вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"16" червня 2025 р. Cправа № 902/437/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - Зайцевої А. М. (в порядку самопредставництва),
відповідач - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" (місцезнаходження: вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. "А", м. Київ, 01004; ідентифікаційний код юридичної особи: 41468654)
до: Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження: просп. Юності, буд. 16, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21100; ідентифікаційний код юридичної особи: 00496588)
про стягнення 373483,53 грн
Процесуальні дії у справі та стислий виклад позицій учасників справи.
08.04.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» б/н від 08.04.2025 (вх. канц. суду № 467/25 від 08.04.2025) до Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України про стягнення 373843,53 грн заборгованості, яка складається з 359611,40 грн - основного боргу, 1241,40 грн - 3 % річних та 12630,73 - пені.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між ТОВ «ФПК «Ресурсгруп» та Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 68 ФПК від 12.02.2024. Відповідач, в порушення умов Договору, частково сплатив вартість спожитої у січні 2025 року електричної енергії, у зв'язку з чим за ним сформувалась основна заборгованість у сумі 359611,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2025 справу № 902/437/25 розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 17.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/437/25, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 19.05.2025.
В судовому засіданні, 19.05.2025, в режимі відеоконференції взяла участь представниця позивача Зайцева А. М., відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.
19.05.2025 суд, з метою дотримання процесуальних прав всіх учасників справи, рівності сторін перед законом і судом, реалізації права відповідача на участь у розгляді справи у суді, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи до 11:30 16.06.2025 (яку занесено до протоколу судового засідання).
На визначену судом дату, 16.06.2025, в судовому засіданні взяла участь представниця позивача Зайцева А. М.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про місце дату та час в судове засідання не з'явився.
За приписами частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині дев'ятій статті 165 ГПК України.
Враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини дев'ятої статті 165 та частини другої статті 178 ГПК України.
Враховуючи положення статті 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами за відсутності відповідача.
В судовому засіданні, 16.06.2025, представниця позивача Зайцева А. М. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позовну заяву.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні, 16.06.2025, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.
Фактичні обставини, які встановив суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та зміст спірних правовідносин.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) № 2774 ) від 13.12.2019 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «РЕСУРСГРУП» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
12.02.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промисловою компанією «Ресурсгруп» (далі - Постачальник) та Інститутом кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (далі - Споживач) укладено Договір № 68ФПК про постачання електричної енергії споживачу від 12.02.2024 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.2 Договору до йог умов застосовуються положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від14.03.20218 № 312, інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії.
За цим Договором Постачальник продає Споживачу товар: електричну енергію (ДК 021:2015: 09310000-5 - «Електрична енергія») для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (пункт 2.1 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору постачання електричної енергії Споживачу здійснюється у строк: до 31.12.2024. Початок постачання електричної енергії визначається датою укладення цього Договору, або може додатково узгоджуватись Сторонами.
Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 530000 кВт*год, 00000, Україна, Вінницька область, Вінниця, проспект Юності, будинок 16 та Вінницький р-н, с. Бохоники, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 1, межа балансової належності електроустановок замовника (Споживача) (пункт 3.4 Договору).
Положеннями пункту 5.1 Договору унормовано, що Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення цін електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 256785000 грн з ПДВ. З урахуванням статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої елетричної енергії виникають у 2024 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов'язання здійснюється з урахуванням абзацу другого частини 2.2 наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Споживач не несе відповідальності за порушення строку оплати електричної енергії, що передбачений цим пунктом (незалежно від тривалості затримки щодо оплати спожитої Споживачем електричної енергії), якщо таке порушення сталось не з вини Споживача (зокрема у зв'язку із затримкою та/або скороченням фінансування видатків Споживача, зміни черговості здійснення платежів органами Казначейства з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, що встановлюється чинним законодавством України, затримки оплати фінансового зобов'язання органом Казначейства, що зумовлено ресурсною забезпеченістю єдиного казначейського рахунка, тощо), при цьому Споживач зобов'язаний у порядку та в строки, передбачені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309, вжити заходів щодо реєстрації відповідного фінансового зобов'язання в органі Казначейства, що здійснює казначейське обслуговування Споживача.
Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.2 Договору).
Відповідно до пункту 5.3 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Згідно з пунктом 5.5 Договору оплата рахунка Постачальника за фактично спожиту електричну енергію за Договором має бути здійснена Споживачем у строк не більше ніж 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії Споживачем, що надсилаються Споживачу після завершення розрахункового періоду. Тотожні умови оплати за фактично спожиту електричну енергію містяться також у пункті 3 Комерційної пропозиції.
Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Відповідальності сторін присвячено 9 розділ Договору.
Так, згідно з пунктом 9.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до « 31» грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов'язань Сторонами - до їх повного виконання (відповідно до пункту 13.1 Договору).
Відповідно до пункту 13.4 Договору Пунктом 13.4. Договору Сторони домовились про використання засобів електронної пошти при обміні між Сторонами листами, зверненнями, пропозиціями, претензіями, тощо, та при виконанні умов цього Договору. Офіційні адреси електронної пошти Сторін зафіксовано у реквізитах Сторін. Лист, що отримала Сторона на адресу електронної пошти, зафіксованої у цьому Договорі, Сторони домовились вважати офіційним повідомленням щодо питань, що стосуються виконання цього Договору. Датою одержання відповідного повідомлення вважається дата направлення такого повідомлення на адресу електронної пошти Сторони. В той же час, Сторона може надіслати поштове повідомлення на адресу іншої Сторони, що передбачена цим Договором та/або на її юридичну адресу, та при цьому таке повідомлення вважатиметься таким, що направлене за належною адресою. Якщо повідомлення, що направлено поштою за належною адресою не було отримано іншою Стороною у зв'язку з відмовою від його прийняття або у зв'язку з неявкою в поштове відділення зв'язку для отримання відповідного листа, моментом отримання повідомлення вважається дата надходження кореспонденції в поштове відправлення Сторони - одержувача.
Пунктом 13.6 Договору передбачено, що зміни до істотних умов цього Договору можуть бути внесені у випадках, що передбачені згідно п. 19 Особливостей. Дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2025 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в цьому Договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі буде затверджено для Споживача в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13.7 Договору внесення будь-яких змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із Сторін. Сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Сторонi. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей Договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Відповідь Сторони, якій адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк. В той же час, Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом.
Додатками до Договору є Додаток № 1 «Заява-приєднання» та Додаток № 2 «Комерційна пропозиція».
Відповідно до Заяви-приєднання до Договору, підписаної представником позивача, початок постачання електричної енергії: з 12 лютого 2024 р.
У Додатку № 1.1 до Заяви-приєднання до Договору Споживач надав перелік об'єктів за якими здійснюватиметься споживання електричної енергії, їх адреси та ЕІС-коди точок комерційного обліку.
Відповідно до Комерційної пропозиції Постачальника (Додаток № 2 до Договору), підписаної сторонами, ціна за Договором за 1 кВт/год електричної енергії 4,845 грн з ПДВ та містить наступні складові:
- Ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника - 3,50893 грн без ПДВ за 1 кВт/год ;
- тариф на послугу з передачі на підставі Постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 та складає 0,52857 грн за 1 кВт/год без ПДВ;
- ПДВ 20% - 0,8075 грн.
Сума компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Кількість товару: 530000 кВт/год.
Згідно з умовою 4 Комерційної пропозиції «Спосіб отримання рахунку та Акту» Споживач отримує рахунок та Акт в зручний для нього спосіб, в тому числі, але не виключно: в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному веб-сайті Постачальника https:www.resourcegroup.com.ua, електронною поштою на електронну адресу, що зазначена реквізитах до Договору або заяві-приєднання до умов договору, поштовим зв'язком. Скан-копія Акту та Рахунку переданих електронною поштою мають юридичну силу до моменту отримання оригіналів.
