вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
10.06.2025м. ДніпроСправа № 904/6787/23 (904/1073/25)
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мартинюка С.В. за участю секретаря судового засідання Ільєнка В.Ю.
Представники:
Від позивача: Глеваський В.В. (ліквідатор);
Від відповідача: не з'явився;
Від ГУ ДПС у Дніпропетровської області: Кравцов В.В. (представник);
Від АТ КБ "ПриватБанк": Іванова С.О. (адвокат);
Від ТОВ "ПРІМАРІУС": не з'явився.
за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича. м. Дніпро
до ОСОБА_1 , м. Лутугине
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ГУ ДПС у Дніпропетровській області, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Прімаріус", м. Дніпро
про покладення солідарної відповідальності
в межах справи №904/6787/23
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Київ
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія-Простір", м. Дніпро
про визнання банкрутом
В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа про банкрутство ТОВ "Компанія-Простір" (ідентифікаційний номер юридичної особи 38214370). Постановою суду від 03.06.2024 ТОВ "Компанія-Простір" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича (свідоцтво №1724 від 20.03.2015).
12.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича надійшла заява (позовна заява) до ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2025 прийнято заяву (позовну заяву) ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича до ОСОБА_1 про покладення солідарної відповідальності до розгляду в межах справи №904/6787/23 про банкрутство ТОВ "Компанія-Простір". Відкрито провадження у справі №904/6787/23 (904/1073/25) та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання на 15.04.2025.
15.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від адвоката Чернишова К.О. надійшла заява про вступ у справу в якості представника відповідача.
У судовому засіданні 15.04.2025 представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області заявлено усне клопотання про вступ у справу №904/6787/23 (904/1073/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою господарського суду від 15.04.2025 клопотання ГУ ДПС у Дніпропетровській області про вступ у справу №904/6787/23 (904/1073/25) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача задоволено. Залучено до участі у справі до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ГУ ДПС у Дніпропетровській області. Відкладено судове засідання на 12.05.2025.
21.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшла заява на виконання вимог ухвали господарського суду від 15.04.2025.
12.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшла заява про збільшення позовних вимог та клопотання про залучення третіх осіб на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог.
12.05.2025 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про відкладення судового засідання.
22.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» від ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського В.В. надійшло клопотання про виконання вимог ухвали господарського суду від 12.05.2025.
09.06.2025 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на пояснення представника відповідача.
Відповідно до положень ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10.06.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
У поданій заяві (з урахуванням збільшення) ліквідатор просить суд:
- встановити порушення з боку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) положень норми ч. 6 статті 34 КУзПБ;
- покласти на ОСОБА_1 солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі № 904/6787/23 про банкрутство ТОВ “Компанія-Простір»;
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредиторську заборгованість ТОВ «Компанія-Простір» на користь АТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570) в розмірі 2 092 317 045,95 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредиторську заборгованість ТОВ «Компанія-Простір» на користь ТОВ «Прімаріус» (ідентифікаційний код 44498304) в розмірі 2 452 384,58 грн.;
- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) кредиторську заборгованість ТОВ «Компанія-Простір» на користь ГУ ДПС в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код ВП 44118658) в розмірі 5 038 401,79 грн.
В обґрунтування поданої заяви арбітражний керуючий зазначає, що після проведення аналізу грошових вимог до боржника, встановлено, що такі вимоги виникли за період 2017-2021 років, тобто, раніше ніж за місяць до дати відкриття (24.01.2024) провадження у справі про банкрутство
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, статуту ТОВ, встановлено, що з 23.05.2015 керівником ТОВ «Компанія-Простір», а також на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, є ОСОБА_1 .
