомості про інші внутрішні договори страхування, які є дійсними на дату настання події, що містить ознаки страхового випадку, про прийняте рішення та заплановану виплату страхового відшкодування не пізніше ніж за три робочі днів до дати її проведення.
Згідно із пунктом 5.1 Порядку виконання зобов'язань при настанні події, яка є страховим випадком за декількома внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик, який на умовах, визначених цим Порядком, здійснив відшкодування, у разі, якщо визначений ним розмір шкоди не сукупного розміру страхових сум, за відповідну шкоду, за усіма чинними на дату страхового випадку внутрішніми договорами страхування, визнається особою, яка надала послуги з відшкодування збитків, і згідно з пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" має право на отримання страхового відшкодування від інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу внутрішні договори страхування.
Відповідно до п.5.2. Порядку (зі змінами внесеними протоколом Президії МТСБУ від 03.06.2021 №500/2021) розмір страхового відшкодування належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування, від кожного з інших страховиків, які уклали чинні на момент настання страхового випадку інші внутрішні договори страхування по відношенню до того ж забезпеченого транспортного засобу, визначається з огляду на положення статті 540 Цивільного кодексу України (виконання зобов'язання, в якому беруть участь кілька боржників, визначається у рівній частці) за формулою: Ск = (Св - Сш/Кс)/(Кс-1) - Ф, де Ск - розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика; Св - розмір виплаченого заявником страхового відшкодування; Кс - кількість страховиків, які застрахували один об'єкт, на дату страхового випадку; Сш - розмір шкоди, заподіяної внаслідок страхового випадку; Ф - розмір франшизи, визначений страховиком до якого заявником подана заява про страхове відшкодування.
Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Зі змісту статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випливає, що шкода, пов'язана з пошкодженням транспортного засобу, або шкода, заподіяної внаслідок страхового випадку, це витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов'язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.
Відповідно до ст.22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положень Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.
З матеріалів справи вбачається, що сума страхового відшкодування, яку позивач визначив до виплати власнику пошкодженого транспортного засобу "Renault Megane Scenic", державний номерний знак НОМЕР_3 розрахована позивачем за вирахуванням коефіцієнта фізичного зносу (Ез), що дорівнював 0,7. Доказів необхідності застосування іншого значення коефіцієнту фізичного зносу відповідачем не надано.
При цьому визначення розміру збитків на підставі ремонтної калькуляції №40128 від 16.05.2024, складеної за допомогою комп'ютерної програми "Audatex", не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма "Audatex" рекомендована п.59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
За таких обставин суд відхиляє аргументи відповідача щодо необхідності у проведенні автотоварознавчого дослідження та складання звіту про оцінку
Також абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.
За розрахунком позивача, за вирахуванням коефіцієнту фізичного зносу та франшизи встановленої полісом № EP.219841354, розмір страхового відшкодування становив 13621,91 грн, яку позивач виплатив власнику пошкодженого автомобіля згідно із платіжними інструкціями №00115738 від 15.04.2024 та №00118175 від 20.05.2024.
Як зазначено судом вище, полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № EP/215093307 встановлено франшизу у розмірі 0,00 грн.
За розрахунком суду розмір страхового відшкодування (компенсації) належного страховику, який здійснив виплату страхового відшкодування від кожного іншого страховика (Ск) (відповідно до формули п.5.2. Порядку) становить грн, зокрема (13621,91 грн - 16121,91 грн/2)/(2 - 1) - 0,00 грн. Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу страхове відшкодування в розмірі 5560,95 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування є частково обґрунтованими, а саме у сумі 5560,95 грн.
Відповідач посилається на те, що позивачем не дотримано процедури врегулювання, передбаченої Порядком, а саме пп. "а", "в" п. 3.2. ст. 3, абзац 3 п. 5.1. ст. 5 Порядку щодо забезпечення можливості іншим страховикам, які також застрахували той самий об'єкт, приймати участь в розслідуванні страхового випадку.
Однак, суд відхиляє наведені заперечення відповідача оскільки як зазначено вище листом №40128-31 від 08.04.2024 позивач повідомив відповідача про настання дорожньо-транспортної пригоди за участі транспортного засобу "Volkswagen Jetta", державний номерний знак НОМЕР_2 , який забезпечено за декількома внутрішніми договорами. У листі позивачем запропоновано відповідачу долучитись до процесу врегулювання події. Відповідача у відзиві на позов зазначив про отримання вказаного листа.
Листом №40128/1-31 від 11.04.2024 позивач повідомив відповідача про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування.
У подальшому листом вих. № 40128/2-31 від 17.05.2024 позивач повідомив відповідача про прийняте рішення щодо доплати страхового відшкодування.