За порушення строків розрахунку Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати.
Додатковою угодою № 3 до Договору від 25.09.2024 сторони, керуючись пунктом 13.7 Договору та зміною ціни за одиницю електричної енергії, Сторони домовились пункт 3.4 Договору викласти в новій редакції, а саме:
« 3.4 Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 415079,588 кВт8год; 21100, Україна, Вінницька область, Вінниця, проспект Юності, будинок 16 та Вінницький р-н, с. Бохоники, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 1, межа балансової належності електроустановок замовника (Споживача)».
Також цією додатковою угодою сторони, керуючись пунктом 13.7 Договору та зміною ціни за одиницю електричної енергії, Сторони домовились пункт 1 Додатку № 2 Договору «Комерційна пропозиція Постачальника» викласти в новій редакції, а саме:
«Ціна, починаючи з 14.10.2024, за 1 кВт/год електричної енергії - 7,377552 грн з ПДВ та містить наступні складові:
- Ціна електричної енергії з урахуванням послуги постачальника - 5,61939 грн без ПДВ за 1 кВт/год;
- тариф на послугу з передачі на підставі Постанови НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 та складає 0,52857 грн за 1 кВт/год без ПДВ;
- ПДВ 20% - 1,229592 грн.
Сума компенсації вартості послуг з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію.
Кількість товару: 415079,588 кВт/год.».
30.01.2025 сторони, керуючись частиною шостою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням пункту 19 Особливостей, які затверджено постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режимі воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», «дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку, підписали Додаткову угоду № 6 від 30.01.2025 згідно з якою Постачальник зобов'язався поставити товар (електричну енергію) в порядку та за ціною, визначеною в Договорі в період з 12.02.2024 по 31.03.2025 включно.
Листом АТ «Вінницяобленерго» № 06.35-3449 від 07.03.2025 підтверджено, що в ТОВ «ФПК «Ресурсгруп», як постачальника, знаходився Інститут кормів СГП НААН, як споживач. Фактичний обсяг корисного відпуску електричної енергії по вказаному споживачу склав:
- за лютий 2024 року - 36412 кВт/год;
- за березень 2024 року - 34062 кВт/год;
- за квітень 2024 року - 35392 кВт/год;
- за травень 2024 року - 33896 кВт/год;
- за червень 2024 року - 30481 кВт/год;
- за липень 2024 року - 30006 кВт/год;
- за серпень 2024 року - 35845 кВт/год;
- за вересень 2024 року - 33949 кВт/год;
- за жовтень 2024 року - 34462 кВт/год;
- за листопад 2024 року - 39890 кВт/год;
- за грудень 2024 року - 58722 кВт/год;
- за січень 2025 року - 59634 кВт/год.
Згідно з актом купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 0049658825011 за січень 2025 року від 31.01.2025 з 01.01.2025 по 06.01.2025 Постачальник передав, а Споживач прийняв наступний товар: електроенергія у кількості 10890 кВт/год за ціною 6,554076 грн з ПДВ у сумі 71373,89 грн та послуги з передачі електричної енергії (компенсація) 10890 кВт/год за ціною 0,823476 грн з ПДВ у сумі 8967,65 грн; всього - 80341,54 грн з ПДВ.
Відповідно до акту купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 0049658825011/1 за січень 2025 року від 31.01.2025 з 07.01.2025 по 31.01.2025 Постачальник передав, а Споживач прийняв наступний товар: електроенергія у кількості 48744 кВт/год за ціною 6,554076 грн з ПДВ у сумі 319471,89 грн та послуги з передачі електричної енергії (компенсація) 48744 кВт/год за ціною 0,823476 грн з ПДВ у сумі 40139,51 грн; всього - 359611,40 грн з ПДВ.
Вказані акти підписано представником позивача та відповідача, скріплено печатками юридичних осіб.