Ліквідатор у поданій заяві також вважає, що керівник ТОВ "Компанія-Простір" ОСОБА_1 мав перевіряти, чи призводитиме задоволення вимог одного або кількох кредиторів до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами, тобто виникнення загрози неплатоспроможності (майнової кризи) боржника, і у разі виявлення таких ознак - у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за правилами ст. 34 КУзПБ.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідачем не дотримано приписів ст. 34 КУзПБ, що призвело до тривалої фінансової неплатоспроможності ТОВ «Компанія-Простір», а тому просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Позиція відповідача
Відповідач у поданих 12.05.2025 поясненнях просить суд відмовити у задоволенні даного позову.
В обґрунтування заявленої позиції ОСОБА_1 зазначає, що вважає заяву ОСОБА_2 передчасною у зв'язку з відсутністю узгодженої суми заборгованості ТОВ "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР" перед Кредиторами.
Також відповідач зазначає, що у Боржника наявні активи, які є невраховані арбітражним керуючим Глеваським В.В. та не повернуті у межах справи про банкрутство, а саме, що ТОВ «КОМПАНІЯ-ПРОСТІР» було сплачено АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у рамках Договору фінансового лізингу № 4К16066ЛИ, від 20.08.2016 суму лізингових платежів у вартість викупу об'єкту лізингу на загальну суму 24 752 872,19 грн.
Позиція третьої особи (ГУ ДПС у Дніпропетровській області)
Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.
Позиція третьої особи (АТ КБ «ПриватБанк»)
Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.
Позиція третьої особи (ТОВ «Прімаріус»)
Третя особа не скористалась своїм процесуальним правом на подання пояснень щодо позову.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі
Предметом доказування по даній справі є встановлення факту порушення керівником положень ст. 34 КУзПБ.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
20.08.2016 між ПАТ КБ “ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ “ПРИВАТБАНК» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №4К16066ЛИ (надалі - Договір) відповідно до п. 1.1. якого банк передає лізингоодержувачу майно, а лізингоодержувач приймає майно від банка в платне користування, а після виплати всієї суми лізингових платежів у власність, у визначені даним договором строки, на умовах фінансового лізингу.
Через невиконання ТОВ "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР" взятих на себе зобов'язань за Договором фінансового лізингу № 4К16066ЛИ від 20.08.2016 щодо сплати лізингових платежів, винагороди за користування майном, АТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.03.2019 у справі № 904/5452/18 позов АТ КБ "ПриватБанк" до ТОВ "КОМПАНІЯ-ПРОСТІР" про стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 4К16066ЛИ від 20.08.2016 у розмірі 332 285 448,49 грн, яка складається з: 152 223 976,05 грн (заборгованість зі сплати лізингових платежів), 123 498 995,44 грн (заборгованість з винагороди за користування майном), 56 562 477,00 грн (пеня) задоволено.
24.01.2024 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6787/23 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Компанія-Простір» (ідентифікаційний код юридичної особи 38214370), розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича (свідоцтво № 1724 від 20.03.2015). Визнано грошові вимоги АТ КБ «Приватбанк» (з урахуванням ухвали господарського суду від 06.05.2024) до боржника ТОВ "Компанія-Простір" у розмірі 93 196, 00 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 1 620 553 830, 38 грн. основної заборгованості - 4 черга, 471 670 019, 57 грн. пені - 6 черга.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2024 визнано грошові вимоги ТОВ "ПРІМАРІУС" до ТОВ "Компанія-Простір" у розмірі 6 056, 00 грн. витрат по сплаті судового збору - 1 черга, 2 446 328, 58 грн. основної заборгованості - 4 черга.
03.06.2024 постановою Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/6787/23 ТОВ «Компанія-Простір» (ідентифікаційний код юридичної особи 38214370) визнано банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича (свідоцтво № 1724 від 20.03.2015).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Компанія-Простір" в розмірі 6 056, 00 грн. - 1 черга (витрати по сплаті судового збору) та 536 679, 32 грн. - 3 черга (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.07.2024 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Компанія-Простір" в розмірі 4 844, 80 грн. - 1 черга (витрати по сплаті судового збору); 28 451, 00 грн. - 3 черга (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)); 3 957 618, 22 грн. - 6 черга (штрафна санкція).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2024 визнано поточні грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Компанія-Простір" в розмірі 4 844, 80 грн. - 1 черга (витрати по сплаті судового збору); 3 219, 48 грн. - 2 черга (зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування) 488 532, 00 грн. - 3 черга (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)); 8 156, 17 грн. - 6 черга (штрафна санкція).
