ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
про передачу справи за підсудністю
м. Київ
19.06.2025Справа № 910/7426/25
Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали позовної заяви та доданих до неї матеріалів
За позовом Комунального підприємства «МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО
БУДІВНИЦТВА»
(87535, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 23-А;
ідентифікаційний код: 04011733)
до Товариства з обмеженою відповідальності «АРХСТРОЙТЕХНАДЗОР»
(03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 28;
ідентифікаційний код: 41397497)
про стягнення 606 024, 00 грн.
Комунальне підприємство «МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальності «АРХСТРОЙТЕХНАДЗОР» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням умов Договору підряду №15/2022 від 22.09.2022 у розмірі 606 024, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підрядником - Товариством з обмеженою відповідальності «АРХСТРОЙТЕХНАДЗОР» завищена вартість робіт машин та механізмів внаслідок їх не підтвердження в сумі 606 024, 00 грн. за Договором підряду №15/2022 від 22.09.2022 укладеним між Комунальним підприємством «МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА» та Товариством з обмеженою відповідальності «АРХСТРОЙТЕХНАДЗОР», даний факт встановлений також в межах розгляду справи №200/1766/24.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає про наступне.
Відповідно до Договору підряду №15/2022 від 22.09.2022 предметом Договору є захід з поточного ремонту для облаштування місць тимчасового перебування внутрішньо переміщених (евакуйованих) осіб, а саме : «Поточний ремонт 2, 3, 4 поверхів та даху колишнього гуртожитку за адресою: вул. Лізи Чайкіної, буд. 2 у Соборному районі, м. Дніпро».
Приписи статті 30 Господарського процесуального кодексу України встановлюють правила виключної підсудності господарських спорів.
Так, відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки.
ЦК України при класифікації речей як об'єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.
Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Отже, основним критерієм віднесення речей до нерухомих є фізична прив'язка об'єктів, розташованих на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення. Вказані ознаки є основними і їх розглядати необхідно у сукупності.
За визначенням, що дає Академічний тлумачний словник української мови, словосполука "з приводу" означає "у зв'язку з чим-небудь", тому словосполучення "з приводу нерухомого майна" треба розуміти як будь-який спір у зв'язку з нерухомим майно або певними діями, пов'язаними з цим майном.
Отже, слід дійти висновку, що за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі N 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі N 910/10647/18.
У постанові Верховного Суду у справі №638/1988/17 від 10.04.2019 зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання умов договору підряду щодо проведення ремонту приміщення, поширюються норми частини третьої статті 30 ГПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 року по справі №911/2390/18.
Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах у справі № 460/4286/16-ц від 23.01.2018 та у справі № 640/16548/16-ц від 16.05.2018, до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364,367 Цивільного кодексу України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 Цивільного кодексу України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд зазначає, що в даному випадку спір виник між сторонами, вимоги за яким стосуються нерухомого майна, а саме виконання поточного ремонту приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, Соборний район, вул. Лізи Чайкіної, буд. 2.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З огляду на вищевикладене, враховуючи, що на даний час місцезнаходженням колишнього гуртожитку, щодо ремонту якого виник спір, що також не заперечується позивачем, є м. Дніпро, Соборний район, вул. Лізи Чайкіної, буд. 2, суд дійшов висновку, що за правилами виключної підсудності вирішення даного спору відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Господарського суду Дніпропетровської області.
За таких обставин, матеріали справи підлягають направленню до Господарського суду Дніпропетровської області.
Керуючись ст. ст. 30-31 ч. 2 ст. 232, ст. ст. 233-234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Передати справу №910/7426/25 за позовом Комунального підприємства «МІСЬКЕ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА» до Товариства з обмеженою відповідальності «АРХСТРОЙТЕХНАДЗОР» про стягнення заборгованості у зв'язку із невиконанням умов Договору підряду №15/2022 від 22.09.2022 у розмірі 606 024, 00 грн. за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції безпосередньо до суду апеляційної інстанції в строк, визначений ст. 256 ГПК України.
Суддя М.О. Лиськов