Також в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків по стану за період з 01.01.2024 по 04.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія "Ресурсгруп" і Інститутом кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України за договором № 68ФПК від 12.02.2024, підписаний представниками сторін та скріплений печатками юридичних осіб.
Згідно з вказаним актом, заборгованість відповідача станом на 04.03.2025 становить 359611,40 грн.
Платіжною інструкцією № 344431 від 28.02.2025 підтверджується сплата коштів у сумі 80341,54 грн, призначення платежу: « 6591060; 2281; Електроенергія, послуги з передачі електричної енергії (компенсація); акт № 0049658825011 від 26.02.2025, дог. № 68 ФПК від 12.02.2024 д/у № 6 від 30.01.2025; ПДВ - 13390,26».
Оскільки відповідач не сплатив суму заборгованості, це стало підставою для звернення позивачем до суду за захистом порушеного права шляхом стягнення суми основної заборгованості, нарахованих 3% річних та пені.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
За змістом частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 173 ГК України, яка кореспондується з положеннями статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Господарські зобов'язання можуть виникати: зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).
У відповідності до частини першої статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Положеннями частини першої статті 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина друга статті 714 ЦК України).
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (частина третя статті 714 ЦК України).
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Приписами статті 4 цього Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про постачання електричної енергії споживачу.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що укладений між сторонами договір № 68ФПК про постачання електричної енергії споживачу від 12.02.2024 за своїм змістом та правовою природою є договором постачання електричної енергії Споживачу.
За змістом частин першої, другої статті 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 2 Закону основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, правилами роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), в редакції чинні на дату укладення сторонами Договору, ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.
Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов'язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби.
Згідно з пунктом 1.2.7 ППРЕЕ постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
Згідно з пунктом 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
За приписами частин першої, другої статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У пункті 8 частини першої статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» унормовано, що Оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Оператор системи розподілу зобов'язаний надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом системи розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (пункт 9 частини третьої статті 46 цього Закону).
Згідно з пунктом 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ).
За змістом пункту 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
У пункті 4.14 цих Правил визначено, що платіжний документ (рахунок) формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи (рахунки) надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи (рахунки) на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на вебсайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв'язком, поштовим зв'язком, кур'єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу. Платіжний документ (рахунок) має надаватися споживачу в терміни та спосіб, визначені відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції або умов договору.
У порядку, передбаченому пунктом 13.4 Договору та умовою 4 Комерційної пропозиції, 10.02.2025 позивач надіслав на електронну пошту відповідача рахунок та акти за січень 2025 року, що слідує з роздруківки знімку електронної скриньки позивача. Вказана електронна адреса buhkorma@urk.net зазначена у реквізитах відповідача у Договорі.
Як слідує з матеріалів справи, акт купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 0049658825011 за січень 2025 року від 31.01.2025 та акт купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 0049658825011/1 за січень 2025 року від 31.01.2025 підписано відповідачем.
Обсяг відпуску електричної енергії по Споживачу за ЕІС кодом площадок комерційного обліку по Постачальнику за січень 2025 склав 59634 кВт/год, що підтверджується листом АТ «Вінницяобленерго» № 06.35-3449 від 07.03.2025.
Дослідивши вказані документи, суд встановив, що дані щодо обсягу поставленої електричної енергії, що визначені у відповідних актах, відповідають даним, що надані у листі Оператора системи розподілу №06.35-3449 від 07.03.2025.
Матеріали справи не містять доказів заперечень відповідача стосовно факту поставки електричної енергії у спірний період та обсягу електричної енергії відповідачем не висловлено.
З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт поставки відповідачу у січні 2025 року електричної енергії у обсязі 59634 кВт/год на суму 439952,94 грн з ПДВ.