За результатами проведення інвентаризації майна ТОВ «Компанія-Простір» встановлено про відсутність будь-яких активів, які належать на праві приватної власності банкруту, відповідно, відсутні передумови для продажу майна, щоб погасити кредиторську заборгованість в повному обсязі.
Фінансова звітність банкрута містить відомості (показники) щодо основних засобів. Проаналізувавши баланси банкрута, варто зазначити про нерозподілений збиток за кожен звітний період:
2021 рік - Баланс (звіт про фінансові результати) станом на 31.12.2021: на початок звітного періоду - (-76 863,7), на кінець звітного періоду - (- 76 828,6);
Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2021 рік: на початок звітного періоду - (+35,1), на кінець звітного періоду - (-36,0);
2022 рік - Баланс (звіт про фінансові результати) станом на 31.12.2022: на початок звітного періоду - (-76 828,6), на кінець звітного періоду - (-76 793,5);
Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік: на початок звітного періоду - (+35,1), на кінець звітного періоду - (+35,1);
2023 рік - Баланс (звіт про фінансові результати) станом на 31.12.2023: на початок звітного періоду - (-76 793,5), на кінець звітного періоду - (-784 576,1);
Звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2023 рік: на початок звітного періоду - (-707 782,6), на кінець звітного періоду - (+35,1).
З фінансових документів стійка (протягом 3 (трьох) календарних років) тенденція до збитковості господарської діяльності свідчить про кризовий стан банкрута.
Заявлені та визнані грошові вимоги до ТОВ «Компанія-Простір» виникли за період 2017-2021 років, тобто, значно раніше ніж за місяць до дати відкриття (24.01.2024) провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, статуту ТОВ, встановлено, що з 23.05.2015 керівником ТОВ «Компанія-Простір», а також на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, є ОСОБА_1 .
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Загальні правила для солідарної відповідальності виконавчих органів (керівника) юридичної особи за зобов'язаннями юридичної особи випливають з положень ч. 1 ст. 92 ЦК України, згідно з якими юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Солідарна відповідальність відповідних органів управління юридичної особи прямо визначена положеннями частини четвертої статті 92 цього Кодексу, згідно з якими, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Водночас, особливі підстави та порядок покладення солідарної відповідальності на виконавчі органи (одноосібний орган - керівника) юридичної особи визначені спеціальними нормами, до яких належать, зокрема норми КУзПБ.
Так, відповідно до положень абз. 1 ч. 6 ст. 34 КУзПБ ("Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство") законодавець встановлює умови, за яких у боржника виникає обов'язок звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі, а саме: боржник зобов'язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі у разі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності), та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Звідси солідарна відповідальність керівника боржника - це вид спеціальної цивільно-правової відповідальності, відповідно до якої при здійсненні провадження у справі про банкрутство керівник боржника, який не звернувся до господарського суду у місячний термін у разі наявності загрози неплатоспроможності, підлягає притягненню до солідарної відповідальності за незадоволення вимог кредиторів відповідно до заяви кредитора, після виявлення такого порушення ухвалою господарського суду (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.03.2021 у справі № 910/3191/20, від 15.06.2021 у справі № 910/2971/20, від 14.09.2021 у справі № 902/1023/19).
Судом встановлено, що підставою для вимог арбітражного керуючого ліквідатора ТОВ «Компанія-Простір» Глеваського В.В. про солідарну відповідальність керівника Боржника ОСОБА_1 стало порушення, прямо визначене ч. 6 ст. 34 КУзПБ.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб, підприємців та громадських формувань, статуту ТОВ, встановлено, що з 23.05.2015 керівником ТОВ «Компанія-Простір», а також на дату відкриття провадження у справі про банкрутство, є ОСОБА_1 .
За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Господарський суд зазначає, що провадження у справі про банкрутство за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого є, зокрема, почергове, пропорційне у межах черги і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.
Унаслідок конкуренції прав кредиторів за умови недостатності майна боржника виникає необхідність у спеціальному правовому регулюванні.
Для належного забезпечення погашення різних категорій вимог у конкурсному процесі визначальним є саме принцип конкурсного імунітету, за якого після порушення справи про неплатоспроможність майнові активи боржника підпадають під захист закону від стягнень основної маси його кредиторів. За цим принципом забороняється задоволення вимог з майна боржника поза межами конкурсного процесу, а вимоги виявлених кредиторів задовольняються на колективній основі за правилами, що визначають пропорційний розподіл майнових активів боржника на користь усієї сукупності кредиторів з урахуванням черговості цих вимог.
Отже зміст конкурсного імунітету полягає в забезпеченні виключно колективного задоволення вимог сукупності усіх виявлених кредиторів та унеможливленні задоволення індивідуальних вимог окремих конкурсних кредиторів до неплатоспроможного боржника. Цей принцип закріплює усю конструкцію провадження у справі про банкрутство і спрямований на попередження або усунення будь-яких переваг або преференцій одних кредиторів на шкоду іншим. Колективний характер задоволення вимог сукупності кредиторів реалізується в межах та за правилами провадження у справі про банкрутство.
Тож принцип конкурсного імунітету полягає у недопущенні задоволення вимог одних кредиторів за рахунок майнових активів боржника на шкоду іншим кредиторам та поширюється на майно, що належить саме боржнику.
Забезпечення реалізації принципу конкурсного імунітету, а також судового контролю у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, за яким усі рішення чи дії, що можуть вплинути на майнові активи боржника, мають бути підконтрольні суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство, покликано нівелювати негативний вплив на зміну розміру або складу ліквідаційної маси боржника задля задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.
А тому принцип конкурсного імунітету кредиторів означає, що кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше як у межах відкритого провадження у справі про банкрутство, кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури, що здійснюється під судовим контролем суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство відповідного боржника.
Для досягнення цих цілей суд має широкі повноваження, включаючи повноваження тлумачити закон у виключних випадках contra legem, тобто проти букви закону, але відповідно до духу закону або права загалом.
Принцип конкурсного імунітету кредиторів визначає умови щодо задоволення вимог до боржника, в той час як абзац другий частини четвертої статті 34 КУзПБ передбачає, що встановлення ухвалою господарського суду порушення органами управління боржника вимог абзацу першого частини четвертої статті 34 цього Кодексу є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб, тобто не до боржника, а до органів управління боржника.
Задоволення кредитором або кредиторами своїх вимог за рахунок солідарної відповідальності керівника та/або органів управління боржника, тобто інших осіб, ніж боржник, не призводить до зміни розміру або складу ліквідаційної маси боржника убік зменшення активів, за рахунок яких підлягають задоволенню кредиторські вимоги, а навпаки, має наслідком зменшення сукупного розміру кредиторських вимог і, як наслідок, більш ефективне задоволення таких кредиторських вимог.
Проте таке задоволення вимог кредиторів в обхід встановленої КУзПБ процедури та порядку їх задоволення суперечить самій процедурі та меті здійснення провадження у справі про банкрутство, відкриття якого передбачає пріоритет колективного задоволення вимог кредиторів боржника (за рахунок його активів у межах відповідної конкурсної процедури з пропорційним у межах черги розподіленням, відповідно до закону, цих активів з метою задоволення вимог кредиторів) над індивідуальним задоволенням вимог окремого кредитора (кредиторів) у межах покладення солідарної відповідальності на керівника/органи управління боржника.
Таким чином, беручи до уваги принцип конкурсного імунітету, що діє разом із принципом судового контролю процедури банкрутства, не допускається стягнення кредитором або кредиторами з керівника/органів боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.09.2024 по справі №908/3236/21.
Уявлення щодо застосування положень частини шостої статті 34 КУзПБ, відповідно до якого стягнення з винних осіб відбувається на користь кредиторів, а не боржника, не відповідає природі правовідносин, які, як зазначено вище, полягають у заподіянні збитків саме боржнику. Крім того, таке уявлення не відповідає духу КУзПБ, який спрямований на погашення вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги і недопущення порушення принципу конкурсного імунітету. Таке порушення призвело б до очевидно несправедливих результатів. Адже, якщо з члена органу управління боржника будуть стягнуті кошти на користь окремого кредитора, інші кредитори можуть не отримати задоволення своїх вимог через брак коштів у такого члена органу управління боржника. Тоді кредитор, який першим отримав на свою користь судове рішення, яке набрало законної сили, матиме можливість позачергово задовольнити свої вимоги на шкоду іншим кредиторам, у тому числі і тим, які належать до вищих черг, встановлених законом.
Отже, стягнення коштів із члена органу управління боржника на підставі частини шостої статті 34 КУзПБ має здійснюватися на користь боржника з подальшим зарахуванням цих коштів до ліквідаційної маси.
При цьому господарський суд враховує, що арбітражний керуючий, діючи від імені боржника і захищаючи його інтереси, опосередковано діє і в інтересах кредиторів, оскільки кошти, стягнуті на користь боржника, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів. Отже, відповідно до тлумачення виразі "подальше звернення кредиторів своїх вимог" у частині шостій статті 34 КУзПБ цю норму слід розуміти у тому числі і як звернення боржника з метою подальшого задоволення вимог кредиторів.
В свою чергу, згідно із загальними (універсальними) висновками Верховного Суду, які послідовно викладалися у постановах Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19). Отже, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду.
Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об'єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб'єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разів неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналізуючи наведене, суд зазначає, що принцип конкурсного імунітету, що діє з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство як інструмент гарантування прав кожного із сукупності кредиторів боржника, не допускає стягнення кредитором (-ами) з керівника боржника коштів у рахунок індивідуального погашення заявлених вимог поза межами конкретної конкурсної процедури.
У поданій заяві ліквідатор ТОВ "Компанія-Простір" просить суд, окрім встановлення факту порушення ОСОБА_1 положень ч. 6 ст. 34 КУзПБ та покладення на останнього солідарної відповідальності, стягнути з ОСОБА_1 кредиторську заборгованість на користь кредиторів в сумі визнаних грошових вимог.
В свою чергу, господарський суд вважає за необхідне звернути увагу, що імовірне стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь кредиторів без зарахування цих коштів до ліквідаційної маси з подальшим пропорційним погашенням вимог кредиторів з дотриманням принципів черговості та пропорційності задоволення вимог в межах однієї черги призведе до порушення принципу конкурсного імунітету.
Отже, з урахуванням наведених вище правових позицій, оскільки арбітражний керуючий у цій справі не заявляв вимогу про стягнення із суб'єкта солідарної відповідальності збитків на користь боржника, обраний ним спосіб захисту права не є ефективним, оскільки не призводить до захисту порушеного права та порушує принцип конкурсного імунітету.
Велика Палата Верховного Суду дотримується сталої позиції, що обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148)), що в свою чергу виключає відмову в задоволенні позову в зв'язку з його необґрунтованістю.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.
Судовий збір
Відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір» за подання заяви про покладення солідарної відповідальності не передбачена сплата судового збору.
Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, ст. 7, 34 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
У задоволення позовних вимог ліквідатора ТОВ "Компанія-Простір" арбітражного керуючого Глеваського Віталія Васильовича до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: АТ КБ "ПриватБанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ТОВ "Прімаріус" про покладення солідарної відповідальності в межах справи №904/6787/23 за заявою АТ КБ "ПриватБанк" до боржника ТОВ "Компанія-Простір" про визнання банкрутом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 20.06.2025.
Суддя С.В. Мартинюк