Отже, у відповідача була можливість прийняти участь у розслідуванні страхового випадку. Незначене недотримання строку повідомлення про суму страхового відшкодування не має наслідком виникнення права у відповідача відмовити у страховій виплаті. Матеріалами справи підтверджується, що позивачем дотримано положень Порядку та чинного законодавства України в частині забезпечення участі відповідача у розслідуванні страхового відшкодування. Одночасно, суд зазначає, що у будь-якому випадку невиконання обов'язків передбачених п.п.3.2, 5.1. Порядку не може бути підставою для відмови у компенсації страхового відшкодування, яке було виплачено позивачем потерпілій особі, а тому заперечення відповідача жодним чином не спростовують обґрунтованості позову та підстави для звільнення відповідача від обов'язку здійснити виплату на користь позивача відсутні.
Суд також відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, що позивач, в порушення п.5.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 не було викликано представників відповідача для технічного огляду пошкодженого транспортного засобу, оскільки виклик заінтересованої особи для технічного огляду пошкодженого автомобіля не є імперативною вимогою, а забезпечується лише у разі наявності відповідної потреби, яку відповідач не зазначив та не обґрунтував, у зв'язку з чим заперечення в цій частині не приймаються судом до уваги.
З приводу посилань відповідача на те, що обов'язок відповідача з виплати страхового відшкодування позивачу перейшов до МТСБУ, то суд зазначає таке.
Рішенням Правління Національного банку України від 31.12.2024 "Про застосування до товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування", відповідачеві, зокрема, анульовано ліцензію на здійснення діяльності із страхування, а також вирішено звернутися до господарського суду із заявою про відкриття ліквідаційної процедури відповідача.
Згідно з витягом з протоколу №70/2025 дистанційного засідання Загальних зборів членів МТСБУ від 03.01.2025 відповідача виключено з членів МТСБУ (з підстави анулювання ліцензії на здійснення діяльності із страхування).
23.01.2025 Національний банк України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про прийняття рішення про ліквідацію Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ", за результатами чого ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 позов Національного банку України задоволено повністю. Ліквідовано Товариство з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ". Призначено ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" арбітражного керуючого Григор'єва Валерія Васильовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №310 від 12.03.2013). Встановлено, що кредитори мають право заявити свої вимоги до Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" протягом шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи, шляхом направлення їх ліквідатору Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ"- арбітражному керуючому Григор'єву Валерію Васильовичу.
20.06.2024 набрав чинності Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №3720-IX (надалі - Закон №3720-IX), який введений в дію з 01.01.2025.
Частиною першою статті 43 Закону №3720-IX передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих здійснює регламентну виплату на умовах, визначених цим Законом, у разі заподіяння шкоди на території України, зокрема транспортним засобом, щодо якого на дату настання дорожньо-транспортної пригоди укладено внутрішній договір страхування із страховиком, який на дату подання заяви про регламентну виплату не мав права здійснювати обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності у зв'язку з припиненням членства в МТСБУ, і такий страховик (його правонаступник) із закінченням строку, визначеного цим Законом для прийняття рішення щодо здійснення страхової виплати, не прийняв відповідного рішення або прийняв рішення про здійснення страхової виплати, але не здійснив її, а також у разі відкриття провадження у справі про банкрутство такого страховика чи ліквідації такого страховика - для виконання його зобов'язань за внутрішніми договорами страхування (пункт 4).
Відповідно до частин першої, п'ятої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Оскільки передбачений статтею 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виплати страхового відшкодування за страховим випадком від 31.03.2024 настав 24.12.2024 (заява позивача вих.№15430/р від 25.09.2024), а запису про припинення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань наразі не внесено, то суд вважає безпідставними посилання відповідача на положення статті 43 Закону №3720-IX.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вище встановлені обставини, враховуючи приписи ст.74, 76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги про стягнення страхового відшкодування у сумі 5560,95 грн. В іншій частині позовних вимог у сумі 1250,00 грн слід відмовити.
З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" страхового відшкодування у розмірі 5560,95 грн.
За приписами ст.129 ГПК України судові витрати з розгляду справи покладаються на відповідача.
Водночас суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням зазначених положень, оскільки позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору за подання цього позову підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.
Оскільки позивачем сплачено судовий у більшому розмірі, суд роз'яснює позивачу, що він не позбавлений можливості звернутись до суду із клопотанням у порядку ст.7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору у зв'язку із сплатою судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "СТРАХОВА ГРУПА "ОБЕРІГ" (03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14; ідентифікаційний код 39433769) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ УКРАЇНА" (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, 40, ідентифікаційний код 20782312) страхове відшкодування у сумі 5560,95 грн та судовий збір у сумі 1977,82 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 20.06.2025.
Суддя С.О. Турчин