Платіжною інструкцією № 344431 від 28.02.2025 підтверджується часткова сплата вартості поставленої електричної енергії, у розмірі 80341,54 грн, спожитої відповідачем з 01.01.2025 по 06.01.2025.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Поряд з тим, за пунктом 1 частини третьої статті 58 цього Закону споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Виходячи з положень пункту 5.5 Договору та умови 3 Комерційної пропозиції, сторонами погоджено такий порядок оплати: оплата не більше 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.
Отже, враховуючи те, що позивачем було надіслано відповідачу рахунок та акт на електронну пошту 10.02.2025, відповідач повинен був оплатити вартість поставленої електричної енергії за період з 07.01.2025 по 31.01.2025 - 24.02.2025 (включно).
Доказів оплати відповідачем вартості електричної енергії згідно з актом купівлі-продажу електричної енергії та прийому-передачі послуг № 0049658825011/1 за січень 2025 від 31.01.2025 у сумі 359611,40 грн матеріали справи не містять.
Відтак суд вважає, що сукупністю наявних в матеріалах справи доказів документально підтверджено факт неналежного виконання зобов'язань щодо своєчасної оплати поставленої електричної енергії за період з 07.01.2025 по 31.01.2025 відповідно до умов Договору зі сторони відповідача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 359611,40 грн підлягають задоволенню.
Щодо стягнення 1241,40 грн - 3 % річних, суд зазначає таке.
За приписами частини другої статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Дослідивши розрахунок 3 % річних, наведений у позовній заяві, суд встановив, що позивачем здійснено нарахування за період з 25.02.2025 по 07.04.2025 (включно) на суму боргу - 359611,40 грн.
Відповідно до частини першої статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Враховуючи, що погоджений сторонами строк здійснення оплати (10 робочих днів з дати отримання рахунку та акту) закінчується 24.02.2025, відповідач вважається таким, що набув статусу боржника з 25.02.2025.
На підставі вищевикладеного, здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої суми 3 % річних, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 1241,40 грн є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Щодо стягнення 12630,73 грн - пені, нарахованої за період з 25.02.2025 по 07.04.2025 у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати, суд враховує таке.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вже зазначалось, умовою 8 Комерційної пропозиції сторони передбачили, що за порушення строків розрахунку Споживач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що він виконаний останнім арифметично правильно, відтак позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 12630,73 грн є обґрунтованими.
Водночас, згідно із частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.
Ухвалюючи рішення про зменшення розміру пені, суд взяв до уваги такі обставини:
- позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов'язання відповідачем;
- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.
Судом враховано правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов'язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів статті 233 ГК України, статті 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Отже, дотримуючись засад справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 50 % від правомірно заявленої позивачем суми (12630,73 грн) і таким чином стягненню підлягає 6315,36 грн.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Положення статей 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат.
Позивачем при звернені до суду із цим позовом сплачено 5602,25 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8886 від 07.04.2025.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як встановлено судом, позовну заяву б/н від 08.04.2025 подано в електронній формі.
Позивачем заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 373483,53 грн, а отже мало бути сплачено судовий збір із застосуванням коефіцієнту 0,8 - у розмірі 4481,80 грн, натомість сплачено - 5602,25 грн.
Таким чином, позивачем внесено на 1120,45 грн судового збору більше, аніж встановлено законом.
Як вказано в пункті 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Разом з тим, за відсутності клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору, таке питання судом не вирішується.
Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судом свого права на таке зменшення.
Аналогічна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, на відповідача покладається судовий збір у розмірі 4481,80 грн.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» до Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України про стягнення 373483,53 грн заборгованості задовольнити частково.
2. Стягнути з Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України (місцезнаходження: просп. Юності, буд. 16, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21100; ідентифікаційний код юридичної особи: 00496588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-промислова компанія «Ресурсгруп» (місцезнаходження: вул. Червоноармійська/Басейна, буд. 1-3/2 літ. «А», м. Київ, 01004, ідентифікаційний код юридичної особи: 41468654) 359611,40 - основного боргу, 1241,40 - 3 % річних, 6315,36 грн - пені та 4481,80 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник повного рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 20 червня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи